Постанова

від 29.01.2019 по справі 712/214/19

СОСНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Справа № 712/214/19

Провадження №3/712/257/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року, суддя Соснівського районного суду м.Черкаси Кончина О.І., з участю прокурора Лисика М.А., адвоката ОСОБА_1 розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Черкаського управління ДВБ НП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ОСОБА_3 в Черкаській області, заступник начальника управління, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

09.01.2019 до Соснівського районного суду м. Черкаси надійшла адміністративна справа відносно ОСОБА_2 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 КУпАП.

Згідно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2, перебуваючи на посаді заступника начальника управління - начальника ситуаційного відділу управління організаційно - аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області, будучи відповідно до підпункту з пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України Про запобігання корупції від 14 жовтня 2014 № 1700-VII (далі по тексту - Закону), суб'єктом відповідальності за правопорушення, пов'язані з корупцією, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 02.08.2018 останній набув право власності на земельну ділянку кадастровий номер 7123789200:02:002:0443, площею 1,75 га в адміністративних межах Тернівської сільської ради, Смілянського району, Черкаської області, з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, вартістю згідно нормативно - грошової оцінки 132 542,29 гривень, що перевищує 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 липня 2018 року (тобто суму 92 050 гривень), в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, несвоєчасно, без поважних причин, не повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані.

На підтвердження факту вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України оперуповноваженим Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України лейтенантом поліції ОСОБА_4 зазначені наступні обставини.

Так, відповідно до наказу начальника ГУНП в Черкаській області від 06.12.2016 № 220 по особовому складу ОСОБА_2 призначено на посаду заступника начальника ОСОБА_3 в Черкаській області, на якій він перебуває по теперішній час.

Відповідно до п.п. з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади (Національної поліції України), який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку є суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Тобто, посада заступника начальника ОСОБА_3 в Черкаській області відповідно до ст. 50 Закону відноситься до посад які займають відповідальне та особливо відповідальне становище та є суб'єктом вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, та на нього розповсюджуються обмеження, передбаченні ст. 52 Закону.

Згідно до абзацу 14 частини 1 статті 1 Закону, суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" і "в" пункту 2 частини першої статті З цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.

Відповідно до п. 10 ст. 1 Закону України Про запобігання корупції (далі Закону) правопорушення, пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. З цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно - правову відповідальність.

Згідно з пункту 6 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування , затвердженого рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 10.06.2016 № З, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за № 959/29089, суб'єкти декларування письмово повідомляють Національне агентство про суттєві зміни у своєму майновому стані відповідно до частини другої статті 52 Закону шляхом подання відповідного електронного повідомлення до Реєстру через власний персональний електронний кабінет у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна. Зазначене електронне повідомлення подається шляхом заповнення відповідної електронної форми.

Граничною датою подання ним вказаної вище декларації є 12.08.2018, а саме у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна.

Згідно з витягом із офіційного сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_2 не подав своєчасно декларацію про суттєві зміни в майновому стані, як це передбачено Законом, а фактично повідомив про суттєві зміни у своєму майновому стані лише 10.09.2018, хоча відповідно до вимог Закону в частині фінансового контролю, повинен був подати декларацію про суттєві зміни до 12.08.2018.

Отже, ОСОБА_2 будучи особою на яку відповідно до п. п. з п. 1 ч. 1 ст. З Закону поширюється дія цього Закону та в порушення вимог ч. 2 ст. 52 Закону, без поважних причин, з порушенням встановлених законом строків (граничний строк подачі повідомлення про суттєві зміни в майновому стані для ОСОБА_2 був 12 серпня 2018 року) не своєчасно повідомив Національне агентство з питань запобігання корупції про суттєві зміни у своєму майновому стані, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за вчинення якого передбачена частиною 2 статті 172-6 КУпАП.

Одним з основоположних принципів діяльності із запобігання і протидії корупції є невідворотність відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, оскільки ці правопорушення несуть негативні наслідки, які можуть виявитися у підриві авторитету органів державної влади та зашкодити суспільним інтересам, то таке правопорушення не може бути визнане, як малозначне.

Місцем вчинення адміністративного правопорушення пов'язаного з корупцією передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП є не визначеним, оскільки ОСОБА_2 мав можливість подати повідомлення про суттєві зміни у майновому стані через мережу Інтернет в будь-якому місці.

Датою вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, є 12.08.2018, тобто наступний день після 10 денного терміну, визначеного Законом, для подання повідомлення про суттєві зміни в майновому стані.

Фактичним моментом виявлення адміністративного правопорушення скоєного ОСОБА_2, пов'язаного з корупцією передбаченого частиною 2 статті 172-6 КУпАП, є дата з'ясування всіх обставин по справі, всебічного та об'єктивного дослідження матеріалів та складання працівниками Черкаського управління ДВБ НП України даного протоколу, тобто 03.01.2019.

Під час, проведення перевірки не встановлено будь-яких підстав та причин, які перешкоджали ОСОБА_2 виконати умови Закону України Про запобігання корупції у визначений законом строк.

Таким чином вважають, що юридичними наслідками в даному випадку є, не подання ОСОБА_2 до Національного агентства з питань запобігання корупції, у визначені строки, декларації про суттєві зміни в майновому стані особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Прокурор в судовому засіданні підтримав протокол про адміністративне правопорушення, суду пояснив, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого частиною 2 статті 172-6 Кодексу України .

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення не визнав та пояснив, що у вересні 2016 він, як учасник бойових дій, звернувся в Спілку воїнів АТО з метою отримання земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства. 30.09.2016 підписав довіреність на уповноваження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 бути його представниками в усіх державних, громадських та інших компетентних органах і організаціях по питанню оформлення, реєстрації права власності на земельну ділянку. 07.09.2018 до нього зателефонували зі спілки воїнів АТО та запросили на зустріч з орендарем з ФГ Наірі , який має намір взяти в оренду його земельну ділянку. На зустрічі йому повідомимли про оформлення на його їм'я земельної ділянки площею 1,75 га з реєстрацією в Тернівській сільській раді, Смілянського району, Черкаської області, дата реєстрації була зазначена 02.08.2018 року, при цьому вартість земельної ділянки не була зазначена. Із договору оренди землі вбачалося, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 132 542,29 гривень, тобто дану вартість вказав орендар при складанні договору. Таким чином як тільки він дізнався, що став власником земельної ділянки, він негайно вніс інформацію до Єдиного державного реєстру декларацій осіб. Наміру приховувати інформацію не мав. Після того як на нього було складено протокол він звернувся до Експертного - технічного центру Статус і 18.01.2019 було проведено експертну грошову оцінку з визначеною вартістю 74600,00 грн. Таким чином зрозумів, що взагалі не повинен був декларувати суттєві зміни в майновому стані.

Захисник ОСОБА_1 в судовому засіданні просив справу закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП посилаючись на те, що ОСОБА_2, як учасник бойових дій отримав земельну ділянку безкоштовно і нормативна оцінка вказаної земельної ділянки не проводилась взагалі, що підтверджено листом начальника Головного Управління держгеокадастру у Черкаській області ОСОБА_7 від 17.12.2018. В подальшому з метою з'ясування дійсної вартості земельної ділянки ОСОБА_2 звернувся до Експертного - технічного центру Статус , де оцінювачем з експертної грошової оцінки земельних ділянок ОСОБА_8 18.01.2019 було проведено експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,75 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0443 власником якої є ОСОБА_2 та було визначена її вартість у розмірі 74600 грн. Відтак вартість цієї земельної ділянки нижча 50 прожиткових мінімумів на одну працездатну особу, встановлених на 1 липня 2018 року (тобто у сумі 92050 гривень), тому він вважає, що ОСОБА_2 взагалі не повинен був її декларувати та вносити будь які зміни в майновому стані.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справ про адміністративні правопорушення, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з ст. 280 КУпАП , орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 172-6 КУпАП відповідальність настає у разі неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Згідно з ч. 2 ст. 52 Закону України "Про запобігання корупції" , у разі суттєвої зміни у майновому стані суб'єкта декларування, а саме отримання ним доходу, придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року, зазначений суб'єкт у десятиденний строк з моменту отримання доходу або придбання майна зобов'язаний письмово повідомити про це Національне агентство. Зазначена інформація вноситься до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та оприлюднюється на офіційному веб-сайті Національного агентства.

Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Таким чином, КпАП України передбачає лише дві форми вини: умисел або необережність.

Згідно з ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ч. 1 ст. 11 КУпАП).

Згідно з вказаною нормою, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисно або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП , визначається лише умисною формою вини, тобто коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

При цьому діяння, передбачені ст. 172-6 КУпАП , є діяннями з формальним складом, які можуть бути вчинені тільки умисно.

Вирішуючи питання про наявність в діях конкретної особи складу адміністративного правопорушення, крім іншого, необхідно враховувати наявність суб'єктивної сторони даного правопорушення.

З врахуванням положень ст. 1 Закону N 1700-VII , сутність порушення фінансового контролю полягає в тому, що особа, яка за законом зобов'язана задекларувати свої доходи, своєчасно подати декларацію та повідомлення про суттєві зміни у майновому стані, прагне уникнути цього і таким чином досягти певної мети. А тому орган, уповноважений на складання протоколу про адміністративне правопорушення, повинен довести наявність в діях особи умислу на несвоєчасне подання такого повідомлення.

Згідно з ч. 3 ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Таким чином момент набуття права власності, пов'язаний з часом виникнення такого права у суб'єктів декларування , а саме з моментом такого посвідчення, а не з іншим часом.

Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод, а також практика Європейського суду з прав людини є джерелами права в Україні відповідно до положень Конституції України та Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини .

При цьому ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який … встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення . Слід зазначити, що починаючи зі справ Енгель та інші проти Нідерландів ( Engel and Others v. the. Netherlands , 08.06.1976, no. 5100/71, 5101/71, 5102/71, 5354/72, 5370/72), Озтюрк проти Німеччини ( Ozturk v. Germany , 21.02.1984, no. 8544/79), Лутц проти Німеччини ( Lutz v. Germany , 25.08.1987, no. 9912/82) ЄСПЛ тлумачить поняття кримінальний автономно, тобто незалежно від національної термінології, включаючи сюди адміністративні, дисциплінарні, митні проступки тощо.

Одже відповідно до усталеної практики ЄСПЛ при розгляді справ про адміністративні правопорушення національні органи влади мають дотримуватися гарантій, притаманних кримінальному провадженню.

Суб'єктивна сторона правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч.2ст.172-6 КУпАП, характеризується тим, що воно учиняється умисно. Особа, яка його вчиняє, усвідомлює, що вона не подала декларацію чи несвоєчасно її подала без поважних причин.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у числі інших, визначених законом обставин, зобов'язаний з'ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягується до відповідальності, чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2, як учасник бойових дій отримав земельну ділянку безкоштовно, що підтверджено листом начальника Головного управління Держгеокадастру в Черкаській області ОСОБА_7 від 17.12.2018.

Відповідно до акту від 07.09.2018 ОСОБА_2 передано витяг з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності та примірник договору оренди землі виданий 16.08.2018. Отже ОСОБА_2 дізнався про набуття у власність земельної ділянки, 07.09.2018 року. Вважаючи, що її сума перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб, у відповідності до ч.2 ст. 50 ЗУ Про запобігання корупції , він вніс повідомлення про суттєві зміни до електронної декларації 10.09.2018, тобто у десятиденний строк.

18.01.2019 Експертно - технічним центром Статус було проведено експертну грошову оцінку земельної ділянки загальною площею 1,75 га, кадастровий номер 7123789200:02:002:0443 та визначена її вартість у розмірі 74600,00 грн. , що є меншим 50 прожиткових мінімумів станом на 1 січня 2018 року (1762 х 50 = 88100 грн.), виходячи з вищезазначеного ОСОБА_2 взагалі не повинен був подавати будь які відомості.

Відповідно до п.1 розділу Правил заповнення форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування Форми повідомлення про суттєві зміни в майновому стані суб'єкта декларування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016: під суттєвою зміною у майновому стані суб'єкта декларування розуміється отримання ним доходу або придбання майна на суму, яка перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 01 січня року, у якому подається повідомлення.

Повідомлення про суттєві зміни у майновому стані суб'єкта декларування у разі отримання спадщини, подарунка, приватизації нерухомого майна вартість яких не відома не подається.

Виходячи з вищезазначеного, суд, вважає, що діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП.

Дані про набуття ним права власності на земельну ділянку, вартість якої не перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб в 2018 році повинно бути подано ОСОБА_2 при подачі декларації за 2018 рік до 01.04.2019.

Вказане порушення було виявлено уповноваженими особами лише після того, як ОСОБА_2 самостійно подав до НАЗК повідомлення про суттєві зміни у майновому стані.

Відтак взагалі відсутня подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.172-6 КУпАП , в діях ОСОБА_2

При винесені постанови в справі суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 3ст. 62 Конституції України , обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Слід також зауважити, що рішенням ЄСПЛ від 14 жовтня 2010 року у справі Щокін проти України визначено концепцію якості закону, зокрема з вимогою, щоб він був доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у своєму застосуванні. Відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості і точності порушує вимогу якості закону . В разі коли національне законодавство припустило неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків осіб, національні органи зобов'язані застосовувати найбільш сприятливий для осіб підхід. Тобто вирішення колізій у законодавстві завжди тлумачиться на користь особи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що, в матеріалах адміністративної справи відсутні докази, які б підтверджували подію адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП і наявність в діях ОСОБА_2 умислу на порушення вимог фінансового контролю та порушення строків, щодо повідомлення про суттєві зміни у власному майновому стані. Крім цього, відсутні відомості про наявність в діях особи корупційного інтересу на вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-6 КУпАП .

Таким чином, в діях ОСОБА_2 відсутня суб'єктивна сторона, а відповідно і склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 172-6 КУпАП , а тому провадження по справі підлягає обов'язковому закриттю, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 247 КУпАП , провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст. 7, п.1 ч.1 ст. 247 , ст.250 п.1 ч.1 ст. 284, ст.287, ч.2 ст.294 КУпАП, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_2 закрити, з підстав відсутності події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Постанова може бути оскаржена, на підставі ст.294 КУпАП особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Черкаської області.

Суддя Соснівського районного

суду міста ОСОБА_9Кончина