Постанова

від 29.01.2019 по справі 924/268/18

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року Справа № 924/268/18

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Дужич С.П. , суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

позивача (за первісним позовом): ОСОБА_1 - адвоката за довіреністю №02 від 28.01.2019 року

відповідача (за первісним позовом): ОСОБА_2 - адвоката за довіреністю б/н від 16.01.2019 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу на рішення господарського суду Хмельницької області, ухваленого 24.10.18р. суддею Грамчуком І.В. у м. Хмельницькому, о 17:03 год., повний текст складено 29.10.2018року у справі №924/268/18

за позовом Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький

про стягнення 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних

та за зустрічним позовом Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький

до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ

про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" звернулось з позовом до суду про стягнення з Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних на підставі договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач за первісним позовом вказує, що за умовами п. 1.1. договору замовник доручив виконавцю провести сільськогосподарські роботи технікою виконавця на полях замовника, а замовник зобов'язався оплатити фактично виконані та прийняті за актами роботи. Крім того, як зазначає позивач за первісним позовом у позовній заяві, між замовником та виконавцем було підписано акти виконаних робіт на суму 4226049,50 грн. Однак, станом на 08.02.2018р. замовник зобов'язання по договору виконав частково та сплатив 1800000,00 грн. Таким чином, позивач за первісним позовом просить суд стягнути заборгованість в розмірі 2426049,50 грн. Разом з тим, також просить суд стягнути пеню в розмірі 168189,23 грн. та 3% річних в сумі 17854,12, нараховані на суму основного бору.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018 року у справі №924/268/18 первісний позов Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький про стягнення 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних задоволено частково.

Стягнуто з Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу на користь Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" 2426049,50 грн. (два мільйони чотириста двадцять шість тисяч сорок дев'ять гривень 50 коп.) основного боргу, 55580,09 грн. п'ятдесят п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят гривень 09 коп.) пені, 6076,55 грн. (шість тисяч сімдесят шість гривень 55 коп.) 3% річних, 37315,59 грн. (тридцять сім тисяч триста п'ятнадцять гривень 59 коп.) витрат по оплаті судового збору.

В задоволенні стягненні 112609,14 грн. пені, 11777,57 грн. 3% річних відмовлено.

У зустрічному позові Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу, м. Хмельницький до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. відмовлено.

В обґрунтування рішення суд, з посиланням на ст.ст. 6, 11, 92, 203, 215, 216, 241, 626, 627, 628, 638, ЦК України, ст.ст. 180, 207 ГК України, ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні , акти надання послуг, підписані сторонами, які мають посилання на договір, а тому вказані акти є документами, що засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а тому у відповідача за первісним позовом виник обов'язок з проведення розрахунку за виконані роботи, а тому приходить до висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову про визнання недійсним договору на проведення сільськогосподарських робіт №1 від 02.03.2017 року.

Разом з тим, суд з посиланням на ст.ст. 173, 174, 175, 193, 199 ГК України, ст.ст. 11, 509, 527, 530, 546, 549, 610, 612, 625, 627, 629, 903 ЦК України, умови договору від 02.03.2017р. №1, акти надання послуг, суд перевіривши розрахунок боргу, пені, 3% річних прийшов до висновку, про часткове задоволення первісного позову.

Не погодившись із прийнятим рішенням, відповідач (за первісним позовом) звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018 року у справі №924/268/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та зустрічний позов задоволити.

Щодо вимог за зустрічним позовом вказує таке.

Так, з посиланням на ст.ст. 203, 215, 234 ЦК України, умови договору , статут Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу, вказує, що замовником не надсилались, як того вимагає п. 1.2. Договору, заявки на роботи, в яких необхідно було вказувати місцезнаходження полів, на яких мали виконуватись роботи. Також, Замовником не приймались роботи у Виконавця, що може підтверджуватись відсутністю у Виконавця шляхових та обліково-дорожніх листів, які заповнюються Виконавцем під час виконання робіт та підписуються відповідальною особою Замовника для прийняття робіт. Саме на підставі даних листів формуються акти виконаних робіт. Ухвалою суду від 12 вересня 2018 року, за клопотанням Первісного відповідача, було витребувано зазначені докази, однак, первісним відповідачем у листі № 138-2 від 18.09.2018 повідомлено, що заявки на роботи та обліково-дорожні листи виконаних робіт, сторонами не заповнювались.

Отже, на думку скаржника, укладаючи даний договір, сторони не мали на увазі настання правових наслідків, що породжуються договором про надання послуг, а мали на меті приховати укладення договору оренди майна, про що, зокрема, свідчить наявність майна (техніки) в заставі банку, що підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 55739953 від 18 травня 2018 року та відсутністю згоди центрального органу виконавчої влади - Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Крім того, з посиланням на п. 3.3. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №11 від 29 травня 2013 року Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними , статут Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу, звертає увагу, що директор підприємства не мав необхідних повноважень укладати договір з Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" без рішення Загальних зборів Засновника підприємства, оскільки орієнтована вартість робіт за весь строк дії спірного договору становить 12 600 000.00 грн. (дванадцять мільйонів шістсот тисяч гривень) з ПДВ.

На думку, скаржника, умови договору, що директор Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу діє на підставі Статуту, відомості про обмеження керівника відповідно до Статуту розміщені у відкритому доступі на веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, свідчить, що ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" знало (або повинно знати) про обмеження повноважень директора Підприємства, і, оскільки Загальними зборами Засновника Підприємства жодних рішень про надання повноважень на підписання даного Договору та погодження його умов не приймалось, договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02 березня 2017 року, має бути визнано судом недійсним на підставі ч. 2 ст. 203 ЦК України, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 216 ЦК України, даний договір не створює юридичних наслідків.

Щодо вимог за первісним позовом, зазначає таке.

Так, з посиланням на ст.ст. 74, 76 ГПК України, 901 ЦК України, умови договору, Статут Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу вказує, що предметом діяльності Підприємства є виконання робіт, надання послуг, здійснення виробничої та будь-якої іншої господарської діяльності... . Чинність даної редакції Статуту можна перевірити за Описом документів, що надаються юридичною особою державному реєстратору для проведення реєстраційної дії від 21.12.2016 року, код: 415363958496. Згідно даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, основним видом діяльності відповідача є допоміжна діяльність у рослинництві - Код КВЕД 01.61, який включає в себе сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту: передпосівну підготовку полів; сівбу та садіння сільськогосподарських культур; оброблення сільськогосподарських культур; обприскування сільськогосподарських культур, у т.ч. з повітря; обрізання плодових дерев і виноградників; пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку; збирання врожаю; боротьбу зі шкідниками (у т.ч. із кролями), пов'язану із сільським господарством; підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування; надання сільськогосподарської техніки разом із обслуговуючим персоналом.

Крім того, звертає увагу, що відповідач не володіє речовими правами на жодну земельну ділянку, що підтверджується Інформаційною довідкою № 124375333 від 18 травня 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на запит про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження. Тобто, відповідач не має в користуванні земельних ділянок (полів) на яких могли виконуватись роботи за даним договором. На зазначені аргументи, позивач зазначив, що земельні ділянки можуть знаходитись у останнього в оренді або суборенді, на правах спільного користування чи інших не заборонених чинним законодавством засадах . Однак, дане твердження позивача помилкове, оскільки у відповідності з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Отже, у разі наявності будь яких прав на землю, в тому числі оренди, суборенди, емфітевзис тощо, зазначені права були б зареєстровані в державному реєстрі та відображені в доданій до відзиву довідці. Жодних доказів, які спростовують зазначені аргументи відповідача, позивачем не надано.

Разом з тим, зазначає, що замовником не надсилались, як того вимагає п. 1.2. договору, заявки на роботи, в яких необхідно було вказувати місцезнаходження полів, на яких мали виконуватись роботи. Також, замовником не приймались роботи у виконавця, що підтверджується відсутністю у виконавця шляхових та обліково-дорожніх листів, які заповнюються виконавцем під час виконання робіт та підписуються відповідальною особою замовника для прийняття робіт, оскільки на виконання ухвали про витребування зазначених доказів судом, копії витребуваних доказів позивачем не надано, а вказано про їх відсутність. Саме на підставі даних листів формуються акти виконаних робіт.

Отже, послуг, вартість яких вимагає стягнути позивач, відповідач не отримував та не приймав, а тому в задоволенні позову має бути відмовлено.

Також, вказує, що відповідно до ст. 80 ГПК України, позивач за первісним позовом не надав суду оригіналу акта № 49 від 18.12.2017 року з вартістю послуг в розмірі 789 305.00 грн., а тому він не повинен був прийматися судом, як належний доказ .

У відзиві на апеляційну скаргу, ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" наводить свої міркування на спростування доводів скаржника.

Серед іншого вказує що на виконання умов договору на проведення сільськогосподарських робіт №1 від 02.03.2017 року 24.05.2017 року від замовника на рахунок виконавця надійшов аванс - гроші в розмірі 1 500 000,00 грн. (один мільйон п'ятсот тисяч гривень), які підтверджують, що замовник замовив виконання робіт на умовах, встановлених договором та прийняв договір до фактичного виконання. Підписані позивачем акти виконаних робіт свідчать про те, що роботи були виконані в повному об'ємі, своєчасно та у якості (кількості), що задовольнила позивача-замовника повністю.

Також на рахунок виконавця (відповідача) протягом року (а саме: 10.08.2017, 30.08.2017 та 01.12.2017 року) поступили кошти від замовника у розмірі 300 000,00 грн. (триста тисяч гривень) згідно до актів уже виконаних робіт, що згідно п. 4.3. договору підтверджує внесення авансу замовником для початку робіт виконавцем.

Зазначає, що у зустрічному позові відповідачем (за первісним позовом) вказано, що згідно до реєстру речових прав позивач не володіє (не є власником) жодної земельної ділянки.

Звертає увагу, що у відповідності до чинного законодавства України, відповідач (позивач за первісним позовом) не повинен перевіряти у замовника документи на наявні у нього в роботі земельні ділянки, так як вони можуть знаходитися у останнього в оренді або суборенді, на правах спільного користування чи інших не заборонених чинним законодавством засадах. Також, позивач (за зустрічним позовом) міг виступати, як посередник у сільськогосподарській діяльності між відповідачем (за зустрічним позовом) і володільцем земельних ділянок, що фактично оброблялися. Вважає, що позивач (за зустрічним позовом) перекручує факти, що викладені у договорі, актах виконаних робіт. Сама лише наявність чи відсутність у позивача (за зустрічним позовом) власних земельних ділянок не може бути підставою для можливості чи неможливості укладення такого договору на виконання сільськогосподарських робіт.

Отже, на думку позивача (за первісним позовом), наявність чи відсутність письмової заявки з зазначенням полів не може бути підставою для відмови оплатити фактично виконані роботи, на полях, які вказувалися усно і виконання робіт на яких підтверджено підписами сторін в актах виконаних робіт.

Крім того, з посиланням на ст. 241 ЦК України, вказує, що наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним. При цьому, подальше схвалення правочину підтверджується перерахуванням авансового платежу (24.05.2017 року) у розмірі 1500000 грн., підписанням актів виконаних робіт.

Просить залишити без задоволення апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України".

У судовому засіданні представник Дочірнього підприємства "Перший національний технічний кооператив" Першого національного аграрного кооперативу підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить скасувати рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018 року у справі №924/268/18 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні первісного позову у повному обсязі та зустрічний позов задоволити.

Представник ДП "Державний резервний насіннєвий фонд України" заперечив доводи викладені в апеляційній скарзі з підстав викладених у відзиві та надав пояснення на обґрунтування своєї позиції. Просить залишити без задоволення Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства Перший національний технічний кооператив Першого національного аграрного кооперативу до Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України".

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 02.03.2017р. між Державним підприємством "Державний резервний насіннєвий фонд України" (виконавець) та Дочірнім підприємством "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (замовник) укладено договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1, відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Перелік робіт на кожен рік дії даного договору: посів, проведений трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300186, причіпна техніка - сівалка Great Plains YP1630F-1670WS, на площі 2000 га, 550 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 1100000,00 грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - зернова жниварка С750, с.н. 71504991, на площі 1000 га, 950 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 950000, грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - жниварка Class Sunspeed с.н. 44300922, на площі 1000 га, 750 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 750000,00 грн.; культивація (перша), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; культивація (друга), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; внесення гербіцидів, проведених обприскувачем самохідним AS720, на площі 4000 га, 200 грн./га вартість робіт на пальному замовника на суму 800000,00 грн. Всього вартість робіт складає 4200000,00 грн.

Назва, етапи робіт, розмір площ можуть змінюватися за згодою сторін шляхом підписання додаткової угоди.

Відповідно до п. 1.2. договору виконавець виконує роботу власними екіпажами та власною технікою. Місцезнаходження полів, на яких мають виконуватися роботи, повідомляються виконавцю замовником додатково в заявках на роботи.

Підпунктами 2.1.2, 2.1.3., 2.1.5. договору передбачено, що замовник зобов'язується надавати інформацію про місцезнаходження та площі полів, при цьому розміщення полів повинне бути в межах однієї та/або двох (трьох) сусідніх областей протягом одного робочого року. Замовник зобов'язується забезпечити щоденний контроль за якістю та кількістю виконання робіт. Своєчасно та в повному обсязі оплатити виконану виконавцем роботу у відповідності до цього договору.

Відповідно до пп. 3.1.1. договору виконавець зобов'язується здійснити власною технікою обсяг робіт, передбачений в п. 1.1. даного договору власними силами та засобами. Провести передбачені даним договором роботи на площах замовника у відповідності з агротехнічними умовами та дотримуючись технологічних вимог.

Виконавець зобов'язується розпочати роботи протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмової заявки від замовника (пп. 3.1.2. договору).

Згідно пп. 3.1.4. договору виконавець зобов'язується проводити виконання робіт власною технікою, зазначеною в п. 1.1. даного договору.

Як передбачено умовами п. 4.1. договору, орієнтована вартість робіт за весь строк дії цього договору становить 12600000,00 грн. з ПДВ. Остаточна вартість фактично виконаних робіт визначається сторонами в актах приймання-передачі виконаних робіт.

В п. 4.2. договору сторони передбачили, що після виконання кожного етапу робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1. даного договору.

Відповідно до п. 4.3. договору за 7 робочих днів до моменту подання першої заявки на початок робіт, замовник перераховує виконавцю аванс в розмірі 100000,00 грн. з ПДВ, який в подальшому зараховується як оплата за роботи, які будуть надані виконавцем.

Послідуюча оплата проводиться на підставі акту виконаних робіт поетапно два рази на місяць (не пізніше 15 числа кожного місяця та не пізніше 30 числа кожного місяця) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунків, підтверджених актами приймання-передачі виконаних робіт (п. 4.4. договору).

Згідно п. 5.1. договору за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору, сторони несуть матеріальну і майнову відповідальність відповідно до діючого законодавства України.

Як передбачено п. 5.2. договору в разі порушення замовником строків розрахунків з виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Пунктом 5.6. договору передбачено, що всі факти порушень зобов'язань сторін, що призводять до матеріальної відповідальності, письмово засвідчуються в актах приймання-передачі етапів виконаних робіт.

Відповідно до п. 7.5. договору даний договір сторони склали у письмовій формі та скріпили підписами у двох примірниках, кожен з яких містить автентичний текст українською мовою і має рівну з іншим юридичну силу.

Згідно п. 9.1. договору даний договір набуває чинності з моменту підписання повноважними представниками сторін і діє до 20.12.2019 року, але в будь-якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором. Закінчення строку дії договору не є підставою для відмови сторін договору від виконання в повному обсязі зобов'язань, що виникли під час дії даного договору, чи будь-яким чином пов'язані або витікають з умов договору.

Як встановлено п. 9.2. договору, замовник та виконавець цим заявляють, що на момент підписання даного договору вони володіють достатньою правосуб'єктністю для підписання даного договору і додаткові дозволи і документи отримувати не треба.

Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 03.07.2017р. № 337 затверджено Статут державного підприємства „Державний резервний насіннєвий фонд України" у новій редакції, згідно якого предметом діяльності підприємства є, зокрема, виробництво, закупівля, переробка, зберігання, реалізація насіння зернових, технічних, овочевих, баштанних, лікарських ефіроолійних, квіткових та інших рослин, трав, картоплі, а також сільськогосподарської продукції і продуктів її переробки.

Представниками Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" (виконавець) та Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу (замовник) на підставі договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. складено акти надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. Всього на суму 4226049,50 грн. Вищевказані акти засвідчені підписами виконавця (інженером ОСОБА_3Л.) та замовника (директором ОСОБА_4А.) та затверджені директором Державного підприємства "Державний резервний насіннєвий фонд України" ОСОБА_5 та директором Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу ОСОБА_4

Відповідачем за первісним позовом частково проведено оплату за наданні послуги по виконанню сільськогосподарських робіт в сумі 1800000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками: від 24.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., від 01.12.2017р. на суму 100000,00 грн., від 10.08.2017р. на суму 100000,00 грн., від 30.08.2017р. на суму 100000,00 грн.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 17.04.2018р. Дочірнє підприємство "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, офіс 412, ідентифікаційний код 40399103.

Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив", оформлені протоколом № 74 від 20.12.2016р., затверджено Статут дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у новій редакції.

Згідно п. 1.7. Статуту у відповідності до Господарського кодексу України підприємство є унітарним. Єдиним засновником та власником підприємства є сільськогосподарський обслуговуючий кооператив „Перший Національний аграрний кооператив".

Як передбачено п. 7.3. Статуту, керівник підприємства приймає рішення про вчинення підприємством правочину в ході поточної господарської діяльності, а саме: укладення господарських договорів (правочинів), договорів отримання банківської гарантії, якщо вартість робіт, послуг, матеріальних ресурсів, розмір банківської гарантії за окремим договором, що є предметом такого правочину, становить не більше 100000,00 грн., вчиняє інші правочини, підписує юридичні акти, що стосуються діяльності підприємства, з урахуванням обмежень, визначених п. 8.5. цього Статуту.

Відповідно до п. 7.5. Статуту засновник реалізує свої права щодо управління підприємством через рішення вищого органу (Загальних зборів) з питань вчинення значного правочину підприємством у разі, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг) або грошових коштів, що є предметом такого правочину перевищує 100000,00 грн.

Як вбачається з протоколу № 76 від 02.03.2017р., Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив" вирішено: надати згоду на укладення договору на проведення сільськогосподарських робіт з державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України"; уповноважити директора підприємства ОСОБА_4 підписати договір на проведення сільськогосподарських робіт з державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України", а також всі інші необхідні документи на виконання вищевказаного договору.

Згідно протоколу № 76/1 від 02.03.2017р., Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив" вирішено: відхилити проект договору на проведення сільськогосподарських робіт в редакції запропонованій державним підприємством „Державний резервний насіннєвий фонд України"; директору дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу ОСОБА_4 до 06.03.2017р. подати на розгляд загальним зборам в письмовому вигляді перелік населених пунктів з вказанням площ, на яких будуть проводитися сільськогосподарські роботи.

До матеріалів справи також долучено копії: довідок про доходи за цивільно-правовим договором: № 0022 від 16.07.2018р., № 0023 від 16.07.2018р., № 0021 від 16.07.2018р., № 0020 від 16.07.2018р., № 0019 від 16.07.2018р., № 0018 від 16.07.2018р., № 0017 від 16.07.2018р., № 0016 від 16.07.2018р., № 0024 від 16.07.2018р., договору фінансового лізингу № DNH2LNI05206 від 12.03.2014р., договору фінансового лізингу № DNH2LNI05624 від 28.04.2014р.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що склалися апеляційний господарський суд зазначає наступне.

Щодо вимог за зустрічним позовом слід зазначити таке.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Колегія суддів апеляційної інстанції дослідивши умови укладеного сторонами договору №1 на проведення сільськогосподарських робіт від 02.03.2017р. приходить до висновку, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Так, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч. 1 ст. 901 ЦК України).

Згідно зі ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу вимог ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої - третьої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Як передбачено ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Як вбачається із заявлених вимог, предметом позову у вказаній справі є вимога позивача (за зустрічним позовом) про визнання недійсним укладеного сторонами договору на проведення сільськогосподарських робіт від 02.03.2017р. №1, а підставами позову - обставини, пов'язані із укладанням вказаного договору директором позивача з перевищенням повноважень, встановлених статутом підприємства та фактичною обізнаністю відповідача (за зустрічним позовом) про підписання договору директором без погодження з вищим органом засновника, що, на його думку, є підставою для визнання договору недійсним відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 203 , ч. 1 ст. 215 ЦК України.

Щодо заявленої позивачем підстави, що договір на проведення сільськогосподарських робіт від 02.03.2017р. №1 суперечить чинному законодавству, оскільки підписаний директором Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, встановлених статутом підприємства (без дозволу вищого органу засновника), судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.

Частинами 1, 3 ст. 92 Цивільного кодексу України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Відповідно до частини другої стаття 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Обов'язковість скріплення правочину печаткою може бути визначена за письмовою домовленістю сторін.

Як встановлено, оспорений договір від імені Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу був підписаний директором позивача ОСОБА_4, який діяв на підставі статуту підприємства.

Відповідно до Статуту дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у новій редакції, затвердженого Загальними зборами членів сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу „Перший Національний аграрний кооператив", оформленого протоколом № 74 від 20.12.2016р., оперативне управління фінансово-господарською діяльністю підприємства здійснюється його керівником (директором); керівник підприємства призначається на посаду та звільняється з посади засновником підприємства; керівник підприємства приймає рішення про вчинення підприємством правочину в ході поточної господарської діяльності, а саме: укладення господарських договорів (правочинів), договорів отримання банківської гарантії, якщо вартість робіт, послуг, матеріальних ресурсів, розмір банківської гарантії за окремим договором, що є предметом такого правочину, становить не більше 100000,00 грн., вчиняє інші правочини, підписує юридичні акти, що стосуються діяльності підприємства, з урахуванням обмежень, визначених п. 8.5. цього Статуту (п.п. 7.1- 7.3. Статуту).

Крім того, відповідно до п. 7.5. Статуту засновник реалізує свої права щодо управління підприємством через рішення вищого органу (Загальних зборів) з питань, зокрема, вчинення значного правочину підприємством у разі, якщо ринкова вартість майна (робіт, послуг) або грошових коштів, що є предметом такого правочину перевищує 100000,00 грн.

Згідно із ч.ч 1, 3 ст. 237 Цивільного кодексу України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє (ст. 239 Цивільного кодексу України).

Як зазначалося вище, як у зустрічній позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач стверджує, що договір №1 від 02.03.2017р. вчинений директором дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу ОСОБА_4 з перевищенням повноважень, що не береться судом до уваги, з огляду на таке.

Так, статтею 241 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину. Схвалення може відбутися також і в формі мовчазної згоди, і у вигляді певних поведінкових актів (так званих конклюдентних дій) особи - сторони правочину (наприклад, прийняття оплати за товар за договором купівлі-продажу).

Разом з тим, згідно із п. 3.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. „Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" наступне схвалення юридичною особою правочину, вчиненого від її імені представником, з перевищенням повноважень, унеможливлює визнання такого правочину недійсним (стаття 241 ЦК України). Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з'ясовувати пов'язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину

Доказом наступного схвалення договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. є те, що ДП "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу прийняло виконання договору шляхом підписання директором ДП "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу ОСОБА_4 актів надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. , оригінали яких оглянуті апеляційним судом в судовому засіданні.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивачем за первісним позовом були проведені роботи на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою на загальну суму 4226049,50 грн. та частково оплачені відповідачем за первісним позовом в сумі 1800000,00 грн., що підтверджує на момент виконання дійсність усіх умов договору, підтверджує їх схвалення.

Врахувавши приписи вищенаведених норм законодавства, та з'ясувавши, що договір був фактично виконаний відповідачем і виконані відповідачем роботи були прийняті позивачем без зауважень за актами виконаних робіт № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн., врахувавши часткову оплату за надані послуги, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про схвалення спірного договору позивачем, у зв'язку із чим було правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову з цієї підстави.

Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про те, що замовником не надсилались заявки на роботи та відсутність у виконавця шляхових та обліково-дорожніх листів судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 цього Закону визначено, що первинним є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Крім того, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити як назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Так, матеріалами справи підтверджено, що акти надання послуг, згідно яких проводилися сільськогосподарські роботи, підписані обома сторонами, скріплені печатками сторін, вони містять усі необхідні реквізити та відповідають вимогам закону.

Вищевказані акти надання послуг мають посилання на договір на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. Таким чином, на виконання умов договору від 02.03.2017р. позивачем за первісним позовом були надані послуги (виконані роботи) для відповідача за первісним позовом на загальну суму 4226049,50 грн.

Отже, акти надання послуг містять усі необхідні реквізити первинних та зведених облікових документів, що зазначені в ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З наведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те , що акти надання послуг є документами, що засвідчують встановлений факт здійснення господарської операції та договірних відносин, а тому у відповідача за первісним позовом виник обов'язок з проведення розрахунку за виконані роботи, у зв'язку із чим було правомірно відмовлено у задоволенні зустрічного позову з цієї підстави.

Посилання скаржника на те, що позивачу за первісним позовом могло бути відомо про обмеження повноважень директора, оскільки відомості щодо обмеження повноважень керівника, містяться у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не беруться судом до уваги, з огляду на таке.

Так, у матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань №1003875767, сформованому станом на 17.04.2018р. у графі "Відомості про органи управління юридичної особи", де зазначається: "Прізвище, ім'я, по батькові, дата обрання (призначення) осіб, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори та дані про наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи", керівником ДП "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу є ОСОБА_4 (відповідно до статуту)(а.с. 80, зворот).

У ст. 89 ЦК України, зокрема, визначено, що юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до єдиного державного реєстру, відкритого для загального ознайомлення. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом. Зміни до установчих документів юридичної особи, які стосуються відомостей, включених до єдиного державного реєстру, набирають чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації. Юридичні особи та їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з урахуванням цих змін.

Таким чином, судова колегія вказує, що у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повинні міститися всі відомості про юридичну особу, включаючи повноваження директора з зазначенням обмежень щодо представництва.

З огляду на те, що відомості про обмеження повноважень директора ДП "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу у відкритому доступі на офіційному веб сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якими, як вказує відповідач, позивач був ознайомлений, були відсутні конкретні відомості про обмеження повноважень керівника, як і вказівка у преамбулі оспореного договору на те, що директор ОСОБА_4 діяв на підставі статуту, не є беззаперечним доказом того, що позивач за первісним позовом знав, на час укладання спірного договору, про передбачені статутом обмеження директора ДП "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу на представництво юридичної особи.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивачем за зустрічним позовом не доведено обставин, з якими Закон пов'язує визнання правочину недійсним, а тому зустрічний позов задоволенню не підлягає.

Разом з тим, посилання скаржника в апеляційній скарзі на те, що позивачем за первісним позовом не було подано оригіналу акту №49 від 18.12.2017 року на суму 789305,00 грн., не заслуговують на увагу, оскільки в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції позивачем за первісним позовом було надано для огляду оригінали актів №11 від 31.05.2017 року на суму 182 070,00грн, №12 від 31.05.2017 року на суму 885 930,00 грн., №15 від 31.05.2017 року на суму 432 000,00 грн., №16 від 31.07.2017 року на суму 589 446,50грн, №17 від 16.08.2017 року на суму 340 473,00 грн., № 47 від 23.11.2017 року на суму 1 006 825,00 грн., №49 від 18.12.2017 року на суму 789 305, 00 грн. з ПДВ.

За наведеного, твердження апелянта, також, на укладення договору №1 на проведення сільськогосподарських робіт від 02.03.2017 року з метою приховання договору оренди майна не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи.

Щодо вимог за первісним позовом судова колегія відзначає таке.

Як вже зазначалося позивач за первісним позовом звернувся із позовом до Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу про стягнення 2612092,85 грн., з яких 2426049,50 грн. основного боргу, 168189,23 грн. пені, 17854,12 грн. 3% річних на підставі договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р., який як зазначалося вище за своєю природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором ( ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Сторони у п. 4.2. договору погодили, що після виконання кожного етапу робіт складається акт приймання-передачі виконаних робіт протягом 5 (п'яти) календарних днів з моменту завершення виконаних робіт, якість та їх вартість згідно п. 1.1. даного договору. Крім того, відповідно до п. 4.4. договору послідуюча оплата проводиться на підставі акту виконаних робіт поетапно два рази на місяць (не пізніше 15 числа кожного місяця та не пізніше 30 числа кожного місяця) шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі рахунків, підтверджених актами приймання-передачі виконаних робіт.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відповідно до договору на проведення сільськогосподарських робіт № 1 від 02.03.2017р. виконав роботи (надав послуги) щодо зобов'язання на виконання сільськогосподарських робіт власною технікою, а саме: посів, проведений трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300186, причіпна техніка - сівалка Great Plains YP1630F-1670WS, на площі 2000 га, 550 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 1100000,00 грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - зернова жниварка С750, с.н. 71504991, на площі 1000 га, 950 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 950000, грн.; збирання, проведене комбайном Class Lexion 560, причіпна техніка - жниварка Class Sunspeed с.н. 44300922, на площі 1000 га, 750 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 750000,00 грн.; культивація (перша), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; культивація (друга), проведена трактором Axion 940 № А2324ЕАА2300208, причіпна техніка дисковий культиватор Kuhn, tl 6000-31-2744, на площі 1000 га, 300 грн./га вартість роботи на пальному замовника на суму 300000,00 грн.; внесення гербіцидів, проведених обприскувачем самохідним AS720, на площі 4000 га, 200 грн./га вартість робіт на пальному замовника на суму 800000,00 грн. Всього вартість робіт складає 4200000,00 грн.

Проведення сільськогосподарських робіт власною технікою на загальну суму 4226049,50 грн. підтверджуються підписаними сторонами актами надання послуг: № 11 від 31.05.2017р. на суму 182070,00 грн., № 12 від 31.05.2017р. на суму 885930,00 грн., № 15 від 31.05.2017р. на суму 432000,00 грн., № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017р. на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн., № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн.

Позивачем за первісним позовом надано докази щодо часткової оплати виконання сільськогосподарських робіт на суму 1800000,00 грн. та підтверджується банківськими виписками: від 24.05.2017р. на суму 1500000,00 грн., від 01.12.2017р. на суму 100000,00 грн., від 10.08.2017р. на суму 100000,00 грн., від 30.08.2017р. на суму 100000,00 грн.

Таким чином, відповідач зі свого боку порушив зобов`язання з оплати послуг з виконання сільськогосподарських робіт по актах надання послуг № 16 від 31.07.2017р. на суму 589446,50 грн., № 17 від 16.08.2017 на суму 340473,00 грн., № 47 від 23.11.2017р. на суму 1006825,00 грн. та № 49 від 18.12.2017р. на суму 789305,00 грн. Доказів оплати 2426049,50 грн. матеріали справи не містять та учасниками судового розгляду не надано, у зв'язку з чим підлягає стягненню основна заборгованість за договором від 02.03.2017р. в сумі 2426049,50 грн..

На момент розгляду справи судом апеляційної інстанцій відповідачем за первісним позовом, також, не подано доказів щодо погашення вказаної суми заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, Північно-західний апеляційний господарський суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про задоволення позову про стягнення заборгованості в сумі 2426049,50 грн.

Разом з тим, позивачем нараховано 168189,23 грн. пені за період з 06.08.2017р. по 29.01.2018р., 17854,12 грн. 3% річних за період з 06.08.2017р. по 29.01.2018р.

В силу дії статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язань настають такі правові наслідки як сплата неустойки (штрафу, пені).

Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 ЦК України).

Нормами статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Сторони у п. 5.2. договору погодили, що в разі порушення замовником строків розрахунків з виконавцем, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день затримки.

Судова колегія, перевіривши розрахунок пені, виконаний судом першої інстанції, вважає його правильним у розмірі 55580,09 грн., а тому погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у стягненні з відповідача 112609,14 грн. пені.

Крім того, позивач просив стягнути з відповідача 3% річних.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 12.12.11р. в справі №07/238-10).

Судова колегія, перевіривши розрахунок 3% річних, який здійснений місцевим господарським судом, вважає його правильним, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовної вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 6076,55 грн., а у стягненні 11777,57 грн. слід відмовити.

За наведеного, колегія суддів приходить до висновку про правомірність стягнення з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом 2426049,50 грн. основного боргу, 55580,09 грн. пені, 6076,55 грн. 3% річних. В задоволенні стягненні 112609,14 грн. пені, 11777,57 грн. 3% річних слід відмовити.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018р. у даній справі прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Перший Національний технічний кооператив" Першого Національного аграрного кооперативу на рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018 року у справі №924/268/18 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 24.10.2018 року у справі №924/268/18 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку, встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №924/268/18 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "31" січня 2019 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Дужич С.П.

Суддя Савченко Г.І.