Постанова

від 28.01.2019 по справі 18/350

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" січня 2019 р. Справа №18/350

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Дучал Н.М., суддя Слободін М.М.,

при секретарі Довбиш А.Ю.,

за участю представників:

позивача (в режимі відеоконференції) - ОСОБА_1, за довіреністю №101/18 від 27.12.2018 року;

відповідача - не з'явився;

апелянта (Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області) - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області, м.Сєвєродонецьк, Луганська область, (вх.№1369Л/1-40) на ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 року по справі №18/350

за позовом Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України , м.Київ,

до Луганського міського комунального підприємства Теплозабезпечення , м.Луганськ,

про стягнення 201260,60 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 року у справі №18/350 (суддя Корнієнко В.В.) скаргу Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України від 06.11.2018 року №31/13-3699 на бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 задоволено.

Визнано неправомірною бездіяльність виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області ОСОБА_2 щодо не відновлення втраченого виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350.

Зобов'язано Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області відновити втрачене виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350.

Луганський міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволені скарги позивача відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження наказ від 07.11.2003 року №18/350, виданий Господарським судом Луганської області про стягнення з Луганського міського комунального підприємства Теплозабезпечення на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України боргу в сумі 200000,00 грн. за простим векселем №643040074058 від 26.07.2000 року, проценти за векселем в сумі 1260,60 грн., витрати на держмито в сумі 1700,00 грн. та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. на виконання в територіальних відділах державної виконавчої служби Луганської області не перебував.

Скаржник вказує, що відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 07.11.2003 року №18/350, виданого Господарським судом Луганської області, не вбачається можливим, оскільки відомості по вказаному виконавчому документу до Автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень - згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року №43/5, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5) не вносились.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області; визначено строк на протязі якого учасники справи мають право подати до суду відзиви, клопотання та документи в обґрунтування своєї позиції по справі та призначено справу до розгляду в судове засідання.

У матеріалах справи наявне клопотання від апелянта вих.№14963/16.1-41 від 27.12.2018 року, в якому останній просить розглядати справу без участі його представника.

22.01.2019 року позивач (стягувач) надав відзив на апеляційну скаргу (вх.№659), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Ухвала суду від 08.01.2019 року про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду у була надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень та опублікована на сайті 09.01.2019 року.

Крім того, враховуючи, що припинено приймання поштових відправлень на/з територію(ї) Донецької та Луганської областей до/з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, зокрема до місцезнаходження відповідача (боржника), на офіційному веб-порталі Судова влада України було здійснено оголошення про прийняття апеляційної скарги по даній справі до провадження, про час та місце судового засідання.

Відповідач (боржник) відзиву на апеляційну скаргу не надав, свого представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не сповістив.

Відповідно до ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача та апелянта, який просив розглядати справу за його відсутності.

У судовому засіданні 28.01.2019 року представник позивача оголосив зміст відзиву на апеляційну скаргу та просив відмовити в її задоволенні.

Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, повторно розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 07.11.2003 року у справі №18/350 позов ДК Газ України НАК Нафтогаз України до ЛМКП Теплозабезпечення про стягнення коштів задоволено. Стягнуто з Луганського міського комунального підприємства Теплозабезпечення на користь ДК Газ України НАК Нафтогаз України борг у сумі 200000,00 грн. за простим векселем №643040074058 від 26.07.2000 року, проценти за векселем в сумі 1260,60 грн., витрати на держмито в сумі 1700,00 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили Господарським судом Луганської області видано наказ від 24.11.2003 року №18/350, який як вказує позивач, ним було пред'явлено до виконання.

Згідно Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14.04.2014 року №405/2014 на території Донецької та Луганської областей з 14.04.2014 року розпочато проведення антитерористичної операції.

На підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної виконавчої влади тимчасово не здійснюють або не в повному обсязі здійснюють свої повноваження , наказу Міністерства юстиції України від 25.11.2014 року №246/7 Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області , наказу Головного управління юстиції у Луганській області від 25.11.2014 року №46-В Про переміщення органів та установ юстиції Луганської області та наказу Міністерства юстиції України від 07.04.2016 року №1056/5 Про затвердження Переліку районних, районних у містах міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних відділів державної виконавчої служби головних територіальних управлінь юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, місті Києві та Севастополі , територіальні органи юстиції, що знаходяться на тимчасово неконтрольованій території, переміщено на територію підконтрольну українській владі.

У зв'язку з проведенням на території міста Луганськ та Луганської області антитерористичної операції матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №18/350 були втрачені.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 19.02.2018 року у справі №18/350 за заявою стягувача - Дочірньої компанії Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України частково відновлено матеріали втраченої справи №18/350 та видано стягувачу дублікат наказу Господарського суду Луганської області №18/350 від 24.11.2003 року.

Після отримання дубліката наказу №18/350 від 24.11.2003 року, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області з заявою №31/13-730 від 02.03.2018 року про відновлення втраченого виконавчого провадження, в якій просила відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350. До заяви було додано дублікат наказу суду від 24.11.2003 року №18/350.

Як вказує позивач та підтверджується матеріалами справи, в.о. начальника відділу ДВС листом від 23.10.2018 року №12401/16.1-41 повернула стягувачу дублікат наказу від 24.11.2003 року №18/350 без прийняття відповідного процесуального документа, та повідомила стягувача про те, що згідно з даними Автоматизованої системи виконавчого провадження наказ Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350 на виконанні у Луганському міському відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не перебував. Також було зазначено, що відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчого провадження (Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень згідно наказу Міністерства юстиції України від 20.05.2003 року №43/5, який втратив чинність на підставі наказу Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5) не вносились.

Не погоджуючись з такою позицією державного виконавця, а саме з його бездіяльністю щодо не відновлення виконавчого провадження, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до Господарського суду Луганської області зі скаргою в порядку ст.ст. 339-340 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду якої винесено оскаржувану ухвалу.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно приписів ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно ст. 339 Господарського процесуального кодексу України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Порядок відновлення втраченого виконавчого провадження або матеріалів виконавчого провадження визначено в Розділі XV Інструкції з організації примусового виконання рішень, відповідно до якого:

1. За заявою сторони виконавчого провадження або з ініціативи виконавця відновленню підлягають:

втрачене виконавче провадження або його матеріали;

знищене виконавче провадження у разі постановлення Європейським судом з прав людини рішення, відповідно до якого держава зобов'язана виконати рішення національного суду;

виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території.

2. У заяві повинно бути зазначено, про відновлення якого саме виконавчого провадження просить сторона виконавчого провадження, реквізити виконавчого документа, сторони виконавчого провадження, їх місце проживання чи місцезнаходження (у разі наявності вказаної інформації у сторони виконавчого провадження), обставини втрати матеріалів виконавчого провадження (перебування виконавчого провадження на тимчасово окупованій території), поновлення яких саме документів сторона вважає необхідним, для якої мети необхідне їх поновлення.

До заяви про відновлення втраченого виконавчого провадження чи його матеріалів можуть долучатися документи або їх копії, що збереглися у сторони виконавчого провадження, навіть якщо вони не посвідчені в установленому порядку.

У заяві про відновлення матеріалів виконавчого провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території, яка подається боржником, зазначаються обставини, які зумовлюють необхідність відновлення виконавчого провадження (намір виконати рішення, припинення заходів примусового виконання рішень у зв'язку з виконанням рішення у повному обсязі, скасуванням рішення, на підставі якого видано виконавчий документ тощо). У разі виконання боржником рішення у повному обсязі до заяви додаються квитанції, платіжні документи, що підтверджують сплату боргу за виконавчим документом, виконавчого збору та витрат виконавчого провадження (у разі винесення відповідних постанов).

3. Виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони можуть звернутися до суду або іншого органу (посадової особи), які видали виконавчий документ, за видачею дубліката виконавчого документа.

Якщо відповідно до заяви боржника виконавче провадження, виконання за яким здійснювалось на тимчасово окупованій території України, необхідно відновити у зв'язку з наміром боржника виконати рішення або необхідністю припинення заходів примусового виконання рішень, таке виконавче провадження може бути відновлено без дубліката виконавчого документа.

4. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього дубліката виконавчого документа (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 3 цього розділу) виносить постанову про відновлення втраченого (знищеного) виконавчого провадження і не пізніше наступного дня надсилає її стягувачеві та боржникові.

5. У разі відновлення виконавчого провадження за ініціативою виконавця він у постанові роз'яснює сторонам право надати документи виконавчого провадження, їх копії, інші документи або відомості, що стосуються втраченого виконавчого провадження.

6. Для відновлення виконавчого провадження чи його матеріалів державний виконавець використовує відомості автоматизованої системи виконавчого провадження про винесені постанови та інші документи виконавчого провадження, інформацію та документи, одержані ним, у тому числі від сторін виконавчого провадження.

7. Відновлене виконавче провадження підлягає виконанню в порядку, встановленому Законом.

Наразі, Дочірня компанія Газ України Національної акціонерної компанії Нафтогаз України звернулась до органу державної виконавчої служби з заявою №31/13-730 від 02.03.2018 року про відновлення втраченого виконавчого провадження. При цьому, в заяві обґрунтовано обставини, які зумовили необхідність відновлення виконавчого провадження. До заяви було надано оригінал дубліката наказу від 24.11.2003 року №18/350 та копію ухвали Господарського суду Луганської області від 19.02.2018 року.

В ухвалі Господарського суду Луганської області від 19.02.2018 року встановлено та зазначається в оскаржуваній ухвалі, що постановою державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції м.Луганська від 26.12.2003 року було відкрито виконавче провадження з виконання наказу господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350.

Колегія суддів відмічає, що апелянт у своїх запереченнях на скаргу у суді першої інстанції та в апеляційній скарзі зазначає, що наказ від 24.11.2003 року №18/350, виданий Господарським судом Луганської області на виконанні в територіальних відділах державної виконавчої служби Луганської області не перебував, а відновити виконавче провадження з примусового виконання наказу від 24.11.2003 року №18/350 не вбачається можливим, оскільки відомості про вказаний виконавчий документ до Автоматизованої системи виконавчого провадження не вносились.

Так, до впровадження Автоматизованої системи виконавчого провадження державні виконавці користувались іншою комп'ютерною базою даних, а саме: Єдиним державним реєстром виконавчих проваджень.

Міністерство юстиції України з метою створення системи обліку виконавчих проваджень наказом від 20.05.2003 року №43/5 затвердило Положення про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень.

Відповідно до п. 1.1. Положення, Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп'ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється облік виконавчих документів, виконавчих проваджень та узагальнюється звітність про роботу органів державної виконавчої служби.

Згідно з п. 3.1. Положення (в редакції чинній на час винесення постанови про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання наказу №8/142) до Єдиного реєстру обов'язково вносяться відомості про проведення таких виконавчих дій, зокрема, про відкриття виконавчого провадження із зазначенням дати винесення постанови та присвоєння йому реєстраційного номера.

Відповідно до приписів розділу XII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05.08.2016 року №2432/5, незавершені виконавчі провадження, відомості про які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, підлягають перенесенню до Системи. Підлягають перенесенню до Системи виконавчі провадження, за якими скасовано постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження, закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа. Відомості про перенесення виконавчого провадження фіксуються Системою із зазначенням дати, часу та підстави перенесення, назви органу державної виконавчої служби та прізвища, ім'я та по батькові державного виконавця, який здійснив перенесення. Номер виконавчого провадження, за яким виконавче провадження обліковувалось у Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень, зберігається при перенесенні виконавчого провадження до Системи.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наказ Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350 перебував на виконанні про що свідчить копія постанови державного виконавця відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції №9-544 від 26.12.2003 року про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №18/350 від 24.11.2003 року.

Також, у матеріалах справи міститься лист №11-245 від 28.07.2004 року Ленінського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, в якому зазначено, що на виконанні у відділу знаходиться наказ Господарського суду Луганської області №18/350 від 24.11.2003 року, а також міститься інформація про те які дії провадились по його виконанню.

Крім того, ухвали Господарського суду Луганської області від 17.12.2007 року, від 11.01.2008 року, від 22.01.2008 року у справі 18/350 підтверджують, що провадились виконавцем дії в межах виконавчого провадження, зокрема, за заявою Ленінського відділу ДВС про заміну вибулої сторони виконавчого провадження за наказом від 24.11.2003 року №18/350.

Які-небудь дані про закінчення виконавчого провадження за наказом Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350 в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням того, що у відповідності до Положень про Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень та про автоматизовану систему виконавчого провадження, відомості про проведення виконавчих дій, зокрема, про відкриття виконавчого провадження, обов'язково повинні були внесені до Єдиного реєстру виконавчих проваджень, а в подальшому перенесені до Автоматизованої системи виконавчого провадження, проте відсутні в ньому, суд дійшов висновку, що ці відомості до Автоматизованої системи виконавчого провадження не були перенесені.

Згідно пункту 6 розділу XII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, відомості про незавершені виконавчі провадження, які не перенесені з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень до Системи, підлягають обліку при формуванні звітності.

У зв'язку з проведенням антитерористичної операції, органи державної виконавчої служби, які знаходились на тимчасово неконтрольованій території, в тому числі Ленінський відділ державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області, переміщено на територію підконтрольну українській владі. При цьому, матеріали виконавчих проваджень, матеріально-технічна база та інше майно в тому числі Ленінського відділу державної виконавчої служби міста Луганська Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишились за місцем його попередньої реєстрації. Таким чином, звітність щодо виконавчих проваджень, які не були перенесені з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень також залишилась за місцем попередньої реєстрації органу державної виконавчої служби і вона фактично є втраченою.

З урахуванням викладених обставин, для відновлення виконавчого провадження за наказом №18/350 від 24.11.2003 року державний виконавець повинен використати не тільки відомості Автоматизованої системи виконавчого провадження, оскільки вони відсутні з вищезазначених причин, а й інші документи виконавчого провадження, одержані ним, зокрема, від ДК Газ України НАК Нафтогаз України як сторони виконавчого провадження і на підставі поданих документів відновити втрачене виконавче провадження.

При цьому, колегія суддів враховує, що наведені апелянтом доводи у апеляційній скарзі побудовані на тому, що він не в змозі відновити втрачене виконавче провадження. Однак неможливість відновлення втраченого провадження не підтверджена належним чином, оскільки матеріали справи не свідчать, що державним виконавцем вчинялись будь-які дії направлені на його відновлення. Разом з тим, неможливість відновлення втраченого виконавчого провадження не є підставою для направлення стягувачу листа (неналежного документа у розрізі приписів Закону України Про виконавче провадження ) разом з дублікатом наказу, в якому вказується про неможливість вчинення дій.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає правомірним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що з боку виконуючого обов'язки начальника Луганського міського відділу державної виконавчої служби має місце неправомірна бездіяльність у зв'язку з чим неправомірно відмовлено у відновленні виконавчого провадження за наказом Господарського суду Луганської області від 24.11.2003 року №18/350.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять до предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 76 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 цього ж кодексу визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в зв'язку з її юридичною та фактичною необґрунтованістю та відсутністю фактів, які свідчать про те, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням судом норм права. Доводи апеляційної скарги не спростовують наведені висновки колегії суддів, у зв'язку з чим апеляційна скарга - Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області не підлягає задоволенню з підстав, викладених вище, а оскаржувана ухвала Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 року по справі №18/350 має бути залишена без змін.

Враховуючи, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати апелянта не підлягають відшкодуванню.

Керуючись статтями 129, 269, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284, 339, 340 Господарського процесуального кодексу України, ч.6 ст. 147 Закону України Про судоустрій і статус суддів , колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Луганського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Луганської області від 22.11.2018 року по справі №18/350 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31 січня 2019 року.

Головуючий суддя В.С. Хачатрян

Суддя Н.М. Дучал

Суддя М.М. Слободін