Рішення

від 30.01.2019 по справі 340/23/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/23/19

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Маяк" до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Маяк" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати повідомлення від 6 грудня 2018 року № 57843 671/20 Л-25/23 винесене старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В.

- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. відкрити виконавче провадження на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 12.07.2018 року у справі № П/811/458/18 у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначило, що 19.12.2018 рекомендованим листом позивачем отримано повідомлення про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання від 06.12.2018 № 57843671/20.1-25/23. Згідно вказаного повідомлення, старшим державним виконавцем відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В. було повернуто виконавчий лист по адміністративній справі № П/811/458/18 виданий 12.07.2018 Кіровоградським окружним адміністративна судом на підставі п.6 ч. 4 ст. 4 Закону України Про виконавче провадження . Позивач вважає таке рішення старшого державного виконавця протиправним та таким, що порушує вимоги чинного законодавства та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

04 січня 2018 року ухвалою суду відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.1-2).

14 січня 2019 року ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду, відкладено розгляд справи, в зв'язку з відсутністю відомостей щодо вручення відповідачеві ухвали про відкриття провадження (а.с.27).

Представник позивача до судового засідання надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача до судового засідання надав клопотання про розгляд справи без його участі. Відзив на позовну заяву до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом (пункт 10 частини першої статті 4 КАС України).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4 та частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України подальший розгляд справи судом вирішено здійснювати у порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №П/811/458/18, задоволено позов фермерського господарства Маяк та зобов'язано Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 23 від 19.12.2017, складену фермерським господарством маяк в Єдиному реєстрі податкових накладних, днем її подання.

На виконання даного рішення, Кіровоградським окружним адміністративним судом 23.03.2018 видано виконавчий лист по адміністративній справі № П/811/458/18. (а.с. 8)

06.12.2018 № 57843671/20.1-25/23 відповідачем складено Повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання до виконання на підставі п.6 ч.4 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження". Відповідно до якого, старшим державним виконавцем відділ примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренком Сергієм Володимировичем зазначено, що розглянувши заяву, установлено, що у пред'явленому до виконання виконавчому документі не зазначено прізвище та ім'я посадової особи, яка його видала. (а.с. 7)

Отримавши вказане повідомлення 06.12.2018 та не погодившись з ним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність оскарженого повідомлення, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" наведений перелік виконавчих документів, на підставі яких відповідно до цього Закону рішення підлягають примусовому виконанню. До нього віднесено зокрема виконавчі листи та накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України. (п.1 ч.1 ст.3 Закону).

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Згідно зі статтею 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: 1) Міністерство юстиції України; 2) органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

Пунктом 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 року за №489/20802 (надалі - Інструкція №512/5), визначено, що органом державної виконавчої служби є зокрема Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, до якого входить відділ примусового виконання рішень.

Відповідно до пункту 4 Інструкції №512/5 відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України підвідомчі рішення, за якими боржниками є зокрема регіональні прокуратури.

Згідно з частинами 1, 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За правилами частини 5 статі 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Як установлено судом, державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, отримавши заяву фермерського господарства Маяк про примусове виконання виконавчого листа, виданого 12.07.2018 Кіровоградським окружним адміністративним судом на виконання рішення суду від 23.03.2018 в адміністративній справі №П/811/458/18, не відкрили виконавче провадження, а повернули виконавчий лист без прийняття до виконання, посилаючись на пункт 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Згідно з пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону.

У частині 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені обов'язкові вимоги до виконавчого документа.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зокрема зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала.

Частиною 3 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.

Відповідно до абзацу 12 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим цією статтею, стягувач має право звернутися до суду чи іншого органу (посадової особи), що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із зазначеними вимогами.

Суд, перевіряючи доводи відповідача про невідповідність вимогам закону виконавчого листа, виданого з метою примусового виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду в адміністративній справі №П/811/458/18, виходить з норм Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 4 статті 257 КАС України передбачено, що примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частин 1, 2 статті 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.

Виконавчий лист видається судом першої інстанції. Якщо за результатами перегляду справи суд апеляційної чи касаційної інстанції залишить прийняте по суті позовних вимог рішення без змін, ухвалить нове судове рішення по суті позовних вимог чи змінить судове рішення, то виконавчий лист видається судом апеляційної чи касаційної інстанції, за умови, що заява особи про видачу виконавчого листа надійшла до моменту повернення адміністративної справи до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 259 КАС України виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".

Інструкцією з діловодства в адміністративних судах України, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №174, зокрема регламентовано порядок звернення судових рішень до примусового виконання.

Відповідно до пунктів 6.2.1, 6.2.2, 6.2.3 цієї Інструкції для виконання судового рішення в адміністративній справі, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, особі, на користь якої воно ухвалено, за її письмовою заявою видається один виконавчий лист (додаток 15). Якщо судове рішення ухвалено на користь кількох позивачів чи проти кількох відповідачів, суд має право видати кілька виконавчих листів, точно зазначивши, яку частину судового рішення треба виконати за кожним виконавчим листом.

Виконавчий лист видається за заявою осіб, на користь яких ухвалено судове рішення, або їхніх представників після набрання судовим рішенням законної сили, а у справах, за якими рішення підлягає негайному виконанню, - у день ухвалення судового рішення. У справах за позовами органів та осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні чи суспільні інтереси, виконавчі листи видаються за заявами таких органів чи осіб або осіб, в інтересах яких заявлено позов.

Виконавчий лист заповнюється чітко і грамотно. Помилки і виправлення у виконавчому листі не допускаються.

Судом установлено, що у виконавчому листі, виданому 12.07.2018 в адміністративній справі №П/811/458/18, зазначене найменування органу, який його видав - Кіровоградський окружний адміністративний суд, як того вимагає п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" (а.с. 8).

Цей виконавчий лист складений за формою, передбаченою Додатком 15 до Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013 року №174, підписаний суддею по справі Черниш О.А., а також головним спеціалістом відділу організаційного забезпечення та контролю Волковою Л.О., як того вимагає ч. 3 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження".

Суд зазначає, що передбачена пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" вимога про зазначення у виконавчому документі прізвища, ім'я, по батькові та посади стосується виконавчих документів, які видаються саме посадовими особами (це виконавчі документи, визначені пунктами 3, 5, 6, 9 частини 1 статті 3 цього Закону). Натомість для виконавчого листа, виданого судом на підставі судового рішення, обов'язковим є зазначення найменування суду, як органу, що видав цей виконавчий документ.

Отже, посилання державного виконавця в оскарженому повідомленні №557843671/20.1-25/23 від 06.12.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на те, що у виконавчому листі не зазначено ім'я та по батькові посадової особи, яка його видала, є безпідставним.

Згідно з частинами 1, 5 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Порушення строків прийняття рішень та вчинення виконавчих дій виконавцями не є підставою для скасування такого рішення чи виконавчої дії, крім випадків, коли вони були прийняті або вчинені з порушенням процедури, передбаченої цим Законом.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції №512/5 виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.

Відповідно до частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною 1 статті 278 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, повідомлення органу державної виконавчої служби стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є процесуальним документом виконавчого провадження, а також є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України та може бути предметом оскарження в судовому порядку.

Суд установив, що винесене відповідачем повідомлення №57843671/20.1-25/23 від 06.12.2018 про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання не відповідає принципам управлінської діяльності, закріпленим у частині 2 статті 2 КАС України, позаяк прийнято необґрунтовано, недобросовісно, всупереч повноваженням відповідача та вимогам чинного законодавства, що призвело до порушення прав позивачки як стягувача у виконавчому провадженні.

Неподання відповідачем відзиву на позов суд розцінює як його визнання.

Відтак, позов про визнання оскарженого повідомлення протиправним та його скасування слід задовольнити.

Вирішуючи позовну вимогу про зобов'язання відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист, суд зазначає наступне.

Пунктом 5 розділу ІІІ Інструкції №512/5 передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Отже, прийняття до виконання виконавчого листа здійснюється шляхом винесення виконавцем постанови про відкриття виконавчого провадження. Водночас, таку постанову виконавець виносить на підставі виконавчого документу, поданого стягувачем разом з заявою про примусове виконання рішення. (п.1 ч.1, ч.5 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження").

Як свідчать матеріали справи, виконавчий лист №П/811/458/18 від 12.07.2018 на даний час повернутий позивачеві з повідомленням №57843671/20.1-25/23 від 06.12.2018, яке судом у цій справі визнано протиправним та скасовано.

За правилами частин 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У спірних правовідносин обов'язок відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа залежить від умови пред'явлення цього виконавчого листа до виконання позивачкою як стягувачем.

Однак, суд зазначає, що частиною 7 статті 246 КАС України передбачено, що висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог не може залежати від настання або ненастання певних обставин (умовне рішення).

Тому у задоволенні позову в частині зобов'язання відповідача прийняти виконавчий документ до виконання, суд вважає за необхідне відмовити.

Водночас, суд наголошує, що у разі повторного пред'явлення фермерським господарством Маяк виконавчого листа №П/811/458/18 від 12.07.2018 до примусового виконання, відповідач не може прийняти рішення, яке по суті повторює рішення, що визнане судом протиправним, і повинен прийняти рішення, з урахуванням правової оцінки, наданої судом обставинам у цій справі.

Відповідно до частин 1, 3 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідач у справі - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом Міністерства юстиції України.

Отже, зважаючи на часткове задоволення позову, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору, пропорційно до задоволеної частини вимог, у сумі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В и р і ш и в

Позовні вимоги фермерського господарства "Маяк" (вул. Щорса, 16, Могильне, Гайворонський район, Кіровоградська область, 26333, код ЄДРПОУ 23097597) до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (вул. Городецького, 13, м.Київ 1, 01001, код ЄДРПОУ 00015622) про визнання рішення протиправним та зобов'язати вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення від 06 грудня 2018 року № 57843 671/20 Л-25/23 винесене старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Сіренко С.В.

Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути заяву фермерського господарства "Маяк" про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого листа виданого Кіровоградським окружним адміністративним судом 12.07.2018 року у справі № П/811/458/18.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Присудити на користь фермерського господарства "Маяк" судовий збір в розмірі 1762,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства юстиції України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду К.М. Притула