Рішення

від 22.01.2019 по справі 0840/3856/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2019 року (о 15 год. 10 хв.)Справа № 0840/3856/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна

до Державної фіскальної служби України

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна (далі - ТОВ Владар Україна , позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Державної фіскальної служби України (далі - ДФС України, відповідач 1), до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.08.2018 №895406/39290839;

зобов'язати відповідача 1 зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну позивача від 23.07.2018 №3.

На обґрунтування позовних вимог у позовній заяві зазначає про безпідставність прийняття комісією ДФС рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 23.07.2018 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вказував, що реальність господарських операцій, в межах яких виписано вказану накладну, беззаперечно підтверджується первинними документами, які разом із письмовими поясненнями були направлені відповідачу 1, однак ДФС України було прийнято спірне рішення про відмову в реєстрації від 27.08.2018 №895406/39290839. Звертає увагу суду, що відповідачем в оскаржуваному рішенні, всупереч встановленій формі оформлення рішення, затвердженої Порядком, не було вказано яких саме первинних документів останньому не вистачало для прийняття позитивного рішення щодо реєстрації податкової накладної, а саме відповідач повинен був підкреслити, відповідно до правил оформлення, ті первинні документи, яких йому не вистачило. Ураховуючи викладене, просить скасувати оскаржуване рішення Комісії ДФС України та зобов'язати відповідача 1 зареєструвати спірну податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних з дати її подання на реєстрацію.

Ухвалою суду від 21.09.2018 призначено адміністративну справу до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначене підготовче засідання на 17 жовтня 2018 року. Відповідачу запропоновано у 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на позовну заяву.

Відповідачі позов не визнали, 17 жовтня 2018 року надали відзив на позовну заяву (вх. №32766), у якому вказують, що реєстрація податкової накладної, виписаної ТОВ Владар України №3 від 23.07.2018 була зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу. Зазначена податкова накладна, на думку відповідачів, відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, а тому платнику податків запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Пояснюють, що за висновком комісії підставами відмови у реєстрації спірних податкових накладних при опрацюванні пакету документів було наступне: відсутні товарно транспортні накладні щодо поставки товару від ТОВ Владмет ; відсутній договір з контрагентомв ТОВ Владмет , відсутня ВН №23071 від 23.07.2018 від ТОВ Владмет ,проте надана до суду, відсутнє платіжне доручення №1353 від 23.05.2018 на оплату товару від ТОВ ХВБЗ , яке надане до суду, проте в призначенні платежу міститься опис - передплата за ТМЦ згідно з рахунком №81 від 17.05.2018, проте позивач на адресу ТОВ ХВБЗ виписав рахунок №10 від 17.05.2018, договір аренди нежитлового приміщення не був наданий до контролюючого органу, проте був наданий до суду, згідно з яким позивач орендує приміщення за адресою Запорізька область, с. Натальевка, вул. Животноводческая, проте згідно з ТТН від 23.07.2018 відвантаження товару відбувалось за адресою м. Харків ,вул.Драгомирівська,30. До того ж, до контролюючого органу та до суду надані картки складського обліку, проте за якою адресою було отримано товар на склад невідомо, а пояснення відсутні з цього приводу. Згідно ТТН від 23.07.2018 перевізником товару був позивач, проте ні до суду, ні до контролюючого органу не надані документи щодо володіння або оренди транспортних засобів для перевезення товарів, а тому відсутні докази наявності трудових ресурсів позивача.. Враховуючи зазначене, вважає, що у Комісії ГУ ДФС у Запорізькій області були законні підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірних податкових накладних, а тому рішення є правомірними, у зв'язку із чим просить відмовити у задоволенні позову.

Відповідно до ухвали суду від 17.10.2018 відкладене підготовче засідання на 15 листопада 2018 року.

У період з 29.10.2018 по 19.11.2018 суддя Батрак І.В. була відсутня на роботі на підставі листка непрацездатності, що підтверджується довідкою від 20.11.2018 №02-35/18/64, у зв'язку із чим наступне підготовче засідання призначене на 04 грудня 2018 року.

04 грудня 2018 року вирішено відкласти підготовче засідання на 17 грудня 2018 року.

Ухвалою суду від 17.12.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 22 січня 2019 року.

Представники учасників справи у підготовче засідання кожен окремо 22 січня 2019 року звернулись до суду із заявами (вх. №2799 та №2800) про розгляд справи у письмовому провадженні.

Відповідно до частини третьої статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, суд визнав за доцільне вирішити справу за наявними в ній матеріалами, в порядку письмового провадження.

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України при розгляді справи в порядку письмового провадження фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ Владар Україна є юридичною особою, видами господарської діяльності якої є згідно із даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема: оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (основний) (код КВЕД 45.31), роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів (код КВЕД 45.32), неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД 46.90), допоміжне обслуговування наземного транспорту (код КВЕД 52.21), інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (код КВЕД 52.29), про що свідчить витяг з ЄДР.

між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Харківський вагонобудівний завод , був укладений договір поставки № 15/01-18 від 15.01.2018 із специфікаціями до нього, за умовами п.1.1, 2.1 якого та Специфікації № 2, на адресу ТОВ Харківський вагонобудівний завод була поставлена партія товару - акумуляторна батарея 28L 04 3706 - 2 - комплекти, відповідно до видаткової накладної № 117 від 23.07.2018.

У даному випадку датою виникнення податкових зобов'язань є дата відвантаження товару Покупцю, що підтверджується видатковою накладною № 117 від 23.07.2018.

На виконання приписів п. 201.1, п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу, у зв'язку із відвантаженням товару, ТОВ Владар Україна було складено та надіслано податкову накладну №3 від 23.07.2018 (реєстраційний номер документа НОМЕР_1) на суму 690 000,00 грн, в тому числі ПДВ - 115 000,00 грн., отримувач (покупець) - ТОВ Харківський вагонобудівний завод (ІПН 010563720396) для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Через автоматизовану систему Єдине вікно подання електронних документів відповідачем направлено позивачу квитанцію, отриманої 10.08.2018, в якій містилась інформація про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної, відповідно до пункту 201.16 ст.201 Податкового кодексу України, оскільки податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково зазначено: показник D=.009703501693316517727046734019044056113997, Р=0 та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

На підтвердження здійснення господарської операції за податковою накладною № 3 від 23.07.2018, позивачем 22.08.2018 було направлено повідомлення № 2 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операції з копіями документів та пояснення. У своїх поясненнях, зокрема, позивач зазначав перелік виробничих потужностей, наявність офісних та складських приміщень, обставини господарської операції та інше.

На підтвердження закупівлі та реалізації товару на адресу ТОВ Харківський вагонобудівний завод позивачем до повідомлення № 2 від 22.08.2018 були додані копії наступних документів: пояснення № 521 від 22.08.2018; копія рахунку від ТОВ Владармет № 28 від 24.04.2018, копія видаткової накладної № 23071 від 23.07.2018 про відвантаження товару від ТОВ Владармет ; копія платіжного доручення № 84 від 01.06.2018; копія платіжного доручення № 87 від 09.07.2018; копія Договору № 15/01-18 від 15.01.2018р., укладеного з ТОВ Харківський вагонобудівний завод разом із Специфікаціями до нього; копія рахунку № 10 від 17.05.2018; копія видаткової накладної № 117 від 23.07.2018; копія довіреності на представника ТОВ ХВЗ № 9267 від 19.07.2018; копія товарно-транспортної накладної № Р117 від 23.07.2018 про транспортування товаруза адресу ТОВ ХВЗ ; копія платіжного доручення № 1353 від 23.05.18 про отримання передплати від ТОВ ХВЗ ; копія договору оренди нежитлового (складського приміщення) від 05.01.2018р.; копія договору оренди нежитлового приміщення від 05.08.2017; картка рахунку 281. Електронні копії усіх вказаних документів подавалися до повідомлення про надання пояснень, а також копії долучено до матеріалів справи. Усі документи за змістом і формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Що стосується розрахунку зі сторони ТОВ Харківський вагонобудівний завод , позивач пояснив, що за умовами Специфікації № 2 до Договору № 15/01-18від 15.01.2018, оплата за поставлені комплекти батарей відбувається в 2 етапи: 10% - передплата, 90% - впродовж 45 (сорока п'яти) банківських днів з моменту отримання товару. Відповідно, передплата була здійснена в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 1353 від 23.05.2018. Строк сплати остаточної суми, враховуючи що відвантаження товару відбулося 23 липня 2018 року, ще не настав. Граничний строк сплати - 25 вересня 2018 року.

Так, комплекти акумуляторних батарей були придбані підприємством у ТОВ Владмет (код ЄДРПОУ 31800712) на підставі рахунку № 28 від 24.04.2018. Постачання товару підтверджується видатковою накладною № 23071 від 23.07.2018. Оплата за поставлені комплекти батарей була проведена позивачем, про що свідчать платіжне доручення № 87 від 09.07.2018.

Транспортування товару відбувалося напряму зі складу ТОВ Владармет до ТОВ Харківський вагонобудівний завод , що підтверджено адресами, зазначеними в товарно-транспортній накладній № Р117 від 23.07.2018, яка додавалася до пояснень.

Окрім того, контрагенти позивача - ТОВ Харківський вагонобудівний завод , ТОВ Владармет належним чином зареєстровані в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а також є платниками ПДВ відповідно до даних реєстру платників ПДВ.

Однак, 27 серпня 2018 року комісією ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації прийнято спірне рішення № 895406/39290839 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 23.07.2018.

Причиною відмови в реєстрації, згідно з текстом рішення, було ненадання позивачем копій первинних документів, а саме первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу від 27.08.2018, однак отримав рішення Комісії з питань розгляду скарг № 29000/39290839/2 від 06.09.2018 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії контролюючого органу про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.

Вважаючи прийняте відповідачем рішення про відмову в реєстрації податкової накладної протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом про його скасування та зобов'язання відповідача 1 зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України № 2755-VI від 02.12.2010 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Податковий кодекс України).

Відповідно до підпункту 16.1.2, 16.1.3 пункт 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідно до підпунктів а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається згідно з приписами норми пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 Податкового кодексу України).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок №1246), податкова накладна є електронним документом, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з пунктом 12 зазначеного вище Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

У відповідності до приписів, наведених у пункті 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

21 лютого 2018 року постановою Кабінету Міністрів України № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних , якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації (пункт 12).

Як вбачається з матеріалів справи, реєстрація податкової накладної була зупинена із посиланням на пп. 1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Додатково зазначено: показник D=.009703501693316517727046734019044056113997, Р=0.

Так, згідно з пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку, оприлюднених листом ДФС України від 21.03.2018 року № 959/99-99-07-18, комісії Головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

1) платник податку зареєстрований (перереєстрований)з а адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

2) дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

3) платник податку-юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

4) платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

5) платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

6) платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

7) наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Втім, встановити із наявної в матеріалах справи копій квитанцій від 10.08.2018, які саме із перелічених критеріїв пп. 1.6. п.1. Критеріїв ризиковості платника податку стосуються позивача не можливо.

Також, під час розгляду справи судом, відповідачами не було надано суду жодних доказів щодо приналежності позивача до перелічених категорій ризикових платників податків.

Відповідно до пунктів 14-16 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. (п. 14 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних)

З наведеного слідує, що виключного переліку документів, що надаються на підтвердження господарської операції не встановлено.

На підтвердження реальності господарської операції ТОВ Владар Україна 22.08.2018 надало ГУ ДФС у Запорізькій області письмові пояснення та копії первинних документів.

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів, які складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС) (пункти 18 та 19 Порядку).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (пункт 20 Порядку).

Згідно з пунктом 23 Порядку комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної / розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня.

Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку (пункт 27).

Так, судом встановлено, що підставою для відмови у реєстрації податкової накладної є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Слід зазначити, що відповідно до пункту 21 Порядку № 117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що і рішення Комісії Державної фіскальної служби України повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт критеріїв оцінки без наведення відповідного підпункту є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Як зазначено вище, оскаржуване рішення вмотивовано неподанням позивачем копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарі/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків.

Сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, не дають підстав для сумніву щодо дійсності укладеного договору поставки, на виконання вимог яких складено спірну податкову накладну від 23.07.2018 №3.

На думку суду позивачем надано всі необхідні та достатні документи для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН.

Суд акцентує увагу, що в порядку виконання обов'язку, встановлено частиною другою статті 77 КАС України, відповідачем не спростовано фактичне виконання спірних операцій та не доведено зворотного.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.08.2018 №895406/39290839 є протиправним та підлягає скасуванню.

З 01 січня 2018 року пункт 201.16 статті 201 Податкового кодексу України викладено в новій редакції, згідно якої реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктів 19, 20 Порядку №1246, в редакцій на час вирішення спору по суті, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов'язання ДФС зареєструвати розрахунки коригування в ЄРПН.

Відтак, оскільки рішення Комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в ЄРПН від 27.08.2018 №895406/39290839, як встановлено вище, підлягає скасуванню, то, відповідно, з урахуванням положень пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 № 1246, суд приходить до висновку про задоволення позову в частині зобов'язання відповідача 1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зареєструвати податкову накладну ТОВ Владар Україна від 23.07.2018 №3 датою її фактичного надсилання.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б доводи позивача, а відтак, не довів правомірності свого рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 9, 137, 139, 242-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна до Державної фіскальної служби України, до Головного управління ДФС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 27.08.2018 №895406/39290839.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна від 23.07.2018 №3.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби судові витрати в сумі 1 762,00 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Владар Україна за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судові витрати в сумі 1 762,00 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя І.В. Батрак