Ухвала

від 31.01.2019 по справі 640/1355/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А про залишення позовної заяви без руху 31 січня 2019 року                                        м. Київ                              № 640/1355/19 Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Добрянська Я.І., ознайомившись з позовною заявою    за позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "СМП ПРОФІТ" до    Державної фіскальної служби України про  визнання протиправними та скасування рішень від 03.01.2019, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В: До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю  "СМП ПРОФІТ" з позовом до Державної фіскальної служби України в якому просить: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2019р. № 480/41797738/2; - визнати протиправним та скасувати рішення  Комісії з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2019р. № 474/41797738/2; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю   "СМП ПРОФІТ"  від 21.11.2018р. № 7 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження, а саме 12.12.2018р.; - зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю  "АРТ СМ ПЛЮС"  від 21.11.2018р. № 8 в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її фактичного надходження, а саме 12.12.2018р. Відповідно до ч. 1, 2 ст.171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Ознайомившись із позовною заявою, суд встановив її невідповідність вимогам статті 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на наступне.              Відповідно до п. 4, 5, 8 ч. 5 КАС України, в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви. Також, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин; вирішуючи спір суд повинен встановити, що у зв'язку з прийнятим рішенням, вчиненням дії чи допущенням бездіяльності суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи інтереси особи у сфері публічно-правових відносин; при цьому, обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач. Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин. При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене, на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб. З прохальної частини адміністративного позову вбачається, що позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 03.01.2019р. № 480/41797738/2 та від 03.01.2019р. № 474/41797738/2. Проте, як вбачається з тексту адміністративного позову, фактично позивач вважає протиправними рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 20.12.2018р. № 1030668/41797738 та від 20.12.2018р. № 1030669/41797738, якими безпосередньо і було відмовлено в такій реєстрації. Тобто саме цими рішеннями, як зазначає позивач, було порушено його права. Тобто, Комісією з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України прийнято рішення відповідно до якого залишено скаргу без задоволення та рішення комісії контролюючого органу  про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін. Таким чином, такі рішення є похідними від рішень про відмову в реєстрації податкових накладних. З огляду на вищевикладене, позивачу необхідно уточнити прохальну частину адміністративного позову. Відповідно до ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). За змістом ч. 2 ст. 94 КАС України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Відповідно до ч. 4, 5 КАС України,  копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Дослідивши зміст позовної заяви та додані до неї документи суд встановив, що позивачем всупереч вимог ч. 2 ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України до позовної заяви додано копії рішень  Комісії з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від від 03.01.2019р. № 480/41797738/2 та від 03.01.2019р. № 474/41797738/2, які є неналежної якості, що виключає можливість використання їх як доказів у справі, оскільки неможливо встановити дійсний зміст таких копій. Одночасно, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Частиною 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір",  за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до абзацу другого частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Згідно з Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2019 становить 1921,00 грн. Позивачем до адміністративного позову додано платіжне доручення від 22.01.2019р. № 41 на суму 1921, 0 грн., а отже позивач вважає, що ним заявлено лише одну позовну вимогу немайнового характеру. Суд не погоджується з такою позицією позивача виходячи з наступного. Рішення Комісії з питань розгляду скарги Державної фіскальної служби України є актом індивідуальної дії, тобто дане рішення стосується конкретної особи (в даному випадку - позивача) та їхніх відносин. Загальною рисою такого рішення є його конкретність, а саме: чітке формулювання конкретного юридичного волевиявлення суб'єкта владних повноважень; розв'язання за його допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань; чітка визначеність адресата - конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цим актом. Тобто, підставою для прийняття відповідних рішень став результат перегляду рішень про відмову в реєстрації податкової накладної № 7, 8. Окрім того, оскаржувані позивачем рішення, мають індивідуальні характеристики, відмінні один від одного за номерами, датами та стосуються різних податкових накладних. З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позивачем заявлено чотири немайнові вимоги. Разом з тим, щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача зареєструвати відповідні податкові накладні суд зазначає, що вимога про визнання протиправним та скасування індивідуального акта суб'єкта владних повноважень, як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (зокрема, зобов'язання вчинити певні дії) як наслідків протиправності такого акта є похідною вимогою. Таким чином, оскільки дві позовні вимоги є похідними, то позивачу необхідно сплатити судовий збір за дві немайнові вимоги. Разом з тим, як вже зазначалося вище, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1921,0 грн., отже сума судового збору, яка має бути доплачена позивачем складає: 1921,0 грн. Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Враховуючи вищевикладене та відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду адміністративного позову оформленого відповідно до вищезазначених вимог. Враховуючи вищевикладене та відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, позовна заява підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення вищевказаних недоліків в межах трьох днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1921,0 грн. сплаченого на реквізити Окружного адміністративного суду міста Києва із відміткою банку про зарахування судового збору до бюджету та уточненого адміністративного позову з додатками оформленого відповідно до вищевикладених вимог з його копією для відповідача/ів у справі. Керуючись ст. 169 КАС України, суд, - У Х В А Л И В: 1.Залишити позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю  ""СМП ПРОФІТ" без руху. 2.Встановити позивачу триденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дати отримання копії цієї ухвали. 3.Попередити позивача про наслідки недотримання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, передбачені ч.4 ст. 169 КАСУ. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені ст. 256 КАС України та оскарженню не підлягає. Суддя                                                                                                Я.І. Добрянська