Постанова

від 30.01.2019 по справі 826/16471/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/16471/17 Суддя (судді) першої інстанції: Амельохін В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Ісаєнко Ю.А.,

суддів: Мельничука В.П., Земляної Г.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз про стягнення заборгованості у розмірі 15337,10 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 позов задоволено.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз заборгованість на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 по 26.10.2017 за Списком №2 у розмірі 15337,10 грн. на користь Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, апелянтом подано апеляційну скаргу з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

Доводи апелянта, зокрема, обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не було враховано всіх доводів відповідача при розгляді справи, та не взято до уваги, що ОСОБА_2 не був працівником ПАТ Концерн Галнафтогаз , яке також не є правонаступником Надвірнянської перевалочної нафтобази, в якій працював останній.

Справа розглянута у порядку письмового провадження відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Згідно з ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Публічне акціонерне товариство Концерн Галнафтогаз перебуває на обліку в Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві.

Органом пенсійного фонду відповідно до Розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів б визначено ПАТ Концерн Галнафтогаз до сплати розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених згідно Закону України Про пенсійне забезпечення за Списком 2 у розмірі 15337,10 грн. за період з 01.08.2017 по 26.10.2017.

У зв'язку з несвоєчасною сплатою відповідачем суми на відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за вказаний період у розмірі 15337,10грн., позивач звернувся з позовом до суду.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що відповідачем не надано доказів сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, за наявності відповідного обов'язку.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.11.2003 № 1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому пункту 2, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Також відповідно до пункту 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону 1058-ІV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить йому.

У відповідності до пункту "а" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно із пунктом "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 №1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 № 36 "Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах".

Згідно з положеннями п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Пунктом 6.5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України визначено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Так, як вказано вище, докази сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до Закону України Про пенсійне забезпечення за період з 01.08.2017 по 26.10.2017 за Списком №2 в сумі 15 337,10 грн. відповідач не надав, а також заперечує наявність обов'язку зі сплати такого внеску.

В той же час, в частині доводів апелянта, що ОСОБА_2 не працював в ПАТ Концерн Галнафтогаз , а тому, останнє не зобов'язане сплачувати вказану заборгованість, то вони аналогічні тим, які викладені у відзиві на позов та правомірно відхилені судом першої інстанції, який вказав, що оскільки постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 у справі №348/1807/16-а за позовом ОСОБА_2 до Надвірнянського ОУПФУ Івано-Франківської області, встановлено, що ОСОБА_2 21.02.1983 був прийнятий на роботу в Надвірнянську перевалочну нафтобазу на посаду товарного оператора 2 розряду з шкідливими умовами праці на склад нафтопродуктів (наказ № 3-к від 18.02.1983); 03.05.1983 його переведено товарним оператором 2 розряду з шкідливими умовами праці в цех наливу нафтопродуктів (наказ № 1-к від 18.04.1983); 01.04.1984 присвоєно 3-й розряд товарного оператора цього участка (наказ № 14-к від 30.03.1984); 01.01.1986 Надвірнянська перевалочна нафтобаза перейменована на Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами Івано-Франківського обласного управління . 30.09.1993 ОСОБА_2 був звільнений у зв'язку з ліквідацією підприємства по переводу в Надвірнянське підприємство по транспортуванню нафтопродуктів (наказ № 53-к від 30.09.1993). За весь період роботи на даному підприємстві у період з 21.02.1983 по 30.09.1993 ОСОБА_2 працював на посадах товарного оператора, виконував роботи по перекачуванню нафтопродуктів, що дає йому право на пенсію на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Міністрів СССР № 1173 від 22.08.1956 (Розділ 13, підрозділ 3, робочі ) та Кабінету Міністрів України Від 26.01.1991 № 10 (Розділ 12, підрозділ 3, робочі , код 21303001а-16085). В процесі приватизації та реорганізації Надвірнянська перевалочна нафтобаза змінювала назву та своє підпорядкування, а саме 01.01.1986 року була перейменована на Підприємство по забезпеченню нафтопродуктами Івано-Франківського обласного управління (наказ №21-к від 26.03.1986 року). Згодом під час ліквідації підприємства по забезпеченню нафтопродуктами Івано-Франківського обласного управління на його базі була створена Івано-Франківська обласна виробничо-комерційна фірма Івано-Франківськнафтопродукт (наказ №65 від 07.09.1993 року), яка в процесі приватизації та реорганізації 07.10.1993 року реорганізована у Івано-Франківське обласне орендне підприємство Івано-Франківськ-нафтопродукт (протокол №2 від 07.10.1993 року). 18.11.1994 року було створено ЗАТ Івано-Франківськнафтопродукт (протокол №1 від 18.11.1994 року), яке в свою чергу 20.11.1998 року реорганізовано у ВАТ Івано-Франківськнафтопродукт (протокол №7 від 20.11.1998 року), 01.08.2001 року реорганізоване у Дочірнє підприємство Івано-Франківськнафтопродукт ВАТ Концерн Галнафтогаз (протокол №22 від 01.08.2001 року), 21.11.2006 року реорганізовано у Івано-Франківську філію ВАТ Концерн Галнафтогаз (протокол №68 від 21.11.2006 року). 15.09.2009 року реорганізовано у Івано-Франківську філію ПАТ Концерн Галнафтогаз (протокол наглядової ради №16/09 від 14.09.2009 року) і на підставі даного протоколу створене Івано-Франківське регіональне відділення ПП Окко-Нафтопродукт . Надвірнянська перевалочна база була ліквідована у 1994 році. Після ліквідації документи з особового складу (кадрових питань) на зберігання в архівний відділ Надвірнянської РДА Надвірнянська перевалочна база не направила. Весь стаж роботи у Надвірняській перевалочні базі з 21.02.1983 року по 30.09.1993 року підтверджується відповідними записами у трудовій книжці ОСОБА_2

Імперативними приписами ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, постановою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 29.11.2016 у справі № 348/1807/16-а, яка набрала законної сили, позов задоволено частково, визнано неправомірною відмову в призначенні та виплаті пенсії ОСОБА_2 на пільгових умовах за Списком №2; зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 21.02.1983 року по 30.09.1993 року на посаді товарного оператора Підприємства по забезпеченню нафтопродуктами Івано-Франківського обласного управління (Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Міністрів СССР № 1173 від 22.08.1956 року (розділ 13, підрозділ 3, робочі ) та Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року №10 (розділ 12, підрозділ 3, робочі , код 21303001а-16085). Зобов'язано Надвірнянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Івано-Франківської області призначити ОСОБА_2 пенсію на пільгових умовах за Списком №2 з 01.03.2016 року і виплатити недоотримані суми пенсії та виплачувати пенсію в подальшому до виникнення обставин, з якими закон пов'язує виникнення, зміну чи припинення спірних правовідносин.

Окрім того, апелянтом належно не вказано та не обґрунтовано на кого може покладатись обов'язок зі сплати відповідних внесків, та хто є належним правонаступником підприємства, де працював ОСОБА_2, а лише вказано про відсутність такого обов'язку.

Відтак, колегія суддів вважає обґрунтованими позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз , які правомірно задоволено судом першої інстанції.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі стосовно того, що відповідач не був залучений до розгляду вищевказаної справи у Надвірнянському районному суді Івано-Франківської області жодним чином не спростовують вищевказаних аргументів та не свідчать про обгрунтованість вимог апелянта.

Стосовно інших посилань апеляційної скарги, то колегія суддів критично оцінює такі з огляду на їх необґрунтованість, та зазначає, що згідно п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Крім того, судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Концерн Галнафтогаз залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.10.2018 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддя Ю.А. Ісаєнко

Суддя Г.В. Земляна

Суддя В.П. Мельничук