Постанова

від 28.01.2019 по справі 826/8971/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@6apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий суддя у першій інстанції: Вєкуа Н.Г.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року Справа № 826/8971/17

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Губської Л.В., Степанюка А.Г.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

представника позивача Журавель Р.О.,

представника відповідача Рибак А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року у справі

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю

Кепітал Бізнес Груп

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі

Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправним

та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Бізнес Груп (далі - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.11.2016 р. № 0045911201.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року позов було задоволено.

Не погоджуючись з таким рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позову, посилаючись на те, що під час камеральної перевірки підлягає дослідженню питання щодо своєчасності реєстрації податкових накладних, що така перевірка була правомірно проведена і що саме позивачем було порушено строки реєстрації податкових накладних за періоди: листопад-грудень 2015 року, січень-жовтень 2016 року.

З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду прийнято за неповно встановлених обставин та з порушенням норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.12.2018 р. було відкрито апеляційне провадження, встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до судового розгляду.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а рішення суду - без змін та наполягає на тому, що законодавством, чинним на момент проведення відповідачем камеральної перевірки, не було передбачено можливості проведення такої перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю Кепітал Бізнес Груп (далі - ТОВ Кепітал Бізнес Груп ) перебуває на обліку в ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві.

Відповідачем проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних по податку на додану вартість ТОВ Кепітал Бізнес Груп за період листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року, за результатами якої складено акт від 02.11.2016 р. № 12825/26-58-2-01-39961470.

У вказаному акті перевірки відповідачем встановлено несвоєчасну реєстрацію позивачем податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних за листопад, грудень 2015 року, січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень 2016 року, чим порушено вимоги п.201.10 ст. 201 ПК України.

На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2016 р. № 00459911201, яким на позивача накладено штраф в розмірі 10 % у сумі 33529,27 грн.

Позивач, вважаючи зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, звернувся до суду з адміністративним позовом у цій справі.

Колегія суддів встановила, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що питання щодо своєчасності реєстрації податкових накладних не може бути предметом камеральної перевірки і що термін реєстрації податкових накладних було порушено з вини податкового органу.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, судова колегія не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України), Законом України Про електронний цифровий підпис від 22.05.2003 р. № 852-IV (далі - Закон № 852-IV), Інструкцією з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженою наказом ДПА України від 10.04.2008 р. № 233 (далі - Інструкція № 233).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктами 75.1.1, 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з п.п. 76.1, 76.2 ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 49.3, 49.4 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один із таких способів: а) особисто платником податків або уповноваженою на це особою; б) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення; в) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного цифрового підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі до контролюючого органу всіма платниками цього податку з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису підзвітних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають (п. 49.8 ст. 49 ПК України).

За умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом (п. 49.9 ст. 49 ПК України).

Відповідно до п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно з п. 120.1 ст. 120 ПК України порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відповідно до ст.ст. 3, 4 Закону № 852-IV електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) та використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписувача та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Пунктом 4 розділу ІІ Інструкції № 233 передбачено, що податкові документи в електронному вигляді з обов'язковими реквізитами (у тому числі з електронним цифровим підписом платника податків (його посадових осіб), подані відповідно до цієї Інструкції згідно із законодавством є оригіналами, мають юридичну силу, повинні зберігатися та можуть використовуватися від час судового або досудового вирішення спорів.

Відповідно до п.п. 2, 3, 4 розділу ІІІ Інструкції № 233, при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів.

У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

Датою та часом надання податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС є дата та час, зафіксовані у першій квитанції.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що об'єктом камеральної перевірки як у редакції ст. 75 ПРК України, що діяла на момент виникнення правовідносин, спірних у цій справі, так і на теперішній час є, зокрема, дані Єдиного реєстру податкових накладних (далі - ЄРПН) і такою перевіркою охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних.

При цьому, виявлення порушення строку реєстрації платником ПДВ податкових накладних в ЄРПН не потребує наявності будь-яких документів такого платника або необхідності їх витребувати. Достатніми є дані ЄРПН, податкових декларацій та системи електронного адміністрування ПДВ.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 05.06.2018 р. по справі № 803/1315/17 та, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, він є обов'язковим для апеляційного суду при розгляді даної справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з'ясовуючи в рамках камеральної перевірки питання щодо своєчасності реєстрації позивачем як платником ПДВ податкових накладних в ЄРПН, відповідач діяв на підставі, у спосіб та в межах наданих йому повноважень, зокрема у відповідності з вимогами ст.ст. 75, 76 ПК України.

Тож, висновки суду першої інстанції щодо протиправності встановлення даного питання у ході камеральної перевірки є неправомірними та вказують на порушення судом зазначених норм матеріального права.

Далі, перевіряючи доводи апеляційної скарги та, відповідно, обставини щодо вчинення позивачем порушення, за яке його притягнуто до відповідальності спірним податковим повідомленням-рішенням, колегія суддів зазначає наступне.

Так, податковим законодавством, чинним на момент виникнення спірних правовідносин, регламентовано імперативний обов'язок для всіх платників ПДВ щодо реєстрації у спосіб, визначений законодавством, податкових накладних в ЄРПН протягом 15-ти календарних днів, наступних за датою виникнення відображених у них податкових зобов'язань.

При цьому, невиконання вказаного обов'язку є правовою підставою для притягнення такого платника до відповідальності у вигляді накладення на нього штрафу в порядку п. 120.1 ст. 120 ПК України.

Разом з тим, усуваючи неповноту з'ясування судом першої інстанції обставин даної справи, судова колегія встановила, що 01.10.2015 р. ТОВ Кепітал Бізнес Груп було зареєстровано платником ПДВ.

07.12.2015 р. між ДПІ в Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві і ТОВ Кепітал Бізнес Груп в особі Барського Г.Л. укладено договір № 3 про визнання електронних документів /Т.1 а.с.20-23/.

Вказаний договір ДФС відповідно до квитанції № 1 отримано 07.12.2015 р. /Т.1 а.с.18/.

25.12.2015 р. позивачу ДФС було надіслано квитанцію № 2 щодо прийняття вказаного договору /Т.1 а.с.19/.

У період з 18.11.2015 р. по 11.10.2016 р. позивачем було складено 70 податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН з порушенням регламентованого п. 201.10 ст. 201 ПК України 15-денного строку /Т.1 а.с.11-13/.

Отже, позивачем порушено покладений на нього імперативний обов'язок щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН у спосіб та строки, визначені законодавством.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення від 02.11.2016 р. № 0045911201, яким на позивача накладено штраф у розмірі, визначеному п. 120.1 ст. 120 ПК України.

При цьому, доводи позивача про те, що податковим органом було несвоєчасно прийнято в нього та зареєстровано договір від 07.12.2015 р. № 3 про визнання електронних документів, апеляційний суд до уваги не приймає, оскільки це не є предметом спору у даній справі і позивачем не надано жодних доказів, які б підтверджували, що така бездіяльність була ним оскаржена в порядку, визначеному чинним законодавством. Водночас, представник позивача у судовому засіданні підтвердила, що дійсно така бездіяльність або дії товариством не оскаржувалися.

У контексті даного питання, судова колегія відзначає, що такий договір датований лише 07.12.2015 р., а на обліку позивач перебуває як платник ПДВ з 01.10.2015 р., і його посилання на те, що він звертався до податкового органу з приводу укладання такого договору ще в листопаді 2015 року не спростовують факту порушення ним строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, за що його й притягнуто до відповідальності.

Крім того, більша частина податкових накладних зареєстрована позивачем в ЄРПН з порушенням строку, регламентованого п. 201.10 ст. 201 ПК України навіть вже після 25.12.2015 р., тобто дати надіслання йому від ДФС квитанції №2 щодо прийняття вищевказаного договору від 07.12.2015 р. № 3.

При цьому, у судовому засіданні самим представником позивача було визнано порушення строку реєстрації 10-12 податкових накладених.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову та вважає, що судом першої інстанції було неповно встановлено обставини даної справи, порушено норми матеріального права та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спору в цілому.

Відповідно до ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування

Таким чином, апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві підлягає задоволенню, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року - скасуванню, адміністративний позов - залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 жовтня 2018 року - скасувати.

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю Кепітал Бізнес Груп до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 30 січня 2019 року.

Головуючий суддя

Судді: