Постанова

від 29.01.2019 по справі 826/2065/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2065/17 Суддя (судді) першої інстанції: Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2019 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Ісаєнко Ю.А., Лічевецького І.О.

за участю секретаря Антоненко К.М

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року

у справі №826/2065/17 (розглянутої у порядку письмового провадження)

за позовом Приватного підприємства Науково-виробниче підприємство РАДО

до відповідача Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.10.2016 №5202615141, №5212615141,

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2017 року Приватне підприємство Науково-виробниче підприємство РАДО звернулося до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, в якому просило:

визнати протиправними та скасувати податкові повідомлень-рішень від 28.10.2016 №5202615141, №5212615141.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що контролюючим органом перевірку, за результатами якої складено акт від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374 та на підставі якого прийнято оскаржувані податкові повідомлення - рішення, було проведено з порушенням встановлено порядку, а саме, не було належним чином вручено наказ про проведення перевірки та позбавлено позивача права бути присутнім при проведення перевірки. Крім того, зазначено, що в лютому 2015 року позивач дійсно мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ Торг-Пром-Сервіс , які мали реальний характер, а факт здійснення поставки товару та надання послуг підтверджується відповідними первинними документами.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 28.10.2016 №5202615141, №5212615141.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції Головним управління Державної фіскальної служби у м. Києві подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на незаконності, необґрунтованості та необ'єктивності рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Відзив (заперечення) на апеляційну скаргу позивачем не надано.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги та просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм процесуального та матеріального права.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи був належним чином повідомлений про причини неявки суду не повідомив.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до положень статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі статтями 315, 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.09.2016 ГУ ДФС у м. Києві на ім'я ПП НВП Радо скеровано лист № 21058/10/26-15-14-01-03 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП НВП Радо .

Даним листом відповідач повідомляв наступне: Відповідно до вимог п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.18.1 ст.78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 2755-VI (далі Податкового кодексу України), у зв'язку із ненаданням пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит ГУ ДФС у м. Києві від 11.08.2016 №18050/10/26-15-14-01-03 щодо повноти відображення у податкових деклараціях (розрахунках, звітах тощо) результатів операцій по господарських відносинах із ТОВ Торг-Пром-Сервіс за період з 01.02.2015 по 28.02.2015, на підставі наказу ГУ ДФС у м. Києві від 20.09.2016 №5907 та направлення від 20.09.2016 №1038/26-15-14-01-03 головним державним ревізором-інспектором Запорожан Русланою Володимирівною 20.09.2016 здійснено вихід на підприємство ПП НВП Радо за податковою адресою, 04050, м.Київ, вул. Дегтярівська, буд.9 з метою вручення та пред'явлення документів на проведення позапланової виїзної перевірки.

Однак посадові особи ПП НВП Радо за даною податковою адресою: м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.9 відсутні, у зв'язку з чим складено акт від 20.09.2016 №505/26-15-14-01-03 про відсутність посадових осіб за податковою адресою.

В подальшому, 21.09.2016, 22.09.2016 та 23.09.2019 посадовими особами відповідача також було здійснено виїзд на податкову адресу ПП НВП Радо , проте посадові особи позивача за даною податковою адресою були відсутні.

В результаті чого, податковим органом було складено акти: від 21.09.2016 №506/26-15-14-01-03, від 22.09.2016 №510/26-15-14-01-03, від 23.09.2016 №517/26-15-14-01-03 про відсутність посадових осіб за податковою адресою.

Крім того, в листі зазначено: Враховуючи вищевикладене направляємо копію наказу ГУ ДФС у м.Києві від 20.09.2016 №5907 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП НВП Радо з питань дотримання вимог податкового законодавства при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ Торг-Пром-Сервіс за період з 01.02.2015 по 28.02.2015 на податкову адресу ПП НВП Радо м.Київ, вул.Дегтярівська, буд.9.

Також в зазначеному листі вказано наступне: Таким чином повідомляємо, що станом на 23.09.2016, відповідно направлення від 20.09.2016 №1038/26-15-14-01-03 та наказу від 20.09.2016 №5907 триває проведення перевірки ПП НВП Радо .

В подальшому, 03.10.2016 контролюючим органом складено акт №304/26-15-14-01-03/30972374 Про результати документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства Радо з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ Торг-Пром-Сервіс за період лютий 2015 року .

В зазначеному акті зафіксовано, що перевірка була проведена в період з 30.09.2016 по 26.09.2016 на підставі направлень від 20.09.2016 № 1038/26-15-14-01-03 та № 1039/26-15-14-01-03 та наказу від 20.09.2017 № 5907 в приміщенні ГУ ДФС у м. Києві.

Актом від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374 встановлено порушення пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 857 366,00 грн.

28.10.2016 на підставі вказаного акту прийнято податкові повідомлення - рішення №5202615141, яким визначено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за лютий 2015 року у розмірі 75 976,00 грн. та № 5212615141, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 1 071 708,00 грн., у томі числі за штрафними санкціями на 214 342,00 грн.

Позивач, не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями від 28.10.2016 №5202615141 та № 5212615141 звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Торг-Пром-Сервіс" за період лютий 2015 року, було здійснено з порушенням норм податкового законодавства, а саме, за відсутності на те правових підстав та у спосіб, що не передбачений для відповідного виду перевірок. Крім того, процедурні порушення вплинули на можливість позивача захистити свої права під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій, надання первинних документів, тощо) та підтвердження законності даних податкового обліку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Згідно із пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки. Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється. При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Пунктом 77.8 статті 77 Податкового кодексу України встановлено, що перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної планової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено статтями 83, 85 цього Кодексу.

Статтею 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно із пунктами 44.1 та 44.3 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності.

Пунктом 85.6 статті 85 Податкового кодексу України встановлено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Отже, обов'язковою умовою документальної виїзної перевірки є її проведення виключно за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка, та підставами для висновків під час перевірки є документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи. При цьому право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки виникає у контролюючого органу тільки на підставі наказу про проведення документальної позапланової перевірки та за умови вручення його під розписку до початку перевірки платнику податків, а приступити до її проведення він має право за умови пред'явлення або надіслання також направлення на проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні. При цьому вона може бути проведена тільки за наявності підстав передбачених в пунктів 78.1 статті 78 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом першої інстанції, відповідно до листа від 23.09.2016 № 21058/10/26-15-14-01-03 та акта від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374 перевірку за результатами якої складено вказаний акт проведено на підставі направлень від 20.09.2016 № 1038/26-15-14-01-03 та № 1039/26-15-14-01-03 та наказу від 20.09.2017 № 5907 в період з 20.09.2016 по 26.09.2016.

Зазначений наказ разом з листом від 23.09.2016 № 21058/10/26-15-14-01-03 було направлено на адресу позивача 23.09.2016 та відповідно до накладеної кур'єрської експрес доставки № 0253254 вручено позивачу 27.09.2016.

Як на обставини, які зумовили неможливість вручення наказу від 20.09.2017 № 5907 позивачу, відповідач посилається на факт відсутності посадових осіб ПП "НВП "Радо" за податкової адресою, на підтвердження чого надано копії акту про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ПП НВП "Радо", за адресою його місцезнаходження та актів про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням ПП "НВП "Радо" м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.9.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вказані обставини не заслуговують на увагу, оскільки наказ від 20.09.2017 № 5907 не тільки не було вручено позивачу під розписку, а й було направлено на його податкову адресу, вже після початку проведення перевірки. При цьому податковим органом ні в листі, ні в наданих суду запереченнях не зазначено про факт направлення чи пред'явлення позивачу направлення на проведення перевірки та службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на акти про неможливість вручення для ознайомлення та підписання акту позапланової виїзної перевірки у зв'язку з відсутністю посадових осіб ПП НВП "Радо", за адресою його місцезнаходження та акти про відсутність посадових осіб за місцезнаходженням ПП "НВП "Радо" м. Київ, вул. Дегтярівська, буд.9 як на підставу про дотримання вимог податкового законодавства, оскільки положеннями Податкового кодексу України вказані акти чи факт їх складання не визначено обставинами, які зумовлюють у податкового органу право на проведення перевірки не у відповідності до вимог статей 75, 78, 77, 81, 83,85 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відсутність підстав вважати, що у контролюючого органу виникало права на проведення документальної планової виїзної перевірки позивача.

Також, суд звертає увагу на те, що в акті від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374 податковим органом зазначено, що перевірку проведено в приміщенні ГУ ДФС у м. Києві за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, 4, кім. 310.

Таким чином, документальна позапланова виїзна перевірка позивача, за результатами якої складено акт від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374, була проведена в приміщенні податкового органу, у той час, як відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків.

Крім того, з акту від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374 вбачається, що викладені в ньому висновки щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються, зокрема, на факті ненадання позивачем до перевірки первинних документів, які підтверджують взаємовідносини та фактичне надходження товару від ТОВ "Торг-Пром-Сервіс".

Отже, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що проведення документальної позапланової виїзної перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово - господарських взаємовідносин з ТОВ "Торг-Пром-Сервіс" за період лютий 2015 року, було здійснено з порушенням норм податкового законодавства, а саме, за відсутності на те правових підстав та у спосіб, що не передбачений для відповідного виду перевірок. В свою чергу, встановлені процедурні порушення вплинули на можливість позивача захистити свої права під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки (зокрема, щодо надання відомостей про обставини спірних господарських операцій, надання первинних документів, тощо) та підтвердження законності даних податкового обліку.

Підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках

Податкові повідомлення - рішення від 28.10.2016 № 5202615141 та № 5212615141 було винесено відповідачем на підставі акту від 03.10.2016 № 304/26-15-14-01-03/30972374, а отже правовою підставою для виникнення у відповідача обов'язку щодо визначення суми грошового зобов'язання став факт виявлення за результатами зазначеної перевірки даних, що свідчать про заниження позивачем податкових зобов'язань.

Відповідно до частини першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи встановлені обставини та норми чинного законодавства України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування податкових повідомлень-рішень.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 317-319 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись 34, 242, 243, 246, 308, 310, 316, 321,322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві - залишити без задоволення .

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 жовтня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів із дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду у порядку ст.329-331 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Г.В. Земляна

Судді: Ю.А. Ісаєнко

І.О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2019 року .