Постанова

від 21.01.2019 по справі 803/709/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 рокуЛьвів№ 857/3678/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

судді-доповідача Шинкар Т.І.,

суддів Пліша М.А.,

Судової-Хомюк Н.М.,

секретаря судового засідання Гнідець Р.І.,

розглянувши в судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу ДФС України на рішення Волинського окружного адміністративного суду (головуючий суддя - Волдінер Ф.А.), ухвалене у відкритому судовому засіданні в м.Луцьку о 12 год 07 хв 14 червня 2018 року, повне судове рішення складено 19 червня 2018 року, у справі №803/709/18 за адміністративним позовом Селянського фермерського господарства Захід до ДФС України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

18.04.2018 Селянське фермерське господарство Захід (далі - СФГ Захід ) звернулось в суд з позовом до ДФС України, просило визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації від 26 грудня 2017 року №479098/31216792 та зобов'язати відповідача зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану позивачем податкову накладу від 04 серпня 2017 року №5.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року позов задоволено.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у рішенні від 26 грудня 2017 року №479098/31216792 комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН взагалі не вказано, які саме надані платником податків копії документів складені з порушенням законодавства та якими мотивами керувалася комісія ДФС України вважаючи, що надані документи не є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної податкової накладної. Суд першої інстанції врахував, що позивачем надано ряд первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції між СФГ Захід та ТОВ Вілія-Трейд , які містять відомості про обставини, що є предметом доказування у цій справі, підтверджують відповідність суті укладеного позивачем правочину змісту фактичної господарської операції та відповідають вимогам чинного законодавства України до спірних правовідносин.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ДФС України подало апеляційну скаргу, просить скасувати рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що висновок суду першої інстанції про необхідність чіткої підстави для відмови в реєстрації податкової накладної не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а саме, Постановою Кабінету Міністрів України №190 встановлено лише дві підстави, перша з яких і була вказана в оскаржуваних рішеннях. Скаржник вказує, що зазначена постанова не передбачає перерахування документів, яких недостатньо або які складені з порушенням чинного законодавства в рішенні комісії, форма якого передбачає лише проставлення відмітки у відповідному пункті.

В судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав, представник позивача щодо апеляційної скарги заперечив, просив залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Згідно з ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції, переглядаючи справу за наявними у ній доказами та перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які посилаються учасники справи, приходить до переконання, що оскаржуване рішення суду першої інстанції вимогам ст.242 КАС України відповідає.

Як встановлено судом першої інстанції з матеріалів справи, селянське фермерське господарство Захід зареєстроване як юридична особа 12 лютого 2001 року, відповідно до довідки АБ №661836 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України види діяльності за КВЕД-2010: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних; 01.13 Вирощування овочів і баштанних культур, коренеплодів і бульбо плодів; 01.46 Розведення свиней; 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 46.23 Оптова торгівля живими тваринами .

15.08.2017 Селянським фермерським господарством Захід за допомогою засобів електронного зв'язку в електронній формі направлено до ЄРПН податкову накладну №5 від 04 серпня 2017 року.

За результатами направлення вказаної податкової накладної, СФГ Захід отримано на електронну адресу квитанцію про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних від 15 серпня 2017 року, відповідно до якої документ прийнято, реєстрація зупинена, виявлені помилки: ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом МФ від 13 червня 2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1001. Запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (а.с.28).

19 грудня 2017 року на виконання вказаних вимог позивачем надіслано перелік документів з поясненнями, які отримані комісією 20 грудня 2017 року.

26 грудня 2017 року комісією ДФС України прийнято рішення №479098/31216792, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №5 від 04.08.2017 в ЄРПН з підстави надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування (а.с.15).

Не погоджуючись із вказаним рішенням, вважаючи таке незаконним та необґрунтованим Селянське фермерське господарство Захід звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - ПК України) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Починаючи з 01.07.2017 відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпунктів 201.16.2, 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті в підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок №1246).

Згідно з п.12 Порядку №1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема: відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Відповідно до п.13 Порядку №1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування

Пунктом 17 Порядку №1246 встановлено, що у разі відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення реєстрації таких податкових накладних та/або розрахунків коригування відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу, формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, в якій зазначаються відомості та перелік документів, визначених підпунктом 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, затвердженні Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії оцінки) та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.6 Критеріїв оцінки моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60% - від 0,02 до 0,03; більше 50% - від 0,015 до 0,02; більше 40% - від 0,01 до 0,015, більше 30% - від 0,005 до 0,01, більше 20% - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Суд апеляційної інстанції зауважує, що закріплений п.6 Критеріїв оцінки перелік є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.3 Критеріїв оцінки платник податку має право подати до ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Інформація за встановленою формою подається із поясненням платника податків, в якому зазначається специфіка господарської діяльності, що має незмінний характер, із можливим посиланням на податкову та іншу звітність платника податку. Інформація за встановленою формою із поясненням розглядається ДФС протягом п'яти робочих днів, що настають за днем її отримання.

Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки закріплює диференціацію документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, залежно від встановленої відповідності податкової накладної тому чи іншому критерію.

Системний аналіз вказаних законодавчих положень дозволяє суду апеляційної інстанції дійти висновку, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання контролюючим органом загального посилання на пункт 6 Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 23 жовтня 2018 року (справа №822/1817/18) від 04 грудня 2018 року (справа №821/1173/17).

Згідно з квитанцією від 15.08.2017 за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:1001.

З матеріалів справи встановлено, що податкова накладна №5 від 04.08.2017 складено СФГ Захід за результатом здійснення господарської операції з ТОВ Вілія-Трейд , а саме реалізації товару - пшениці 3 класу та 5 класу (2017 року, власне виробництво) в кількості відповідно 291, 065 тонн та 7, 838 тонн на загальну суму 1 372 601, 21 грн. (в т.ч. ПДВ 228 766, 87 грн.).

Так, 04 серпня 2017 року між СФГ Захід (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Вілія-Трейд (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу №0408/15611, відповідно до умов якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця зернові та олійні культури врожаю 2017 року, а Покупець зобов'язується прийняти цей товар та своєчасно оплатити такий в порядку та умовах, передбачених Договором. Відповідно до пункту 4.1 зазначеного Договору приймання-передача товару у власність покупцю в повному об'ємі здійснюється на складі-елеваторі ТОВ Волинь-зерно-продукт . (а.с.65-68).

07.07.2017 між ТОВ Волинь-зерно-продукт (Зерновий склад) та СФГ Захід (Поклажодавець) укладено Договір складського зберігання Вз № 0707/14173, предметом якого є домовленість сторін про надання Зерновим складом за плату послуг по доведенню Товару, що передається Поклажодавцем, до відповідних кондицій, згідно ДСТУ, ГОСТ, параметрів, державних стандартів, послуг зі зберігання, сушки, очистки, прийомки та погрузки товару та повернення товару останньому (чи особі, зазначеній ним як одержувач) у кількості та на умовах, визначених цим договором. Товаром є зернові та олійні культури (а.с.69-71).

На підтвердження реальності операції з реалізації Товару ТОВ Вілія-Трейд позивач надав відповідачу первинні документи, а саме: копію договору купівлі-продажу від 04 серпня 2017 року №0408/15611, копію договору складського зберігання Вз №0707/14173 від 07 липня 2017 року, видаткову накладну від 04 серпня 2017 року №22, копію специфікації №22 до договору купівлі-продажу, копію довіреності №38 на отримання цінностей за договором купівлі-продажу №0408/15611, копію актів приймання-передачі №ВЗП00001465 та №ВЗП00001467 від 04 серпня 2017 року, копію актів здачі-прийняття №1700 від 31 липня 2017 року та №238 від 04 серпня 2017 року (а.с.65-78).

Відповідно до наданих пояснень від 19.12.2017 №12, СФГ Захід є виробником сільськогосподарської продукції, зокрема, продукції рослинництва - зернових і олійних культур. У 2017 році СФГ Захід обробляло 306,9169 га ріллі на території двох сільських рад району, штатна чисельність працюючих 5 чоловік. Для здійснення у 2017 році господарської діяльності придбано наступні оборотні засоби: міндобрива, нафтопродукти, насіння сої, отрутохімікати та гербіциди, господарство використовувало у виробництві насіневий матеріал пшениці озимої із власно вирощеної сільськогосподарської продукції (а.с.83-85).

Згідно з п.18 Порядку роботи комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №566, комісія може перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, в тому числі електронні, одержані від інших платників податків, засобів масової інформації тощо).

Відповідно до підпункту 201.16.3 пункту 201.16 статті 201 ПК України Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року №190, чинною на час виникнення спірних правовідносин, затверджено підстави для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, якими є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту в підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

З врахуванням ч.2 ст.77 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та в подальшому рішення щодо відмови у реєстрації такої покладається на відповідача.

Отже, ДФС України повинна надати належні та достатні докази на підтвердження того, що зупинення реєстрації податкової накладної №5 від 04.08.2017 та прийняття рішення про відмову в реєстрації такої, вчинено відповідно до приписів ПК України, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

В свою чергу, приймаючи рішення від 26.12.2017 №479098/31216792 контролюючий орган обмежився виключно загальним покликанням на те, що причиною такого є надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування, не вказавши конкретної інформації щодо причин та підстав для прийняття такого рішення.

Відповідачем під час розгляду справи судом першої та апеляційної інстанцій не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих позивачем на підтвердження факту реальності здійснення господарської операції щодо якої подано на реєстрацію податкову накладну №5 від 04.08.2017, та не доведений факт порушення позивачем вимог податкового законодавства.

При цьому відповідачем не надано жодних пояснень, з яких підстав контролюючий орган дійшов висновку, що наведені у податковій накладній позивача обсяги постачання не відповідають обсягам придбання, не зазначено, які саме документи повинно було надати СФГ Захід та яка інформація із додатково наданих позивачем документів не дозволила ДФС прийняти рішення про реєстрацію податкової накладної №5 від 04.08.2017.

Окрім того, суд апеляційної зазначає, що за вказаних обставин відповідач не був позбавлений можливості перевірити подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів з даними, що надходять або можуть бути отриманні з інших джерел інформації

Підсумовуючи вказане, суд апеляційної інстанції вважає вірним висновок суду першої інстанції щодо необґрунтованості прийняття оскаржуваного рішення від 26 грудня 2017 року №479098/31216792 про відмову в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №5 від 04 серпня 2017 року, порушення відповідачем при прийнятті такого рішення вимог зазначених вище нормативно-правових актів, що має наслідком задоволення адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст. 6 КАС України та ст.17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Так, у п.58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

З огляду на викладене, враховуючи положення ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що судом першої інстанції у рішенні викладено мотиви протиправності винесення рішення №479098/31216792 від 26.12.2017, на основі об'єктивної оцінки наданих сторонами доказів повно встановлено фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, на законність судового рішення не впливають.

Керуючись статтями 229, 241, 243, 250, 308, 310, 316, 321, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ДФС України залишити без задоволення, а рішення Волинського окружного адміністративного суду від 14 червня 2018 року у справі №803/709/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач Т. І. Шинкар судді М. А. Пліш Н. М. Судова-Хомюк Повне судове рішення складено 31.01.2019