Рішення

від 21.01.2019 по справі 920/1007/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.01.2019 Справа № 920/1007/18

Господарський суд Сумської області у складі головуючого судді Соп'яненко О.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи №920/1007/18

за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна» , м. Київ

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю "Торгівельно-виробничий комплекс "Рона-Маркет", м. Суми

про стягнення 31 929,77 грн.,

Справа розглядається без виклику сторін

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 31 929,77 грн. заборгованості за Договором поставки № 101 від 28.05.2014 та № 26 від 01.01.2016 та про стягнення судового збору.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.12.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Представники сторін в судове засідання не прибули, про відкриття провадження у справі були повідомлені належним чином, що підтверджено поштовими повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися на адресу суду 03.01.2019 та 15.01.2019.

Відповідач відзиву на позову суду не надав.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив:

Відповідно до ст. 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи той факт, що відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи подано не було, у суду відсутні правові підстави для відкладення розгляду справи з метою надання часу відповідачу для подання відзиву на позов, тому суд дійшов висновку про розгляд справи по суті за наявними в справі матеріалами.

З поданих документів вбачається, що між ТОВ ТОРГОВО-ПРОМИСЛОВА КОМПАНІЯ ТЕХНОЕКСПОРТ УКРАЇНА та ТОВ ТОРГІВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧИЙ КОМПЛЕКС РОНА-МАРКЕТ було укладено договір поставки № 101 від 28.05.2014 з протоколом узгодження розбіжностей від 28.05.2014 та договір поставки № 26 від 04.01.2016 з протоколом узгодження розбіжностей від 04.01.2016.

Відповідно до п.1.1 Договору № 101 та № 26 постачальник зобов'язується поставити покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього грошові суми, визначені в документах на поставку, підписаних постачальником і покупцем.

На виконання умов Договору протягом строку його дії до 31.12.2015 Постачальником були поставлені товари на загальну суму 112 660,89 грн. (з урахуванням повернутого товару), що підтверджується відповідно до п.3.3 Договору 1 видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Станом на сьогоднішній день товар, поставлений за Договором 1 , оплачений Покупцем частково, на суму 91 605,75 грн. Таким чином, неоплаченим залишається товар, поставлений за Договоромі, на суму 21 055,14 грн.

На виконання умов Договору2 протягом строку його дії Постачальником були поставлені товари на загальну суму 170 846,87 грн. (з урахуванням повернутого товару), що підтверджується відповідно до п.3.3 Договору2 видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками Сторін. Станом на сьогоднішній день товар, поставлений за Договором2, оплачений Покупцем частково, на суму 162 427,47 грн. Таким чином, неоплаченим залишається товар, поставлений за Договором2, на суму 8 419,4 грн.

Отже, загальна вартість товару, поставленого за Договором 1 і Договором 2 та неоплаченого Покупцем, складає 29 474,54 грн.

Згідно п.5.2 Договору 1 та Договору2 (в редакції протоколів узгодження розбіжностей) Покупець зобов'язаний надавати Постачальнику звіт щодо товару, реалізованого Покупцем протягом календарного тижня (з понеділка по неділю) та сплачувати Постачальнику вартість такого товару протягом 4 робочих днів з моменту закінчення відповідного тижня шляхом безготівкового перерахування суми коштів на поточний рахунок Постачальника. Відповідно до ст.526 ЦК та ч.і ст.193 ГК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. 4.1 ст.530 ЦК зазначає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, згідно ст.525 ЦК та ч.7 ст.193 ГК, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Проте, в порушення умов Договору, Покупцем своєчасно не виконувались зобов'язання з надання звіту щодо реалізованого товару (останній звіт був наданий 19.06.2018 р.) та його оплати, у зв'язку з чим неможливо встановити факт та дату реалізації товару на суму 29 474,54 грн.

Відповідно до п.5.3 Договору1 та Договору2 у випадку, якщо товар не буде реалізований покупцем у строк 90 днів з моменту поставки товару, Покупець повертає нереалізований товар Постачальнику.

Згідно п.2.7 Договору 1 та Договору 2 Постачальник може відмовитись від поставки Товару у випадку існування заборгованості Покупця з оплати реалізованого Товару до моменту погашення такої заборгованості (з урахуванням штрафних санкцій) та вимагати повернення Товару (частини товару), нереалізованого Покупцем.

У зв'язку з тим, що Відповідачем своєчасно не виконувались зобов'язання з надання звіту щодо реалізованого товару та його оплати реалізованого товару, Позивачем 31.07.2018 на адресу Відповідача, зазначену в договорах поставки та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, було направлено претензію № 20-18 від 31.07.2018 про сплату заборгованості за Договором та повернення нереалізованого товару, яка була повернута Позивачу у зв'язку з неможливістю доставлення адресату.

Згідно ч.2 ст.530 ЦК, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до п. 1.7 Постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань , днем пред'явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв'язку і підприємством зв'язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред'явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення.

Таке повідомлення (довідка) було оформлене відділенням поштового зв'язку 20.08.2018 р., отже, Відповідач повинен був оплатити поставлений товар не пізніше 27.08.2018 р., проте жодних дій на задоволення законних вимог Позивача не вчинив, чим порушив вищезазначені норми законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду наведеного, підписання Відповідачем видаткових накладних без будь-яких зауважень щодо кількості, якості та вартості поставленого товару, свідчить про прийняття Відповідачем цього товару, а отримання вимоги Позивача про сплату заборгованості, породжує у Відповідача обов'язок щодо оплати таких накладних у повному обсязі, в силу положень ч. 2 ст. 530 ЦК. Аналогічна правова позиція про обґрунтованість застосування положень ч. 2 ст. 530 ЦК при вирішенні спору про стягнення заборгованості за договором поставки у разі відсутності доказів реалізації товару за спірними накладними викладена у постанові Вищого господарського суду України від 05.11.2014 у справі №922/2045/14.

Згідно ст.612 ЦК боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Відповідальність за порушення грошового зобов'язання встановлена ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Інфляційні витрати складають 560,01 грн., 3% річних від простроченої суми складають 271,32 грн.

Відповідно до ст. 546 ЦК виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.1 ст.611 ЦК у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 6.3 Договору 1 та Договору 2 передбачено, що за порушення Покупцем строку оплати Товару, передбаченого п. 5.2 цього Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню в розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості перед Постачальником за кожний день прострочення. Розмір пені, визначеної п.6.3 Договору 1 та Договору 2, складає 1 623,90 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості Покупця з оплати поставленого та реалізованого товару з урахуванням інфляційних витрат, 3% річних та штрафних санкцій складає 31 929,77 грн.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.

З урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які обвЂ�єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 31 929,77 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 1762,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 126, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгівельно-виробничий комплекс Рона-Маркет (40022, м. Суми, вул. Воровського, 4/1, код ЄДРПОУ 34362950) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Торгово-промислова компанія Техноекспорт Україна (03115, м. Київ, вул. Святошинська, 34, код ЄДРПОУ 37962907) 31 929,77 грн. з яких 29 474,54 грн. боргу, 1 623,90 грн. пені, 271,32 грн. 3%; річних, 560,01 грн. інфляційних; 1 762,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення складений 31.01.2019 р.

Суддя О.Ю. СопвЂ�яненко