Рішення

від 22.01.2019 по справі 647/3135/18

БЕРИСЛАВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 647/3135/18

№ провадження 2/647/10/2019

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.01.2019 року Бериславський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді В.С.Миргород

при секретарі І.В.Татаровській

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бериславі Херсонської області цивільну справу №647/3135/18 за позовом ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на насосну станцію,

за участі представників сторін :

від позивача - представник ОСОБА_2,

від відповідача - представник не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі , суд -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 звернувся до Бериславського районного суду Херсонської області із позовом до Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на насосну станцію.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним:

Позивач купив майнові паї (Майнові сертифікати) у спілки громадян - співвласників Львівське-2 , які належать їм на праві спільної часткової власності. В акті приймання - передачі від 21.12.2000 року узагальнено прописано назва майна, яка підлягає продажу, не вказано, конкретно наявність насосної станції, що ускладнює оформлення права власності на вказаний об'єкт.

Загальні збори спілки громадян - співвласників Львівське-2 розглянули питання щодо продажу насосної станції та зафіксували це протоколом №10 від 25.08.2018 року.

Для перетворення майнового сертифіката в основний засіб необхідно, щоб майно, право на яке підтверджує майновий сертифікат, було виділено в натурі, тож співвласники майна прийняли рішення про виділення майна в натурі, про що відповідно також було складено протокол №11 від 25.08.2018 року.

З метою визначення, що вказаний об'єкт не належить до державної та комунальної власності, ще у 2017 року старшими груп №3; №6 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були надісланні листи до Львівської сільської ради і Бериславського управління водного господарства.

З метою набуття права власності на майнові сертифікати, заявник звернувся до органу місцевого самоврядування про обмін старих свідоцтв (майнових сертифікатів) на нове свідоцтво, на його ім'я. Заява була задоволена, та видано свідоцтво на ім'я заявника. Крім того, він замовив технічний паспорт навказаний об'єкт та оцінку майна ( звіт №Р014-181026-004).

Таким чином, позивач вважає, що є усі, передбачені законом підстави, для визнання за ним права власності на вказаний об'єкт нерухомості, однак, реалізувати своє право він досі не може, оскільки оформляється видача майна в натурі шляхом складання акта приймання-передачі майна. Під час підписання такого акта особа, яка передає майно (підприємство - правонаступник реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства), має зробити на майновому сертифікаті відмітку про виділення майна в натурі, засвідчити її підписом керівника такого підприємства.

Враховуючи, що підприємство - правонаступник реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства СТОВ Львівське у 2007 році припинило свою діяльність шляхом банкрутства, сертифікат оформлений неналежним чином реєстрація права власності є неможливою.

З огляду на вищевикладене, просив визнати за ним право власності на насосну станцію, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 на задоволенні позову наполягала з підстав зазначених у ньому.

Представник відповідача в судове засідання не прибув прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без участі представника сільської ради, позов визнали.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази по справі та всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, врахувавши предмет та підставу позову, встановивши фактичні дані та відповідні їм правовідносини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав:

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.

Суд, відповідно до ст. ст. 81, 13, ч.5 ст.263 ЦПК України розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положення ст.4 ЦПК України, ст. 15 ЦК Україні, а також положення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантують кожній особі право на захист її порушених, оспорюваних чи невизнаних прав а також охоронюваних законом інтересів судом..

Під час розгляду цієї цивільної справи судом були створені всі умови для реалізації прав та виконання обов язків учасниками судового розгляду, у тому числі й в частині надання доказів на підтвердження позовних вимог.

Стаття 11 ЦК України визначає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

За змістом статей 5, 7, 9 Закону України Про колективне сільськогосподарське підприємство - майно колективного підприємства належить його членам на праві спільної часткової власності і пайовий фонд майна складається з балансової вартості, як основних виробничих та оборотних фондів, створених за рахунок діяльності підприємства, цінних паперів, акцій, так і грошових коштів; а майновий пай - є грошовим еквівалентом трудового внеску кожного працівника у колективне майно, визначеним на дату паювання (та скоригований на день вибуття працівника з господарства). Право розпоряджатися своїм паєм на власний розсуд, член КСГП набуває лише після припинення членства у підприємстві. До припинення членства, частка майна члена колективного підприємства є частиною майна колективного підприємства, яке у статуті визначає принципи формування спільної власності та права членів щодо неї, і через свої органи здійснює право власності (володіння, користування, розпорядження). Пай є власністю члена підприємства. Право розпоряджатися своїм паєм за власним розсудом член підприємства набуває після припинення членства в підприємстві. Пай може успадковуватися, відповідно до цивільного законодавства України та статуту підприємства.

Статтею 2 Указу Президента України від 29 січня 2001 року Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки передбачено здійснення комплексу організаційних заходів, зокрема, щодо запровадження документального посвідчення права власності на паї, шляхом видачі свідоцтв про право власності на пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майнові сертифікати); забезпечення вільного здійснення права власності на паї, зокрема передачі паїв в оренду з виплатою орендної плати в розмірі не менше одного відсотка вартості паю, купівлі-продажу, дарування, міни, передачі у спадщину; виділення групі осіб (окремим особам), які є власниками паїв, індивідуально визначених об'єктів зі складу майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств чи їх правонаступників стосовно майна.

Відповідно до пункту 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, яка була чинною на час укладання правочинів, кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм в один із таких способів: об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність та передати його до статутного (пайового) фонду новостворюваної юридичної особи, у тому числі до обслуговуючого кооперативу; об'єднати свій майновий пай з паями інших співвласників, отримати майно у натурі у спільну часткову власність, укласти договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном та передати його в оренду; отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд; відчужити пай будь-яким способом в установленому законом порядку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177 Про врегулювання питань щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектору економіки затверджено Методику уточнення складу і вартості пайових фондів майна членів колективних сільськогосподарських підприємств, у тому числі реорганізованих та Порядок визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення .

Згідно пунктів 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства за зразком згідно з додатком. У разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування видається нове свідоцтво.

Свідоцтво видається сільською, селищною або міською радою згідно із списком осіб, які мають право на майновий пай підприємства. До зазначеного списку додаються такі документи: акт розрахунку уточненого пайового фонду; уточнена структура пайового фонду; уточнений перелік майна пайового фонду. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Після отримання зазначених документів сільська, селищна або міська рада вносить відповідні зміни до списку осіб, які мають право на майновий пай підприємства, та анулює попереднє свідоцтво, про що робиться запис у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Усі подані документи формуються в окрему справу по кожному підприємству. Факт оформлення свідоцтва засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради. Оформлені свідоцтва реєструються у книзі обліку свідоцтв про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Видача свідоцтва громадянину проводиться безоплатно. Відмову у видачі свідоцтва можна оскаржити в судовому порядку. У разі втрати чи пошкодження свідоцтва громадянину видається дублікат, про що робиться відповідний запис на бланку свідоцтва.

Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Позивач ОСОБА_1, на підтвердження позовних вимог, щодо придбання у власність майнових паїв (Майнових сертифікатів) у спілки громадян - співвласників Львівське-2 , які належали співвласникам майнових паїв на праві спільної часткової власності, згідно накладних №5 від 07.02.2005 року (а.с. 39) та №6 від 14.12.2004 року (а.с. 40-41), а також акту приймання - передачі від 21.12.2000 року ( а.с. 20-31), надав суду Договір купівлі- продажу від 18.10.2018 року (а.с. 13-15).

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Статтею 361 ЦК України передбачено, що співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Згідно ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. Згода співвласників на вчинення правочину щодо розпорядження спільним майном, який підлягає нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, має бути висловлена письмово і нотаріально посвідчена. Співвласники мають право уповноважити одного з них на вчинення правочинів щодо розпорядження спільним майном.

Відповідно до частини першої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.

Спеціальними нормативно-правовими актами, які регулюють питання щодо паювання майна КСП, передбачено, що основним правовстановлюючим документом, що підтверджує право на майновий пай, є свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП встановленого зразка, яке видається у передбаченому нормативно-правовими актами порядку.

До договору купівлі-продажу майнового паю має додаватись свідоцтво про право власності на майновий пай члена КСП встановленого зразка.

З наданого позивачем суду та дослідженого в судовому засіданні Акту прийому передачі виділеного майна спілці співвласників по використанню майнового паю членів СТОВ Львівське 2000 рік не вбачається передачі спірної насосної станції ( а.с.20-31). Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань СТОВ Львівське 31.10.2007 року припинено за судовим рішенням № 5/72-Б-06 від 23.10.2007 року про припинення юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом. (а.с. 44-46). Згідно протоколу №11 від 25.08.2018 року співвласники майна прийняли рішення про виділення майна в натурі (а.с. 18-19).

Загальні збори спілки громадян - співвласників Львівське-2 розглянули питання щодо продажу насосної станції (протокол №10 від 25.08.2018 року ( а.с. 16-17).

Натомість позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що громадяни спілки співвласників майнових паїв Львівське-2 є власниками спірного майна, а саме насосної станції, а також предметом договору купівлі-продажу від 18.10.2018 року, є лише вартість майнових паїв в сумі 58581-75 грн. (а.с.13-14).

Згідно рішення Львівської сільської ради № 44 від 27.09.2018 року будівлі насосної станції, яка є майном громадян спілки співвласників Львівське-2 присвоєно адресу АДРЕСА_1. Суд критично відноситься до даного рішення в частині права власності (а.с.34), оскільки суду не надано документів того, що спірна насосна станція включена до майнового фонду СТОВ Львівське та передана спілці громадян співвласників майнових паїв Львівське-2 . Посилання представника позивача на те, що згідно накладної №5 від 07.02.2005 року, групі громадян співвласників майнових паїв Львівське-2 , уповноважена особа групи громадян співвласників майнових паїв №3 ОСОБА_6 - до майна у вигляді зрошення вод.№2, 240 га, станом на 1968 р. у кількості 50 на суму 29290-88 грн. увійшла спірна насосна станція не підтверджено доказами по справі (а.с.40).

Вказаний об'єкт не належить до державної та комунальної власності ( а.с.36,37,38), що дає суду підстави вважати, що правовий статус спірного майна насосної станції не визначений.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивачем не надано суду доказів документального посвідчення права власності на пай, тобто свідоцтва про право власності на майновий пай члена підприємства та документу підтверджуючого передачу у власність колишнім членам СТОВ Львівське у вигляді майнового паю, насосної станції, щоб давало право власникам майнових паїв до яких увійшло спірне майно, розпорядитися насосною станцією. Не надано суду також доказів на підтвердження набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди укладеної у законній формі, саме позивачем у справі.

Із свідоцтва про право власності на майновий пай члена коллективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) серії ХО-1 № 011537 виданого ОСОБА_1 18.10.2018 року Львівською сільською радою вбачається, що останній має право на пайовий фонд майна колективного сільськогосподарського підприємства Львівський , загальна вартість майна пайового фонду підприємства на 01.03.2008 року становить 3129548,38 грн., частка ОСОБА_1 визначена у розмірі 60161,46 грн. (а.с.12).

Суд критично оцінює дане свідоцтво оскільки його видача суперечить 13, 14 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, згідно якого для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, такі документи суду не надані.

За таких обставин суд вважає що позов є необгрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 5, 12, 13, 77,81, 89, 211, 259, 247, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1, від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 до Львівської сільської ради Бериславського району Херсонської області про визнання права власності на насосну станцію, відмовити за його необґрунтованістю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення, може бути подана апеляційна скарга із врахуванням п. 15.5 розділу ХII Перехідні положення ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, до Херсонського апеляційного суду через Бериславський районний суд Херсонської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 30.01.2019 року.

Позивач ОСОБА_1, АДРЕСА_2, РНКОПП НОМЕР_1.

Представник позивача ОСОБА_2: АДРЕСА_3, РНКОПП НОМЕР_2.

Відповідач Львівська сільська ради Бериславського району Херсонської області, Херсонська область, Бериславський район, с. Львове, вул.. Магістральна, б. 63, код ЄДРПОУ 26348657.

Суддя В. С. Миргород