Рішення

від 29.01.2019 по справі 453/1310/18

СКОЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 453/1310/18

№ провадження 2/453/63/19

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29 січня 2019 року Сколівський районний суд Львівської області у складі: головуючого - судді Микитина В.Я. ,

секретаря судових засідань ОСОБА_1 ,

без учасників справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Сколе Львівської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно у порядку спадкування за заповітом,-

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_2 30.10.2018 року звернувся у суд з позовною заявою до відповідача - Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області, в якій просить визнати за ним право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1), загальною площею 69,6 кв. м., житловою площею 30,8 кв. м., з належними до нього господарськими будівлями і спорудами, що розташований у с. Побук Сколівського району Львівської області по вул. Лесі Українки, буд. 26, у порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер 12.02.2018 року.

Ухвалою судді від 31.10.2018 року вказаний позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження із визначенням дати підготовчого засідання.

Ухвалою підготовчого судового засідання у справі від 07.12.2018 року підготовче провадження закрито, а справу призначено до розгляду по суті.

Розгляд справи по суті відбувся 29.01.2019 року.

Позов обґрунтовано тим, що 12.02.2018 року помер двоюродний брат його батька ОСОБА_3, який 10.05.2017 року склав заповіт на користь позивача, котрий був посвідчений секретарем Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області ОСОБА_4 10.05.2017 року за реєстр. № 14. Даний заповіт не змінений і не скасований, що підтверджується відповідною відміткою на заповіті та Інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори). Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина за заповітом, до складу якої увійшло право власності на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться по вул. Лесі Українки, 26 у с. Побук Сколівського району Львівської області. Зазначений житловий будинок належав на праві власності покійному ОСОБА_3 згідно запису № 21 у погосподасрькій книзі № 1 с. Побук за 2016-2020 роки, придатним для проживання та розташований на земельній ділянці орієнтовною площею 0,02 га, яка перебувала у користуванні останнього на підставі записів в погосподарській книзі с. Побук, про що свідчить довідка Труханівської сільської ради від 05.10.2018 року № 1093 та Виписка з погосподарської книги, видана Труханівською сільською радою від 05.10.2018 року за № 1091. Зазначає, що він прийняв спадщину за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, інших спадкоємців, які б претендували на обов'язкову частку після смерті спадкодавця ОСОБА_3, немає. З огляду на вказане, отримавши відмову державного нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, пов'язаної із видачею свідоцтва про право на спадщину за заповітом, позивач був змушений звертатися за захистом своїх спадкових прав до суду із даним позовом.

Позивач та його належно уповноважена представник у судове засідання не з'явилися, хоч були належно повідомленими про дату, час та місце судового засідання у справі, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення почтового відправлення - судової повістки від 07.12.2018 року. Разом з тим, представник позивача подала суду заяву вх. № 403 від 29.01.2019 року,в якій позов підтримала, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав.

Відповідач у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечив, хоч був належно повідомлений про дату, час та місце судового засідання у справі, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення почтового відправлення - судової повістки від 07.12.2018 року. Разом з тим, представник відповідача - сільський голова ОСОБА_5 подала суду заяву вх. № 402 від 29.01.2019 року,в якій позов визнала, просила такий задовольнити з наведених у ньому підстав.

Оскільки у судове засідання не з'явилися усі учасники справи, то суд, в силу положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, ухвалив проводити судове засідання у справі 29.01.2019 року без його фіксування за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, давши належу оцінку доказам у справі, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є невід'ємною частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов'язків має право на справедливий судовий розгляд. У пункті 35 рішення від 12 березня 2009 року у справі Плахтєєва та Плахтєєв проти України (заява № 20347/03; рішення від 12 березня 2009 року) Європейський суд з прав людини вкотре наголосив на гарантованому кожній особі праві на звернення до суду з позовом щодо її прав та обов'язків цивільного характеру.

Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

В силу положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови Про судове рішення у цивільній справі від 18 грудня 2009 року № 11 роз'яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Виходячи із наведених вище процесуальних норм, практики та роз'яснень, суд, перевіряючи порушення прав позивача, пов'язаних із спадкуванням, встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_3, після смерті якого позивач має намір оформити спадщину за заповітом, помер 12.02.2018 року, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії І-СГ № 485785, виданого 12.02.2018 року Труханівською сільською радою Сколівського району Львівської області (а. с. 7).

Вказаний день смерті ОСОБА_3, у відповідності із ч. 2 ст. 1220 ЦК України, є часом відкриття спадщини після нього.

Як вбачається з довідок Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області № № 1090, 1094 від 05.10.2018 року, ОСОБА_3 був двоюрідним братом батька позивача та на день смерті постійно проживав разом з позивачем в одному будинку у с. Побук Сколівського району Львівської області по вул. Лесі Українки, буд. 26, інші спадкоємці на частку після смерті не претендують (довідка Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області № 1092 від 05.10.2018 року).

Згідно з ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

За життя, а саме 10.05.2017 року, спадкодавець ОСОБА_3 у Труханівській сільській раді Сколівського району Львівської області склав заповіт, котрим належні йому права та обов'язки, у тому числі і з приводу нерухомого майна, заповів позивачу.

В силу ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Враховуючи наявність складеного спадкодавцем ОСОБА_3 заповіту, який до дня його смерті ним не змінювався та не скасовувався, спадкування у даному випадку здійснюється за заповітом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Позивач, який бажає прийняти спадщину, подав 08.10.2018 року до Сколівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Позивач також у встановлені законом порядку та строки не відмовився від спадщини.

Відтак, позивач вправі успадкувати усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві ОСОБА_3 на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини.

Так, детально перевіряючи права та обов'язки, які належали зазначеному спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а також входили до складу спадщини, зокрема прав на домоволодіння, розташоване у с. Побук Сколівського району Львівської області по вул. Лесі Українки, 26, котре є предметом спору у межах заявлених позовних вимог, судом встановлено наступне.

Зокрема, розмежовуючи під час вирішення спору час і підстави виникнення права власності у спадкодавців, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень чинного ЦК України, судом з'ясовано, що відповідне свідоцтво про право власності на спірне домоволодіння відсутнє, реєстрація такого домоволодіння не здійснювалась в силу незнання спадкодавцями відповідних прав та обов'язків з вказаного приводу.

Так судом встановлено, що вказаний будинок збудований у 1927 році. Загальна площа такого будинку становить 69,6 кв. м., з яких житлова площа 30,8 кв. м., а решту - допоміжна.

Житловий будинок позначений у технічному паспорті літерою А-1, з воротами № 1 та воротами № 2, огорожею № 3, а також господарськими будівлями - сараєм (позначений у технічному паспорті літерами Б), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою В), з підвалом (літера а ), верандою (літера а1 ), сходами (літера а2 ). Відмітка про самочинну побудову відсутня.

Належність правовстановлюючих документів встановлюється судом відповідно до законодавства, яке було чинним на час набуття права власності на житловий будинок, споруду, зокрема, у даному випадку, відповідно до Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких провадиться реєстрація будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затвердженого Міністерством комунального господарства УРСР 31.01.1966 року та погодженого з Верховним Судом УРСР 15.01.1966 року, який втратив чинність згідно з наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.1995 року , та інших нормативно-правових актів.Якщо право власності на спірне домоволодіння, незважаючи на відсутність свідоцтва про право власності, підтверджувалося належними правовстановлюючими документами на час виникнення права власності на будівлі, споруди, як про це стверджує позивач, то орган місцевого самоврядування в особі Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської області зобов'язаний був видати довідку про належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_3, а нотаріус зобов'язаний прийняти таку довідку разом із іншими правовстановлюючими документами для видачі свідоцтва про право на спадщину (п. 216 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України ).

Судом також встановлено, що, незважаючи на викладене вище, спадкодавець ОСОБА_3своє право власності в органах БТІ не зареєстрував (не оформив). Разом з тим, вже згадана вище Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР , затверджена Міністерством комунального господарства Української РСР 31.01.1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13.12.1995 року № 56 , передбачала обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), у тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

У матеріалах справи наявна належно засвідчена Виписка з погосподарської книги с. Труханів, з котрої вбачається, що згідно запису № 21 в погосподарській книзі № 1 за 2016-2020 с. Побук Сколівського району Львівської області, будинок № 26 по вул. Лесі Українки, що побудований в 1927 році, загальною площею 50,0 кв.м., житловою площею 31.4 кв.м., в с. Побук Сколівського району Львівської області, рахувався за померлим ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 12).

Відтак, при вирішенні питання щодо визнання права власності на спірне домоволодіння у порядку спадкування, суд оцінює наявність належних доказів на підтвердження правомірності забудови земельної ділянки у сукупності з іншими доказами, зібраними у матеріалах справи, у тому числі матеріалами технічної інвентаризації, де відсутня відмітка про самочинне будівництво, а також випискою з погосподарської книги. Зазначені обставини повністю підтверджують право спадкодавця на спірне домоволодіння, яке не залежало від його реєстрації на момент здійснення.

Судом також встановлено, що позивач, який прийняв спадщину у встановленому порядку, звертався до державного нотаріуса Сколівського районного нотаріального округу Львівської області із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, однак одержав відмову у вчиненні зазначеної нотаріальної дії через відсутність усіх необхідних правовстановлюючих документів, а також довідки Труханівської сільської ради Сколівського району Львівської областіпро належність житлового будинку на праві приватної власності спадкодавцеві ОСОБА_3 (а. с. 10). Після вчинення вказаних дій позивач звернувся до суду.

Як уже йшлося вище, позивач вправі успадкувати усі права спадкодавця ОСОБА_3, оскільки інших спадкоємців після його смерті, які б у встановленому порядку претендували на обов'язкову часту і прийняли спадщину, немає.

На підставі вказаного вище, суд вважає за необхідне визнати за позивачем право власності на житловий будинок (літера А-1) з підвалом (літера а ), верандою (літера а1 ), сходами (літера а2 ) загальною площею 69,9 кв. м., з неї житлова 30,8 кв. м. з господарськими будівлями: сараєм (літера Б ), убиральнею (літера В ) та спорудами: з воротами № 1 та воротами № 2, огорожею № 3, розташований у с. Побук Сколівського району Львівської області по вул. Лесі Українки, буд. 26, у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер 12.02.2018 року.

Судові витрати у справі слід залишити за сторонами.

Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 81, 89-90, 95, 141, 247, 258-259, 264-265, 268 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на житловий будинок (позначений у технічному паспорті літерою А-1) з підвалом (позначений у технічному паспорті літерою а ), верандою (позначена у технічному паспорті літерою а1 ), сходами (позначені у технічному паспорті літерою а2 ), загальною площею 69,9 кв. м., житловою площею - 30,8 кв. м., з господарськими будівлями: сараєм (позначений у технічному паспорті літерою Б ), убиральнею (позначена у технічному паспорті літерою В ) та спорудами: ворота № 1, ворота № 2, огорожа № 3, розташований у с. Побук Сколівського району Львівської області по вул. Л. Українки, буд. 26, у порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3, який помер 12 лютого 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Сколівський районний суд Львівської області.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2; зареєстроване місце проживання: 82615, Львівська область, Сколівський район, с. Побук, вул. Лесі Українки, буд. 26; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1.

Відповідач: Труханівська сільська рада Сколівського району Львівської області; місцезнаходження юридичної особи: 82618, Львівська область, Сколівський район, с. Труханів; ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04370662.

Суддя В.Я. Микитин

Повне рішення складене 31 січня 2019 року.