Рішення

від 24.01.2019 по справі 603/912/18

МОНАСТИРИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 603/912/18

Провадження №2/603/120/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Гудкової Ю. Г. ,

секретар судового засідання Сандалюк О.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області (далі - ОСОБА_2 сільська рада) про визнання права власності на спадкове майно , обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що 11.02.2018 року помер її батько ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по вул. Центральна, 210 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, яку позивач прийняла, звернувшись в межах шестимісячного строку до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини. Однак позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на майно, що підлягає спадкуванню.

Просить визнати за нею право власності на вказане вище спадкове майно.

Позивач ОСОБА_1, представник позивача ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилися, представником позивача подано письмову заяву про розгляд справи у їхній відсутності, позов підтримала, просить позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 сільська рада не забезпечили в судове засідання явку представника, у поданому відзиві на позов просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, з обставинами, викладеними у позові, погодилися, позов визнали.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого судового засідання відповідно до ч. 3 ст.200 ЦПК України, в порядку, встановленому ст.206 ЦПК України.

Судом встановлені такі обставини.

Згідно свідоцтва про народження серії ІІ-ИД №406444 від 19.05.1987 року батьками позивача ОСОБА_1 (дошлюбне - ОСОБА_4) О.Б., ІНФОРМАЦІЯ_1, вказано: ОСОБА_3 та ОСОБА_5.

При укладенні шлюбу 2.05.2009 року з ОСОБА_6 позивач змінила прізвище Гиря на Костик , що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії І-НМ №067892 від 2.05.2009 року, актовий запис №505.

Зі змісту довідки №186, виданої 4.12.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради, вбачається, що ОСОБА_3 на праві особистої приватної власності належала 1/2 житлового будинку, розташованого за адресою: вул. Центральна, 210 с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області.

На даний житловий будинок 4.12.2018 року комунальним підприємством Монастириське районне бюро технічної інвентаризації виготовлено технічний паспорт (ксерокопія технічного паспорта додана до матеріалів справи), згідно даних якого за адресою: вул. Центральна, 210 с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, розміщено: одноповерховий житловий будинок загальною площею 76,8 кв.м, житловою - 48,3 кв.м. під літерою А , сарай Б , гараж В , сарай В І , сарай Г , сарай Д , літня кухня Е , огорожа №1, ворота №2, хвіртка №3. Роками зведення будинковолодіння є 1956 - 1990 роки.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ИД №239089 від 13.02.2018 року ОСОБА_3 помер 11.02.2018 року, актовий запис №02.

Згідно заяви ОСОБА_3 від 29.11.2018 року остання відмовилась від належної їй частки, що залишилась після смерті її чоловіка ОСОБА_3

Як вбачається зі змісту довідки №916, виданої 12.12.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради, ОСОБА_3, який помер 11.02.2018 року до дня смерті проживав один за адресою: вул. Центральна, 210 с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області.

Зі змісту письмової відповіді приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_7 №2/2-14 від 21.01.2019 року вбачається, що після смерті ОСОБА_3, який помер 11.02.2018 року, на підставі заяви ОСОБА_1 19.04.2018 року заведено спадкову справу за реєстровим №65 та 28.08.2018 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки, майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ТзОВ Ковалівське .

У зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа на домоволодіння, яке підлягає спадкуванню, позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про прийняття спадщини, що вбачається зі змісту інформаційного листа приватного нотаріуса Монастириського районного нотаріального округу ОСОБА_7

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з такого.

Відповідно до роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування від 16.05.2013 року, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно потрібно розмежовувати час і підстави виникнення права власності у спадкодавця, які кваліфікуються відповідно до законодавства України, чинного на час виникнення права власності, та підстави спадкування зазначеного майна, що визначаються на час відкриття спадщини та згідно із п. 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК.

Право власності на житловий будинок набувається в порядку, який був чинним на час завершення його будівництва, зокрема положеннями, передбаченими ЦК УРСР 1963 року, Законом України Про власність , Законом України від 07.12.1990 року №533-ХІІ Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування , Законом Української РСР від 25.12.1974 року №3377-VІІІ Про державний нотаріат , постановою Ради Міністрів Української РСР від 11.03.1985 року №105 Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР , Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13.04.1979 року №112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 12.05.1985 року №5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31.01.1966, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністерства юстиції Української РСР від 31.10.1975 року №45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністерства юстиції УРСР від 19.01.1976 року №1/5, та іншими нормативними актами.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах визначався Вказівками по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 № 112/5, а згодом - аналогічними Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 під № 5-24 / 26, і Вказівками щодо ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69.

До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

Так, зі змісту довідки №186, виданої 4.04.2018 року виконкомом ОСОБА_2 сільської ради, вбачається, що 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого за адресою: вул. Центральна, 210 с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, належала на праві особистої приватної власності спадкодавцю ОСОБА_3

Згідно дослідженого у судовому засіданні технічного паспорта, виготовленого КП Монастириське районне бюро технічної інвентаризації 4.12.2018 року, вбачається, що домоволодіння по вул. Центральна, 210 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, побудоване у 1956 - 1990 роках.

Згідно правової позиції ВСУ від 18.12.2013 року у справі №6-137цс13 у 1957 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків і прийнятою відповідно до цього Указу постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , які, зокрема, визначали умови та правові наслідки будівництва.

Отже, за вказаними Указом та Постановою підставою виникнення у громадянина права власності на житловий будинок був сам факт збудування ним цього будинку з додержанням вимог зазначених актів законодавства та прийняття будинку в експлуатацію.

Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

У відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Як вбачається зі ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину, його відсутність не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України громадянин набуває право власності на майно, одержане внаслідок успадкування або укладення інших угод не заборонених законом.

Враховуючи вищенаведені обставини, виходячи з проаналізованого вище законодавства, суд приходить до переконання, що спадкодавцю ОСОБА_3 належала 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по вул. Центральна, 210 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, позивач є спадкоємцем за законом, спадщину прийняла, а тому позов підлягає до задоволення шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на вищевказане спадкове майно.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354ЦПК України, ст. 328, 1217, 1218, 1261, 1268, 1296 ЦК України , суд,

у х в а л и в:

ПозовОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Монастириського району Тернопільської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на 1/2 житлового будинку з надвірними будівлями, розташованого по вул. Центральна, 210 в с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, до якого входить: одноповерховий житловий будинок загальною площею 76,8 кв.м, житловою - 48,3 кв.м. під літерою А , сарай Б , гараж В , сарай В І , сарай Г , сарай Д , літня кухня Е , огорожа №1, ворота №2, хвіртка №3.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду через Монастириський районний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення . Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Монастириського району Тернопільської області, місцезнаходження: с. Ковалівка Монастириського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04396162.

Повне судове рішення складено 31.01.2019 року.

Головуючий суддя ОСОБА_8