Рішення

від 31.01.2019 по справі 631/1473/16-ц

НОВОВОДОЛАЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 631/1473/16-ц

провадження № 2/631/53/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року селище міського типу ОСОБА_1

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Трояновської Т.М.

за участю секретаря судового засідання - М'ячиної Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Нововодолазького районного суду Харківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, -

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_5, що діє на підставі довіреностей посвідчених державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 07.06.2016 року зареєстровано в реєстрі за № 554 від ОСОБА_3 та секретарем Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_7 від 20.05.2016 року зареєстровано в реєстрі за № 35 від ОСОБА_2, звернувся до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_8, в якій з урахуванням уточненої позовної заяви просить визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га., кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року та визнати за ОСОБА_3 право власності в порядку спадкування за законом після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га., кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806, виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року.

ОСОБА_4 звернулась до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га., кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806, виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року.

Позивачі за первісним позовом - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 в обґрунтування своїх вимог зазначили, що 20 лютого 2010 року померла їх мати - ОСОБА_9, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії I ВЛ №249573, виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області.

24 листопада 2005 року ОСОБА_9 склала заповіт, відповідно до якого усе своє майно заповіла дочці - ОСОБА_2. На час смерті ОСОБА_9 даний заповіт не змінено і не скасовано про що свідчить відповідний напис на вищевказаному заповіті.

Після смерті ОСОБА_9 відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки розміром 6,8268 га., кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради Нововодолазького району Харківської області, що належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р2 № 780806, виданого Нововодолазькою районною державною адміністрацією 19.12.2002 року.

В шестимісячний термін з дня смерті ОСОБА_9, позивач ОСОБА_2 звернулась до Нововодолазької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом.

Крім ОСОБА_2 спадкоємцем після смерті ОСОБА_9 є її рідні сестри - ОСОБА_3 та ОСОБА_4. ОСОБА_3 відповідно до вимог ст. 1241 Цивільного кодексу України має право на обов'язкову частину в спадщині, оскільки є непрацездатною донькою спадкодавця, ОСОБА_4 була долучена до кола спадкоємців після смерті матері ОСОБА_9, яка померла 20 лютого 2010 року, на прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку згідно заповіту. У зв'язку з відсутністю у спадкоємців оригіналу правовстановлюючого документу на спадкове майно, позивачам за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом було відмовлено у видачі свідоцтв про право власності на спадщину. За таких обставин ОСОБА_10, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 змушені звернутися до суду з даними позовами для захисту своїх прав.

Розпорядженням керівника апарату суду № 861 від 18.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи й згідно відповідному протоколу від 18.09.2018 року справу з єдиним унікальним № 631/1473/16-ц (провадження № 2/631/79/18) передано до розгляду судді Трояновській Т.М.

Ухвалою від 18 вересня 2018 року справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М. та призначено справу до судового розгляду.

Позивачі за первісним позовом: ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їх представник - ОСОБА_5 в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи були сповіщені завчасно відповідно до вимог ст. 128 Цивільного процесуального кодексу України . Скориставшись своїм правом, встановленим ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України,через канцелярію суду позивач ОСОБА_2 та представник позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_5, надали заяви, відповідно до яких просили суд задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в повному обсязі, слухання справи провести за їх відсутності, проти задоволення зустрічного позову ОСОБА_4 не заперечували (а.с. 145, 147).

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом, ОСОБА_4, у судове засідання також не прибула, про дату, час і місце засідання повідомлялася належним чином відповідно до приписів Цивільного процесуального кодексу України , про причини неявки суд не повідомила, однакчерез канцелярію надала заяву, згідно якої попросила справу розглядати без її участі, зазначивши, що не має заперечень проти задоволення позову ОСОБА_10 та ОСОБА_3, а також просила задовольнити у повному обсязі її зустрічні позовні вимоги (а.с. 129).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Крім того, ч. 3 ст. 211 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що особи, які беруть участь у справі, мають право заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Про наявність такого клопотання у сторін свідчать їх відповідні заяви, долучені до матеріалів справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги те, що підстав для визнання явки учасників справи обов'язковою для надання особистих пояснень не має, суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності, при цьому відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Вивчивши доводи позовної заяви за первісним позовом та позовної заяви за зустрічним позовом, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши всі обставини справи в межах заявлених вимог, перевіривши їх доказами, які були безпосередньо досліджені у судовому засіданні, проаналізувавши зміст норм матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд виходить з наступних підстав та мотивів.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходить з того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 Цивільного процесуального кодексу України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. При цьому, розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках (ч. 1 ст. 13 Цивільного процесуального кодексу України).

Із матеріалів справи судом встановлено, що 20 лютого 2010 року у віці 79 років у с Охоче Нововодолазького району Харківської області померла ОСОБА_9, про що складений відповідний актовий запис № 3, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії I-ВЛ № 249573, виданого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 22.02.2010 року (а.с.17).

Факт родинних відносин між позивачем за первісним позовом - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та померлою ОСОБА_9, як між донькою та матір'ю, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії ІІІ-УР № 318601, виданим Охоченським сільським РАЦС Нововодолазького району Харківської області 24.01.1962 року (а.с. 5 - 6, 8). З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00010114604, складеного 17.02.2012 року о 09:26:54 ОСОБА_11 державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області (а.с. 7) вбачається, що ОСОБА_12 26 серпня 1994 року уклала шлюб з ОСОБА_13 та змінила прізвище з Козліцької на Кириченко .

Родинні відносин між позивачем за первісним позовом - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та померлою ОСОБА_9, як між донькою та матір'ю, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії І-ВЛ № 005378, виданим ОСОБА_11 реєстрації актів цивільного стану Нововодолазького районного управління юстиції Харківської області 13.05.2005 року (а.с. 9, 11). З копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища № 00016850862, складеного 08.07.2016 року о 12:15:30 Нововодолазьким районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області (а.с. 12) вбачається, що ОСОБА_14 19 лютого 1974 року уклала шлюб з ОСОБА_15 та змінила прізвище з Козлицької на Бухаріну .

Факт родинних відносин між позивачами за зустрічним позовом - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та померлою ОСОБА_9, як між донькою та матір'ю, підтверджується копією свідоцтва про народження позивача серії ЯИ № 556856, місце реєстрації Охоченське сільське бюро РАЦС Старовірівського району, видане Виконавчим комітетом Охоченської сільської ради депутатів трудящихся у Харківській області 25.06.1953 року (а.с. 121, 123). З копії свідоцтва про укладання шлюбу серії І-ВЛ № 387435, виданого Палацом одруження Жовтневий Виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящихся 20.12.1975 року (а.с. 122) вбачається, що ОСОБА_16 20 грудня 1975 року уклала шлюб з ОСОБА_17 та змінила прізвище з Козліцької на Бєсєдіну .

За життя ОСОБА_9 визначила своїх спадкоємців шляхом складання заповіту.

Так, згідно змісту заповіту, посвідченого 24 листопада 2005 року головою Охоченського виконавчого комітету сільської ради Нововодолазького району Харківської області ОСОБА_18, зареєстровано в реєстрі за №289, ОСОБА_9 все своє майно, де б воно не знаходилось і в чому б воно не складалося, і взагалі все те, що їй належатиме на день смерті і на що вона за законом буде мати право, заповіла дочці ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка мешкає в селі Охоче Нововодолазького району Харківської області (а.с.15).

Відповідно до Інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 45145412 від 20.09.2016 року, наданого Нововодолазькою державною нотаріальною конторою в Харківській області, вищезазначений заповіт є чинним, зареєстрований у спадковому реєстрі за № 49727396 (у реєстрі нотаріальних дій за № 289), посвідчений 24.11.2005 року Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області (а.с. 47).

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ст. 1233 та ст. 1236 Цивільного кодексу України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповідач має право охопити заповітом права та обов'язки, які йому належать на момент складання заповіту, а також ті права та обв'язки, які можуть йому належати у майбутньому.

Як вбачається з матеріалів справи, до складу спадкового майна, на яке ОСОБА_9 за життя мала право власності входить земельна ділянка розміром 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, що розташована на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року (а.с.16)

Згідно ч. 1 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частиною 1 ст. 1223 Цивільного кодексу України передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Одночасно у відповідності до ч. 2 та ч. 3 ст. 1235 Цивільного кодексу України, заповідач може без зазначення причин позбавити права на спадкування будь-яку особу з числа спадкоємців за законом. У цьому разі ця особа не може одержати право на спадкування. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст. 1241 Цивільного кодексу України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Перевіривши матеріали спадкової справи № 177/2010 (номер у Спадковому реєстрі № 49743579, дата реєстрації 07.08.2010 року), заведеної після смерті ОСОБА_9, померлої 20 лютого 2010 року, що була надіслана на адресу суду 21.09.2018 року за вхідним № 4676/18-вх завідувачем Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області за вихідним № 640/01-16 від 20.09.2018 року встановлено, що 07.08.2010 року ОСОБА_2 подала заяву відповідно до якої повідомила про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 згідно заповіту, посвідченого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 24.11.2005 року. Вказану заяву зареєстровано по книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 397 від 07.08.2010 року (а.с. 98).

Відповідно до заяви, зареєстрованої державним нотаріусом Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 в реєстрі за № 996 від 26.10.2016 року, ОСОБА_2 повідомила, що дає згоду на включення в число спадкоємців на прийняття спадщини за законом на обов'язкову частку згідно заповіту, посвідченого Охоченською сільською радою Нововодолазького району Харківської області 24.11.2005 року № 289, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с. 99).

З копії заяви, поданої 26.10.2016 року ОСОБА_4 та ОСОБА_3 встановлено, що останні прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9, яка померла 20 лютого 2010 року. Вказану заяву зареєстровано по книзі обліку і реєстрації спадкових справ № 250 від 26.10.2016 року (а.с. 98).

Таким чином, судом встановлено, що спадкоємцями першої черги, що в установленим законом порядку прийняли спадщину після смерті ОСОБА_9 є її рідні доньки ОСОБА_2, яка прийняла спадщину за заповітом, а також ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які мають право на обов'язкову долю у спадщини згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, оскільки є непрацездатними за віком. Інших спадкоємців, які б фактично прийняли спадщину, або зверталися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_9 немає.

Із матеріалів справи судом встановлено, що завідувачем Нововодолазької державної нотаріальної контори Харківської області ОСОБА_6 03 серпня 2016 року була винесена постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме - у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом та за законом на земельну ділянку, площею 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, що розташована на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, у зв'язку із відсутністю у спадкоємців оригіналу державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року та витягу з Державного земельного кадастру. про відсутність обмежень на земельну ділянку або витяг з поземельної книги (а.с. 21, 22).

Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що в силу ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст.ст. 1217, 1218 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1222 Цивільного кодексу України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкоємця і народжені живими після відкриття спадщини.

Статтею 1297 Цивільного кодексу України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно.

Приписами ч. 1 ст. 1225 Цивільного кодексу України визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Положеннями ст. 80 Земельного кодексу України закріплено право громадян мати у приватній власності земельні ділянки.

Пунктом г ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08. № 7 Про судову практику у справах про спадкування право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Із матеріалів справи судом встановлено, що померлій ОСОБА_9 відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року, на праві приватної власності належала земельна ділянка розміром 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, що розташована на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 16).

Проте, оригінал вищевказаного державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 було втрачено, про що у газеті Водолазький кур'єр від 30 липня 2016 року № 31 (1226) розмішене відповідне оголошення (а.с. 20).

ОСОБА_11 держгеокадастру у Нововодолазькому районі Харківської області від 19.09.2016 року № К-174/0-171/6-16 повідомлено, що ОСОБА_9 дійсно видавався державний акт на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806 від 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року, проте у видачі дублікату державного акту замість втраченого відмовлено, у зв'язку із зміною відповідного законодавства України (а.с. 41 - 42).

З цього приводу слід зазначити, що можливість видачі дублікатів державних актів або внесення у них виправлень визначалася розділом 5 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Держкомзему від 04.05.1999 року № 43, яка втратила чинність 23.08.2013 року на підставі наказу Мінагрополітики від 03.07.2013 року № 404. З набранням чинності змін до Земельного кодексу та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Таким чином, у позивачів за первісним позовом, а також відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом відсутня можливість отримання нового державного акту на право власності на земельну ділянку, замість втраченого, оскільки діючим законодавством України така процедура не визначена.

Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкодавців права на спадщину.

Враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, який має застосовуватися якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, зокрема, відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно, що унеможливлює оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку суд вважає, що вимоги позивачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також вимоги відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом ОСОБА_4 знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи та, відповідно, є такими, що підлягають до задоволення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 2, 16, 25, 346, 1216 - 1218, 1222, 1223, 1241, 1261, 1268, 1270, 1296, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1 - 5, 7, 10 - 13, 17 - 19, 76 - 81, 83, 128 - 131, 211, 214, 223, 235, ч. 1 та ч. 3 ст. 258, ст.ст. 259, 263 - 265, 268, 272, 273, 293, 315, ч. 1 ст. 352, ст.ст. 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України,суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності на спадщину - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності в порядку спадкування за заповітом після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806, виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності в порядку спадкування за законом після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806, виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності в порядку спадкування за законом після померлої 20 лютого 2010 року ОСОБА_9 на 1/3 частини земельної ділянки розміром 6,8268 га, кадастровій номер 6324283500:02:001:0087, розташованої на території Охоченської сільської ради, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка належала померлій ОСОБА_9 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії Р-2 №780806, виданого 19 грудня 2002 року на підставі розпорядження голови Нововодолазької районної державної адміністрації №355 від 25.11.2002 року.

Рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У відповідності до п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а саме Нововодолазький районний суд Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи, які не оголошуються при проголошенні рішення:

Позивач : ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, уродженка с. Охоче Нововодолазького району Харківського області, номер картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії МН № 623190, виданий Нововодолазьким РВ УМВС України в Харківській області 03 лютого 2004 року.

Позивач : ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянка України, уродженка с. Охоче Нововодолазького району Харківського області, номер картки платника податків НОМЕР_2, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, м Первомайський, 3 мікрорайон, будинок 21, паспорт серії ММ № 334814, виданий Первомайським РВ УМВС України в Харківській області 08 грудня 1999 року.

Відповідач : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянка України, уродженка с. Охоче Нововодолазького району Харківського області, номер картки платника податків НОМЕР_3, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт серії ММ № 286839, виданий ЦВМ Дзержинського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 01 вересня 1999 року.

Суддя Т.М. Трояновська