Ухвала

від 24.01.2019 по справі 757/57789/18-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 24 січня 2019 року апеляційну скаргу представників власника майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Домобудівний комбінат-7», на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року,

за участі: прокурора представника власника майна ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 та накладено арешт на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Кнаус Сіті» (код ЄДРПОУ 40311720) та ТОВ «Домобудівний комбінат-7» (код ЄДРПОУ 38526328), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати майно.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів,задля забезпечення дієвості та об`єктивності розслідування кримінального провадження, оскільки незастосування арешту може призвести до відчуження майна.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, представники власника майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Домобудівний комбінат-7», подали апеляційну скаргу, в якій просять поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року в частині накладення арешту на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Домобудівний комбінат-7», та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого.

Щодо строку на апеляційне оскарження, то автори апеляційної скарги зазначають, що оскаржуване рішення було прийнято за відсутності власника майна та його представника, а копію прийнятого рішення представник отримав лише 09 січня 2019 року.

Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається про те, що арешт на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Домобудівний комбінат-7» було накладено безпідставно, необґрунтовано, та з порушенням вимог ст.ст. 170, 173 КПК України, зважаючи на те, що ТОВ «Домобудівний комбінат-7» є підприємством реального сектору економіки, має засновника, директора, бухгалтера, всі необхідні засоби для ведення господарської діяльності, здійснює будівельні роботи на замовлення державних підприємств, завжди приймає участь у тендерних торгах, відсутні збитки перед Державним бюджетом.

Також, автори апеляційної скарги наголошують на тому, що відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, накладення арешту на суму ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) є неможливим, з огляду на те, що жодна мета такого арешту не може бути досягнута, а відсутність мети не дає підстав для накладення арешту.

Крім того, звертається увага на те, що на момент задоволення клопотання слідчого службовим особам підприємства не повідомлялось про підозру та не заявлено цивільний позов, а також відсутні дані про те, що податковий ліміт ТОВ «Домобудівний комбінат-7» в системі електронного адміністрування ПДВ ДФС України є предметом злочинної діяльності.

Автори апеляційної скарги, також зазначають, що арешт, накладений на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ), паралізував нормальну діяльність товариства, унеможливив подальшу реєстрацію податкових накладних, спричинив великі збитки господарській діяльності та фактично позбавив товариство подальшої можливості сплачувати податки, та виконувати свої зобов`язання перед контрагентами.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників власників майна, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представників власника майна підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З апеляційних скарг та матеріалів судового провадження вбачається, що клопотання про накладення арешту на майно було розглянуто судом за відсутності власника майна та його представника, копію оскаржуваного рішення останній отримав 09 січня 2019 року, а тому колегія суддів вважає за необхідне строки на апеляційне оскарження поновити.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Генеральною прокуратурою України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 30 жовтня 2017 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42017000000003443, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 212 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено незаконну діяльність, групи посадових осіб тов. «Євро Стандарт Буд» (код ЄДРПОУ 40592012), ТОВ «Кнаус Сіті» (код ЄДРПОУ 40311720), ТОВ «Євро Інвест Плюс» (код ЄДРПОУ 38997820), та ТОВ «Домобудівний комбінат 7» (код ЄДРПОУ 38526328), які шляхом оформлення фіктивних безтоварних операцій з низкою підприємств, що входять до складу декількох «транзитних-конвертаційних» груп, зокрема, організували протиправну діяльність, направлену на ухилення від сплати податків та виведення коштів у тіньовий неконтрольований державою обіг шляхом їх незаконної конвертації у готівку.

22 листопада 2018 року старший слідчий в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт коштів сум ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) по ТОВ «Кнаус Сіті» (код ЄДРПОУ 40311720) та ТОВ «Домобудівний комбінат-7» (код ЄДРПОУ 38526328), із забороною використовувати або будь-яким чином відчужувати майно.

Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року вказане клопотання слідчого було задоволено.

З таким рішенням слідчого судді погодитися неможливо з огляду на такі обставини.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Відповідно до вимогст. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року № 3477-IV, передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається, зокрема з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки, згідно зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Однак, зазначених вимог закону слідчий суддя та слідчий, який вніс клопотання про арешт майна, не дотрималися.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчий ОСОБА_8 звертаючись до суду з клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на грошові кошти є забезпечення збереження речових доказів.

Разом з цим, з огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, який передбачає, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, то на переконання колегії суддів слідчий, який вважає за потрібне звернутись до слідчого судді з клопотанням про арешт майна з метою забезпечити збереження речового доказу, першочергово має визнати майно, на яке він просить накласти арешт, речовим доказом у кримінальному провадженні шляхом винесення про це постанови, в якій має зазначити підстави визнання майна речовим доказом, з огляду на положення ст. 98 КПК України, проте таких дій слідчим вчинено не було, з врахуванням відсутності у доданих до клопотання матеріалах постанови про визнання грошових коштів речовим доказом.

З урахуванням викладеного, апеляційний суд вважає, що у даному кримінальному провадженні слідчий не довів необхідності у накладенні арешту на майно, що відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України мало стати підставою для відмови у задоволенні клопотання, однак безпідставно не було зроблено слідчим суддею.

За таких обставин, які свідчать про однобічність і необ`єктивність судового розгляду, істотне порушення вимог КПК України, ухвала слідчого судді як незаконна підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню з постановленням апеляційним судом нової ухвали про відмову у задоволенні клопотання слідчого, оскільки воно внесено до суду з порушенням вимог КПК України та за недоведеності необхідності арешту майна, який, при викладених у клопотанні обставинах, явно порушуватиме справедливий баланс між інтересами власника, гарантованими законом, і завданням цього кримінального провадження.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Поновити представникам власника майна ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в інтересах ТОВ «Домобудівний комбінат-7» строк на апеляційне оскарження та задовольнити їх апеляційну скаргу.

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 листопада 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , в частині накладення арешту на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Домобудівний комбінат-7», скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах другого слідчого відділу управління з розслідування злочинів, вчинених злочинними організаціями, Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , в частині накладення арешту на кошти суми ПДВ в системі електронного адміністрування ПДВ (ліміту ПДВ) ТОВ «Домобудівний комбінат-7», відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/967/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції : ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1