Ухвала

від 23.01.2019 по справі 760/27753/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 23 січня 2019 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , на ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018 року,

за участі: прокурор ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотаннядетектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 та накладено арешт на майно ОСОБА_6 , з позбавленням права на відчуження та розпоряджання ним, а саме:

- 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183484218244), загальною площею 65,8 кв.м.;

- садовий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 5293340), загальною площею 84,7 кв.м.;

- будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 25242779), загальною площею 547 кв.м.

А також накладено арешт на майно ОСОБА_7 , а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , з позбавленням права на відчуження та розпоряджання ним.

В обґрунтування рішення, слідчий суддя зазначив про те, що детективом було доведено необхідність накладення арешту на вищевказане майно з метою конфіскації майна. При цьому, слідчим суддею було враховано наявність в матеріалах провадження повідомлення про підозру ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та те, що остання перебуває у шлюбі зі ОСОБА_7 з 2009 року.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018 року в частині накладення арешту на майно ОСОБА_7 , а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та будинок за адресою: АДРЕСА_3 в частині належній останньому, і постанови нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива в цій частині.

Зокрема в апеляційній скарзі зазначається про те, що слідчий суддя незаконно наклав арешт на особисте майно ОСОБА_7 , а саме вищевказаний автомобіль, надавши йому статус спільного сумісного майна, виключно по року придбання, чим порушив право приватної власності останнього, а також вирішивши питання про накладення арешту на будинок, за адресою:АДРЕСА_3 , не врахував, що вказаний будинок було зареєстровано вже підчас існування шлюбних відносин між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , і на його ремонт та облаштування, було взято кредит, який повертався спільними зусиллями подружжя.

Також, представник зазначає, що в ухвалі слідчого судді зазначено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, що не відповідає змісту повідомлення про підозру.

Власники майна та їх представник в судове засідання не з`явилися, про причини своєї неявки суд не повідомили, хоча про дату, час та місце судового засідання були завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу у відсутності власників майна та їх представника, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Оскільки вищевказана ухвала слідчого судді оскаржена, в частині накладення арешту на автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 та будинок за адресою: АДРЕСА_3 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді лише в межах апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника власників майна не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 16 травня 2016 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42016000000001254, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що службові особи AT «Ощадбанк» упродовж січня - липня 2015 року, зловживаючи своїм службовим становищем, всупереч інтересам служби, неправомірно сприяючи ПАТ «Креатив Груп» (код ЄДРПОУ 34374903), а також ряду заснованих ним суб`єктів господарювання: ПрАТ «Креатив» (код ЄДРПОУ 31146251), ТОВ «Креатив Агро» (код ЄДРПОУ 36023525) та приватним підприємствам «Альфа-Люкс» (код ЄРДПОУ 32728302) і "харчові Технології» (код ЄДРПОУ С-2718598) у здійсненні господарської діяльності та діючи в їх інтересах, достовірно знаючи про незадовільний фінансовий стан, умисно не вживали достатніх та необхідних заходів в порядку претензійно-позовної роботи до забезпечення стягнення дебіторської заборгованості у розмірі понад 6,7 млрд. грн. за кредитними договорами, укладеними товариствами з AT "Ощадбанк" в період з 2009 по 2015 роки, чим спричинили тяжкі наслідки для державних інтересів. Забезпеченням по вказаним кредитам виступали договори з: ТОВ «Вісма-Плюс» (код ЄДРПОУ 32095659); ТОВ «Регіонпродукт-Україна» (код ЄДРПОУ 32514044); ТОВ «Трейдойл» (код ЄДРПОУ 32265628); ТОВ «Петропродукт-Україна» (код ЄРДПОУ 32513968); ТОВ «Протеїн-Продакшн» (код ЄРДПОУ 34448613); ТОВ «ЗМЖ» (код ЄДРПОУ 31400118), ;ТОВ «Соколівський консервний завод» (код ЄДРПОУ 31115804); ПАТ «Креатив груп» (код ЄДРПОУ 34374903); ТОВ «Креатив Постач» (код ЄДРПОУ 36978434); ПП «Еллада» (код ЄРДПОУ 32265612). При цьому встановлено невиконання ряду з вищевказаних договорів забезпечення. Вартість майнових прав, переданих в заставу AT"Ощадбанк" за вищевказаними договорами встановлювалась ТОВ "Кредитно Брокерське Агентство" (код ЄДРПОУ 35332162). Також встановлено, що кредитні кошти "Ощадбанк" перераховувались на рахунки ПРАТ "Креатив" в AT «Піреус Банк МКБ» (МФО 130658, код ЄДРПОУ 20034231), ПАТ «Укрсоцбанк» (МФО 300023, код ЄДРПОУ 00039019), AT «Таскомбанк» (МФО 339500, код ЄДРПОУ 09806443).

Також встановлено, що протягом вересня 2013 - січня 2014 років бенефіціарні власники групи «Креатив», діючи за попередньою змовою з службовими особами ПрАТ «Креатив» (код ЄРДПОУ 31146251), службовими особами АТ «Ощадбанк» (МФО 300465, код ЄДРПОУ 00032129), ТОВ «ЗМЖ» (код ЄРДПОУ 31400118) та працівниками ПАТ «Креатив Груп» (код ЄРДПОУ 34374903) і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» (код ЄДРПОУ 35332162), шляхом зловживання службовим становищем службовими особами ПрАТ «Креатив», заволоділи грошовими коштами, отриманими ПрАТ «Креатив» в АТ «Ощадбанк» за договором кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року, в сумі 20 000 000 доларів США, що на момент вчинення злочину складало 160 000 000 гривень (згідно з офіційним курсом НБУ) та в шістсот і більше разів перевищувало неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, протягом вересня 2013 - липня 2015 років, службовими особами ПрАТ «Креатив», АТ «Ощадбанк», ТОВ «ЗМЖ» і ТОВ «Кредитне Брокерське Агентство» з метою безпідставного укладання договору кредитної лінії № 1 від 14 січня 2014 року на суму 20 млн. дол. США між ПрАТ «Креатив» та АТ «Ощадбанк», подальшої незаконної видачі вказаних кредитних коштів приховання цього злочину були складені завідомо неправдиві документи, що містили завідомо неправдиві відомості про наявність та вартість забезпечення у вигляді майнових прав, запропонованого ПрАТ «Креатив» в заставу АТ «Ощадбанк», цільового використання отриманого кредиту та про виконання умов цього кредитного договору.

А також, в період з січня по травень 2014 року, бенефіціарні власники групи «Креатив», з метою приховування незаконного походження незаконно привласнених кредитних коштів AT «Ощадбанк», за пособництва службових осіб ПрАТ «Креатив» та з використанням підконтрольних іноземних компаній «Quadra Commodities SA Limited» (Беліз), «TITAN LTD» (Беліз) та їх банківських рахунків, вчинили ряд фінансових операцій з коштами в сумі 20 млн. дол. США, одержаними внаслідок вчинення предикатного злочину.

26 жовтня 2018 рокудетектив Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна належного ОСОБА_6 , з позбавленням права на відчуження та розпоряджання ним, а саме: 1/3 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 183484218244), загальною площею 65,8 кв.м.; садовий будинок, за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер майна 5293340), загальною площею 84,7 кв.м.; будинок за адресою: АДРЕСА_3 (реєстраційний номер майна 25242779), загальною площею 547 кв.м., а також на майно ОСОБА_7 , а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , з позбавленням права на відчуження та розпоряджання ним.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018 року вказане клопотання детектива було задоволено.

Згідно з вимогами п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання.

Відповідно до ч. 5ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКК України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Ч. 2ст. 173 КПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати в тому числі: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених в тому числі й п. 3 ч. 2ст. 170 КПК України; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України. При цьому, санкцією ч. 5 ст. 191 КПК України, передбачено застосування обов`язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.

Зазначені у клопотанні обставини підозри ОСОБА_6 , могли мати місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних та певними доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати останню в інкримінованих їй кримінальних правопорушень.

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб ОСОБА_6 перебуває у шлюбі з ОСОБА_7 , з 25 грудня 2009 року.

Згідно з інформацією, яка міститься в «НАІС ДДАІ» МВС України ОСОБА_7 має у власності транспортний засіб, а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , право власності на який виникло після укладення шлюбу з ОСОБА_6 , а тому дане майно є спільною сумісною власністю, протилежне матеріалами провадження не доведено.

Доводи автора апеляційної скарги щодо необхідності скасування арешту накладеного на будинок за адресою: АДРЕСА_3 в частині належній ОСОБА_7 , є безпідставними зважаючи на те, що право власності на вказане майно виникло у ОСОБА_6 23 червня 2009 року, а також те, що в матеріалах провадження відсутні дані, які б підтверджували те, що кредит взятий ОСОБА_6 на ремонт та облаштування вказаного будинку, повертався спільними зусиллями подружжя.

З огляду на викладене та положення ст.ст. 57, 60, 74 СК України, які встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя з приводу належного їм майна, є достатні підстави вважати, про ймовірність того, що майно на яке накладено арешт підлягатиме конфіскації, у випадках, передбачених КК України.

Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких їй повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо неї такого обмежувального заходу, як арешт майна, яке їй належить хоча б і в частині.

Зі змісту оскаржуваної ухвали, при розгляді клопотання про арешт майна слідчий суддя дотримався вимог статей 132, 170, 172, 173 КПК України, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132,170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності дост. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна та які йому були відомі на момент прийняття рішення.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, в даному конкретному випадку накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ст. 174 КПК України законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна, а також і те, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Крім того, відповідно до листа Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 квітня 2013 року № 223-559/0/4-13, у разі подання особами, визначеними уст. 174 КПК, скарги на ухвалу слідчого судді суду першої інстанції про арешт майна у зв`язку з необґрунтованістю його накладення, судді судів апеляційної інстанції мають перевірити, чи подавалось цими особами клопотання про скасування цього заходу забезпечення слідчому судді місцевого суду та в разі негативної відповіді на зазначене питання, можуть залишити ухвалу без змін. Іншими словами, з підстави необґрунтованості накладення арешту на майно, особи, перелік яких визначено уч. 1 ст. 174 КПК, вправі звернутися до слідчого судді суду першої інстанції із клопотанням про скасування ним своєї ухвали (абз. 2ч. 2 ст. 174 КПК), а уже потім, у разі незгоди з прийнятим рішенням, вправі оскаржити ухвалу про арешт майна в апеляційному порядку згідно зіст. 309 КПКУкраїни.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, зі змісту апеляційної скарги, колегією суддів не виявлено.

Рішення слідчого судді є законним і обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга захисника ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2018 року, в частині задоволення клопотаннядетектива Національного бюро Четвертого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 , та накладення арешту, на майно ОСОБА_7 , а саме: автомобіль Toyota Land Cruiser Prado 150» 2013 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 , номер двигуна НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , а також на майно ОСОБА_6 , в частині належній ОСОБА_7 а саме: будинок за адресою: АДРЕСА_3 , залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 в інтересах власників майна ОСОБА_6 і ОСОБА_7 , без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/824/812/2019 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1