Постанова

від 01.02.2019 по справі 910/10260/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2019 р. Справа№ 910/10260/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Чорногуза М.Г.

Суліма В.В

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 (повне рішення складене 17.09.2018)

у справі № 910/10260/18 (головуючий суддя Пінчук В.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Техно - Лізинг

до Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал

про стягнення 91 235, 85 грн,

розглянувши справу в порядку ст. спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю " Техно - Лізинг " (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю " Олександрія Кепітал " (надалі - відповідач) 91 235,85 грн, з яких: 78250,00 грн основний борг, 11932,63 грн пеня та 1053,22 грн - 3% річних.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/10260/18 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Техно - Лізинг 78 250, 00 грн основного боргу, 11 932, 63 грн, 1053, 22 грн - 3 % річних, 1 762, 00 грн судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

05.10.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал (згідно відтиску штемпеля відділення поштового зв'язку на конверті) звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/10260/18 та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Техно - Лізинг до Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал про стягнення 91 235, 85 грн відмовити у повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.11.2018 справу №910/10260/18 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Чорногуз М.Г., Сулім В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.11.2018 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі №910/10260/18 залишено без руху.

26.11.2018 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків на виконання вимог ухвали суду від 09.11.2018 та надано докази сплати судового збору і письмові пояснення поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою у даній справі та призначено розгляду у порядку письмового провадження без повідомлення учасників.

17.12.2018 через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених в ній доводів

Апеляційна скарга вмотивована тим, що, на думку апелянта, рішення суду першої інстанції було прийнято при неповному з'ясуванні всіх обставин справи, при невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та з порушенням норм матеріального права.

Скаржник зазначає, що на момент звернення позивача з позовом у даній справі відповідачем на виконання умов договору було сплачену суму у розмірі 116 250,00 грн, що на 38 000,00 грн більше наданих позивачем послуг, що становить 78 250,00 грн. А тому, за доводами апелянта, відповідач не лише не має непогашеної заборгованості перед позивачем, а має переплату, що свідчить про неправомірність стягнення судом першої інстанції заявлених позивачем сум.

Враховуючи викладене, скаржник вважає, що суд дійшов помилкових висновків щодо обґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог, а тому просив апеляційну скаргу у даній справі задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

Товариство з обмеженою відповідальністю Техно - Лізинг , у поданому до суду відзиві проти доводів викладених в апеляційній скарзі заперечило, просило суд апеляційної інстанції залишити скаргу відповідача без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Окрім цього, позивач зазначив, що навіть з урахуванням непідписання та неповернення відповідачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) відповідач частково оплачував такі акти, що підтверджується матеріалами справи (зокрема, банківськими виписками) та не заперечується самим відповідачем. Окрім цього позивач наголошує на тому, що частина поданих відповідачем доказів не стосуються матеріалів справи, зокрема, платіжне доручення № 3027 від 10.01.2018, відповідно до якого відповідачем було сплачено 22 500,00 грн, було здійснено по зовсім іншому договору № 0118-1, який не входить в предмет доведення у даній справі. Також позивач повторно зазначив, що ним на виконання договору № 0118-2 було виконано робіт (надано послуг) на загальну суму 172 500,00 грн, натомість відповідачем сплачено лише 116 250,00 грн, у звязку з чим, у останнього утворилася перед позивачем заборгованість у розмірі 78 250,00 грн.

А тому просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, як таке, що було прийняте при повному з'ясуванні всіх обставин справи.

6. Узагальнені доводи заперечень щодо відзиву на апеляційну скаргу

Позивачу ухвалою від 03.12.2018 було запропоновано надати заперечення на відзив та встановлено строк для подачі відповідної заяви.

Проте, під час апеляційного провадження відповідачем заперечення на відзив не надано.

7. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

10.01.2018 між позивачем (як виконавцем) та відповідачем (як замовником) був укладений договір № 0118-2 надання послуг краном РДК - 25 (надалі - договір).

Відповідно до умов указаного договору позивач зобов'язався надати замовнику в установленому даним договором порядку послуги крана РДК - 25 для виконання будівельно - монтажних робіт на об'єкті: "Будівництво 22-поверхового будинку за адресою: м. Київ, провулок Платонівський, 6".

Згідно з пунктом 2.1 договору кран вважається переданим для виконання робіт та повернутим на місце стоянки крану з моменту підписання сторонами відповідного акту приймання - передачі крана на об'єкті замовника. Акт є невід'ємною частиною цього договору і є підставою для початку і закінчення нарахування плати за виконані роботи (надані послуги).

Згідно п. 2.2 договору від 10.01.2018 р. № 0118-2 виконання робіт (надання послуг) оформлюється актом здачі - приймання виконаних робіт (надання послуг) за місяць.

Відповідно до п. 4.2 вказаного договору на замовника (відповідача) покладається обов'язок приймати від виконавця акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) до розгляду та підписання. На розгляд поточних актів надання послуг замовнику надається 3 (три) робочі дні, у випадку відсутності письмових заперечень по актах протягом 3 (трьох) робочих днів, останній автоматично вважається прийнятим замовником.

Вартість послуг крана незалежно від фактично відпрацьованого часу, але не менше ніж 10 маш/год на добу та згідно замовленого режиму роботи становить 4500,00 грн. за 1 маш/зміну, в т. ч. ПДВ 750,00 грн. Вартість включає компенсацію заробітної плати кранівника. (п. 3.1 договору).

В разі експлуатації крана більше 10 маш/год. на добу та замовленого режиму роботи або у вихідний день плата за надання послуг нараховується за кожну понаднормово відпрацьовану машино - годину. (п. 3.2 договору).

Пунктом 3.4 договору від 10.01.2018 р. № 0118-2 передбачено, що замовник здійснює 100% попередню оплату за надання послуг краном у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця у вигляді авансу за вказаний режим роботи надання послуг краном.

У випадку прострочення сплати замовником наданих послуг більш ніж на 10 (десять) банківських днів із моменту настання строків, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення. (п. 5.7 договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано сторонами ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані під час апеляційного перегляду рішення суду відповідачу були надані послуги, передбачені договором від 10.01.2018 № 0118-2 на загальну суму 172500,00 грн., що підтверджується наступними актами здачі - приймання робіт:

від 31.01.2018 № ОУ-0000016 на суму 45000,00 грн;

від 28.02.2018 № ОУ-0000023 на суму 76500,00 грн;

від 29.03.2018 № ОУ-0000041 на суму 35000,00 грн;

від 29.03.2018 № ОУ - 0000042 на суму 16000,00 грн.

Зазначені акти здачі - приймання робіт позивачем направлені засобами поштового зв'язку, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, проте не підписані та не повернуті відповідачем, зауважень чи заперечень відповідачем по вказаним актам не також позивачу не направлялось.

Тому, доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції в розумінні умов договору (п. 4.2 договору) узгодженого сторонами.

Натомість відповідач виконав свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг частково, зокрема, як вбачається з матеріалів справи на загальну суму 94 250,00 грн, тоді як позивачем було надано послуги на суму 172 500,00 грн (вказана обставина підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи).

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

8. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, доводи апеляційної скарги фактично зводяться до того, що відповідачу було надано послуг на загальну суму 78 250,00 грн, тоді як відповідачем було оплачено послуг на суму 116 250,00 грн. Таким чином, за доводами апелянта, на момент звернення з позовом у даній справі у нього була переплата у розмірі 38 000,00 грн.

Суд апеляційної інстанції відхиляє такі доводи скаржника, оскільки вони суперечать матеріалам справи.

Так, як вбачається з матеріалів справи позивачем було виставлено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) на загальну суму 172 500,00 грн. Разом з цим, як передбачено пунктом 3.4 договору від 10.01.2018 № 0118-2, замовник здійснює 100% попередню оплату за надання послуг краном у безготівковій формі на розрахунковий рахунок виконавця у вигляді авансу за вказаний режим роботи надання послуг краном.

Натомість із долучених до матеріалів виписок вбачається, що відповідачем було оплачено надані відповідачем послуги на суму 94 250,00 грн.

В цій частині суд апеляційної інстанції приймає доводи позивача, що надане відповідачем платіжне доручення № 3027 від 10.01.2018 не є належним доказом часткової оплати наданих послуг (за якими заявлено стягненя), оскільки акт здачі-прийняття (надання послуг) № 107 стосувався іншого договору № 0118-1, який не входить до предмету дослідження та не пов'язаний з предметом спору. А тому доводи апелянта в цій частині відхиляються судом апеляційної інстанції як необґрунтовані.

Таким чином, судом першої інстанції правомірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на момент звернення позивача з позовом у даній справі відповідач мав непогашену заборгованість за договором № 0118-2 на суму 78 250,00 грн. А тому позовні вимоги в цій частині правомірно задоволено судом першої інстанції.

Згідно з положеннями ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.

Положеннями статті 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Так, окрім суми основного боргу позивач просив стягнути 11 932,63 грн - пені та 1053,22 грн - 3% річних за заявлені періоди.

Відповідно до п. 5.7 договору у випадку прострочення сплати замовником наданих послуг більш ніж на 10 (десять) банківських днів з моменту настання строків, передбачених цим договором, замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми боргу за кожен день прострочення.

Так, судом апеляційної інстанції перевірено розрахунок пені за заявлені позивачем періоди. Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість в цій частині позовних вимог та необхідності стягнення з відповідача пені в розмірі 11 932,63.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов'язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування, зокрема, трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. (Суд апеляційної фінстанції на підставі ч. 4 ст. 236 ГПК України враховує позицію Верховного Суду, зазначену в постанові 11 грудня 2018 року у справі № 910/3055/18).

Суд апеляційної інстанції перевірив розрахунок позивача про стягнення 3 % річних у розмірі 1053,22 грн та дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині.

9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно - Лізинг" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Олександрія Кепітал" про стягнення 91 235,85 грн, з яких: 78250,00 грн основний борг, 11932,63 грн пеня та 1053,22 грн - 3% річних - правомірно задоволені судом першої інстанції.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

10. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, 271, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал на рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 910/10260/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2018 у справі № 910/10260/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, у зв'язку з переглядом рішення у суді апеляційної інстанції, покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрія Кепітал .

4. Матеріали справи № 910/10260/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді М.Г. Чорногуз

В.В. Сулім