Ухвала

від 01.02.2019 по справі 910/17180/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

01.02.2019Справа № 910/17180/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" про повернення судового збору, у господарській справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка"

про витребування майна та зобов'язання вчинити дії,

Представники: без виклику сторін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" (далі -позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" (далі -відповідач) про:

- витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" рухоме майна наведене у п. 2 прохальної частини позовної заяви, що на праві володіння належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт";

- зобов'язання Товариство з обмеженою відповідальністю "Житловий комплекс Воздвиженка" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" рухоме майно, що залишилося за адресою: м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20, наведене у п. 3 прохальної частини позовної заяви.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, без достатніх правових підстав утримує майно, власником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "НД-Україна" та використовується позивачем на підставі договору оренди № НД/А005-72 від 10.09.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.12.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" строк протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви, а саме надати суду письмові обґрунтовані пояснення з посиланням на відповідні докази в частині підстави вирахування суми судового збору, що підлягає сплаті за подання даної позовної заяви на підставі балансової вартості спірного майна, а не відповідно до вартості майна, визначеної у видаткових накладних (первинні документи), які додано до позовної заяви.

При цьому, попереджено Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт", що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2019 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" та додані до неї документи - повернуто.

25.01.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" звернулося до Господарського суду міста Києва з клопотанням про повернення судового збору у розмірі 34 493,14 грн., в додатках до якого надано оригінал платіжного доручення № 3973 від 14.12.2018.

Розглянувши матеріали клопотання, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", яким внесено зміни до Конституції України, та доповнено Основний Закон окремими статтями.

За статтею 59 Конституції України (в редакції цього Закону) кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Також Конституцію України було доповнено статтею 131-2, за частинами першою, третьою та четвертою якої для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура та виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення; законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

Підпунктом 11 пункту 16-1 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України визначено, що представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року.

Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Представництво в суді у провадженнях, розпочатих до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)", здійснюється за правилами, які діяли до набрання ним чинності, - до ухвалення у відповідних справах остаточних судових рішень, які не підлягають оскарженню.

Частинами 1, 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник. При розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлений перелік документів, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, якими можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (ч. 2 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Частиною 3 статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.

Згідно з положеннями частини 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Частиною 1 та 2 статті 61 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов'язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.

Отже, в господарському судочинстві згідно з вимогами статті 60 ГПК України допустимим доказом повноважень адвоката, як особи, що підписала, зокрема, позовну заяву, є виключно довіреність або ордер.

Як встановлено судом, клопотання б/н б/д про повернення судового збору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" підписано представником Савенко Є.О., яка діє на підставі довіреності від 15.01.2019 року.

Проте, суд зазначає, що з 01.01.2019 року представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 цієї Конституції у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами, які діють на підставі довіреності або ордеру.

Матеріали клопотання не містять жодних належних, допустимих та достовірних доказів в розумінні ст.ст. 76, 77, 78, 79, 91 Господарського процесуального кодексу України на підтвердження того, що Савенко Є.О. є адвокатом відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Крім того, суд зазначає, що у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутні відомості, про те що Савенко Є.О є адвокатом.

Відповідно до частини 2 статті 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Проте, суд зазначає, що у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України вказана справа не була малозначною, з огляду за предмет та підстави позову, а також характер спірних правовідносин.

Також, суд звертає увагу, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" не є органом державної влади та органом місцевого самоврядування.

Таким чином, клопотання про повернення судового збору від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" підписано особою, яка не має право його підписувати.

Частиною 4 ст. 170 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" про повернення судового збору не відповідає вимог ст. 170 Господарського процесуального кодексу України та підлягає поверненню без розгляду.

При цьому, суд звертає увагу заявника на те, що повернення клопотання не перешкоджає повторному зверненню з ним до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 170 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтехстандарт" про повернення судового збору і додані до нього документи - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01.02.2019.

Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Щербаков С.О.