Рішення

від 22.01.2019 по справі 911/2411/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/2411/18

Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримські перевезення , м. Сімферополь, АР Крим

про стягнення заборгованості

секретар судового засідання О.О.Стаднік

за участю представників:

від позивача: А.П.Куц

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк Укргазбанк (далі - позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою №516/472/2018 від 29.10.2018 року (вх.№2496/18 від 31.10.2018 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю Кримські перевезення (далі - відповідач) про стягнення 1888834,95 грн. заборгованості за Кредитним договором №05/2013 від 08.02.2013 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов Кредитного договору №05/2013 від 08.02.2013 року в частині своєчасного повернення кредиту та своєчасної сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 609901,36 грн. та заборгованість за процентами за користування кредитом у сумі 642699,68 грн. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань позивачем нараховано пеню за несвоєчасну сплату кредиту у сумі 197960,80 грн., пеню за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у сумі 189929,73 грн., інфляційні втрати від простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом у сумі 75555,88 грн., інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту у сумі 79831,00 грн., а також, штраф у сумі 92956,50 грн. за невиконання відповідачем зобов'язання (п.3.3.11. Договору застави).

Ухвалою суду від 05.11.2018 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2411/18 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 27.11.2018 року.

У підготовче засідання 27.11.2018 року відповідач, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, не з'явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надіслав.

Представник позивача у підготовчому засіданні 27.11.2018 року позовні вимоги підтримав.

У судовому засіданні 27.11.2018 року розгляд справи відкладено на 11.12.2018 року.

У підготовче засідання 11.12.2018 року відповідач, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, повторно не з'явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет. Відзив на позов відповідач не надав.

Ухвалою суду від 11.12.2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу №911/2411/18 до розгляду по суті на 22.01.2019 року.

У судове засідання 22.01.2019 року відповідач, місцезнаходженням якого є тимчасово окупована територія Автономної Республіки Крим, не з'явився, хоча про дату, час і місце підготовчого засідання був повідомлений належним чином, в порядку ст. 12-1 Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України шляхом розміщення інформації на сторінці суду (у розділі Новини та події суду ) офіційного веб-порталу Судова влада в Україні в мережі Інтернет.

Представник позивача у судовому засіданні 22.01.2019 року позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити повністю.

З огляду на те, що відповідач належним чином та завчасно повідомлявся про розгляд справи, шляхом розміщення інформації на офіційному веб-сайті судової влади України, а також керуючись ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, яка зобов'язує учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи та надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для повного, всебічного та об'єктивного розгляду спору по суті у судовому засіданні 22.01.2019 року, відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України, судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством акціонерним банком Укргазбанк (за договором - банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кримські перевезення (за договором - позичальник) 08.02.2013 року укладено Кредитний договір №05/2013 (далі - Кредитний договір).

Згідно пунктів 1.1. та 1.2. Кредитного договору, банк на умовах цього Договору надає позичальнику кредит у сумі 762720,00 грн. (далі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого п. 1.3. цього Договору, в розмірі 20,3% річних. Цільове використання (мета) кредиту - на придбання автобусів (п. 1.2. Кредитного договору).

Відповідно до п.п. 1.3.1. та 1.3.2. Кредитного договору, кредит надається з 18 лютого 2013 року по 07 лютого 2018 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі у строки (терміни) та у сумі, які зазначені в графіку погашення кредиту (Додаток №1 до Договору).

Пунктом 3.1. Кредитного договору встановлено, що кредитні кошти надаються банком позичальнику окремими траншами, шляхом: оплати в межах сум та відповідно до строків, визначених у п. 1.3. цього Договору, розрахункових документів позичальника безпосередньо з позичкового рахунку №2063601183388.980, відкритого у відділенні №331/11 АБ УКРГАЗБАНК , код банку 320478.

Відповідно до п. 3.2. Кредитного договору, погашення кредиту Позичальник здійснює на рахунок №3739501183388.980.980 у відділенні №331/11 АБ УКРГАЗБАНК , код банку 320478, відповідно до графіку погашення кредиту, який наведено в Додатку №1 до цього Договору. Якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню. У разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені цим Договором строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору, проценти сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності до п. 1.3. цього Договору, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору на рахунок №3739501183388.980, відкритий у відділенні №331/11 АБ УКРГАЗБАНК , код банку 320478. У разі, якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

Згідно п. 3.7. Кредитного договору, за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 25,3 % річних. Нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту Договору. Проценти нараховуються Банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення.

Судом встановлено, що позивач належним чином виконав взяті на себе зобов'язання за Кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних коштів, а саме, надав відповідачу кредит у розмірі 762720,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи банківською випискою по особовому рахунку позивача №2063702183388.980 та копією меморіального ордеру №3180_1 від 11.02.20136 року.

За приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , первинним документом вважається документ, який містить відомості про господарську операцію.

Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку відповідно до підпункту 2.1.1 пункту 2.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затверджене постановою правління Національного банку України №566 від 30.12.1998 року (зі змінами та доповненнями), є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.

Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 18.06.2003 року №254, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.07.2003 року за №559/7880, визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції та їх обов'язкові реквізити.

Залежно від виду операції, первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій.

До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України.

Пунктом 5.1 глави 5 Положення про організацію операційної діяльності в банках України визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується в регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа.

Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Відповідно до п. 4.6 Положення, меморіальні ордери є первинними документами та використовуються для безготівкових розрахунків.

Таким чином, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність . Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку позичальника, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

З огляду на наведене, банківські виписки по рахунку ТОВ Кримські перевезення та меморіальний ордер є належними доказами, що підтверджують факт здійснення фінансових операцій між банком та позичальником, виконання банком у повному обсязі своїх зобов'язань за кредитним договором, надання відповідачу/позичальнику кредитних коштів у відповідних розмірах та не виконання останнім своїх грошових зобов'язань за зазначеним кредитним договором.

Також, судом встановлено, що у визначений договором строк відповідач зобов'язань за Кредитним договором по своєчасному поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконав, в результаті чого, за ним утворилась заборгованість за кредитом у розмірі 609901,36 грн. та заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 642699,68 грн., що підтверджується даними виписок по рахункам №2063601183388.980, №2067001183388.980, №20630870206435, №2068101183388.980, №2069201183388.980, №20685502007270.980 за період з 08.02.2013 року по 29.10.2018 року та розрахунком кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 Цивільного кодексу України, передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056 1 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Станом на день прийняття рішення у справі заборгованість за кредитним договором, що складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 609901,36 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 642699,68 грн. залишилась непогашеною. Зазначений факт відповідачем не спростовано. Розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, тому, позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості за Кредитним договором, що складається з заборгованості за кредитом у розмірі 609901,36 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 642699,68 грн. підлягає задоволенню.

Крім того, позивач, у зв'язку із неналежним виконанням позивальником своїх зобов'язань щодо погашення кредиту та сплати процентів за його користування, просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 387907,24 грн. за загальний період з 30.10.2017 року по 29.10.2018 року згідно виконаного ним розрахунку.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Розрахунок пені, наданий позивачем, є обґрунтованим та вірним, отже, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення з відповідача пені за несвоєчасне погашення кредиту та пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом у загальному розмірі 387907,24 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем інфляційні втрати від простроченої заборгованості по нарахованим процентам за користування кредитом за період з 30.10.2015 року по 09.09.2018 року у сумі 75555,88 грн. та інфляційні втрати за прострочення сплати кредиту за період з 30.10.2015 року по 09.09.2018 року у сумі 79831,00 грн. згідно виконаного ним розрахунку, є обґрунтованими, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю.

Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за вказаним Кредитним договором №05/2013 від 08.02.2013 року між позивачем (далі - Заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю Кримські перевезення (далі - Заставодавець) 08.02.2013 року укладено Договір застави транспортних засобів (далі - Договір застави), який посвідчено приватним нотаріусом Сімферопольського міського нотаріального округу Автономної Республіки Крим Шевченко Н.М. та зареєстровано за №190. Згідно п. 1.1. Договору, цей Договір забезпечує всі вимоги заставодержателя, які випливають з Кредитного договору №05/2013 від 08.02.2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між заставодержателем та заставодавцем, згідно якого заставодавець зобовязаний у порядку та на умовах, викладених у кредитному договорі не пізніше 07 лютого 2018 року, зокрема, повернути кредит у розмірі 762720,00 грн. та сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Згідно п. 2.1. Кредитного договору та п. 2.1. Договору застави транспортних засобів в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором прийнято два транспортних засоби (наведених в Додатку №1 до Договору) марки БАЗ, моделі А079.23, 2012 року випуску, кузов НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1 та кузов НОМЕР_4, реєстраційний номер НОМЕР_2 (далі - заставне майно або предмет застави).

У відповідності до п.п. 5.2.15.-5.2.17. Кредитного договору - одночасно з укладенням цього договору позичальник зобов'язується здійснити укладення договору(ів) страхування заставного майна, що передається в заставу (іпотеку), вказаного в п. 2.1. цього Договору, у відповідності до вимог банку та надати банку копію(ї) укладеного(их) договору(ів) страхування та доказів сплати страхових платежів, які підтверджують дію договору(ів) страхування на строк, не менший, ніж один рік; здійснювати страхування заставного майна на весь строк кредитування. При цьому, у випадку укладення договору страхування терміном на 1 (один) рік, забезпечити укладення наступних договорів страхування заставного майна таким чином, щоб страхове покриття за договорами страхування було безперервним та діяло протягом усього терміну користування кредитними коштами; забезпечувати чинність договорів страхування, визначених у п. 5.2.16. цього Договору, зокрема, забезпечити вчасну сплату чергових страхових платежів на строк не менший ніж той, в межах якого позичальник виконає всі зобов'язання за цим Договором та забезпечувати надання до банку доказів таких сплат.

Аналогічні положення щодо обов'язку страхування предмету застави позичальником протягом усього терміну кредитування містяться в п. 3.3.11. Договору застави.

Пунктом 4.3. Договору застави встановлено, що за кожний випадок невиконання чи неналежне виконання п.3.3.11. цього Договору, заставодавець сплачує на користь заставодержателя штраф. Розмір штрафу встановлюється залежно від строку, протягом якого заставодавець порушував вимоги п.3.3.11. цього Договору та становить 1,5% від заставної вартості предмета застави, вказаного в п. 2.2. цього Договору, який збільшується на 0,75 процентних пункти щомісячно наростаючим підсумком, починаючи з 2-го календарного місяця, що слідує за місяцем порушення (у т.ч. враховуючи місяць у якому будуть виконані зобов'язання зі страхування). При цьому сплата штрафу не звільняє заставодавця від виконання своїх зобов'язань за вказаними пунктами.

Згідно п. 2.2. Договору застави, за згодою сторін предмет застави оцінено в 953400,00 грн. (з ПДВ) та визначено сторонами його справедливою (ринковою) вартістю (далі - заставна вартість).

Як зазначає позивач, відповідач, в порушення умов Договору застави, протягом останнього року не надавав банку підтвердження страхування предмету застави.

Таким чином, штраф за невиконання відповідачем зобов'язання за Договором застави (а саме, п.3.3.11. Договору стосовно страхування предмету застави) у сумі 92956,50 грн., нарахований позивачем, є обґрунтованим, вірним та підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до ст. 589 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 73, 74, 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Кримські перевезення (95011, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Залізничний район, вул. Гоголя, буд. 22, код 35337967) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку Укргазбанк (03087, м. Київ, Солом'янський район, вул. Єреванська, 1, код 23697280) 609901 (шістсот дев'ять тисяч дев'ятсот одна) грн. 36 коп. простроченої заборгованості по кредиту, 642699 (шістсот сорок дві тисячі шістсот дев'яносто дев'ять) грн. 68 коп. простроченої заборгованості по процентах за користування кредитом, 197960 (сто дев'яносто сім тисяч дев'ятсот шістдесят) грн. 80 коп. пені за несвоєчасну сплату кредиту, 189929 (сто вісімдесят дев'ять тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом, 79831 (сімдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять одна) грн. 00 коп. інфляційних втрат від простроченої заборгованості по кредиту, 75555 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 88 коп. інфляційних втрат від простроченої заборгованості по процентам, 92956 (дев'яносто дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят шість) грн. 50 коп. штрафу, 28332 (двадцять вісім тисяч триста тридцять дві) грн. 52 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.

Суддя Д.Г. Заєць