Рішення

від 28.01.2019 по справі 914/1868/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.2019 Справа №914/1868/18

Господарський суд Львівської області в складі судді Гоменюк З.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Будформат , м. Городок Львівської області

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлобудінвест-ЛВ , с. Зимна Вода Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 49 252,51 грн.

за участю представників

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства Будформат до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлобудінвест-ЛВ про стягнення 47 654,45 грн. заборгованості за виконані підрядні роботи.

Ухвалою суду від 09.10.2018 р. прийнято заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 05.11.2018 р.

Ухвалою від 05.11.2018 р. розгляд справи відкладено на 03.12.2018 р.

Ухвалою суду від 03.12.2018 р. прийнято до розгляду заяву ПП Будформат (вх.№3200/18 від 03.12.2018 р.) про збільшення позовних вимог з 47654,45 грн. до 49252,51 грн., з яких: 30000,00 грн. - основного боргу, 2820,00 грн. - втрат від інфляції, 944,38 грн. - 3% річних за користування коштами, 4158,99 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 11329,14 грн. збитків та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Подальший хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та протоколах судового засідання.

Ухвалою суду від 26.12.2018 р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду по суті, судове засідання призначено 22.01.2019 р. ухвалою від 22.01.2019 р. розгляд справи по суті відкладено на 28.01.2019 р.

17.01.2019 р. позивач направив на адресу суду клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку із сплатою відповідачем у період 09.08.- 05.12.2018 року основного боргу в розмірі 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням за №2128 від 09.08.2018 року на суму 5000,00 грн., платіжним дорученням за №151 від 04.10.2018 року на суму 5000,00 грн., платіжним дорученням за №272 від 29.11.2018 р. на суму 10000,00 грн., платіжним дорученням за №2271 від 05.12.2018 р. на суму 10000,00 грн. (копії долучено до матеріалів справи).

Представник позивача у судових засіданнях вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві та заяві про збільшення позовних вимог (вх.№3200/18 від 03.12.2018 р.), в обґрунтування заявлених вимог посилався на порушення відповідачем зобов'язань щодо оплати за виконані роботи, у встановлені договором та чинним законодавством строки, просить стягнути з відповідача , 2820,00 грн. - втрат від інфляції, 944,38 грн. - 3% річних за користування коштами, 4158,99 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та 11329,14 грн. збитків.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на адресу суду не направив, причини відсутності не повідомив, хоч належним чином був повідомлений про дату та час розгляду справи у судовому засіданні, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд зазначає, відповідач повідомлявся завчасно та належним чином про час і місце розгляду справи за адресою, вказаною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, яка співпадає з адресою, вказаною позивачем у позовній заяві, та отримав ухвалу суду про відкриття провадження у даній справі, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення. Відтак, відповідач повідомлений про відкриття провадження у даній справі, проте, своїми процесуальними правами не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав, інших заяв, клопотань не заявляв. Враховуючи наведене, суд вважає за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні за участю представників, що з'явилися.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

22.05.2017 р. між Приватним підприємством Будформат (підрядник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлобудінвест-ЛВ (генпідрядник) укладено договір підряду за №22/05/2017 від 22.05.2017 року, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов договору виконання робіт по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна . Загальна вартість робіт за цим договором становить 319 432,80 грн.

Відповідно до п.11.1 договору розрахунки за виконані роботи будуть здійснюватись на підставі актів форми КВ-2в та довідки КБ-3в проміжними платежами в міру виконання робіт.

Відповідно до п.11.2 договору підрядник щомісячно визначає обсяги та вартість виконання робіт, що підлягають оплаті та готує відповідні документи і подає їх для підписання генпідряднику. Генпідрядник зобов'язаний підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт або обгрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 5 днів з дня одержання. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 календарних днів з дня підписання документів генпідрядником.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що підрядник розпочне виконання робіт з дати підписання даного договору підряду, але не раніше п'яти робочих днів з дня виконання генпідрядником зобов'язань щодо сплати авансу відповідно до умов даного договору, і завершить виконання робіт до виконання зобов'язань до 01 вересня 2017 року . Строки виконання робіт продовжуються у разі невиконання або неналежного виконання Генпідрядником своїх зобов'язань (порушення умов фінансування, несвоєчасне надання будівельного майданчика (фронту робіт), проектної документації, ресурсів тощо) (пп.2.3.2 п.2.3 договору).

Відповідно до п.11.4 договору підряду від 22.05.2017 р. генпідрядник протягом десяти календарних днів з дня підписання договору сплатить підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт за договором. В позовній заяві зазначено, що відповідач здійснив наступні оплати: платіжними дорученнями № 1898 від 26.05.2017 р. на суму 50000,00 грн., №214 від 19.06.2017 р. на суму 20000,00 грн.

30.06.2017 р. між позивачем та відповідачем підписано акт №1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) за червень 2017 (влаштування каналізації та водопостачання вул. Теребовлянська ) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на загальну суму 103073,00 грн. 31.07.2017 р. - акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) за липень 2017 (влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на загальну суму 121731,99 грн. 31.10.2017 р. - акт № 1 приймання виконаних будівельних робіт (КБ-2) за жовтень 2017 р. (влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (КБ-3) на загальну суму 48 767,94 грн.

Всього відповідно до вказаних вище актів приймання виконаних будівельних робіт позивач виконав обумовлені договором роботи на суму 273572,93 грн.

Як стверджує позивач, на виконання умов договору свої зобов'язання виконав в повному обсязі, однак відповідач в порушення умов договору здійснив часткову оплату за проведені роботи, а саме: платіжним дорученнями від 26.05.2017 р. № 1898 на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням від 19.06.2017 № 214 на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням від 07.07.2017 № 239 на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням від 19.07.2017 № 281 на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням від 07.08.2017 № 314 на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням від 08.08.2018 № 318 на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням від 30.08.2017 № 1941 на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням від 05.09.2017 № 374 на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням від 28.12.2017 № 690 на суму 33572,93 грн., всього на загальну суму 243572,93 грн. Відтак заборгованість відповідача перед позивачем складала 30 000,00 грн., що підтверджується також актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем від 29.05.2018 року (копія долучена до матеріалів справи).

З метою досудового врегулювання спору позивачем направлено відповідачу претензію від 07.06.2018 р. №1 про сплату заборгованості на суму 30000 грн., яку відповідач отримав 14.06.2018 р.

Відповідно до п.14.1 договору генпідрядник несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) шляхом сплати підряднику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. На підставі наведеного позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 4158,99 грн.

Окрім того, позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 1132914грн. збитків, пов'язаних із порушенням виконання зобов'язань, посилаючись на те, що 20.03.2017 р. між позивачем та з ТзОВ Галицька фінансова компанія укладено договір про надання фінансового кредиту у розмірі 200000,00 грн. на строк до 20.03.2018 із платою за користування кредитом в розмірі 36 % річних. Як зазначає позивач, вказані кошти було спрямовано в тому числі на забезпечення фінансування належного виконання робіт по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна . У зв'язку із простроченням відповідачем оплати заборгованості за договором підряду позивач несе збитки пов'язані із оплатою відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідач проти позову не заперечив, відзив на позовну заяву не подав, у процесі розгляду справи погасив суму основного боргу на підтвердження чого позивачем долучено копії платіжних доручень та клопотання про закриття провадження у справі в цій частині.

ВИСНОВКИ СУДУ

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається із матеріалів справи, 22.05.2017 р. між Приватним підприємством Будформат (підрядник) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлобудінвест-ЛВ (генпідрядник) укладено договір підряду за №22/05/2017 від 22.05.2017 року, відповідно до умов якого генпідрядник доручає, а підрядник забезпечує відповідно до умов договору виконання робіт по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна .

Факт виконання позивачем своїх обов?язків за договором підтверджуються актами приймання виконаних будівельних робіт від 30.06.2017 р., 31.07.2017 р. та 31.10.2017 р. на загальну суму 273 572,93 грн.

Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 календарних днів з дня підписання документів генпідрядником (п.11.2 договору).

Відповідно до ч.1 ст.846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Позивач на підставі договору № №22/05/2017 виконав роботи по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська, Поворотна на загальну суму 273 572,93 грн. тоді як відповідач свої договірні зобов'язання виконав лише частково на суму 243572,93 грн. Однак як встановлено судом до моменту відкриття провадження у справі (09.10.2018 р.) відповідачем частково погашено борг перед позивачем на суму 10000 грн. (платіжне доручення №2128 від 09.08.2018 р. на суму 5000,00 грн., платіжне доручення №151 від 04.10.2018 р. на суму 5000,00 грн.). Остаточна сума заборгованості погашена відповідачем у процесі розгляду справи судом, відтак провадження у справі в цій частині підлягає закриттю за відсутністю предмета спору.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (п.1 ч.1 ст. 889 ЦК України).

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 4158,99 грн. - пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.11.2017 р. до 11.05.2018 р.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст.ст.546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Законом України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 14.2 договору генпідрядник несе відповідальність за порушення грошових зобов'язань (несвоєчасну оплату виконаних робіт, перерахунок авансів, інших платежів) шляхом сплати підряднику пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення

Розмір пені, який передбачений п.14.2 договору підряду відповідає вимогам Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань .

Положеннями ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд здійснивши перерахунок пені дійшов висновку, що розмір пені, заявлений позивачем обгрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Позивач просить суд стягнути з відповідача 944,38 грн. трьох відсотків річних та 2820,00 грн. інфляційних втрат за прострочення оплати виконаних за договором робіт за період 11.11.2017 р.- 11.05.2018 року.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Крім цього, суд звертає увагу позивача на те, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань ).

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат, у відповідності до вимог законодавства, з урахуванням норм щодо перебігу строків, моменту виникнення прострочення виконання зобов'язання та враховуючи здійснення оплат основного боргу суд вважає, що стягненню підлягає 2784,63 грн. втрат від інфляції та 944,38 грн. 3% річних.

Щодо стягнення збитків суд зазначає наступне:

20.03.2017 р. між позивачем та з ТзОВ Галицька фінансова компанія укладено договір про надання фінансового кредиту у розмірі 200000,00 грн. на строк до 20.03.2018 із платою за користування кредитом в розмірі 36 % річних. 19.03.2018 р. відповідно до додаткового договору за №2 позивач зобов'язався провести остаточне погашення кредиту до 20.03.2019 р.

Як стверджує позивач, кошти, отримані ним на підставі договору про надання фінансового кредиту від 20.03.2017 р. було спрямовано в тому числі на забезпечення фінансування належного виконання робіт по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська. Поворотна , що підтверджується видатковими накладними №15 від 26.06.2017 р. на суму 12935,70 грн., №16 від 26.06.2017 р. на суму 11230,30 грн. №17 від 26.06.2017 р. на суму 33975,94 грн., №20 від 31.07.2017 р. на суму 66258,20 грн. та №28 від 02.10.2017р. на суму 20235,67 грн., відповідно до яких позивач здійснював придбання будівельниx матеріалів та елементів інженерних мереж необхідних для виконання договору підряду від 22.05.2017 р. № 22/05/2017.

Однак суд не може погодитися із твердженням позивача з наступних підстав:

Статтею 174 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання.

Відповідно до ч. 1 п. 8 ст. 16 ЦК України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Згідно ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками відповідно до пункту 1 ч. 2 ст.22 ЦК України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до ч.1 ст. 22, ч.1 ст.623 ЦК України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням.

Згідно ч.1, ч.2 ст. 226 ГК України, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів запобігання збитків та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини. Відсутність хоча б одного із перелічених елементів, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована, як правопорушення.

Згідно з п.11.4 договору підряду від 22.05.2017 р. генпідрядник протягом 10 календарних днів з дня підписання договору сплатить підряднику аванс у розмірі 30% від загальної вартості робіт за договором. Вартість виконаних будівельних робіт становила 273 572,93 грн.

Як зазначає позивач, відповідач здійснив наступні оплати: платіжними дорученнями №1898 від 26.05.2017 р. на суму 50000,00 грн., №214 від 19.06.2017 р. на суму 20000,00 грн., №239 від 07.07.2017 р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням № 281 від 19.07.2017 на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням № 314 від 07.08.2017 на суму 15000,00 грн., платіжним дорученням № 318 від 08.08.2018р. на суму 50000,00 грн., платіжним дорученням № 1941 від 30.08.2017р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням № 374 від 05.09.2017р. на суму 20000,00 грн., платіжним дорученням від 28.12.2017 № 690 на суму 33572,93 грн.

Акти виконаних будівельних робіт від 30.06.2017 р., 31.07.2017 р. та 31.10.2017 р. погоджені та підписані сторонами. Оплата виконаних робіт здійснюється протягом 10 календарних днів з дня підписання документів генпідрядником (п.11.2 договору).

Відтак, як вбачається з наданих суду доказів позивач оперував частиною коштів (70000,00 грн.), отриманих від відповідача як авансовий платіж. Згідно платіжних доручень, що підтверджують закупівлю матеріалів для виконання будівельних робіт позивачем 26.06.2017 р. витрачено 58141,94 грн., 31.07.2017 р. - 66 258,20 грн., 02.10.2017 р. - 20 235,67 грн.

Окрім того, суд звертає увагу позивача на приписи ст.837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відтак, позивачем не доведено належними та допустимими доказами використання кредитних коштів за договором про надання фінансового кредиту від 20.03.2017 р. саме на забезпечення фінансування належного виконання робіт по об'єкту Влаштування мереж каналізації та водопроводу по вул.Горіхова, Теребовлянська. Поворотна .

В матеріалах справи відсутні допустимі докази на підтвердження факту та обставин нанесення відповідачу збитків, відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача збитків у розмірі 11329,14 грн.

Відповідно ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно ст.78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно ст.79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжним дорученням №64 від 17.09.2018 р. на суму 1762,00 грн.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи, що частина основного боргу (10000,00 грн.) сплачена позивачем до моменту відкриття провадження у справі, відтак при відшкодуванні позивачу судового збору вказана сума не може братися судом до уваги при розрахунку розміру такого відшкодування.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Закрити провадження в частині стягнення основного боргу.

3. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю Житлобудінвест-ЛВ (81110, Львівська область, Пустомитівський район, село Зимна Вода, вул.Шептицького, 3, код ЄДРПОУ 33667445) на користь Приватного підприємства Будформат (81500, Львівська область, м.Городок, вул.Івасюка, 15, код ЄДРПОУ 35898238) пеню в розмірі 4158,99 грн., 2784,63 грн. - втрат від інфляції, 944,38 грн. - 3% річних та 997,69 грн. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

4. Відмовити у задоволенні вимоги про стягнення 11329,14 грн. збитків та 35,37 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та строки, визначені главою 1 розділу Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 31.01.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.