Рішення

від 22.01.2019 по справі 922/3032/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" січня 2019 р.м. ХарківСправа № 922/3032/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Буракової А.М.

при секретарі судового засідання Кудревичу М.О.

розглянувши в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Харківської міської ради, м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім.О.Довженка", м. Дніпро про стягнення 13909,17 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Харківська міська рада (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім. О. Довженка" (відповідач) про стягнення з відповідача 13909,17 грн. недоотриманого Харківською міською радою доходу за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га. Також, позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

В обґрунтування позову позивач вказує, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати за землю, Харківська міська рада, починаючи з дати отримання відповідачем такої угоди і до набрання законної сили постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі №922/4508/15, недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га, що перебуває в оренді відповідача, а тому, має право на його відшкодування у розмірі 13909,17 грн.

Ухвалою суду від 12.11.2018 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено справу розглядати в порядку загального позовного провадження з повідомленням сторін, призначено підготовче засідання.

03.01.2019, без виходу до нарадчої кімнати, судом було постановлено ухвалу із занесенням її до протоколу судового засідання про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті.

Присутній представник позивача у судовому засіданні 22.01.2019 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив. Про місце, дату та час судових засідань відповідач повідомлявся судом за юридичною адресою. Але, судова кореспонденція повернута поштою на адресу суду із позначкою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до ч. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав, заяв та клопотань від нього не надходило, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

При цьому, судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України"). Критерії оцінювання "розумності" строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду).

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Рішенням XVIII сесії Харківської міської ради від 24.12.2003 № 2/76/03 Про припинення та надання в користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам ТОВ Кінотеатр ім. О. Довженка надано в оренду земельну ділянку загальною площею 0,4371 га по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування будівлі кінотеатру строком до 01.01.2018.

На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі від 08.04.2004, зареєстрований у Харківській регіональній філії ДП Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах за № 6354/04.

Згідно з п. 2.2 договору розмір орендної плати за земельну ділянку на період експлуатації становить в рік - 79684,2 грн., в місяць - 6640,35 грн.

Відповідно до п. 2.3 договору, орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід'ємною частиною цього договору оренди.

Рішенням Харківської міської ради від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 та базову вартість одного квадратного метра земель міста Харкова у сумі 291,18 грн., яка отримана на підставі витрат на освоєння і облаштування території міста станом на 01.01.2013 та підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п.1.1 рішення).

Пунктом 2 цього рішення передбачено, що це рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель міста Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01 січня 2014 року.

Рішенням Харківської міської ради від 25.09.2013 № 1269/13 Про затвердження Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 встановлено, що плата за землю на підставі даних Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013 вводиться в дію з 01.01.2014.

Зміни до договорів оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформлюються додатковою угодою до договору оренди землі згідно з Порядком оформлення договорів оренди землі у місті Харкові (п.п. 2, 3 рішення).

Попередня вартість 1 кв. м. землі у місті Харкові була визначена станом на 01.01.2007 на підставі рішення Харківської міської ради від 25.12.2007 № 335/07 Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року , рішень Харківської міської ради від 27.02.2008 № 42/08 Про затвердження Положення про впровадження нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2007 року та була введена в дію з 01.03.2008.

Рішенням Харківської міської ради від 19.12.2012 №960/12 затверджено Порядок оформлення договорів землі у місті Харкові, який діяв на час виникнення правовідносин.

Відповідно до п. 16.4 цього Порядку, зміни до договору оренди землі, пов'язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду, зокрема у випадку зміни нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з витягом від 24.09.2013 № 182 з технічної документації нормативна грошова оцінка земельної ділянки по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га станом на 01.01.2013 складає 3 174 176 грн.

Орендна плата за користування ТОВ Кінотеатр ім. О. Довженка земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га згідно з розрахунком від 04.10.2013 №144/14 розміру орендної плати за земельну ділянку складає: в рік - 228540,67 грн.; в місяць - 19045,06 грн.

Різниця розміру орендної плати на рік, що підлягає сплаті відповідачем за користування зазначеною земельною ділянкою згідно із визначеним у договорі розміром орендної плати та оновленим розрахунком розміру орендної плати від 18.11.2013 №686/14, відповідно до нормативної грошової оцінки землі, що введена в дію з 01.01.2014, становить: в рік - 148856,47 грн.; в місяць - 12404,71 грн.

На підставі вказаних відомостей Департаментом земельних відносин Харківської міської ради було підготовлено та направлено 18.12.2013 на адресу відповідача додаткову угоду до договору оренди землі від 08.04.2004 за №6354/04 разом із листами-пропозиціями №3765/0/225-13 від 03.12.2013 та № 3738/0/225-13 від 03.12.2013. Одержання відповідачем 07.12.2013 вказаного проекту додаткової угоди та листів підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення, долученої до матеріалів справи. Але відповідачем дана додаткова угода не була підписана.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі №922/4508/15 позовну заяву Харківської міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 08.04.2004 за № 6354/04, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Відповідно до вказаного рішення розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га згідно з розрахунком від 04.10.2013 № 144/14 на рік становить 8% від її нормативної грошової оцінки і складає 228540,67 грн., або в місяць - 19045,06 грн.

Позивач вказує, що внаслідок ухилення відповідача від виконання свого обов'язку в добровільному порядку підписати додаткову угоду до договору оренди землі та сплачувати змінений розмір орендної плати за землю, Харківська міська рада, починаючи з дати отримання відповідачем такої угоди і до набрання законної сили постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі №922/4508/15, недоотримала до місцевого бюджету дохід у вигляді плати за землю за користування земельною ділянкою комунальної власності по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га, що перебуває в оренді відповідача, а тому, має право на його відшкодування у розмірі 13909,17 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до п. п. 33, 34 рішення Європейського суду з прав людини від 19.02.2009 у справі "Христов проти України" одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їх рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (справа "Брумареску проти Румунії" п. 61).

Відповідно до ст. 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за ії межами.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 у справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції, виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду".

У рішенні від 17 травня 2005 у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Статтею 653 ЦК України встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

У відповідності до ст. 188 Господарського Кодексу України якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2015 у справі №922/4508/15 позовну заяву Харківської міської ради задоволено частково, внесено зміни до договору оренди землі від 08.04.2004 за № 6354/04, зокрема, в частині зміни розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га в зв'язку із зміною нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як визначено статтею 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата. Згідно зі статтею 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, відповідно до статті 288 якого підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У відповідності до статті 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно з пунктом289.1статті289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Стаття 1 Закону України "Про оцінку земель" визначає, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок визначена як капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

За приписами статей13,15 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Підставою проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Відповідно до статті 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Таким чином, орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленого умовами договору.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства; сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків (п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України).

За статтею 22 Цивільного кодексу України, збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено; під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила правопорушення, в силу частини першої статті 225 Господарського кодексу України, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відтак, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини та встановлення заходів, вжитих стороною для одержання такої вигоди. Пред'явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов'язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов'язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу було відомо про зміну нормативної грошової оцінки, та розміру орендної плати за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га.

Суд зазначає, що отримавши лист-пропозицію про внесення відповідних обов'язкових змін до договору відповідач мотивованої відмови від внесення змін до договору або будь-яких зауважень щодо зміненого розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки та розміру орендної плати не надав. Ухилення (зволікання) орендаря від вчинення дій, які є обов'язковими для сторін, не звільняє його від відповідальності та суперечить принципам, закріпленим частиною першою та третьою статті 13 Цивільного кодексу України щодо меж здійснення цивільних прав та неможливості зловживання правом у будь-якій формі.

Таким чином, суд погоджується з розрахунком, що зазначений позивачем у позовній заяві, та приходить до висновку про наявність у справі достатніх правових та фактичних підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Кінотеатр ім. О.Довженка" на користь Харківської міської ради недоотриманого доходу за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га у розмірі 13909,17 грн.

При цьому, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та є такими, що підлягають задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1762,00 грн., відповідно приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, за подання позовної заяви покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст.ст. 4, 11, 12, 13, 73-79, 86, 91, 123, 126, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім.О.Довженка" (49008, м. Дніпро, вул. Д.Кедріна, буд. 53-А, код ЄДРПОУ 32031050) 13909,17 грн. недоотриманого Харківською міською радою (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) доходу за користування земельною ділянкою по вул. 23 Серпня, 61 у м. Харкові площею 0,4371 га.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім.О.Довженка" (49008, м. Дніпро, вул. Д.Кедріна, буд. 53-А, код ЄДРПОУ 32031050) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.

Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, ідентифікаційний код 04059243).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кінотеатр ім.О.Довженка" (49008, м. Дніпро, вул. Д.Кедріна, буд. 53-А, код ЄДРПОУ 32031050).

Повне рішення складено 01.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_2