Рішення

від 31.01.2019 по справі 420/5157/18

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/5157/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року м. Одеса

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Савулій В.О.

Розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Будівельна оптова база» до Одеської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд зобов'язати Одеську митницю ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок за заявою Приватного підприємства «Будівельна оптова база» від 21 червня 2018р. №21/06 та заявою від 15.08.2018р. №1/1508 щодо повернення Приватному підприємству «Будівельна оптова база» суми надміру сплачених платежів в розмірі 87381,14грн., зобов'язати Одеську митницю ДФС повернути на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» списанні грошові кошти в розмірі 53088,88грн. за операцією: «Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669» , проведеної на підставі неправомірного аркушу коригування митної декларації від 19.06.2017р. №UА500030/2017/008669.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17 адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельна оптова база» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року. У зв'язку з чим, Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою від 02.05.2018р. щодо внесення змін до митної декларації №UA500030/2017/008669 від 19.06.2017року, за наслідками розгляду якої контролюючим органом внесено відповідні зміни. Таким чином, митна декларація №UA500030/2017/008669 від 19.06.2017року наразі відкоригована, оскільки в ній зменшено суми грошових зобов'язань зі сплати митних платежів (ввізного мита, антидемпінгового мита, та ПДВ), а відтак, сплачені ПП «Будівельна оптова база» грошові кошти в якості фінансової гарантії є надмірно сплаченими, та підлягають поверненню. Також, позивач зазначає, що неодноразово звертався до Одеської митниці ДФС із заявами щодо повернення з бюджету надмірно сплачених коштів однак, контролюючим органом відмовлено у задоволенні означених звернень ПП «Будівельна оптова база» . Крім того, 30.05.2018р. з електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість відбулося подвійне списання грошових коштів в сумі 53088,88грн. за операцією: Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669 . Також, позивач наголошує на відсутності у нього податкового боргу.

Відповідач - Одеська митниця ДФС з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (вхід.№33382/18 від 06.11.2018р.), наголошуючи, зокрема, що ПП «Будівельна оптова база» до заяв №21/06 від 21.06.2018р., №1/1508 від 15.08.2018р. не додано доказів відсутності у платника податків податкового боргу, тобто означені звернення ПП "Будівельна оптова база", на думку відповідача, не відповідали вимогам пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України, пункту 3 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015р. №1146. Також, до заяв ПП "Будівельна оптова база" №21/06 від 21.06.2018р., №1/1508 від 15.08.2018р. не додано документів, що підтверджують суму помилкового та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені (зокрема, платіжних документів про сплату податків та зборів), а також копії постанови Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р. у справі №815/3703/17, постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17, які відповідають вимогам пункту 6.8.8 Інструкції з діловодства в адміністративних судах України, затвердженої Наказом Державної судової адміністрації України від 17.12.2013р. №174. Крім того, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17, не передбачено повернення відповідних сум митних платежів ПП "Будівельна оптова база", та в митниці відсутня інформація щодо наявності рішення суду стосовно повернення сум митних платежів.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 05.10.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження у справі №420/5157/18 за позовом Приватного підприємства «Будівельна оптова база» до Одеської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 30.11.2018р., з урахуванням приписів п.3 ч.2 ст.183 КАС України, закрито підготовче провадження, та призначено справу до судового розгляду по суті.

Враховуючи наявність передбачених приписами ч.9 ст.205 КАС України, підстав, та зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом ухвалено рішення щодо розгляду даної адміністративної справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи митного законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою від 02.05.2018р. №02/05 щодо внесення змін до митної декларації №UA500030/2017/008669, за наслідками розгляду якої контролюючим органом внесено зміни щодо митної вартості товару, що підтверджується наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Аркуша коригування митної декларації від 19.06.2017р. 14:42:52 № UA500030/2017/008669.

Судом з'ясовано, що Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою від 21.06.2018р. №21/06 про повернення з Державного бюджету України надмірно сплачених коштів, оскільки Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17, адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельна оптова база» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року.

За результатами розгляду вищеозначеної заяви ПП «Будівельна оптова база» від 21.06.2018р. №21/06 Одеською митницею ДФС на адресу заявника надіслано Лист-відповідь від 18.07.2018р. №3480/10/15-70-19-02, яким адресата повідомлено, що на час розгляду заяви ПП «Будівельна оптова база» відсутні підстави для повернення грошових коштів з Державного бюджету України, оскільки питання повернення сум надмірно сплачених митних платежів з Держбюджету не було предметом розгляду судової справи про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості. Крім того, у разі якщо заявником не виконано вимоги пункту 3 розділу ІІІ Порядку повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017р. №643, надано недостовірні дані та/або за наявності у нього податкового боргу, готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відмова.

З матеріалів справи вбачається, що Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до Одеської митниці ДФС із заявою від 15.08.2018р. №1/1508 про складання підписання та подання висновків щодо повернення надміру сплачених платежів, за наслідками розгляду якої контролюючим органом на адресу заявника надіслано Лист-відповідь від 03.09.2018р. №4287/10/15-70-19-02, яким адресата повідомлено, що відповідь з порушеного питання надавалася Листом митниці від 18.07.2018р. №3480/10/15-70-19-02.

У подальшому, Приватне підприємство «Будівельна оптова база» звернулось до начальника Одеської митниці ДФС ОСОБА_1 із Запитом на отримання публічної інформації від 27.08.2018р. №1/2708, у якому викладено прохання повідомити що послугувало підставою для списання з електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» Одеською митницею ДФС грошових коштів в розмірі 53088,88грн. за операцією: Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669 , та надати належним чином засвідчені копії документів на підставі яких здійснювалось списання з електронного рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» Одеською митницею ДФС грошових коштів в розмірі 53088,88грн. за операцією: Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669 .

Судом встановлено, що 30.08.2018р. Одеською митницею ДФС на ім'я представника ПП «Будівельна оптова база» ОСОБА_2 надіслано Лист №4232/10/15-70-18-01, яким адресата повідомлено, що на підставі заяви ПП «Будівельна оптова база» від 02.05.2018р. №02/05 стосовно внесення змін до митної декларації від 19.06.2017р. №UА500030/2017/008669, 30.05.2018р. Одеською митницею ДФС створено аркуш коригування до вищевказаної митної декларації, в якому вказано зменшення суми у 53088,88грн. з поточного ліміту в електронній системі обліку податку на додану вартість платника - ПП Будівельна оптова база .

Вищеозначене послугувало підставою для звернення Приватного підприємства «Будівельна оптова база» до Одеського окружного адміністративного суду з даною позовною заявою.

Так, на думку суду, позовні вимоги Приватного підприємства «Будівельна оптова база» про зобов'язання Одеської митниці ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок за заявою Приватного підприємства «Будівельна оптова база» від 21 червня 2018р. №21/06 та заявою від 15.08.2018р. №1/1508 щодо повернення Приватному підприємству «Будівельна оптова база» суми надміру сплачених платежів в розмірі 87381,14грн., зобов'язання Одеської митниці ДФС повернути на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» списанні грошові кошти в розмірі 53088,88грн. за операцією: «Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669» , проведеної на підставі неправомірного аркушу коригування митної декларації від 19.06.2017р. №UА500030/2017/008669, є правомірними, обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17 задоволено адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельна оптова база» , визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року.

Так, судом з ясовано, що в результаті прийняття Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року позивачем - Приватним підприємством «Будівельна оптова база» надмірно сплачено митні платежі в сумі 87381,14грн.

Відповідно до ч.ч.1-4 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. У разі виявлення факту помилкової та/або надмірної сплати митних платежів орган доходів і зборів не пізніше одного місяця з дня виявлення такого факту зобов'язаний повідомити платника податків про суми надміру сплачених митних платежів. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Якщо надмірна сплата сум митних платежів сталася внаслідок помилки з боку посадових осіб органу доходів і зборів, повернення надміру сплачених сум митних платежів здійснюється у першочерговому порядку.

Згідно з ч.5 ст.301 Митного кодексу України повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі, якщо: 1) законом передбачено повернення сум сплаченого мита при поміщенні товарів у митний режим реімпорту або у митний режим реекспорту відповідно до розділу V цього Кодексу, а також в інших випадках, визначених цим Кодексом; 2) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, здійснюється зміна раніше заявленого митного режиму, якщо суми митних платежів, належних до сплати при поміщенні товарів у новий митний режим, є меншими, ніж суми митних платежів, сплачених при поміщенні їх у попередній митний режим; 3) відновлюється режим найбільшого сприяння, вільної торгівлі; 4) митну декларацію змінено або визнано недійсною; 5) у товарах, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за її межі, виявлено дефекти або вони якимось іншим чином не відповідають погодженим специфікаціям, за умови, що ці товари не ремонтувалися і не використовувалися відповідно на території України та за її межами (крім операцій, необхідних для виявлення дефектів або невідповідності) і повертаються протягом строку, визначеного підпунктом "а" пункту 3 частини другої статті 78 цього Кодексу; 6) платником податків подано органу доходів і зборів документи, які підтверджують наявність у нього на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення права на звільнення від сплати митних платежів.

Відповідно до ч.ч.6-7 ст.301 Митного кодексу України повернення сум митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою цієї статті, здійснюється у тому самому порядку, що і повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів за заявою платника податків за умови, що така заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата.

Відповідно до п.п.43.1-43.5 ст.43 Податкового кодексу України, помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми. Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів. У разі повернення надміру сплачених грошових зобов'язань з податку на додану вартість такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Контролюючий орган не пізніше ніж за 5 робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом 5 робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Послідовність та порядок виконання дій посадовими особами митниць Державної фіскальної служби при поверненні суб'єктам господарювання та/або фізичним особам коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюється митницями ДФС, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев'ятій, десятій статті 55, частині п'ятій статті 299, частинах третій, п'ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка А до Конвенції про тимчасове ввезення (м.Стамбул, 1990 р.), частині третій статті 11 глави ІІ Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року, визначено Порядком повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженим Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017року №643, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 09.08.2017року за №976/30844 (зі зімнами та доповненнями), відповідно до пунктів 1-3 розділу 3 якого повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплаченої суми митних, інших платежів та пені здійснюється за заявою платника податків протягом 1095 днів від дня її виникнення. Повернення сум відповідних митних платежів у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 301 Митного кодексу, здійснюється за умови, що заява подається не пізніше одного року з дня, наступного за днем виникнення обставин, що тягнуть за собою повернення сплачених сум митних платежів. Граничні строки для подання заяви підлягають продовженню керівником митниці ДФС (його заступником) за письмовим запитом платника податків у випадках, встановлених статтею 102 Податкового кодексу України. У заяві зазначаються: 1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені; 2) причини виникнення такої суми коштів; 3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); 4) напрям(и) перерахування суми коштів: а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів; б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці ДФС; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою); г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету; 5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів. До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пунктів 4-6 розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017року №643 після реєстрації в митниці ДФС заява платника податку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені передається на опрацювання до Підрозділу. Підрозділ перевіряє факт перерахування суми коштів з відповідного рахунку до державного бюджету за допомогою автоматизованої системи митного оформлення та відсутність у нього податкового боргу. За результатами опрацювання готує висновок або лист про відмову в поверненні коштів з відповідним обґрунтуванням (пункт 11 цього розділу). Заява платника податку, висновок, завізований керівником (заступником керівника) Підрозділу, реєстри висновків за відповідними платежами, підготовлені за формами згідно з додатками 1, 2 до Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015року №1146, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 31 грудня 2015року за №1679/28124, та акт звірки (у разі складання) подаються керівнику (заступнику керівника) митниці ДФС для прийняття рішення та підписання висновку і реєстрів за відповідними платежами.

Згідно з пунктом 8 розділу 3 Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017року №643, митниця ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за відповідними платежами для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України.

Аналогічні положення містить Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015року, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.12.2015року за №1679/28124.

Відповідно до пунктів 5-6 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015року, повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення. У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються: 1) на поточний рахунок платника податку в установі банку; 2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету; 3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку; 5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку; 6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Згідно з абз.2 п.7 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015року, заява платника про повернення помилково або надміру сплачених грошових зобов'язань з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, після реєстрації передається до структурного підрозділу митниці ДФС, на який покладено функцію з підготовки висновку.

Відповідно до п.п.8-9 Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1146 від 15.12.2015року, у разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує: висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку; три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку. Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

Таким чином, із ситемного аналізу вищенаведених законодавчих приписів вбачається, що обов'язковою передумовою для здійснення повернення надмірно сплачених сум митних та інших платежів є наявність факту надмірної сплати коштів, подання платником податків заяви у довільній формі про таке повернення до митного органу не пізніше 1095-го від дня виникнення надміру сплаченої суми із зазначенням напрямку перерахування коштів.

Також, законодавчо передбаченою умовою, та необхідною обставиною для повернення платникам податків надмірно сплачених сум митних платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, є факт складення митним органом висновку про повернення надмірно сплачених сум митних платежів.

Згідно з ч.2 ст.45 Бюджетного кодексу України, Казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що в результаті прийняття Одеською митницею ДФС рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року, котре у подальшому Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17, визнано протиправним та скасовано, позивачем - Приватним підприємством «Будівельна оптова база» надмірно сплачено митні платежі в сумі 87381,14грн., судом встановлено, що Одеською митницею ДФС, всупереч вищеозначених законодавчих приписів не перевірено факт перерахування ПП «Будівельна оптова база» митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України, не встановлено наявність переплати, водночас, відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів суто з формалиних підстав.

Натомість, оскільки рішення про коригування митної вартості товарів №UA500030/2017/000020/2 від 18.06.2017року визнано протиправним та скасовано Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017р., залишеною без змін Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24.01.2018р. у справі №815/3703/17, суд дійшов висновку, що сума надмірно сплачених податків та зборів (обов'язкових платежів) повинна бути повернута декларанту з урахуванням вимог Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017року №643.

Таким чином, оскільки митним органом не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на нього приписами чинного законодавства, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для задоволення позовних вимог ПП «Будівельна оптова база» про зобов'язання Одеської митниці ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок за заявою Приватного підприємства «Будівельна оптова база» від 21 червня 2018р. №21/06 та заявою від 15.08.2018р. №1/1508 щодо повернення Приватному підприємству «Будівельна оптова база» суми надміру сплачених платежів в розмірі 87381,14грн.; зобов'язання Одеської митниці ДФС повернути на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» списанні грошові кошти в розмірі 53088,88грн. за операцією: «Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669» , проведеної на підставі неправомірного аркушу коригування митної декларації від 19.06.2017р. №UА500030/2017/008669.

При цьому, судом відхиляються, та не приймаються до уваги посилання відповідача - Одеської митниці ДФС на те, що ПП «Будівельна оптова база» до заяв про повернення суми надміру сплачених митних платежів від 21 червня 2018р. №21/06, від 15.08.2018р. №1/1508 не додано доказів на підтвердження відсутності податкового боргу, оскільки обов'язок з перервірки відомостей щодо відсутності у платника податку податкового боргу, з урахуванням Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017року №643, покладено, зокрема, на контролюючий орган.

Відносно вимоги ПП «Будівельна оптова база» про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7000грн., то суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для її задоволення, зважаючи на наступне.

Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність відповідно до статті 1 якого адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом; адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору; клієнт - фізична або юридична особа, держава, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в інтересах яких здійснюється адвокатська діяльність.

Згідно зі статтею 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Із системного аналізу положень статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Тобто, питання розподілу судових витрат пов'язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Згідно з ч.9 ст.139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Поняття витрати на правову допомогу у даному контексті - це витрати, пов'язані з розглядом справи, тобто кількість годин, проведених у судових засіданнях та інші витрати, пов'язані з розглядом справи в суді.

Отже, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що компенсація судових витрат здійснюється саме за участь особи, яка надавала правову допомогу, та є фахівцем у галузі права, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій, поза судовим засіданням, та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

В свою чергу, документами, які підтверджують витрати, можуть бути: договір про надання правової допомоги, в якому повинно бути обов'язково зазначено, в якій справі здійснюється представництво прав та інтересів, розмір гонорару, та порядок його оплати. Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Довіреність (ордер). Документ, що свідчить про оплату послуг (платіжне доручення, банківська виписка, видатковий касовий ордер). Факт здійснення оплати підтверджує призначення платежу, щоб можливо було визначити, що дані витрати відносяться саме до конкретного договору та справи, а не до будь-якої іншої.

Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з наявних у матеріалах справи документів, ОСОБА_2 має право на заняття адвокатською діяльністю, що підтверджеється наявною у матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 18.10.2017р. серії ОД №003086.

Так, судом з'ясовано, що 22.01.2018р. між ОСОБА_2 (Адвокат) та ПП «Будівельна оптова база» (Клієнт) укладено Угоду про надання правової допомоги №4, за умованими якої Адвокат здійснює представництво інтересів Клієнта у всіх судах адміністративної юрисдикції, а саме Одеському окружному адміністративному суді, Одеському апеляційному адміністративному суді, Верховному суді по справі №815/3703/17, та в будь-яких органах державної влади, зокрема, але не тільки: виконавчій службі, органах державної казначейської служби, органах Одеської митниці ДФС щодо виконання рішень судів по справі №815/3703/17.

Відповідно до наявного у матеріалах справи Списку справ №1 переданих Клінтом Адвокату, котрий є додатком 2 до Додаткової угоди від 22.01.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., ОСОБА_2 (Адвокат) прийнято від ПП «Будівельна оптова база» (Клієнт) наступні справи: №815/1483/17, №815/3703/17 за позовом ПП «Будівельна оптова база» до Одеської митниці ДФС, котрі перебувають у провадженні Одеського апеляційного адміністративного суду.

Згідно з наявним у матеріалах справи Актом виконаних робіт №3 від 20.09.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., за період з 01.08.2018р. по 31.08.2018р. Адвокатом надано Клієнту правову допомогу на загальну суму 6700грн., з яких зменшення позовних вимог по справі №924/606/18 загальною вартістю 300грн., подача клопотання та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №924/606/18 загальною вартістю 600грн., подача заяви до Одеської митниці ДФС по виконанню рішення №815/3703/17 загальною вартістю 500грн., ознайомлення зі справою №915/6244/17 загальною вартістю 300грн., ознайомлення, написання та оформлення касаційної скарги по справі №815/6244/17 загальною вартістю 5000грн.

Також, відповідно до Акта виконаних робіт №4 від 16.10.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., за період з 01.09.2018р. по 30.09.2018р. Адвокатом надано Клієнту наступну правову допомогу: підготовка та подача в суд позовної заяви на дії Одеської митниці (щодо повернення коштів по справі №815/3703/17) загальною вартістю 3500грн.

Крім того, відповідно до Акта виконаних робіт №5 від 19.10.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., за період з 01.10.2018р. по 19.10.2018р. Адвокатом надано Клієнту правову допомогу на загальну суму 2000грн., з яких зменшення позовних вимог №2 по справі №924/606/18 загальною вартістю 200грн., подача клопотання та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №924/606/18 загальною вартістю 600грн., участь у судовому засіданні по справі №420/5157/18 загальною вартістю 600грн., заява про усунення недоліків по справі №815/6244/17 загальною вартістю 400грн.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з Актом виконаних робіт №6 від 16.11.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., за період з 20.10.2018р. по 16.11.2018р. Адвокатом надано Клієнту правову допомогу на загальну суму 2200грн., подача клопотання та участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі №924/606/18 загальною вартістю 600грн., підготовка відповіді на відзив по справі №420/5157/18 загальною вартістю 1000грн., участь у судовому засіданні по справі №420/5157/18 загальною вартістю 600грн.

Відповідно до Акта виконаних робіт №7 від 14.12.2018р. до Угоди №4 про надання правової допомоги від 19.12.2017р., за період з 17.11.2018р. по 14.12.2018р. Адвокатом надано Клієнту правову допомогу на загальну суму 800грн., підготовка клопотання про закінчення підготовчого провадження по справі №420/5157/18 загальною вартістю 200грн., участь у судовому засіданні по справі №420/5157/18 загальною вартістю 600грн.

Судом встановлено, що ПП «Будівельна оптова база» (Клієнт) на користь Адвоката - ОСОБА_2 сплачувались грошові кошти, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії Платіжних доручень від 16.08.2018р. №369 на суму 500грн., від 18.09.2018р. №430 на суму 3500грн., від 12.10.2018р. №474 на суму 600грн., від 13.11.2018р. №519 на суму 1600грн., від 12.12.2018р. №558 на суму 800грн.

Водночас, судом з'ясовано, що з вищеозначених Платіжних доручень від 16.08.2018р. №369 на суму 500грн., від 18.09.2018р. №430 на суму 3500грн., неможливо встановити, що ПП «Будівельна оптова база» (Клієнт) розрахувалось з адвокатом ОСОБА_2 за правову допомогу, яка надавалась позивачу при розгляді, зокрема, даної адміністративної справи в Одеському окружному адміністративному суді, оскільки в призначенні платежу означених документів зазначено: за надання правової допомоги по справі №918/3703/17. рах 2/150818 від 15.08.18р. без ПДВ; за надання правової допомоги по справі №815/3703/17. рах 1/140918 від 14.09.18р. без ПДВ .

Також, судом з'ясовано, що позивачем до матеріалів позовної заяви не надано, укладеної між ОСОБА_2 (Адвокат) та ПП «Будівельна оптова база» (Клієнт) Угоди про надання правової допомоги, зокрема, в межах розгляду даної адміністративної справи №420/5157/18.

Крім того, суд вважає за необхідне наголосити, що наразі відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, для підтвердження та обґрунтування розміру витрат на правничу допомогу у відповідність до вимог діючого КАС України та доведення відображення фахівцем у галузі права та адвокатом доходів, отриманих від незалежної професійної діяльності, як самозайнятої особи підтверджується шляхом надання доказів ведення Книги обліку доходів та витрат, затвердженої Наказом Міндоходів від 16 вересня 2013року №481 Про затвердження форми Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядку її ведення , зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013року за №1686/24218.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, а також те, що наданими до суду документами обґрунтованість та фактичний обсяг витрат на правничу допомогу у конкретній адміністративній справі належними та допустимими доказами не підтверджено, суд дійшов висновку щодо відсутності законодавчо передбачених підстав для компенсації витрат позивача на правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у Постанові від 31 жовтня 2018року у справі №636/2485/16-а.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Законом України Про судоустрій і статус суддів встановлено, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі East/West Alliance Limited проти України , оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, суд виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі Ботацці проти Італії (Bottazzi v. Italy), № 34884/97).

Суд також зазначив, що підприємство-заявник уклало договір з юридичною фірмою щодо її гонорару, який можна порівняти з угодою про умовний адвокатський гонорар. Така угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (рішення у справі Ятрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), № 31107/96).

Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає, що відповідно до ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, із системного аналізу вказаної норми вбачається, що встановлення судового контролю за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі, є правом, а не обов'язком суду. Тобто, судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах є саме диспозитивним правом суду, яке може використовуватись в залежності від наявності об'єктивних обставин, що підтверджені належними та достатніми доказами. Виключно як певна (можливо, виняткова) міра впливу на той чи інший орган влади. Застосування наведеної норми - це прерогатива суду.

До того ж, судом встановлено, що в позовній заяві Приватного підприємства «Будівельна оптова база» не наведено аргументованих доводів, та до матеріалів справи не додано належних, та допустимих доказів на підтвердження того, що прийняте рішення суду тривалий час відповідачем не буде виконуватись, а тому дана вимога позивача не підлягає задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Будівельна оптова база» правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, базуються на положеннях чинного законодавства, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.72-77, 139, ч.9 ст.205, ст.ст.241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Будівельна оптова база» до Одеської митниці ДФС про зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Одеську митницю ДФС скласти та надати Головному управлінню Державної казначейської служби України в Одеській області висновок за заявою Приватного підприємства «Будівельна оптова база» від 21 червня 2018р. №21/06 та заявою від 15.08.2018р. №1/1508 щодо повернення Приватному підприємству «Будівельна оптова база» суми надміру сплачених платежів в розмірі 87381,14грн.

3. Зобов'язати Одеську митницю ДФС повернути на електронний рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість ПП «Будівельна оптова база» списанні грошові кошти в розмірі 53088,88грн. за операцією: «Реєстрація митної декларації номер №UА500030/2017/008669» , проведеної на підставі неправомірного аркушу коригування митної декларації від 19.06.2017р. №UА500030/2017/008669.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці ДФС (65078, м.Одеса, вул.Гайдара,21-А, код ЄДРПОУ 39441717) на користь Приватного підприємства «Будівельна оптова база» (65025, м.Одеса вул.Старокиївське шосе 21 км. будинок 42, код ЄДРПОУ 40574538) судові витрати по сплаті судового збору у загальному розмірі 3524(три тисячі п'ятсот двадцять чотири)грн.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.

Суддя Харченко Ю.В.

.