Постанова

від 28.01.2019 по справі 805/3608/18-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року справа №805/3608/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі судді Арабей Т.Г., Ястребової Л.В., Казначеєва Е.Г., за участю секретаря судового засідання - Токаревої А.Г., представника - позивача - адвоката - Деменкової Н,С., представника відповідача - Єременка В.В., третьої особи - Помалюк І.В., діючих за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 805/3608/18-а (головуючий суддя І інстанції - Галатіна О.О.), складене у повному обсязі 24 вересня 2018 року у м. Слов'янськ Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект до Офісу великих платників податків ДФС, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284714, № 0000274714 від 12 січня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

18 травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Газкомплект звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284714, № 0000274714 від 12 січня 2018 року (а.с. 4-26 т.1).

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 180-183 т.17).

Товариство з обмеженою відповідальністю Газкомплект із таким судовим рішенням не погодилось, звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на ненадання судом першої інстанції вірної оцінки обставинам справи, винесення рішення без урахування обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції відмовляючи у задоволені позовних вимог виходив з наявності кримінальних проваджень відносно керівника контрагентів товариства (якого не було допитано у судовому засіданні в якості свідка), при цьому, а ні на момент прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, а ні на момент прийняття рішення суду першої інстанції відсутні вироки стосовно керівника контрагентів.

При цьому, апелянт зазначив, що судом першої інстанції не досліджені первинні документи товариства.

Крім того, укладені між позивачем та контрагентами договори не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами (а.с. 212-220 т.17).

Представник позивача у судовому засіданні надала пояснення, аналогічні викладеним в апеляційній скарзі, просила суд її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Представники відповідача та третьої особи у судовому засіданні заперечували проти доводів апеляційної скарги, наголосили, що рішення суду першої інстанції прийнято з додержанням норм матеріального і процесуального права та підстави для його скасування - відсутні.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, з наступних підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Газкомплект є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 31875128, що підтверджується випискою з реєстру (а.с. 28-32).

З 20 листопада 2017 року по 08 грудня 2017 року посадовими особами Офісу великих платників податків ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект (ЄДРПОУ 31875128), з питань встановлення своєчасності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій з ТОВ Аргенто України (код ЄДРПОУ 39621144) та ТОВ Алтіма трейд (код ЄДРПОУ 39870310) за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року.

За результатами проведеної перевірки 15 грудня 2017 року складено Акт № 124/28-10-47-14/31875128. В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями (у редакції, що діяла з 01 січня 2015 року), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся на загальну суму 16346556 грн., у тому числі: 2015 рік - 16346556 грн.

- п.44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198, п.200.1, п.200.2, ст.200, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, зі змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся на загальну суму 18162840 грн. у тому числі по періодам: травень 2015 - 1461423 грн.; червень 2015 - 4621123 грн.; липень 2015 - 3200189 грн.; серпень 2015 - 4798238 грн.; вересень 2015 - 3307191 грн.; листопад 2015 - 774676 грн. (а.с. 71-94 т.1).

За результатами документальної позапланової перевірки контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення № 0000274714 від 12 січня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 16346556грн. та № 0000284714 від 12 січня 2018 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 27244267грн. (а.с. 42, 44 т.1).

Не погоджуючись із податковими повідомленнями - рішеннями від 12 січня 2018 року ТОВ Газкомплект на підставі ст.56 Податкового кодексу України, звернулося зі скаргами до ДФС України (а.с. 47-53, 54-60 т. 1).

За результати розгляду скарги 30 березня 2018 року ДФС України залишив без змін податкові повідомлення - рішення від 12 січня 2018 року № 0000284714, № 0000274714, а скарги без задоволення (а.с. 65-66 т. 1).

Позивач із зазначеним податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та звернувся до суду за захистом своїх порушених прав.

Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що господарські операції фактично не мали реального характеру, замовлення та виконання робіт оформлені лише документально та не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені укладеними договорами.

При цьому, судом першої інстанції зазначено, що із наданих позивачем документів не можливо встановити зв'язок між його господарською діяльністю та їх подальшої реалізацією або використання у власному підприємстві, а відтак позивач не довів, що його дії по формуванню податкового кредиту та валових витрат є правомірними.

При прийнятті рішення по справі, суд першої інстанції враховував наявність кримінального провадження №12015000000000630 в якому були задіяні ТОВ "Аргенто Україна" та ТОВ "Алтіма Трейд" та наявність показань директора вказаних підприємств - контрагентів - ОСОБА_3, оформлених протоколом додаткового допиту ( первинний протокол допиту відсутній) відповідно до яких останній повідомив про реєстрацію підприємства без мети ведення фінансово-господарської діяльності.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України).

У відповідності до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу (п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України).

Згідно п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав , зокрема, якщо отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки, винесену ними відповідно до закону.

Відповідно до ст.82.2 Податкового кодексу України, тривалість перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, не повинна перевищувати 15 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - 5 робочих днів, для фізичних осіб - підприємців, які не мають найманих працівників, за наявності умов, визначених в абзацах третьому - восьмому цього пункту, - 3 робочі дні, інших платників податків - 10 робочих днів.

Продовження строків проведення перевірок, визначених у статті 78 цього Кодексу, можливе за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу не більш як на 10 робочих днів для великих платників податків, щодо суб'єктів малого підприємництва - не більш як на 2 робочих дні, інших платників податків - не більш як на 5 робочих днів.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки (п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27.01.2015р. у справі № 21-425а14 висловлено правову позицію, що нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, зокрема документальних позапланових невиїзних. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. З наказом про перевірку, відомостями про дату її початку та місце проведення платник має бути ознайомлений у встановлений законом спосіб до її початку. Невиконання вимог підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 та пункту 79.2 статті 79 ПК призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до частини пятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Документальна позапланова перевірка позивача відбулась відповідно до наказу Офісу великих платників податків ДФС від 17 листопада 2017 року № 2638, який прийнято на підставі ухвали слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва Демидовської А.І. від 01 серпня 2016 року (справа № 760/6919/16-к) з питань встановлення своєчасності, повноти нарахування та сплати податків на додану вартість та податків на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій с ТОВ "Аргенто Україна" та ТОВ "Алтіма Трейд" в періоді з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року відповідно до затвердженого плану ( переліку питань ) документальної перевірки.(а.с. 71 т. 1).

19 грудня 2018 року ухвалою Київського апеляційного суду по справі № 760/6919/16-к ухвала слідчого судді Солом'янського районного суду м. Києва від 01 серпня 2016 року скасовано та відмовлено у задоволені клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Київській області старшого лейтенанта податкової міліції Трофімова Б.В. про проведення у кримінальному провадженні № 312015000000000630 позапланової документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України за період з 01 січня 2014 року по 29 липня 2016 року. Ухвала апеляційного суду набрала законної сили.

Отже прийняття наказу про проведення документальної позапланової перевірки відбулось на підставі ухвали слідчого судді, винесену не у відповідності до процесуального закону.

Враховуючи скасування вищевказаної ухвали слідчого судді, прийняття податковим органом наказу про проведення позапланової перевірки позивача на підставі зазначеної ухвали є незаконним, як і сама перевірка та її висновки.

Виходячи з того, що спірні податкові повідомлення-рішення також прийняті на підставі висновків акту перевірки, складеному за результатами її проведення (яке є незаконним в силу скасування підстав в її проведені), суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність їх скасування та, відповідно, задоволення позовних вимог у повному обсязі.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99р. № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704 первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні для надання їм юридичної сили і доказовості мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. п. 2.1 та п. п. 2.4 п. 2 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704 (далі за текстом Положення № 88), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи (на паперових та машинозчитувальних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити, як назву підприємства, установи, від імені яких складено документ; назву документа (форми), код форми; дату і місце складання; зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному та вартісному виразі); посаду, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

При прийняття судового рішення судом першої інстанції не були дослідженні первинні документи, надані позивачем до позовної заяви.

Суд апеляційної інстанції погоджується с доводами апелянта, що судом не були дослідженні в судовому засіданні інші докази, відповідно до яких було відмовлено в задоволені позовних вимог. Приписами ст..90 КАС України , суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд апеляційної інстанції не вважає доцільним досліджувати первинні документи позивача з питань встановлення своєчасності, повноти нарахування та сплати податків на додану вартість та податків на прибуток при проведенні фінансово-господарських операцій с ТОВ "Аргенто Україна" та ТОВ "Алтіма Трейд" в періоді з 01.01.2014 року по 29.07.2016 року (враховуючи встановлену протиправність проведення самої перевірки), однак вважає за необхідне зазначити наступне.

Харківським науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса проведено Комісійне експертне дослідження №22357/22996 від 26 жовтня 2018 року, головним питанням якого було підтвердження/не підтвердження документальних висновків, викладених в акті перевірки від 15 грудня 2017 року № 124/28-10-47-14/31875128.

Відповідно до висновків вищевказаного дослідження встановлено, що висновки акту перевірки від 15 грудня 2017 року № 124/28-10-47-14/31875128 в частині заниження податку на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 16 346 556 грн. та про заниження податку на додану вартість в період, що перевірявся на загальну уму 18 162840,00 грн. на викладених у ньому підставах документально не підтверджено (а.с. 37-46 т.18).

Листом Державної фіскальної служби України від 10.01.2019 року за № 721/7/99-99-23-01-17, підтверджується проведення досудового розслідування у кримінальному провадженню за ч.2 ст.205 КК України за фактом створення суб'єктів підприємницької діяльності ( юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, які входили до складу конвертаційного центру , в тому числі ТОВ "Аргенто Україна" та ТОВ "Алтіма Трейд" ( а.с.72 т.18). Отже, вироків відносно посадових осіб позивача та його контрагентів на час розгляду даної адміністративної справи не прийнято.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідності до вимог податкового законодавства платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

В силу приписів частини 2 статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого відшкодування та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Будь-яка неправомірна діяльність контрагентів (наприклад, відсутність основних засобів, не подання звітності до контролюючого органу) не впливають на результати діяльності позивача і не можуть бути підставою для притягнення до відповідальності платника податків, який у повному обсязі виконав передбачені податковим законодавством зобов'язання, які підтверджено документально.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та задоволення позовних вимог шляхом скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 250, 272, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект - задовольнити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 805/3608/18-а - скасувати.

Прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект до Офісу великих платників податків ДФС, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Бахмутської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000284714, № 0000274714 від 12 січня 2018 року - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000284714, № 0000274714 від 12 січня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДФС (код ЄДРПОУ 39440996) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Газкомплект (код ЄДРПОУ 31875128) витрати по сплаті судового збору у розмір 925 050 (дев'ятсот двадцять п'ять тисяч п'ятдесят гривень) 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 28 січня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку встановленому ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 01 лютого 2019 року.

Судді Т.Г.Арабей Л.В. Ястребова

Е.Г. Казначеєв