Постанова

від 24.01.2019 по справі 804/5458/17

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 січня 2019 року м. Дніпросправа № 804/5458/17

головуючий суддя І інстанції - Врона О.В.

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді (доповідача) Іванова С.М.,

суддів: Панченко О.М., Чередниченка В.Є.,

за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року у справі № 804/5458/17 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Промагромікс звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0009112230 від 17.07.2017 року.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю Промагромікс звернулось з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким адміністративний позов задовольнити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що господарські операції з ФОП ОСОБА_1, а також подальше використання придбаних послуг у власній господарській діяльності, а саме продаж продукції ТОВ Промагромікс за договорами з контрагентами, знайденими ФОП ОСОБА_1, підтверджені первинними документами та платіжними документами, що свідчить про їх реальний характер, а тому формування витрат для визначення податку на прибуток підприємств за результатом здійснення господарських операцій з вказаним контрагентом мало правомірний характер.

Відзив від відповідача на адресу суду не надходив.

Представники позивача в судовому засіданні просили задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 24.01.2019 року не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за відсутності останнього.

Заслухавши представників позивача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ТОВ Промагромікс зареєстровано рішенням виконавчого комітету Жовтоводським міським управлінням юстиції, свідоцтво про державну реєстрацію від 08.09.2010 № 12251020000000565, з 18.01.2016 року перебуває на податковому обліку в Дніпродзержинській об'єднаній державній податковій інспекції (Жовтоводське відділення) та з 07.06.2011 року є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість №100338727.

На підставі направлень від 15.12.2016 року № 4435, 4436, 4437, 4438, 4439. 4440, виданих Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області, керуючись п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2. п.75.1 ст. 75, п. 82.1 ст. 82 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб'єктів господарювання проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ Промагромікс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016. Термін перевірки продовжено на 5 робочих днів з 12.01.2017 по 18.01.2017 на підставі наказу Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 06.01.2017 №60 Про продовження терміну проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ Промагромікс .

Результати перевірки зафіксовано актом № 133/04-36-14-01/37262181 від 25.01.2017 року Про результати планової виїзної документальної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс (код ЄДРПОУ 37262181) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.09.2016 .

Відповідно до висновків акту, перевіркою було встановлено порушення позивачем:

- п.п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п.134, п.п. 138.8.1 п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України, завищено витрати на загальну суму 1 204 371 грн. в тому числі: 2013 рік у сумі - 198 875 грн.; 2014 рік у сумі - 1 005 496 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 218 775 грн., в тому числі: 2013 рік у сумі - 37786 грн.; 2014 рік у сумі - 180989 грн.

- п.п. 14.1.27 п.14.1 ст. 14, п.п. 134.1.1 п.134 ст. 134 Податкового кодексу України, занижено об'єкт оподаткування на загальну суму 2 836 824 грн., в тому числі: 2015 рік у сумі - 1 882 135 грн.; 1 квартал 2016 року-923 092 грн., 1 півріччя 2016 року - 954 689 грн., у т.ч. II квартал 2016 року - 31 597 грн., що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 510 628 грн., в тому числі: 2015 рік у сумі - 338784 грн.; 1 квартал 2016 року - 166 157 грн., І півріччя 2016 року - 171 844 грн., у т.ч. II квартал 2016 року - 5 687 грн.

На підставі вказаних висновків, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 002551402.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення, позивач оскаржив його до Державної фіскальної служби України.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 26.05.2017 року № 11322/6/99-99-11-01-01-25 було скасоване податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 10.03.2017 № 0002551402 в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ Промагромікс витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, за І півріччя 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ФОП ОСОБА_1 та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, за І півріччя 2016 року, і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки, рішення Державної фіскальної служби України від 26.05.2017 №11322/6/99-99-11-01-01-25 ГУ ДФС у Дніпропетровській області, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0009112230 від 17.07.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на прибуток приватних підприємств в розмірі 691617 гривень та штрафними санкціями в розмірі 88208,25 гривень. Правовою підставою розрахунку грошового зобов'язання визначено пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п.58.1 ст.58, п.123.1 ст.123 та п.31 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України.

Не погодившись з обґрунтованістю прийняття податкового повідомлення-рішення від 26.05.2017 року №11322/6/99-99-11-01-01-25, позивач звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав.

Вирішуючи спір між сторонами та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що операції ТОВ Промагромікс з ФОП ОСОБА_1, відповідно до договору доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року № 3, в результаті їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства у періоді з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, призвели до зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток на загальну суму 4 041 195 грн., що свідчить про обґрунтованість прийняття відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення. Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 44.1 статті 44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 42 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , підставою для бухгалтерського обліку господарської операції є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складений документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права, визначено, що господарські операції, для визначення витрат, мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Враховуючи вищезазначені норми, у ході розгляду справи судом повинні оцінюватися документи, надані платником податків на підтвердження свого права на формування для визначення податку на прибуток підприємств.

В силу викладеного, будь-які документи (у тому числі договори, видаткові накладні, податкові накладні тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для цього є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За відсутності факту придбання товарів (послуг) відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач при здійсненні своєї господарської діяльності уклав з ФОП ОСОБА_1 договір доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року № 3.

Так, відповідно до п.1.1 вказаного договору, у порядку та на умовах, визначених цим договором, Повірений зобов'язується за винагороду (плату) від імені та за рахунок Довірителя виконувати такі дії, а саме: укладати з третіми особами договори поставки продукції (премікси білково-вітамінно-мінеральних добавок і готових кормів для сільськогосподарських тварин та інше), що є власністю Довірителя. Асортимент продукції та ціна за продукцію, зазначена в додатку № 1, що є невід'ємною частиною цього Договору; здійснювати прийом замовлень продукції від Покупців і контролювати її відвантаження, згідно з прийнятими замовленнями та укладеними договорами поставки (купівлі-продажу) продукції.

На підтвердження здійснення вказаної господарської операції, позивачем були подані до суду копії актів про надання послуг від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року, від 30.09.2013 року, від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року, від 31.12.2013 року, від 31.01.2014 року, від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 31.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 31.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 30.11.2014 року, від 31.12.2014 року, від 31.01.2015, від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 31.05.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.07.2015 року, від 31.08.2015 року, від 30.09.2015 року, від 31.10.2015 року, від 30.11.2015 року, від 31.12.2015 року, від 31.01.2016 року, від 02.03.2016 року, від 31.03.2016 року, звітів про виконані роботи за договором доручення від 31.07.2013 року, від 31.08.2013 року від 30.09.2013 року, від 31.10.2013 року, від 30.11.2013 року, від 31.12.2013 року, від 28.02.2014 року, від 31.03.2014 року, від 30.04.2014 року, від 31.05.2014 року, від 30.06.2014 року, від 31.07.2014 року, від 31.08.2014 року, від 30.09.2014 року, від 31.10.2014 року, від 30.11.2014 року, від 31.12.2014 року, від 31.01.2015 року, від 28.02.2015 року, від 31.03.2015 року, від 30.04.2015 року, від 31.05.2015 року, від 30.06.2015 року, від 31.07.2015 року, від 31.08.2015 року, від 30.09.2015 року, від 31.10.2015 року, від 30.11.2015 року , від 31.12.2015 року, від 31.01.2016 року, від 02.03.2016 року.

Також, на підтвердження здійснення господарської операції за вказаним договором, позивачем до суду були надані: копії договорів укладених позивачем з відповідними контрагентами, залучення яких здійснив ФОП ОСОБА_1, копії видаткових накладних, копії звітів банку про надходження на рахунок позивача коштів від покупців, копії замовлень покупців на поставку продукції, копії повідомлень ФОП ОСОБА_1 на адресу покупців про поставку продукції, копії посвідчень про відрядження ФОП ОСОБА_1 до покупців, копії листів ФОП ОСОБА_1 з покупцями.

Виходячи із змісту перелічених вище документів в їх сукупності, вбачається, що останні містять всі обов'язкові реквізити, що передбачені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", в розумінні вказаного Закону є первинними, такими, що в повній мірі підтверджують здійснення відповідних господарських операцій, фактичний рух активів та зміни у майновому стані позивача.

При цьому, доводи відповідача щодо відсутності деталізації в звітах виконаних робіт, і як наслідок нереальності господарських операцій, колегією суддів не приймається до уваги, тому як відсутність подібного роду інформації не робить документи автоматично дефектними та не може свідчити про нереальність господарських операцій, оскільки перевага надається змісту документу, порівняно з його зовнішньою формою, при тому, що судом було досліджено і інші документи у їх сукупності, які підтверджують реальність вчинених господарських операцій. Окрім того, сама по собі відсутність тих чи інших документів, так само як і помилки у них, не є підставами для висновків про відсутність господарської операції.

Також, з матеріалів справи вбачається, що прийняттю податкового повідомлення рішення № 0009112230 від 17.07.2017 року передувало прийняття податкового повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 002551402 на підставі висновків акту перевірки № 133/04-36-14-01/37262181 від 25.01.2017 року, яким позивачу було нараховано 691617.00 грн. податку на прибуток і 88208.25 грн. штрафної санкції.

Необхідно відзначити, що нарахування податкового зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 10.03.2017 року № 002551402 здійснювалось з тих самих підставі і за відповідні періоди, що і за податковим повідомленням рішенням № 0009112230 від 17.07.2017 року.

При цьому, за результатом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 002551402, рішенням Державної фіскальної служби України від 26.05.2017 року № 11322/6/99-99-11-01-01-25 податкове повідомлення-рішення від 10.03.2017 року № 002551402 було скасовано в частині встановленого перевіркою завищення ТОВ Промагромікс витрат, що враховуються при визначені фінансового результату за 2015 рік, за І півріччя 2016 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником грошовими коштами на користь ФОП ОСОБА_1 та не встановлено наявності дебіторської заборгованості за 2015 рік, за І півріччя 2016 року, і у відповідній частині штрафні санкції, а в інших частинах зазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін.

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем до Дніпропетровського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України подавалась заява про проведення економічної експертизи щодо підтвердження висновків за актом № 133/04-36-14-01/37262181 від 25.01.2017 року Про результати планової виїзної документальної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 року по 30.09.2016 року в частині встановлення порушень та донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 729403.00 грн. Поряд з вказаним, перед експертом було поставлено питання щодо підтвердження формування витарт операційної діяльності у ТОВ Промагромікс по операціям з ФОП ОСОБА_1 по договору № 3 доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року та в якому розмірі здійснена оплата коштів за виконані роботи.

Відповідно до висновку експертного дослідження від 17.11.2017 року № 17/11.1/18, за результатами експертного економічного дослідження було встановлено документальне не підтвердження висновків за актом перевірки № 133/04-36-14-01/37262181 від 25.01.2017 року в частині встановлених порушень щодо відображення в складі операційних витрат ТОВ Промагромікс витрат по операціям з ФОП ОСОБА_1 по договору № 3 доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року у сумі 4041194.57 грн., а також донарахування податку на прибуток на суму 729403.00 грн. Також, за результатом експертного економічного дослідження було встановлено, що сума витрат по операціям з ФОП ОСОБА_1 по договору № 3 доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року за період з 01.07.2013 року по 30.04.2016 року, що відображена в бухгалтерському обліку ТОВ Промагромікс становить 4036104.57 грн., зазначені витрати пов'язані з господарською діяльністю ТОВ Промагромікс , належним чином оформлені документально (т.2 а.с.7-19).

Відтак, з встановлених обставин справи вбачається і, на що не звернув увагу суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ФОП ОСОБА_1 підтверджується належним чином сформованими первинними документами, що свідчить про обґрунтованість формування ним витрат для визначення податку на прибуток підприємств на підставі останніх.

Що стосується посилань податкового органу на те, що ОСОБА_1 був директором ТОВ Промагромікс у період з 08.09.2010 року по 06.04.2016 року та в якості фізичної особи-підприємця взяв на себе зобов'язання виконувати ті самі дії, які він виконував та мав виконувати, водночас, будучи на вказаній посаді директора, що свідчить про відсутність ділової мети, то суд апеляційної інстанції зазначає, що підставою для формування платником податків витрат для визначення податку на доходи юридичних осіб є понесення ним витрат, які безпосередньо пов'язані з проведенням господарської діяльності та які підтверджені належним чином складеними первинними документами.

В даному випадку, як було встановлено, господарські відносини позивача з ФОП ОСОБА_1 були спрямовані на настання реальних наслідків, обумовлених ними, призвели до змін в майновому стані та підтверджуються належним чином складеними первинними документами.

Також, необхідно відзначити, що ФОП ОСОБА_1, якого було допитано в якості свідка в суді апеляційної інстанції зазначив, що до обов'язків останнього на посаді директора ТОВ Промагромікс відносилось виконання функцій з управлінням підприємством, а не посередництва у торгівлі, спрямоване на збільшення клієнтської бази підприємства, яке фактично здійснювалось за договором доручення на продаж продукції від 01.07.2013 року № 3, що свідчить про необґрунтованість висновків відповідача щодо виконання ОСОБА_1 тих самих дій, які він виконував та мав виконувати, водночас, будучи на вказаній посаді директора.

Таким чином, з зазначених обставин справи вбачається, що відповідачем не було надано належних та допустимих доказів в розумінні ст. ст. 73-74 КАС України, які б підтверджували факт нездійснення господарської операції між позивачем та ФОП ОСОБА_1, у зв'язку з чим, нараховані податкові зобов'язання та штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням № 0009112230 від 17.07.2017 року є протиправними, що свідчить про необхідність скасування останнього.

Відтак, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення адміністративного позову.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд керується приписами ст. 139 КАС України.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс - задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року у справі № 804/5458/17 - скасувати та прийняти нову постанову.

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Дніпропетровській області № 0009112230 від 17.07.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промагромікс сплачений судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 11698.00 грн. та за подання апеляційної скарги у розмірі 17547.00 грн.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду на підставі ст. ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко

суддя В.Є. Чередниченко