Рішення

від 31.01.2019 по справі 640/18652/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 31 січня 2019 року                                                                                   № 640/18652/18 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без виклику сторін, адміністративну справу за позовом           Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до                     Державного підприємства «Укроборонлізинг» про                     стягнення податкового боргу у розмірі 219 371,60 грн., ВСТАНОВИВ: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - позивач, ГУ ДФС у м. Києві) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Укроборонлізинг» (далі по тексту - відповідач, ТОВ «Укроборонлізинг») про стягнення заборгованості в сумі 219 371,60 грн. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що станом на день звернення до суду за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом в сумі 219 371,60 грн., з них по податку на додану вартість – 170,00 грн.; земельний податок з юридичних осіб - 219 201,60 грн. Податковий борг виник у зв'язку із несплатою відповідачем узгоджених податкових зобов'язань. Контролюючим органом вживалися заходи для погашення заборгованості, проте податковий борг відповідачем добровільно не сплачено, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2018 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження. Зобов'язано відповідача подати до суду протягом 15 календарних днів з дня отримання даної ухвали суду відзив відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України. Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Укроборонлізинг» не перебуває в процесі припинення, адреса місцезнаходження юридичної особи відповідає адресі, на яку судом було направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі. Відповідач у встановлений судом строк відзив на позовну заяву до суду не надав, тому справа розглянута та вирішена судом на підставі наявних у ній матеріалів. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке. Товариство з обмеженою відповідальністю «Укроборонлізинг» перебуває на податковому обліку у ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м.Києві та є платником податків. Станом на день розгляду даної адміністративної справи за відповідачем обліковується податковий борг в сумі 219 371,60 грн., що підтверджується «Інформацією про податковий борг» від 02.08.2018 №24807/9/26-15-17-02-38, з них по податку на додану вартість - 170,00 грн., земельний податок з юридичних осіб - 219 201,60 грн. Вказана сума податкового боргу виникла, у платника податків в результаті несплати відповідачем самостійно нарахованої суми основних платежів по податковим деклараціям та несплати донарахованих штрафних санкцій та пені в тому числі: - борг по податку на додану вартість в сумі 170,00 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми «ПС» від 20.03.2018 №0174941213, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 170,00 грн.; - борг по земельному податку з юридичних осіб в сумі 219 201,60 грн., що виник на підставі: проведеної перевірки за результатами якої було складено акт від 23.02.2018 №2219/26-15-12-13-20 та відповідно до якого було прийнято: податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 18.01.2018 №0050391209, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 53 907,43 грн.; податкове повідомлення-рішення форми «Ш» від 19.01.2018 №0050401209 яким відповідача зобов'язано сплатити штраф в розмірі 604,39 грн.; - податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9021901669 від 22.02.2016, якою позивачем самостійно визначено зобов'язання у сумі - 63   080,80 грн.; - податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9019394606 від 18.01.2016, якою позивачем самостійно визначено зобов'язання у сумі - 8   660,76 грн.; - податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9024379931 від 20.02.2017, якою позивачем самостійно визначено зобов'язання у сумі - 55   083,19 грн.; - податкової декларації по земельному податку з юридичних осіб №9022566412 від 15.02.2018, якою позивачем самостійно визначено зобов'язання у сумі - 27   541,62 грн.; - несплаченої пені у сумі – 27   572,24 грн. Наведений розрахунок податкового боргу проведений позивачем з урахуванням наявної в інтегрованій картці платника податку (далі по тексу – ІКП) переплати у сумі - 17   248,84 грн. Узгоджені суми грошових зобов'язань відповідача своєчасно не сплачені та набули статусу податкового боргу. З метою погашення заборгованості контролюючим органом, на виконання вимог статті 59 Податкового кодексу України була виставлена податкова вимога форми «Ю» від 22.03.2017 №3210-17, проте вжиті позивачем заходи не призвели до сплати податкового боргу. Враховуючи те, що відповідачем у встановленому законом порядку сума податкового боргу не сплачена, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Вирішуючи справу по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає наступне. Статтею 67 Конституції України визначено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк). Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом, крім випадків, передбачених податковим законодавством. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Згідно з пунктом 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податку оскарженню не підлягає. Відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов'язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих контролюючим органом, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку, згідно з пунктом 176.1 статті 176 Податкового кодексу України є одним з обов'язків платника податків. Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень, у відповідності до положень пункту 41.2 статті 41 Податкового кодексу України. Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України передбачено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Виходячи з положень пунктів 95.1, 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. У спірному випадку позивач вжив усі заходи, передбачені Податковим кодексом України, для стягнення податкового боргу з платника податків, контролюючим органом дотримані передумови для звернення до суду з позовними вимогами про стягнення заборгованості. Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Доказів, які спростовували б доводи позивача, відповідач суду не надав. Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Враховуючи викладене, зважаючи на те, що станом на момент винесення рішення відповідачем не надано суду доказів сплати податкового боргу у добровільному порядку або його скарження, суд дійшов висновку, що позовні вимоги контролюючого органу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Згідно з частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає. Керуючись статтями 9, 77, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ВИРІШИВ: 1. Адміністративний позов Головного управління Державної фіскальної служби у        м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 369439980) задовольнити у повному обсязі. 2. Стягнути з рахунків у банках Державного підприємства «Укроборонлізинг» (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 81, будівля №2, код ЄДРПОУ 30488626) що обслуговують такого платника та за рахунок готівки що належить Державному підприємству «Укроборонлізинг» кошти в розмірі 219   371,60 (двісті дев'ятнадцять тисяч триста сімдесят одна гривня 60 коп) у рахунок податкового боргу. Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15   розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. Суддя                                                                                                                В.В. Аверкова