Ухвала

від 31.01.2019 по справі 826/17925/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А 31 січня 2019 року                                        м. Київ                              № 826/17925/17 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В., розглянувши заяву позивача про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі   за позовом         Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер Трейдинг"   до         Державної фіскальної служби України   про        визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В:           Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018р. позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної фіскальної служби України від 11.12.2017р. №391230/37533690 щодо відмови у реєстрації податкової накладної від 06.11.2017р. №11; зобов'язано Державну фіскальну службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 39292197) зареєструвати податкову накладну №11 від 06.11.2017р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та присуджено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сайфер Трейдинг" (01135, м. Київ, вул. Річна, 3, офіс 6, код ЄДРПОУ 37533690) здійснені ним документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 3200,00грн. (три тисячі двісті гривень) з бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.        На виконання рішення суду 11.06.2018р. видані виконавчі листи. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.12.2018р. апеляційну скаргу повернуто апелянту. 18 жовтня 2018 року позивачем подано заяву про встановлення судового контролю та зобов'язати відповідача подати до суду звіт про виконання судового рішення у справі №826/17925/17. Розглянувши подану заяву позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується заява, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви і вирішення її по суті, суд дійшов висновку про наступне. Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.           З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов'язком.           Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).           Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов'язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід'ємною частиною судового процесу.           Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).           Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Суб'єктами, на яких поширюється обов'язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.           При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.           Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.           Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Слід зауважити, що судовий контроль не встановлювався при ухваленні рішення від 10.04.2018р. у справі №826/17925/17.           Водночас, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").                        При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень. Відповідно до частини восьмої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що позивач отримав виконавчі листи на примусове виконання рішення суду. На момент звернення позивача з заявою про подання відповідачем звіту про виконання судового рішення, рішення від 10.04.2018р. у справі №826/17925/17 ще не набрало законної сили. Крім того, позивачем не наведено достатніх підстав для задоволення заяви про зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення. Таким чином, розглянувши заяву про встановлення судового контролю, суд вважає її необґрунтованою, а тому відсутні підстави для її задоволення. Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - УХВАЛИВ: Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Сайфер Трейдинг" в задоволенні заяви про зобов'язання Державну фіскальну службу України подати звіт про виконання судового рішення у справі №826/17925/17.           Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.           Суддя                                                                                              В.В. Амельохін