Рішення

від 01.02.2019 по справі 448/259/17

МОСТИСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 448/259/17

Провадження № 2/448/19/19

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

01.02.2019 року м.Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Білоус Ю.Б.,

за участю секретаря судового засідання Романченко І.А.,

учасників справи:

позивача ОСОБА_1 - не з'явився,

представника відповідача ОСОБА_2 сільської ради - не з'явився,

представника третьої особи Мостиської державної нотаріальної контори - не з'явився,

представника третьої особи Мостиської РДА - не з'явився,

представника третьої особи відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Мостиська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області, треті особи - Мостиська державна нотаріальна контора, Мостиська районна державна адміністрація Львівської області та Відділ у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в :

Позивач 28.02.2017року звернувся до суду із зазначеним позовом, покликаючись на те, що після смерті його матері ОСОБА_3, яка померла 13.07.2007року, залишилось спадкове майно, а саме: право власності на земельну ділянку площею 2,3317 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області.

Стверджує, що він є спадкоємцем за законом першої черги спадкування та вважається таким, що прийняв спадщину після смерті матері, оскільки проживав разом із нею (спадкодавцем) на час відкриття спадщини. Однак, через відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на право власності на зазначену земельну ділянку (оригіналу державного акта) та неможливість отримання їх дублікатів, позивач не може в позасудовому порядку оформити свої спадкові права у нотаріуса, у зв'язку із чим змушений звертатися до суду із даним позовом.

З огляду на наведене, просить суд визнати за ним право власності на земельну ділянку площею 2,3317 га, що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області.

В судове засідання позивач не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить суд справу розглянути у його відсутності та зазначає, що у позовні вимоги підтримує.

Представник відповідача - ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області у судове засідання не з'явився, однак подав заяву, в якій не заперечує проти позову та просить суд розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи - Мостиської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Мостиської РДА Львівської області в судове засідання не з'явився, проте подав до суду заяву, в якій просить справу розглядати у його відсутності.

Представник третьої особи - Відділу у Мостиському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, в судове засідання не з'явився та не повідомив про причини своєї неявки, а також не надіслав до суду клопотання про розгляд справи у їх відсутності чи відкладення справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 13.07.2007року відкрилась спадщина внаслідок смерті ОСОБА_3 (матері позивача).

До складу даної спадщини входить право власності на земельну ділянку загальною площею 2,3317 га (1,6273га та 0,7043га), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484900:06:000:0033 та 4622484900:07:000:0102), що належала спадкодавцю ОСОБА_3 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №036505 від 16.12.2004 року.

Як вбачається із матеріалів справи, за життя ОСОБА_3 склала заповіт від 11.07.2007року, яким усе своє майно заповіла сину ОСОБА_1 (позивачу у справі), який у відповідності до ч.3 ст.1268 ЦК України вважається таким, що прийняв спадщину, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом встановленого законодавством строку не заявив про відмову від спадщини.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №49945100 від 20.11.2017року вбачається, що спадкова справа після смерті спадкодавця ОСОБА_3 в нотаріальній конторі не заводилася, що свідчить про те, що із заявою про прийняття спадщини та видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті останньої до нотаріальної контори ніхто із спадкоємців не звертався. Тобто, інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , які б прийняли спадщину чи претендували б на таку, крім позивача, немає.

В той же час, через відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку (оригіналу вищевказаного державного акта) позивач не може в позасудовому порядку в повній мірі оформити свої спадкові права та одержати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину на дане спадкове майно, у зв'язку із чим звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вказані обставини сторонами не оспорюються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами, а саме: копією свідоцтва про смерть спадкодавця ОСОБА_3; копією Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №036505 від 16.12.2004 року; копією заповіту ОСОБА_3 від 11.07.2007року; копією довідки, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області №776 від 04.07.2016року; інформаційними довідками зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину; заповіти/спадкові договори) щодо спадкодавця ОСОБА_3 та іншими матеріалами справи.

Положення ст.ст.81,131 Земельного кодексу України визначають, що громадяни України набувають право власності на земельні ділянки, в тому числі на підставі спадкування.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Правилами ст.1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Практика Верхового Суду України (п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування №7 від 30.05.2008 року) при розгляді справ даної категорії вказує на те, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Оскільки у даному випадку питання про право на спадщину не може бути вирішено в нотаріальному порядку шляхом видачі свідоцтва про право спадщину, у зв'язку з відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку, тому це питання повинно бути вирішено у судовому порядку шляхом визнання права власності на вищевказане спадкове майно за позивачем у порядку спадкування.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно ст. 16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Згідно ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З огляду на наведені положення закону та враховуючи встановлені судом обставини справи, суд вважає, що визнання відповідачем пред'явленого позову не суперечить закону та не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, а тому є всі підстави для задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст.12, 13, 76-81, 206, 258, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, 27.08.1962року народження, право власності на земельну ділянку загальною площею 2,3317 га (1,6273га та 0,7043га), що розташована на території ОСОБА_2 сільської ради Мостиського району Львівської області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (кадастровий номер земельної ділянки - 4622484900:06:000:0033 та 4622484900:07:000:0102), відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЛВ №036505 від 16.12.2004 року, в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка померла 13.07.2007року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду, однак з врахуванням п. 15.5 розділу ХIII "Перехідні положення" ЦПК України, тобто до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Б. Білоус

Рішення набрало законної сили: ___

Суддя Ю.Б. Білоус

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1, 27.08.1962року народження; місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1;

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Мостиського району Львівської області; місце знаходження: с.Мишлятичі, вул.Центральна, 80, Мостиського району Львівської області; код ЄДРПОУ 04372034.