Рішення

від 30.01.2019 по справі 472/954/18

ВЕСЕЛИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 472/954/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" січня 2019 р. смт Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Тарєлкіной Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третьої особи: ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ:

03 вересня 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, третьої особи: ОСОБА_3, про визнання права власності у порядку спадкування.

Позовні вимоги мотивувала тим, що 16 квітня 2011 року в с. Михайлівка Веселинівського району Миколаївської області помер ОСОБА_4. Після його смерті відкрилась спадщина, зокрема, на земельну ділянку площею 7,11 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер земельної ділянки 4821755500:01:000:0162, яка належала спадкодавцю на праві власності на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯГ №618198 від 30 серпня 2007 року, виданого на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області від 12 квітня 2005 року №159-р, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №010701000653.

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому право на спадкування за законом в першу чергу отримали його мати ОСОБА_2, та син ОСОБА_5 подавши до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.

Прийнявши спадщину ОСОБА_5 до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно не звернувся, оскільки 04 листопада 2016 року ОСОБА_5 помер в с. Зелене Веселинівського району Миколаївської області.

Після його смерті відкрилася спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло право на Ѕ частку в земельній ділянці, успадкованій після смерті ОСОБА_4, яку ОСОБА_5 прийняв, але свідоцтво про право на спадщину за законом не отримав.

За життя ОСОБА_5 заповіту не залишив, тому право на спадкування за законом у першу чергу після смерті ОСОБА_5 отримала мати спадкодавця - ОСОБА_3, яка відмовилася від прийняття спадщини, яка на користь доньки та рідної сестри спадкодавця ОСОБА_1, яка спадщину прийняла, подавши відповідну заяву приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6

13 липня 2018 року нотаріус винесла постанову про відмову у вчинені нотаріальної дії, а саме видачі ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частки земельної ділянки у зв'язку з відсутністю у позивача правовстановлюючих документів на спадкове майно.

В зв'язку з цим, позивачка просить визнати за нею права власності на Ѕ частку земельної ділянки площею 7,1115 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, успадковану після смерті ОСОБА_5, який успадкував її, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4

Для підтвердження зазначених у позовній заяві обставин, разом з позовною заявою, надійшло клопотання представника позивача ОСОБА_7 про витребування спадкової справи заведеної за фактом смерті ОСОБА_5

Ухвалою суду від 17 вересня 2018 року від приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 витребувано копію спадкової справи № 81/2017, заведеної за фактом смерті ОСОБА_5.

26 жовтня 2018 року від представника позивача ОСОБА_7 надійшло клопотання про витребування від Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області копію спадкової справи заведеної за фактом смерті ОСОБА_4.

Ухвалою суду від 07 листопада 2018 року від Веселинівської державної нотаріальної контори Миколаївської області витребувано копію спадкової справи № 171/2011, заведеної за фактом смерті ОСОБА_4.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 в судове засідання не з'явились, надавши до суду заяви про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримують повністю.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином про причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву в якій просила розглядати справу у її відсутність, проти задоволення позову не заперечує.

В зв'язку з неявкою сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України не здійснювалось.

Розглянувши матеріали справи, заяви сторін, суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані, та такі, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1262 ЦК України у другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 2. ст. 1272 ЦК України за письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Матеріалами справи встановлено, що 16 квітня 2011 року в с. Михайлівка помер ОСОБА_4, смерть якого було зареєстровано Кудрявцівською селищною радою Веселинівського району 18 серпня 2011 року за актовим записом №38, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-ФП № 149146, виданим повторно 13 жовтня 2011 року.

Після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина до складу якої увійшло, зокрема, право власності на земельні ділянки площею 7,11 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, кадастровий номер 4821755500:01:000:0162.

За життя ОСОБА_4 заповіту не склав, тому право на спадщину у порядку ч. 1 ст. 1261 ЦК України отримали мати спадкодавця - ОСОБА_2 та син - ОСОБА_5.

Матеріалами спадкової справи № 171/2011 встановлено, що ОСОБА_5 прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 подавши 14 жовтня 2011 року до Веселинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

11 травня 2012 року ОСОБА_2, за письмовою згодою спадкоємця, який прийняв спадщину ОСОБА_5, у відповідності до вимог ст. ч. 2 ст. 1272 ЦК України, подала до Веселинівської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Тими ж матеріалами спадкової справи встановлено, що свідоцтва про право на спадщину за законом спадкоємцям, які прийняли спадщину нотаріусом не видавались.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-ФП №249887, 04 листопада 2016 року ОСОБА_5 помер, про що 10 листопада 2016 року виконавчим комітетом Зеленівської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області складено актовий запис №10.

Після смерті ОСОБА_5 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема увійшло право на частку в земельній ділянці, успадкованій після смерті ОСОБА_4, яку ОСОБА_5 прийняв, але свідоцтво про право на спадщину за законом за життя не отримав.

Згідно матеріалів спадкової справи № 81/2017, ОСОБА_3, як мати спадкодавця ОСОБА_5, отримала право на спадщину за законом у першу чергу, однак, у відповідності до ч. 2 ст. 1273 ЦК України,від прийняття спадщини відмовилась на користь дочки ОСОБА_1, про що 28.04.2017 року подала відповідну заяву приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6

Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадщину після смерті брата ОСОБА_5, подавши 28.04.2017 року приватному нотаріусу Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 заяву про прийняття спадщини.

Родинні відносини між позивачкою ОСОБА_1 та спадкодавцем ОСОБА_5 підтверджуються свідоцтвом про народження ОСОБА_5 серії ІІ-КИ № 415170 та свідоцтвом про народження ОСОБА_8 серії V-ЖД № 385781, відповідно до яких вони мають спільну матір ОСОБА_8 (після реєстрації шлюбу ОСОБА_9) ОСОБА_10 та свідоцтвом про шлюб серії І-ФП № 018719, відповідно до якого ОСОБА_8 зареєструвала 30.12.2006 року шлюб зі ОСОБА_11 та змінила дошлюбне прізвище Дайч на Швагрук .

Інших спадкоємців за законом, які б прийняли спадщину судом не встановлено.

Згідно постанови приватного нотаріуса Веселинівського районного нотаріального округу Миколаївської області ОСОБА_6 про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 525/02-31 від 13.07.2018 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на Ѕ частку земельної ділянки, площею 7,11 га, яка належить ОСОБА_4, померлому 16.04.2011 року, спадкоємцем якого був його син ОСОБА_5, який прийняв, але не оформив своїх спадкових прав. Причиною відмови стала через відсутність у спадкоємця оригіналу правовстановлюючого документа про належність спадкового майна спадкодавцю.

26 липня 2018 року позивачкою було розміщено оголошення в районній газеті Зоря про втрату державного акта.

Згідно ст. 49 ЗУ Про нотаріат нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо, зокрема, не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Згідно п. 23 Постанови Пленуму ВСУ Про судову практику у справах про спадкування від 30.05.2008 N 7 у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 392 ЦК України , власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України , спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя набув право власності на земельну ділянку загальною площею 7,11 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Кудрявцівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області. Зазначене підтверджується архівним примірником державного акту серії ЯГ № 618198 виданим 30 серпня 2007 року Веселинівською райдержадміністрацією Миколаївської області на ім'я ОСОБА_4, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010701000653 та витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-4805044822018 від 20.08.2018 року.

Згідно вищевказаного витягу з ДЗК та довідки відділу у Веселинівському районі головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області від 20.08.2018 року за вих. № 02-17/514, при реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі, згідно державного акта на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ № 618198, виданого на ім'я ОСОБА_12 було уточнено кадастровий номер земельної ділянки з 4821755500:01:000:0162 на 4821755500:01:000:0459, площу та розміри земельної ділянки з 7,11 га до 7,1115 га.

Відповідно ст. 125 та ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України (в редакції від 20.06.2007 року, чинній на час видачі ОСОБА_4 державного акта), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

У відповідності до статей 1225 ЦК України і 131 ЗК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України , спадкування є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно ч. 3 ст. 1296 ЦК України, відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 за життя набув право власності на зазначену земельну ділянку, яке після його смерті успадкували ОСОБА_5 та ОСОБА_2 в рівних частках, тобто по Ѕ частці.

Позивачка ОСОБА_1 у встановленому законом порядку прийняла спадщину, яка відкрилась після смерті брата ОСОБА_5, в тому числі і право на 1/2 частину земельної ділянки, яка була успадкована останнім після смерті батька ОСОБА_4, однак нотаріально не оформлена .

Оскільки до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину та враховуючи неможливість оформлення позивачкою своїх спадкових прав у нотаріуса через відсутність оригіналу правовстановлюючого документа на спадкове майно, суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та визнання за нею права власності в порядку спадкування за законом на Ѕ частину земельної ділянки успадковану після смерті ОСОБА_5М, який успадкував її, але не оформив своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст. 16, 1218, 1223, 1268-1270 ЦК України та ст.ст. 76, 263-265, 273 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, право власності у порядку спадкування за законом на 1/2 частку земельної ділянки площею 7,1115 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Токарівської селищної ради Веселинівського району Миколаївської області, з кадастровим номером: 4821755500:01:000:0459, успадковану нею після смерті ОСОБА_5, який помер 04 листопада 2016 року, який успадкував її, але не оформив після смерті ОСОБА_13, померлого 16 квітня 2011 року, право власності якого було посвідчено державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯГ № 618198, виданим 30 серпня 2007 Веселинівською районною державною адміністрацією Миколаївської області від та зареєстрованим в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 010701000653.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з його проголошення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської областіОСОБА_9