Рішення

від 31.01.2019 по справі 375/2328/18

РОКИТНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 375/2328/18

Провадження № 2/375/138/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.01.2019 Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

за участю секретаря - Юрченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області

про визнання права власності на земельну частку (пай), -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись, що він з 01.09.1992 по 09.01.2004 працював в колгоспі ім. Першого Травня с.Насташка Рокитнянського району Київської області та був його членом. 25.12.1995 КСП ім Першого Травня отримало Державний акт на право колективної власності на землю, список членів товариства до якого не додавався. Разом з тим , останній мав місце і він до нього не був включений, хоча мав право на земельну частку (пай) у землях колективної власності, оскільки був членом товариства.

Просить визнати за ним право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємтсва імені Першого Травня, що в с. Насташка Рокитнянського району Київської області.

Сторони, будучи належним чином повідомленими, у судове засідання не зявилися. Натомість подали до суду заяви, якими просили провести розгляд справи за їх відсутності.

За викладеного суд у відповідності до положень ст.ст. 223, 247 ЦПК України ухвалив провести розгляд справи у відсутності сторін та не здійснювати фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 з 01.09.1992 по 09.01.2004 працював на посаді тракториста в колгоспі ім. Першого Травня с. Насташка Рокитнянського району Київської області, що підтверджується записами трудової книжки на його імя серії БТ-І № 0859898 та архівним витягом № 06-07/182 від 30.07.2018 архівного відділу Рокитнянської РДА Київської області. Відповідно до архівної довідки від 03.09.2015 № 01-31/57 відповідно до протоколу від 12.02.1992 № 1 колгосп ім.Першого Травня було реорганізовано у колективне сільськогосподарське підприємство ім.Першого Травня і яке у свою чергу проіснувало до 25.02.2000 (рішенням Рокитнянської райдержадміністрації від 25.02.2000 № 254 колективне сільськогосподарське підриємство ім. Першого Травня реорганізовано в Приватну агрофірму "Першотравнева").

Колективне сільськогосподарське підприємство ім. Першого Травня 25.12.1995 отримало Державний акт на право колективної власності на землю серії КВ, який був зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 10. Список громадян, які були членами товаритсва, до акту не додавався, про що свідчить лист відділу ГУ Держгеокадастру Київської області у Рокитнянському районі № 192/115-17 від 13.07.2017, повідомлення Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 29-10-0.333-13788/2-8 від 07.09.2018. Разом з тим, такий список міститься у матеріалах технічної документації з паювання земель, переданих у колективну власність КСП ім.Першого Травня. Проте позивач у цьому списку не значиться, хоча був на той час членом товариства та залишався ним бути до 09.01.2004.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Аналогічні положення містяться у 15 та 16 статтях ЦК України, за якими кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

За вимогами ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків,

передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 81 зазначеного вище Кодексу кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу, в тім, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обгрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Відповідно до пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами стосуються земельних правовідносин та регулюються положеннями ст.ст. 5, 10 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» , Указом Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , ст. 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-1V, п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122.

Відповідно до ст. 5 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство» земля в КСП ім. Першого Травня належала підприємству на праві колективної власності, що засвідчено Державним актом серії КВ від 25.12.1995.

Згідно з п.2 Указу Президента України від 08.08.1995 року № 720/95 « Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

В частині першій статті 1 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) від 05 червня 2003 року № 899-1V, вказується, що право на земельну частку /пай/ мають колишні члени колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, у тому числі створених на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, а також пенсіонери з їх числа, які отримали сертифікати на право на земельну частку (пай) у встановленому законодавством порядку. Також частиною третьою статті 1 цього ж Закону передбачено, що право особи на земельну частку (пай) може бути встановлено в судовому порядку.

Позови громадян, пов'язані з паюванням земель (зокрема, про визнання права на земельну частку (пай), її розмір, незаконність відмови у видачі сертифіката, виділення паю в натурі), можуть бути предметом розгляду судів. Відповідачами в таких справах є КСП, сільськогосподарські кооперативи, районна державна адміністрація, яка затверджувала розмір паю, вирішувала питання про видачу сертифіката, а також виконавчий орган чи орган місцевого самоврядування, що має вирішувати питання про виділення земельної частки (паю) в натурі, тощо.

Оскільки ОСОБА_1 на час одержання КСП ім Першого Травня с. Насташка Рокитнянського району Київської області Державного акту на право колективної власності на землю (25.12.1995) був членом даного підприємтсва, то він мав право на земельну частку (пай) у землях колективної власності товариства на момент їх розпаювання, а тому на його ім'я помилково не видали сертифікат на право на земельну частку (пай) при розпаюванні землі.

Загальновідомим є факт, що колишні члени КСП ім "Першого Травня" вже отримали державні акти на земельну частку (пай) і розмір земельної частки (паю) в землях колективної власності КСП ім "Першого Травня" на одну особу складає 2.97 умовних кадастрових гектарів.

Відповідно до п. 3 Порядку організації робіт та методики розподілу земельних часток (паїв), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2004 року № 122, у разі виявлення після розробки проекту факту невключення одного чи кількох громадян, які отримали сертифікати на право на земельну частку/пай/ у встановленому законодавством порядку, спадкоємців права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом, інших громадян та юридичних осіб України, які відповідно до законодавства набули право на земельну частку (пай), до списку власників земельних часток (паїв), на підставі якого був складений проект, сільська, селищна, міська рада чи райдержадміністрація може прийняти рішення (розпорядження) про: коригування проекту землевпорядною організацією з метою забезпечення громадян необхідною кількістю земельних ділянок (на підставі відповідного договору); надання зазначеним громадянам земельних ділянок із земель запасу чи резервного фонду у розмірі відповідної земельної частки (паю). У разі неприйняття сільською, селищною, міською радою чи райдержадміністрацією рішення (розпорядження) щодо коригування проекту або надання таких ділянок із земель запасу чи резервного фонду питання вирішується у судовому порядку.

Аналогічні положення містить постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ .

За викладеного позов підлягає задоволенню.

Сплачений позивачем при поданні позову судовий збір в сумі 704.80 грн підлягає у відповідності до положень ст.141 ЦПК України відшкодуванню на його користь за рахунок відповідача у справі.

Керуючись ст. 10 Закону України «Про колективне сільськогосподарське підприємство, ст. 5 Земельного Кодексу України в редакції 1990 року, Указом Президента України від 08.08.1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» , ст.ст.1, 2 Закону України „Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» , ст.ст. 12, 13, 76-81, 81, 89, 133, 141, 142, 263- 265, 273 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (09633, с. Насташка Рокитнянського району Київської області вул. Першотравнева, 19, реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_1) до Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області (09633, с. Насташка Рокитнянського району Київської області вул. Центральна, 35, код ЄДРПОУ: 04361858) про визнання права на земельну частку (пай) задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) в землях колективної власності колишнього колективного сільськогосподарського підприємства імені Першого Травня с. Насташка Рокитнянського району Київської області в розмірі 2.97 умовних кадастрових гектарів за рахунок вільних земель на території Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

Стягнути з Насташівської сільської ради Рокитнянського району Київської області на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування понесених судових витрат по оплаті судового збору 704.80 грн.

Рішення суду про визнання права на земельну частку (пай) відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв) є документом, що посвідчує право на земельну частку (пай).

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.В. Литвин

Рішення набрало законної сили "_____"