Рішення

від 31.01.2019 по справі 567/1582/18

ОСТРОЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 567/1582/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24.01.19 м. Острог

Острозький районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя - Назарук В.А.

секретар - Самолюк А.В.

з участю:

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Верхівська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельні ділянки

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до Острозького районного суду з позовом до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Верхівська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому просить визнати за нею як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право приватної власності на 1/2 частину земельної ділянки, загальною площею 1,94 га та на 1/2 частину вказаної земельної ділянки, загальною площею 1,94 га, як за спадкоємцем після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 Окрім того, просить визнати за нею як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_4, яким за життя, а саме 29.07.2010 року було складено заповіт, в якому він залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів для неї.

Вказує, що нею до Острозької державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, за наслідками якої 11.04.2014 року було заведено спадкову справу №78.

Зазначає, що оскільки для ОСОБА_5, який був батьком ОСОБА_4 і помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 28.02.2003 року, належала земельна ділянка загальною площею 1,94 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства, то до його сина ОСОБА_4 та дружини ОСОБА_6, враховуючи вимоги ЦК УРСР, у рівних частинах (по 1/2 частці) переходить право на вказану земельну ділянку.

Окрім того, вказує, що для ОСОБА_6, яка була матір'ю ОСОБА_4 та померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 28.02.2003 року, належала земельна ділянка загальною площею 3,28 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства та, враховуючи, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 і має право на 1/2 частку земельної ділянки, що йому належала ОСОБА_5, а ОСОБА_4 є її спадкоємцем за законом першої черги, то до нього переходить право на вказані земельні ділянки.

Таким чином, вказує, що до неї, як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, переходить право на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 1,94 га, що належала ОСОБА_5, право на яку перейшло до ОСОБА_4, як до спадкоємця після його смерті за законом; право на 1/2 частку вказаної земельної ділянки, право на яку мав ОСОБА_4, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 та право на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га, що належала для ОСОБА_6, право на яку перейшло до ОСОБА_4, як до спадкоємця за законом після її смерті.

Зазначаючи, що за життя ОСОБА_5 було втрачено оригінал державного акта на право приватної власності на земелю серії НОМЕР_2, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_6 було втрачено оригінал державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією, то приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, право власності на які були посвідчені втраченими державними актами, у зв'язку із відстуністю правовстановлюючих документів.

Вказуючи, що відновити втрачені державні акти не можливо та досудові заходи врегулювання спору вичерпані, просить позов задоволити повністю.

Суд, розглянувши справу відповідно до ч.4 ст.274 ЦПК України за правилами загального позовного провадження, встановив наступне.

Ухвалою суду від 26.11.2018 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито загальне позовне провадження, зобов'язано відповідача Острозьку районну державну адміністрацію Рівненської області подати відзив на позовну заяву та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Верхівську сільську раду Острозького району Рівненської області та Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області - подати пояснення на позовну заяву.

17 грудня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому Острозька районна державна адміністрація Рівненської області позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та проти їх задоволення не заперечує.

Окрім того, у відзиві на позовну заяву вказано, що відповідачем повністю визнаються обставини, що викладені в позовній заяві ОСОБА_1

Зокрема, Острозька районна державна адміністрація погоджується з тим, що позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за заповітом ОСОБА_4, посвідченим 29.07.2010 року Верхівською сільською радою Острозького району, зареєстрованим в реєстрі за №5 та належним чином оформила свої спадкові права.

Окрім того, відповідач погоджується з тим, що до ОСОБА_4 та ОСОБА_6 в рівних частках (по 1/2 частці) перейшло право на земельну ділянку, що належала ОСОБА_5 на підставі державного акта про право власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 28.02.2003 року, оскільки вони є такими, що фактично прийняли спадщину, так, як вступили в управління та володіння спадковим майном.

Водночас, відповідачем визнається той факт, що до ОСОБА_4, як до спадкоємця за законом першої черги після смерті ОСОБА_6, перейшло її право на 1/2 частину вказаної земельної ділянки, що належало їй, як спадкоємцю після смерті ОСОБА_5 та на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 28.03.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією.

Таким чином, Острозька районна державна адміністрація погоджується з тим, що для ОСОБА_1, як спадкоємцю за заповітом після смерті ОСОБА_4, переходить право на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 1,94 га, що належала ОСОБА_5, право на яку мав ОСОБА_4, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_5; на 1/2 частку вказаної земельної ділянки, право на яку належало ОСОБА_4, як спадкоємцю за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем після смерті ОСОБА_5 та на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га, що належала ОСОБА_6, право на яку мав ОСОБА_4, як спадкоємець за законом після її смерті.

Зазначаючи, що приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. винесено постанову, якою ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на вказані земельні ділянки, просить позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

13.12.2018 року та 21.01.2019 року на адресу суду надійшли заяви третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Верхівської сільської ради Острозького району, які по своїй суті є поясненнями третьої особи на позовну заяву, в яких Верхівська сільська рада позовні вимоги ОСОБА_1 визнає повністю та просить задоволити. Окрім того, вказано, що сільською радою повністю визнаються всі обставини справи, викладені в позовній заяві.

14.01.2019 року на адресу суду надійшло клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, яке по своїй суті є поясненнями третьої особи на позовну заяву, в якому Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області вказує, що земельні ділянки, які є предметом позову ОСОБА_1, відносяться до земель приватної власності, а тому предмет даного судового спору жодним чином не стосується повноважень Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області та не впливає на його права чи інтереси.

Ухвалою суду від 26.12.2018 року, за клопотанням позивача, від приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. витребувано копії спадкових справ №308, яка була заведена після смерті ОСОБА_6 та №78, заведеної після смерті ОСОБА_4

В підготовчому судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала в повному об'ємі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та просить суд позов задоволити.

Представник позивача позовні вимоги ОСОБА_1 підтримав в повному об'ємі, при цьому пояснив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер її чоловік ОСОБА_4, яким за життя, а саме 29.07.2010 року було складено заповіт, в якому він залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що буде належати йому на день смерті, і на що він за законом матиме право, заповів для ОСОБА_1

Вказує, що на день смерті ОСОБА_4 проживав разом із ОСОБА_1 в АДРЕСА_1 та останньою до Острозької районної державної нотаріальної контори було подано заяву про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4, за наслідками якої 11.04.2014 року було заведено спадкову справу №78.

Зазначає, що для батька ОСОБА_4 - ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 28.02.2003 року, належала земельна ділянка, загальною площею 1,94 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Вказує, що на день смерті ОСОБА_5 проживав та був зареєстрований разом із своєю дружиною ОСОБА_6 та сином ОСОБА_4 в АДРЕСА_1. Зазначаючи, що заповіти ОСОБА_5 не складалися, спадкові справи після його смерті не заводилися, то відповідно до норм ст.548 ЦК УРСР, до ОСОБА_6 та ОСОБА_4 у рівних частинах (по 1/2 частці) перейшло право на вказану земельну ділянку.

Окрім того, вказує, що для ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3 від 28.02.2003 року, належала земельна ділянка загальною площею 3,28 га, яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства та, враховуючи, що вона прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_5 і має право на 1/2 частку земельної ділянки, що йому належала, а ОСОБА_4 є її спадкоємцем за законом першої черги та ним було подано до Острозької районної державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після її смерті, то до нього переходить право на вказані земельні ділянки.

Зазначає, що таким чином до ОСОБА_1, як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, переходить право на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 1,94 га, що належала ОСОБА_5, право на яку перейшло до ОСОБА_4, як до спадкоємця після його смерті за законом; на 1/2 частку вказаної земельної ділянки, право на яку мав ОСОБА_4, як спадкоємець за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5 та на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га, що належала для ОСОБА_6, право на яку перейшло до ОСОБА_4, як до спадкоємця за законом після її смерті.

Зазначає, що за життя ОСОБА_5 було втрачено оригінал державного акта на право приватної власності на земелю серії НОМЕР_2, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією та ОСОБА_6 було втрачено оригінал державного акта про право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією, то приватним нотаріусом Острозького районного нотаріального округу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки, право власності на які були посвідчені втраченими державними актами, у зв'язку із відстуністю правовстановлюючих документів.

Вказуючи, що відновити втрачені державні акти не можливо, досудові заходи врегулювання спору вичерпані та позитивного результату не дали, просить позов ОСОБА_1 задоволити повністю.

Представник відповідача Острозької районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Верхівської сільської ради Острозького району та Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в поданих до суду заявах, розгляд справи просили проводити без їх участі.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За правилами ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

Перевіривши фактичні обставини справи, наявні докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд з врахуванням того, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, приходить до висновку про задоволення позову та ухвалення рішення за результатами підготовчого провадження, в порядку ст.ст.200, 206 ЦПК України, виходячи з наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер ОСОБА_4 (актовий запис №11 від 14.10.2013 року), що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, виданим 14.10.2013 року виконавчим комітетом Верхівської сільської ради Острозького району.

Статею 1216 ЦК України, визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.1 ст.1217 та ч.1 ст.1223 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Статею 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

В судовому засіданні встановлено, що 29.07.2010 року ОСОБА_4 склав заповіт, посвідчений Верхівською сільською радою Острозького району та зареєстрований в реєстрі за №5, у якому залишив особисте розпорядження на випадок своєї смерті, за яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповів для ОСОБА_1

З довідки Верхівської сільської ради №429 від 18.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_4 на день смерті проживав разом із дружиною ОСОБА_1 (свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_4, видане 07.09.2009 року Верхівською сільською радою Острозького району Рівненської області, актовий запис в„–1 ) в АДРЕСА_1 та вели спільне селянське господарство.

Відповідно до довідки приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. №1341/02-14 від 14.11.2018 року, спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом, посвідченим Верхівською сільською радою Острозького району 29.07.2010 року та зареєстрованим в реєстрі за №5 є позивач ОСОБА_1, відомості про інших спадкоємців у нотаріуса відсутні.

Зазначенні вище обставини свідчать про те, що ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 за заповітом та належним чином оформила свої спадкові права.

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_5, виданого 27.04.1962 року райбюро ЗАГС м.Острог Рівненської області, батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, були ОСОБА_5 та ОСОБА_6

В судовому засіданні встановлено, що для ОСОБА_5 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією, належала земельна ділянка загальною площею 1,94 га, яка складається з двох ділянок: ділянка НОМЕР_8 площею 1,85 га, ділянка НОМЕР_7 площею 0,09 га, що розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6, виданого 21.07.2018 року виконавчим комітетом Верхівської сільської ради, ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року (актовий запис №15).

Відповідно до ст.524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №54045191 від 13.11.2018 року та витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №54045256 від 13.11.2018 року, заповіти ОСОБА_5 не складалися та не посвідчувалися, спадкових справ після його смерті заведено не було.

Відповідно до ст.529 ЦК УРСР, при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті.

Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Відповідно до ст.548 Цивільного кодексу УРСР, для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст.549 ЦК УРСР, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

З довідки Верхівської сільської ради Острозького району №428 від 18.10.2018 року вбачається, що ОСОБА_5 на день своєї смерті проживав разом із дружиною ОСОБА_6 (витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00021422067 від 13.11.2018 року) та сином ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 та вели спільне селянське господарство.

Зазначенні вище обставини свідчать про те, що спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_5 є ОСОБА_6 та ОСОБА_4 та до них в рівних частинах (по 1/2 частці) перейшло право на земельну ділянку, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2 від 28.02.2003 року.

Таким чином, до ОСОБА_1, як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, перейшло право на 1/2 частку вказаної земельної ділянки.

Окрім того, для ОСОБА_6, яка була матір'ю ОСОБА_4, на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією, належала земельна ділянка загальною площею 3,28 га, яка складається з двох ділянок: ділянка НОМЕР_8 площею 3,18 га, ділянка НОМЕР_7 площею 0,10 га, що розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району та призначена для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_9, виданого 20.11.2006 року відділом РАЦС Острозького РУЮ Рівненської області, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року (актовий запис №06).

З матеріалів спадкової справи №308, заведеної після смерті ОСОБА_6, встановлено, що заповіти ОСОБА_6 не складалися та від її імені не посвідчувалися, про що свідчить інформаційна довідка зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) №6349607 від 04.09.2006 року, відповідно до якої інформація за параметрами пошуку "ОСОБА_6" у Спадковому реєстрі відсутня.

Відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Окрім того, ч.3 ст.1268 ЦК України визначено, що спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно довідки Верхівської сільської ради Острозького району №430 від 18.10.2018 року, ОСОБА_6 на день смерті проживала разом із сином ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 та вели спільне господарство.

Водночас, з матеріалів спадкової справи №308, заведеної після смерті ОСОБА_6, вбачається, що 04.09.2006 року ОСОБА_4 в Острозьку державну нотаріальну контору було подано заяву про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_6

Окрім того, відповідно до довідки приватного нотаруса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. №1341/02-14 від 14.11.2018 року, ОСОБА_4 був єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, відомості про інших спадкоємців у нотаріуса відсутні.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоєцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_4 перейшло право на земельну ділянку, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданого 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією, та на 1/2 частку земельної ділянки, право на яку перейшло до ОСОБА_6, як до спадкоємця за законом першої черги після смерті ОСОБА_5, право його власності на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією.

Відповідно до ч.1, 2, 5 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоєцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, перейшло право на 1/2 частку земельної ділянки, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року; як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право на 1/2 частку земельної ділянки, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року та як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, право на земельну ділянку, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалося державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим 28.02.2003 року.

Водночас, з досліджених судом матеріалів справи, вбачається, що відповідно до оголошення, опублікованого в газеті "Життя і слово" №27-28 (9101-9102) від 08.04.2017 року, державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданий 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією ОСОБА_5 та державний державний акт на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданий 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією ОСОБА_6, вважаються недійсними, оскільки є втраченими.

З постанови приватного нотаріуса Острозького районного нотаріального округу Тишкун Ж.Я. №1340/02-14 від 14.11.2018 року вбачається, що для ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку, площею 3,28 га, яка належала ОСОБА_6, спадкоємцем після смерті якої був ОСОБА_4 та на земельну ділянку, площею 1,94 га, яка належала ОСОБА_5, спадкоємцями після смерті якого були ОСОБА_4 та ОСОБА_6, які спадщину фактично прийняли, але юридично своїх спадкових прав не оформили, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів на них.

Відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України, цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Оскільки ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 року, а ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_4 року та з моменту смерті припинилася їх цивільна правоздатність, а тому відновити втрачені державні акти на право приватної власності на землю немає можливості.

Окрім того, з повідомлення відділу в Острозькому районі Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області №304/101-18 від 02.11.2018 року вбачається, що з 01.01.2013 року державні акти на право власності на земельну ділянку не видаються.

Відповідно до п."г" ч.1 ст.81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Відповідно до ч.1, 2 ст.131 Земельного Кодексу України, громадяни, юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод. Укладення таких угод здійснюється відповідно до Цивільного кодексу України з урахуванням вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст.1225 ЦК України, визначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Таким чином, в судовому засіданні встановленно, що до ОСОБА_1, як спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, перейшло право на 1/2 частку земельної ділянки, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року; як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року та як до спадкоємця за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, право приватної власності на земельну ділянку, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим 28.02.2003 року, та ОСОБА_1 вважається такою, що прийняла спадщину, однак через відсутність правовстановлючих документів на земельні ділянки, не може отримати свідоцтво про право на спадщину та повною мірою реалізувати свої спадкові права, тому суд приходить до висновку про можливість задоволення позову.

На підставі п.4 ст.25, п.11 ч.1 ст.346, ст.ст.392, 1216-1218, 1258, 1261, 1268, 1269, 1297 ЦК України, ст.81, 131, 152 ЗК України, керуючись ст.10, 81, 200, 206, 263-265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов ОСОБА_1 до Острозької районної державної адміністрації Рівненської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Верхівська сільська рада Острозького району Рівненської області, Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області про визнання права власності на земельні ділянки задоволити.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 1,94 га (яка складається з двох ділянок: ділянка НОМЕР_8 площею 1,85 га, ділянка НОМЕР_7 площею 0,09 га), яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №166, що був втрачений.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, яка була спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_5, право приватної власності на 1/2 частку земельної ділянки, загальною площею 1,94 га (яка складається з двох ділянок: ділянка НОМЕР_8 площею 1,85 га, ділянка НОМЕР_7 площею 0,09 га), яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, право власності ОСОБА_5 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_2, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №166, що був втрачений.

Визнати за ОСОБА_1, як спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_4, який був спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, право приватної власності на земельну ділянку, загальною площею 3,28 га (яка складається з двох ділянок: ділянка НОМЕР_8 площею 3,18 га, ділянка НОМЕР_7 площею 0,10 га), яка розташована на території Верхівської сільської ради Острозького району Рівненської області та призначена для ведення особистого селянського господарства, право власності ОСОБА_6 на яку посвідчувалося Державним актом на право приватної власності на землю серії НОМЕР_3, виданим 28.02.2003 року Острозькою районною державною адміністрацією та зареєстрованим в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №97, що був втрачений.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 01.02.2019 року.

Суддя Острозького районного судуНазарук В.А.