Ухвала

від 30.01.2019 по справі 640/3730/16-ц

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/3730/16-ц

н/п 6/640/45/19

УХВАЛА

"30" січня 2019 р. Суддя Київського районного суду м. Харкова Зуб Г.А., розглянувши заяву представника заявника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - ОСОБА_3, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_4 про поворот виконання рішення суду , -

в с т а н о в и в :

Представник заявника ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_2 одночасно з подання заяви про поворот виконання рішення Київського районного суду м. Харкова від 06.10.2016 року у справі №640/3730/16-ц, звернулась до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на нерухоме та рухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_3 в межах суми позову; накласти арешт на частку в статутному капіталі ТОВ ЛМ-ХХІ , адреса місцезнаходження: 61013, м. Харків, вул. Шевченка, буд. 98, код ЄДРПОУ 33291093, що належить ОСОБА_5 та складає 45,2%, що в грошовому еквіваленті складає 12892,80 грн.; заборонити ОСОБА_3 вчиняти будь-які дії, спрямовані на зміну учасників ТОВ ЛМ-ХХІ та припинення вказаної юридичної особи; заборонити Департаменту реєстрації ХМР проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ЛМ-ХХІ , рішення про виділ юридичної особи, рішення про припинення юридичної особи, державну реєстрацію припинення юридичної особи в результаті її реорганізації або ліквідації; та накласти арешт на майно ТОВ ЛМ-ХХІ в межах суми позову, оскільки не вжиття вказаних заходів може ускладити виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 8 ст. 444 ЦПК України, при вирішенні питання про поворот виконання судового рішення суд може вжити заходів щодо забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Відповідно до ч.1, 2 ст.149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, та забороною вчиняти певні дії.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв'язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Відповідно до п. 6Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові N 6-605цс16 від 25 травня 2016 року, забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових

інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Проте, суд в частині вимоги представника заявника про забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, яке на праві власності належить ОСОБА_3 в межах суми позову, вважає за необхідне відмовити у зв'язку з ненаданням конкретних даних щодо будь-якого майна належного останній.

Що стосується вимог заявника щодо накладення арешту на частку в статутному капіталі ТОВ ЛМ-ХХІ , та на його майно, та заборону ОСОБА_5 вчиняти будь-які дії спрямовані на зміну учасників та припинення вказаної юридичної особи, а також в частині заборони Департаменту реєстрації ХМР проведення державної реєстрації змін до установчих документів ТОВ ЛМ-ХХІ , так як частка в статутному капіталі ОСОБА_3 складає 42,5 % , що в грошовому еквіваленті складає 12892,80 грн., то слід зазначити наступне.

Відповідноч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Так, згідно п. 43 рішення ЄСПЛ по справі Шмалько проти України право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності належить враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець, та такі заходи вжиття заходів забезпечення позову, які просить застосувати представник заявника при розгляді справи про поворот виконання рішення суду є, передусім, втручанням в діяльність юридичної особи та можуть порушувати права інших його засновників, що в свою чергу є порушення ст. 6 та ст.19 Конституції України.

Таким чином, суд, приймаючи до уваги, що предметом розгляду зазначеної справи є стягнення грошових коштів, тому відмовляє в задоволенні даної заяви про вжиття заходів забезпечення позову у заявлений представником заявника спосіб.

Керуючись ст.ст. 149-153 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви представника заявника ОСОБА_1 - адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову по цивільній справі за заявою ОСОБА_1, зацікавлені особи - ОСОБА_3, приватний виконавець виконавчого округу Харківської області ОСОБА_4 про поворот виконання рішення суду - відмовити в повному обсязі.

Ухвала може бути оскаржена в Харківський апеляційний суд протягом 15 діб.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Повний текст ухвали складено 30 січня 2019 року.

Суддя - Г.А. Зуб