Рішення

від 28.01.2019 по справі 709/1742/18

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 709/1742/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2019 року смт. Чорнобай

Чорнобаївський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді - Чубая В.В.,

за участі секретаря судового засідання - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Чорнобаївського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області, ПП "КП "Міжгір'я" про встановлення факту родинних відносин та про визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Чорнобаївського районного суду Черкаської області з цивільним позовом до Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області (далі - відповідач - 1), ПП "КП "Міжгір'я" (далі - відповідач - 2) про визнання права власності у порядку спадкування.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 22 грудня 2004 року померла її тітка - ОСОБА_2. В період свого життя ОСОБА_2 була членом колгоспу "Радянська Україна", який в 1995 році перетворився в СКВ "Міжгір'я", а з 1 березня 2014 року на підставі рішення загальних зборів спілку було реорганізовано в ПП "КП "Міжгір'я", яка є її правонаступником. Згідно з рішенням Чорнобаївської районної ради від 01 квітня 1994 року № 15-XXI СКВ "Міжгір'я" видано Державний акт на право колективної власності на землю від 18 липня 1994 року серії ЧР 19.4, з додатком № 1- списком громадян до нього, в якому за № 705 вказана тітка позивача ОСОБА_2 Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить вказана земельна ділянка. Заповіту остання не складала. Позивач позбавлена можливості оформити свої спадкові права на вказану земельну ділянку, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Крім того, для визнання права на спадщину померлої тітки позивачу необхідно встановити факт родинних відносин з нею, оскільки відсутні свідоцтва про народження її батька та тітки. У зв'язку з цим позивач просила встановити факт родинних відносин, а саме те, що ОСОБА_2 була її рідною тіткою, та визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на земельну частку (пай).

У судове засідання сторони не з'явилися. Позивач про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Відповідач - 1 надіслала лист, в якому погодилася з позовом та просила розглянути справу за відсутності її представника (а.с. 44). Відповідач - 2 надіслали лист, в якому просили розглянути справу без їх участі ( а.с. 68).

Виходячи з приписів ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено наступні обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.

ОСОБА_2 працювала в колгоспі "Радянська Україна", який в 1995 році був реорганізований в СКВ "Міжгір'я" і був членом цього господарства. З 1 березня 2014 року воно реорганізовано в ПП "КП "Міжгір'я".

Пунктом 2 Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720-95

"Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям", передбачено, що право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно з копією списку громадян - членів КСП "Міжгір'я" станом на 1 квітня 1994 року ОСОБА_2 вказана в ньому під № 705 (а.с. 19-20).

06 березня 2000 року померла ОСОБА_2, що підтверджується копією витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть від 30 серпня 2011 року (а.с. 10).

При житті ОСОБА_2 заповіту не складала, після її смерті відкрилася спадщина.

Загальними зборами членів колишнього КСП "Міжгір'я" від 19 травня 2011 року проведено розподіл земельних часток (паїв), що підтверджується копією протоколу зборів членів колишнього КСП "Міжгір'я", внесених до додатку № 1 до державного акту на право колективної власності на землю від 21 липня 1994 року серії ЧР № 19-4 (а.с. 15-17) та затверджено список громадян - членів колишнього КСП "Міжгір'я", які взяли участь у жеребкуванні по розподілу земельних часток (паїв) 19 травня 2011 року, що підтверджується додатком № 2 до протоколу зборів членів колишнього КСП "Міжгір'я" від 19 травня 2011 року, де під № 705 (номер ділянки (паю) зазначена ОСОБА_2

Згідно з довідкою Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області

№ 1680 від 30 серпня 2011 року, виданої на підставі погосподарської книги № 26 (особовий рахунок № 2057), ОСОБА_2 проживала одна та була зареєстрована за адресою:

вул. Івана Ле, 13, с. Загородище, Чорнобаївський район, Черкаська область (а.с. 14).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відсутність свідоцтва про народження тітки позивача ОСОБА_2 створює складнощі в отриманні спадщини після її смерті, а тому виникла необхідність встановлення факту родинних відносин, а саме, що позивач була племінницею ОСОБА_2

На підтвердження вказаного факту заявником надано до суду заяви свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, відповідно до змісту яких останні підтвердили, що дійсно позивач була рідною племінницею ОСОБА_2 (а.с. 66, 67). Справжність підписів ОСОБА_3, ОСОБА_4 у вказаних заявах посвідчено, а також встановлено їх особи та перевірено дієздатність секретарем виконавчого комітету Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області ОСОБА_5, а тому суд не вбачає необхідності допитувати вказаних осіб безпосередньо у судовому засіданні.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту, родинних відносин між фізичними особами.

Отже, досліджені у судовому засіданні докази, що з достовірністю підтверджують факт родинних відносин, а саме те, що позивач була рідною племінницею померлої ОСОБА_2 суд дійшов висновку про достатність підстав для встановлення даного факту та задоволення заяви, оскільки іншим чином встановити його неможливо, а встановлення цього факту необхідне заявнику для оформлення своїх спадкових прав.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема відповідні приписи ЦК УРСР.

Відповідно до положень ст. 524 ЦК УРСР спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом. Спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.

Як зазначено у ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 1 ст. 549 ЦК Української РСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном,

Положеннями ст. 102 ЗК України в редакції 1970 року та п. 7 Перехідних положень ЗК України від 25 жовтня 2001 року, громадяни, що одержали у приватну власність земельні ділянки у розмірах, що були встановлені раніше діючим законодавством України, зберігають права на ці ділянки.

Абзацом 2 п. 1 Розділу Х Перехідні положення ЗК України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року Про приватизацію земельних ділянок (втратив чинність), є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Пунктом "г" ч. 1 ст. 81 ЗК України громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, з-поміж іншого, прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" зазначено, що право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

Відповідно до п. 3.5 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування спори про визнання права власності на земельну ділянку та права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, зокрема у випадках, якщо відсутній отриманий спадкодавцем державний акт про право власності на земельну ділянку, зареєстрований належним чином, якщо спадкодавцем не був отриманий державний акт про право власності на земельну ділянку, або в державному акті є неточності, які підлягають виправленню, розглядаються судами з урахуванням вимог закону та роз'яснень, викладених в пунктах 10, 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування .

Частиною 1 ст. 3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Одним із способів захисту цивільних прав та інтересів відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України є визнання права.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивач, як спадкоємець померлої тітки - члена колективного сільськогосподарського підприємства, який отримав право на земельну ділянку (пай) за рахунок земель, отриманих СКВ "Міжгіря" в колективну власність, але не встигла при житті зареєструвати право власності на неї, має право на її успадкування, а тому позовні вимоги в цій частині є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, була племінницею ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка померла 06 березня 2000 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

смт. Чорнобай, Черкаська область, в порядку спадкування за законом право на земельну частку (пай) площами 2,5834 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:6348 та 0,0382 га, кадастровий номер 7125182800:05:000:7675, що належала її тітці ОСОБА_2, яка померла 06 березня

2000 року, за рахунок земель, що перебувають у користуванні ПП "КП "Міжгір'я" згідно з державним актом серії ЧР 19.4 від 21 липня 1994 року в адміністративних межах Іркліївської сільської ради Чорнобаївського району Черкаської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Апеляційного суду Черкаської області.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасником справи до або через відповідний суд.

Суддя В.В. Чубай