Провадження № 1-кс/760/323/19
Справа № 760/31082/18
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 січня 2019 року слідчий суддя Солом`янського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сітібуд-Гарант», про скасування арешту майна, -
ВСТАНОВИВ:
до слідчого судді надійшло клопотання директора ТОВ «Сітібуд-Гарант», про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15 серпня 2018 року на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках відкритих у ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614) ТОВ «Сітібуд-Гарант» (код ЄДР 40588975) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня).
Своє клопотання заявник мотивує тим, що виходячи зі змісту клопотання слідчого про накладення арешту на майно та ухвали слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2018 року, СУ ФР ГУ ДФС у Київській області здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №32018110000000037 від 14.05.2018 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.3 ст. 212 КК України щодо ТОВ «Перспектива».
Також, заявник зазначив, що в ході досудового розслідування слідчим встановлено, що контрагентом ТОВ «Перспектива» є ТОВ «Сітібуд-Гарант», яке на думку слідчого має ознаки фіктивності, що стало підставою для звернення до суду з клопотанням про накладення арешту на розрахункові рахунки ТОВ «Сітібуд-Гарант».
При цьому, заявник вказує, що досудове розслідування у даному кримінальному провадженні триває півроку, арешт на рахунки накладено близько 4 місяців, органом досудового розслідування наявність в діях ТОВ «Сітібуд-Гарант» ознак фіктивності не встановлено, проведено лише дві слідчі дії.
Заявник вважає, що у арешті грошових коштів, що знаходяться на розрахункових рахунках ТОВ «Сітібуд-Гарант» у ПАТ «Креді Агріколь Банк» відпала потреба, оскільки органом досудового розслідування не доведені обставини, що стали підставами для звернення з відповідним клопотанням до суду та прийняття судом відповідного рішення.
Від представника ТОВ «Сітібуд-Гарант» надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, вимоги клопотання підтримував та просив його задовольнити.
Слідчий в судове засідання не з`явився, про час, день та місце розгляду клопотання повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомляв, їх не явка не перешкоджає розгляду справи.
Вивчивши матеріали клопотання, та додані до нього документи, слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Судовим розглядом встановлено, що ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2018 року в межах кримінального провадження №32018110000000037 накладено арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках відкритих у ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614) ТОВ «Сітібуд-Гарант» (код ЄДР 40588975) - № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня).
В ухвалі слідчого судді вказано, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 170 КПК України, так як є достатні підстави вважати, що дані кошти є предметом протиправної діяльності, самі по собі є об`єктом та знаряддям злочину, містять ознаки речових доказів та використовувались та отримані внаслідок вчинення шахрайських дій, а також для сприяння суб`єктам підприємницької діяльності мінімізації податкових зобов`язань, розкраданню державного майна та легалізації коштів, здобутих злочинним шляхом, отримані злочинним шляхом та можуть бути засобами для розкриття злочину та виявлення винних осіб та, в подальшому, визнанні речовими доказами по кримінальному провадженню.
На час розгляду клопотання слідчим не надані докази того, що кошти на банківських рахунках ТОВ «Сітібуд-Гарант» (код ЄДР 40588975) були предметом злочинних дій, передбачених ч.5 ст.27 ч.3 ст.212 КК України.
Разом з цим, виходячи з правової кваліфікації злочину в ухвалі слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2018 року відсутні фактичні дані, які свідчать про те, що майно, на яке накладено арешт ухвалою слідчого судді відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, в тому числі, зберегло на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, набуте кримінально протиправним шляхом або отримано юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Крім того, слідчий суддя враховує, що з моменту початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018110000000037 від 14.05.2018 року пройшло більше 6 місяців, однак жодній особі повідомлення про підозру не вручено, відомості про проведення будь-яких слідчих дій щодо арештованого майна слідчому судді не надані.
Вказане свідчить, що арешт банківських рахунків ТОВ «Сітібуд-Гарант» жодним чином не забезпечує дане кримінальне провадження, а потреби досудового розслідування не виправдовують такий ступінь втручання у права Товариства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України, - арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
В даному випадку, на підставі вищенаведених доказів, представник заявника довів, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба.
Крім того, слід зазначити, що деякі принципи кримінального процесу, відображені у КПК та рішеннях Європейського суду з прав людини.
Зокрема, ст. ст. 7, 16КПК України установлюють, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який в даному випадку йде мова у прийнятому рішенні щодо арешту коштів та банківських рахунків.
Відповідно до усталеної практики ЄСПЛ володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Поняття «законність» у розумінні Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод передбачає дотримання відповідних положень національного законодавства та принципу верховенства права, що включає свободу від свавілля (рішення у справах «Антріш проти Франції» та «Кушоглу проти Болгарії»).
Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами щодо захисту основоположних прав конкретної особи. Про необхідність досягнення такого балансу йдеться в ст. 1 Першого протоколу. Баланс не буде забезпечений, якщо на особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»). Інакше кажучи, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
В умовах, коли органи досудового розслідування не мають або не надають доказів того, що грошові кошти або банківські рахунки є доказом злочину та/або відповідають критеріям, визначеним у ч. 1 ст. 170 КПК України, є всі підстави для задоволення клопотання та зняття арешту.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 16, 132, 170, 174, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
УХВАЛИВ:
клопотання задовольнити.
Скасувати арешт з майна - грошових коштів, що знаходяться на рахунках № НОМЕР_1 (українська гривня), № НОМЕР_2 (українська гривня), який відкритий ТОВ «Сітібуд-Гарант» (код ЄДР 40588975) в ПАТ «Креді Агріколь Банк» (МФО 300614), який був накладений ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 15.08.2018 року в межах кримінального провадження №32018110000000037.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає і заперечення проти неї можуть бути подані під час підготовчого провадження в суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.01.2019 |
Оприлюднено | 14.02.2023 |
Номер документу | 79570721 |
Судочинство | Кримінальне |
Кримінальне
Солом'янський районний суд міста Києва
Сенін В. Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні