Постанова

від 31.01.2019 по справі 638/6111/17

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року

м. Харків

справа № 638/6111/17

провадження № 22-ц/818/554/19

Харківський апеляційний суду складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого: Коваленко І.П.,

суддів: Овсяннікової А.І., Сащенко І.С.,

за участі секретаря: Дмитренко А.Ю.,

учасники справи:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Групп",

відповідач: ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Групп" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Групп" на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2018 року (в складі судді Подус Г.С.),

установив:

У червні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Групп"звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, в якому просивстягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Нафтаком Групп штраф за розголошення та неправомірне використання інформації, що становить комерційну таємницю та інформацію, що є конфіденційною, у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. та 600 000 грн. 00 коп. збитків.

Позов мотивований тим, що відповідач перебував у трудових стосунках з позивачем, працюючи начальником відділу збуту ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП згідно з наказом від 13 січня 2015 року № 1-к. На підставі наказу від 10 лютого 2016 року ОСОБА_1 мав доступ до відомостей, що становлять комерційну таємницю та конфіденційну інформацію ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП . На підставі наказу від 10 жовтня 2016 року № 32-к трудовий договір припинено за пунктом 1 статті 36 КЗпП України за згодою сторін.

Однак, під час виконання трудових функцій та після припинення трудових відносин на думку позивача, ОСОБА_1 розголосив відомості, що становлять комерційну таємницю ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП , та скористався такими відомостями в інтересах іншого підприємства.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримував, та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач зазначав, що позовна заява є необґрунтованою, та такою що не підлягає задоволенню та просив відмовити у задоволенні позову ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП в повному обсязі.

Представником відповідача до суду був поданий відзив на позовну заяву Вх. №4793 від 02.02.2018 року, в якому викладено заперечення проти позову з огляду на те, що позовні вимоги є необґрунтованими, а сама позовна заява не містить жодних доказів, які б підтверджували ці позовні вимоги. Зазначено, що позивач хибно вважає, що відповідачем було розголошено інформацію, що становить комерційну таємницю та конфіденційну інформацію.

Крім того, вказано, що в частині штрафу за розголошення та неправомірне використання інформації, що становить комерційну таємницю та інформацію, що є конфіденційною, у розмірі 1 000 000 грн. 00 коп. позивач наголошував що обидва підприємства здійснюють свою діяльність в галузі постачання промислового обладнання, але вони спеціалізуються на постачанні зовсім різних товарних груп, в зв'язку з чим не можуть вважатися конкурентами, а інформація про ціни, торгові націнки, собівартість, постачальників, та іншої інформації про насосне обладнання не має жодної цінності при постачанні компресорного обладнання та в її розголошенні не має жодного сенсу та позивачем не надано жодного конкретного доказу розголошення. Відповідач зазначав, що в контексті статті 162 Господарського кодексу України та статті 505, 508 Цивільного кодексу України інформація про контакти відділу закупівель не може вважатись комерційною таємницею, оскільки знаходиться у відкритому доступі, а тому в цій частині не підлягає правовій охороні. Стосовно сплати збитків у вигляді упущеної ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП вигоди у розмірі 600 000 грн. 00 коп., відповідач зазначав, що позовні вимоги не обґрунтовані, адже по-перше сама сума не має жодного документарного підтвердження, по-друге в даній сумі не враховані потенційні витрати позивача, та по-третє не надано жодних доказів того, що падіння об'ємів постачання продукції було викликане діями відповідача, по-четверте ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП та ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ не є конкурентами та спеціалізуються на поставках зовсім різних товарних груп, які не є товарами замінниками й потреба в компресорах чи насосах не є взаємопов'язаною.

Представником позивача подано відповідь на відзив Вх. № 26610 від 07.06.2018 року, в якій представник вказує, що твердження представника позивача є необґрунтованим, з огляду на те, що спектр розголошеної інформації ОСОБА_1 та спектр інформації, що є заниженою на ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП є значно ширшою, ніж та, що є у відкритому доступі, що є очевидним. Крім того, розголошувати таку інформацію, у будь-якому випадку, ОСОБА_1 не мав права, адже взяв на себе зобов'язання про нерозголошення, та слідуюче за ним - акцесорне, про можливість стягнення з нього штрафу за таке розголошення.

Представником відповідача подано заперечення на відзив на позовну заяву ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП Вх. № 30881 від 03.07.2018 року.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2018 рокуу задоволенні позовних вимог ТОВ "Нафтаком Групп" до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів - відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням суду, ТОВ "Нафтаком Групп"звернулась на це рішення з апеляційною скаргою, в якій, з посиланнями на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить вказане рішення скасувати та ухвалите нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що представник ТОВ "Нафтаком Групп" більше трьох разів звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з клопотаннями про витребування інформації та документів від Східної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області, зокрема стосовно отримання інформації по взаємодіям ТОВ Промсервіскомпект з ПАТ Укрнафта - номенклатури товарів, що постачались, кількість, вартість вказаної продукції тощо. Вказані клопотання були подані з метою ілюстрації суду, які дійсно товари постачає ТОВ Промсервіскомпект з ПАТ Укрнафта , довести суду факт того, що вказане підприємство постачає вказаному покупцеві товари, суміжні з тими, які постачає ТОВ "Нафтаком Групп", щоб продемонструвати об'єми вказаних поставок та часові рамки їх виникнення. Натомість суд першої інстанції відмовив в задоволенні вказаних клопотань.

Також, зазначав, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки показанням свідків та посилалась на необґрунтоване твердження суду першої інстанції про припинення існування комерційної таємниці ТОВ "Нафтаком Групп".

14 грудня 2018 року до Харківського апеляційного суду на вищевказану апеляційну скаргу надійшов відзив ОСОБА_1, в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся осіб, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що 13.01.2015 року ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП прийнято на роботу ОСОБА_1 на посаду начальника відділу збуту, що підтверджується наказом №1-к від 13.01.2015 року. (т. 1, а.с. 20-21)

ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП є департаментом продажів по Україні насосів для нафтопереробки та нафтохімії торгової марки завод нафтогазового обладнання , так як на сайті Харківмаш вказані ті ж самі телефони й адреса електронної скриньки, які вказані ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП в доданих до позовної заяви офертах та договорах. Даний факт підтверджується офертами та договорами долученими до позовної заяви позивачем та роздруківкою сторінки контактів з сайту www.kharkovmash.com наданої відповідачем.

Згідно з описанням профілю компанії Харківмаш з сайту www.kharkovmash.com, наданого відповідачем група компаній Харківмаш спеціалізується на виробництві насосного обладнання для нафтопереробки та нафтохімії торгової марки завод нафтогазового обладнання .

Згідно з пояснень відповідача викладених у відзиві на позовну заяву, під час трудових відносин з ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП відповідач був відповідальний за продаж та постачання, в тому числі на ПАТ УКРТАТНАФТА , саме насосного обладнання.

10.10.2016 року згідно з наказом №32-к про припинення трудового договору ОСОБА_1 було звільнено з ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП за згодою сторін на підставі п.1 ст. 36 Кодексу законів про працю України.(т.1, а.с. 22)

В подальшому ОСОБА_1 працевлаштувався на роботу до ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ , яке також мало ділові відносини з ПАТ УКРТАТНАФТА , ще до прийняття відповідача на роботу, що зокрема підтверджується копією Договору №ПСК-16/1 від 29.06.2016 року, долученого відповідачем до відзиву на позовну заяву.(т. 1, а.с.257-262)

Посилання позивача стосовно того, що ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ є його конкурентом на підставі того, що у двох підприємств співпадає 3 коди КВЕД та вони обидва співпрацюють з ПАТ УКРТАТНАФТА , а відповідачем була розголошена комерційна таємниця та конфіденційна інформація стосовно взаємовідносин з ПАТ УКРТАТНАФТА , обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції і не приймаються колегією суддів.

Так, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що один код КВЕД може об'єднувати в собі багато видів діяльності, як наприклад спільний для обох підприємств код 28.99 КВЕД, який включає в себе 15 видів різних виробництв, що підтверджується детальним описом коду 28.99 КВЕД наданого відповідачем з сайту Держстату України.(т. 1, а.с.250)

Стосовно співпраці з ПАТ УКРТАТНАФТА , судом першої інстанції встановлено що ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ здійснює постачання на ПАТ УКРТАТНАФТА компресорного обладнання та супутніх деталей. ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ ніколи не здійснювало поставок продукції, яку постачало ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП , ніколи не здійснювало поставок насосів торгової марки завод нафтогазового обладнання , та не співпрацювало з іншими постачальниками ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП . В свою чергу ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП ніколи не здійснював постачання компресорного обладнання, яким займається ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ .

Будь-яких доказів цього представником позивача не надано.

Також судом встановлено, що ПАТ УКРТАТНАФТА здійснює закупівлю не тільки насосного обладнання, а закуповує широку номенклатуру товарів, інформація про їх потреби є відкритою, а сама процедура закупівлі починаючи з 2016 року здійснюється шляхом проведення відкритих торгів на платформі https://smarttender.biz/, також інформація про всі закупівлі дублюється на власному сайті ПАТ УКРТАТНАФТА у розділі Наші потреби , та доступ до даної інформації є безоплатним та вільним, взяти участь у он-лайн тендері може будь-яка особа, що виявить бажання. Дані обставини підтверджуються роздруківкою розділу Наші потреби з сайту ПАТ УКРТАТНАФТА та повідомленнями про закупівлі, що були долучені відповідачем до відзиву на позовну заяву.

Отже, хоча обидва підприємства здійснюють свою діяльність в галузі постачання промислового обладнання, але вони спеціалізуються на постачанні зовсім різних товарних груп.

Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП та ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ одночасно приймали участь у відкритих торгах.

Згідно з частини 1 статті 10 ЗУ Про публічні закупівлі , замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює на веб-порталі Уповноваженого органу в порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю, а саме: оголошення про проведення процедури закупівлі та тендерну документацію - не пізніше ніж за 15 днів до дня розкриття тендерних пропозицій, якщо вартість закупівлі не перевищує межі, встановлені у частині четвертій цієї статті, та не пізніше 30 днів у разі перевищення таких меж.

Згідно з частини 2 статті 10 ЗУ Про публічні закупівлі , інформація, зазначена у частині першій цієї статті, може додатково оприлюднюватися замовником в інших засобах масової інформації, на веб-сайтах замовника (у разі наявності) або веб-сайтах відповідних органів влади, органів місцевого самоврядування.

Згідно з частин 5 статті 10 ЗУ Про публічні закупівлі , доступ до інформації, оприлюдненої на веб-порталі Уповноваженого органу, є безоплатним та вільним. Інформація про закупівлю, визначена цим Законом, розміщується на веб-порталі Уповноваженого органу безоплатно через авторизовані електронні майданчики.

Уповноважений орган забезпечує оприлюднення інформації про закупівлі, зазначеної у частині першій цієї статті, відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації", у тому числі у формі відкритих даних.

Згідно з частини 2 статті 20 ЗУ Про публічні закупівлі - під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Для проведення процедури закупівлі має бути подано не менше двох пропозицій.

Згідно з частини 1 статті 21 ЗУ Про публічні закупівлі , оголошення про проведення процедури відкритих торгів безоплатно оприлюднюється на веб-порталі Уповноваженого органу відповідно до статті 10 цього Закону.

З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що інформація про всі закупівлі ПАТ УКРТАТНАФТА є відкритою та доступна будь-кому на сайті підприємства в розділі наші потреби , взяти участь у тендері може брати необмежена кількість осіб.

Стосовно умов укладених договорів з ПАТ УКРТАТНАФТА встановлено, що всі договори з ПАТ УКРТАТНАФТА укладаються за типовими формами й є однаковими для всіх постачальників. Відповідно до п.п. 7 частини 2 статті 22 ЗУ Про публічні закупівлі , тендерна документація повинна містити: проект договору про закупівлю з обов'язковим зазначенням порядку змін його умов. Тобто дана інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню.

Відносно інформації про ціни, торгові націнки, собівартість, постачальників, та іншої інформації про насосне обладнання, на постачанні якого спеціалізується ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП , то вона не має жодної цінності при постачанні компресорного обладнання, яке постачає ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ , в зв'язку з чим у відповідача не існувало потреби в розголошенні подібної інформації.

Щодо умов переговорів з ПАТ УКРТАТНАФТА , в зв'язку з тим що закупівлі здійснюються шляхом проведення відкритих он-лайн торгів на платформі https://smarttender.biz/, то між ПАТ УКРТАТНАФТА та її постачальниками взагалі не має жодних переговорів і закупівлі здійснюються он-лайн без контакту зі співробітниками ПАТ УКРТАТНАФТА .

Що стосується інформації про контакти співробітників ПАТ УКРТАТНАФТА відповідальних за закупівлі, то відповідно пп. 16 частини 2 статті 22 ЗУ Про публічні закупівлі , тендерна документація повинна містити: прізвище, ім'я та по батькові, посаду та адресу однієї чи кількох посадових осіб замовника, уповноважених здійснювати зв'язок з учасниками, таким чином дана інформація є відкритою та знаходиться у вільному доступі.

Відповідно до частини 1 статті 505 ЦК України - комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв'язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

Відповідно до статті 508 ЦК України - строк чинності права інтелектуальної власності на комерційну таємницю обмежується строком існування сукупності ознак комерційної таємниці, встановлених частиною першою статті 505 Цивільного кодексу України.

Конфіденційність комерційної таємниці полягає в тому, що інформація, яка становить комерційну таємницю, в цілому чи в певній формі та сукупності її складових має бути невідомою та не бути легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить.

Комерційну цінність інформації, яка становить комерційну таємницю, розуміють таким чином, що її використання надає володільцю інформації певні економічні переваги в силу того, що його конкуренти або інші особи такою інформацією не володіють.

Існують загальні та спеціальні підстави припинення прав на комерційну таємницю. Загальною підставою припинення прав на комерційну таємницю є припинення хоча б однієї з її ознак.

Відповідно до статті 20 ЗУ Про інформацію за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Відповідно до частини 1 статті 162 Господарського кодексу України суб'єкт господарювання, що є володільцем технічної, організаційної або іншої комерційної інформації, має право на захист від незаконного використання цієї інформації третіми особами, за умов, що ця інформація має комерційну цінність у зв'язку з тим, що вона невідома третім особам і до неї немає вільного доступу інших осіб на законних підставах, а володілець інформації вживає належних заходів до охорони її конфіденційності.

Відповідно до частини 2 статті 162 Господарського кодексу України строк правової охорони комерційної таємниці обмежується часом дії сукупності зазначених у частині першій цієї статті умов.

Таким чином, право на комерційну таємницю діє до того часу, доки зберігається фактична монополія особи на інформацію, що складає таємницю і доки ця інформація залишається нерозкритою. Ця обставина є вирішальною при обранні виду правової охорони.

Відповідно до частини 3 статті 162 Господарського кодексу України особа, яка самостійно і добросовісно одержала інформацію, що є комерційною таємницею, має право використовувати цю інформацію на свій розсуд.

Тобто, якщо відповідна інформація була отримана заінтересованою особою, наприклад, шляхом вивчення відкритих відомостей, ознайомлення із публікаціями, тощо, вона не визнається комерційною таємницею.

Відповідно до частини 2 статті 505 ЦК України, комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.

Закон не встановлює будь-яких вимог до формалізації об'єктивного вираження інформації, яка становить комерційну таємницю. Відтак, нею можуть бути й відомості, повідомлені усно, зафіксовані письмово, виражені графічно тощо.

Не може бути віднесена до комерційної таємниці інформація, яка згідно з Законом України "Про інформацію" підпадає під режим таємної (державна таємниця) або, навпаки, відкритої інформації. Так само не можуть становити комерційної таємниці відомості, які підлягають обов'язковому опублікуванню, наданню на запит необмеженого кола заінтересованих осіб, а також відомості, щодо яких в законодавстві міститься пряма заборона на поширення на них режиму обмеженого доступу.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку стосовно того, що позивачем на надано доказів розголошення та неправомірного використання інформації, що становить комерційну таємницю ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП та інформації що є конфіденційною.

Позовні вимоги щодо сплати збитків у вигляді упущеної ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП вигоди у розмірі 600 000,00 (шістсот тисяч гривень 00 копійок) гривень також є безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Твердження про те, що ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП була спричинена шкода у розмірі 600 000,00 (шістсот тисяч гривень 00 копійок) гривень через зменшення об'ємів поставок на ПАТ УКРТАТНАФТА через те, що відповідач почав працювати на іншому підприємстві є необґрунтованими так як ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП та ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ не є конкурентами та спеціалізуються на поставках зовсім різних товарних груп потреба в яких не є взаємопов'язаними.

Позивачем не надано жодного документарного обґрунтування падіння об'ємів поставок на ПАТ УКРТАТНАФТА , не надано жодного документарного підтвердження взаємозв'язку між падінням поставок та діями відповідача, не надано жодного розрахунку який би підтверджував суму збитків.

Крім того, об'єм поставок не можна вважати упущеною вигодою, так як продукція, яка поставляється, має свою собівартість та підприємство, яке здійснює постачання повинно спочатку понести певні витрати на виготовлення продукції чи на її придбання. Таким чином, при постачанні продукції реальні доходи постачальника значно менші за суму контракту, через витрати, які він повинен був би понести.

Посилання позивача на пояснення свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, обґрунтовано не прийняті судом першої інстанції, оскільки вони пояснили суду, що після звільнення ОСОБА_1, на його робочому комп'ютері, побачили в його особистій пошті адресацію листів, документів та протоколи виконавчих робіт, план дій по контрагентам підприємства, які були відправлені підприємствам - конкурентам ТОВ ПРОМСЕРВІСКОМПЛЕКТ , ТОВ Техносинтез .

Однак, ці пояснення не підтверджують факту розголошення ОСОБА_1 комерційної таємниці. Суд враховував, що ОСОБА_1 будучи працівником ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП міг вести переговори з іншими підприємствами саме як представник ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП , а тому, враховуючи, що свідки не можуть надати інформацію щодо змісту даних листів, неможливо стверджувати, що ОСОБА_1 розголосив комерційну таємницю. Крім того, незрозуміло, чому свідки бачили наявність листів, однак не ознайомилися з їх змістом, і чому позивач не долучив їх роздруківки на підтвердження своєї позиції, тим паче, що вони залишилися на робочому комп'ютері ОСОБА_1, який належить ТОВ НАФТАКОМ ГРУПП .

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача не зміг надати пояснень стосовно того, якого змісту були ці листи, а також пояснив, що роздруківки цих листів немає.

Також, позивачем не надано жодного доказу існування причинно-наслідкового зв'язку між можливим падінням об'єму постачання, розмір та наявність якого не підтверджується жодними документами, та діями безпосередньо відповідача.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом першої інстанції безпідставно відмовлено у клопотанні про витребування інформації та документів від Східної об'єднаної ДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області зокрема стосовно отримання інформації ТОВ Промсервіскомплект стосовно номенклатури товарів, що постачались, кількість, вартість вказаної продукції, контрагентів, тощо, колегією суддів не приймаються, оскільки ця інформація стосується господарської діяльності ТОВ Промсервіскомплект , яке до участі у справі не притягалось.

Будь-яких доказів стосовно взаємодій ТОВ Промсервіскомплект з ПАТ Укрнафта позивачем не надано.

Доказування є єдиним шляхом судового встановлення фактичних обставин справи і передує акту застосування в судовому рішенні норм матеріального права, висновку суду про наявність прав і обов'язків у сторін.

Відповідно до статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частини 2 статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, постановлено з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 365, 366, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нафтаком Групп" - залишити без задоволення.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 28 вересня 2018 року- залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 01 лютого 2019 року.

Головуючий - І.П. Коваленко

Судді - А.І. Овсяннікова

І.С. Сащенко