Постанова
від 24.01.2019 по справі 910/9331/18
ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" січня 2019 р. Справа№ 910/9331/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Разіної Т.І.

Чорногуза М.Г.

при секретарі Пугачовій А.С.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Стужук А.О. директор;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш"

на рішення Господарського суду міста Києва від 08.11.2018 (повне рішення складено 19.11.2018)

у справі №910/9331/18 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш"

про стягнення 266 340,00 грн.

УСТАНОВИВ:

У липні 2018 року Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (далі - позивач) звернулось у Господарський суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш" (далі - відповідач) про стягнення 104220,00грн. пені та 162120,00 грн. штрафу, нарахованих у зв'язку із несвоєчасною поставкою відповідачем продукції за Договором поставки №121 від 23 лютого 2017 року (№ 53-122-01-17-04698 від 06.03.2017).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2018 року позов задоволено.

З ТОВ "КТЗ-Енергомаш" на користь ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" стягнуто 104220,00 грн. пені, 162120,00грн. штрафу.

В апеляційній скарзі ТОВ "КТЗ-ЕНЕРГОМАШ" просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги позивача залишити без задоволення.

Скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджуються належним чином; копії документів, додані до позовної заяви, не засвідчені належним чином; в процесі виконання договору відповідач неодноразово повідомляв позивачу про необхідність перенесення строку поставки у зв'язку із затягуванням процесу погодження Технічного завдання зі сторони позивача, отже, відсутня вина відповідача у простроченні поставки товару; позивачем не доведено наявності збитків, завданих внаслідок прострочення поставки, що може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що позовна заява підписана уповноваженою особою; оригінали документів, доданих до позову, були пред'явлені у судовому засіданні для огляду; договір поставки між сторонами був укладений за результатами відкритих торгів; відповідач, ознайомившись з тендерною документацією, об'єктивно оцінював свої можливості щодо змоги виконати умови договору; сторонами не вносились зміни в умови договору щодо строків поставки і відповідач намагається покласти на ВП "РАЕС" відповідальність за затягування оформлення технічного завдання.

16 січня 2019 року від позивача надійшло клопотання про визнання спору малозначним, у якому він, з метою забезпечення участі представника ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" у розгляді справи, на підставі ст.12, 42 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) , просить визнати справу малозначною.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засідання заперечив щодо клопотання позивача про визнання справи малозначною, просив відкласти розгляд справи для забезпечення можливості позивачу направити у судове засідання повноважного представника, також підтримав доводи, викладені у апеляційній скарзі, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення та відмовити у позові.

Клопотання позивача про визнання справи малозначною відхилено судом, оскільки дана справа не підпадає під ознаки малозначних справ, встановлені ч.5 ст. 12 ГПК України, у зв'язку із чим судом, відповідно до ст. 58 ГПК України, не допущено до участі у справі представника позивача ОСОБА_4, який не є адвокатом або законним представником позивача.

Також судом відхилено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи через неявку повноважного представника позивача, оскільки ухвалою суду про відкриття апеляційного провадження явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а відповідно до ч.12 ст. 270 ГПК України неявка сторін не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA-2016-10-28-000373-c ТОВ "КТЗ-Енергомаш" було визнано переможцем відкритих торгів з закупівлі установки очищення мастила (том 1 а.с.9).

На підставі вказаних відкритих торгів 23 лютого 2017 року між Відокремленим підрозділом "Рівненська атомна електрична станція ", який діє від імені Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш", як постачальником, було підписано Договір поставки № 121 (№ 53-122-01-17-04698 від 06.03.17) (далі - договір), за умовами якого (п. 1.1) в порядку та на умовах, визначених договором, Постачальник зобов'язується поставити для потреб замовника продукцію, а Замовник здійснити оплату поставленої продукції за кількістю та цінами, що передбачені специфікацією (додаток № 1 до договору) (том 1 а.с.13-15).

Дата укладення договору - 06.03.2017 - встановлена пунктом 16 Звіту про результати проведення процедури закупівлі.

Предметом поставки за договором є 28.29.1 (42913000-9, установка очищення мастила) виробництва ТОВ "Атоммонтажсервіс", Україна (п. 1.2 Договору).

Також між сторонами підписано та скріплено печатками специфікацію (додаток № 1 до договору) (в редакції протоколу розбіжностей) (том 1 а.с.15 зворот).

Згідно з пунктами 2.1, 2.2 договору (в редакції протоколу розбіжностей) ціна продукції, що поставляється за договором становить 1.930.000,00 грн. та ПДВ 386.000,00 грн. загальна сума договору становить 2.316.000,00 грн.

У пунктом 3.1 договору сторони погодили, що продукція поставляється постачальником протягом 150 днів з моменту укладення договору. Продукція поставляється на умовах DDP згідно "Інкотермс-2000". місце поставки та вантажоотримувач м. Вараш, склад Рівненського відділення ВП "Складське господарство" ДП "НАЕК" "Енергоатом".

Згідно з п.3.2 договору при поставці продукції сторони керуються діючим законодавством та цим договором.

Пунктом 9.1 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої продукції.

Відповідно до п. 11.1 договору він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.17., а в частині виконання гарантійних зобов'язань постачальника, які передбачені договором - до спливу гарантійних строків.

Додатком №2 до договору сторонами визначено Технічні вимоги та умови постачання установки очищення оливи (том 1 а.с.17-24), у пункті 2.1 яких визначено перелік норм, правил і стандартів, яки повинні бути враховані при проектуванні, виготовленні та випробуваннях продукції, що закуповується, зокрема - СОУ НАЕК 081:2015 Управління закупівлями продукції. Система оцінки відповідності продукції. Випробування та приймання продукції для АЕС.

Вимоги процедур з оцінювання відповідності продукції під час її випробування та приймання установлені Стандартом ДП "НАЕК "Енергоатом" СОУ НАЕК 081:2015 (том 1 а.с.77-108).

Згідно п.1.5 СОУ НАЕК 081:2015 вимоги цього стандарту обов'язкові, у тому числі, для сторонніх виробників (постачальників) продукції, якщо така вимога включена до договору (контракту).

Пунктом 10.3 СОУ НАЕК 081:2015 визначено, що документом для розробки, виготовлення, приймання та постачання одиничної продукції є технічне завдання, в якому викладено необхідні вимоги до продукції та робіт, що мають бути виконані під час виготовлення, випробувань та приймання. В технічному завданні зазначається кількість виробів (обсяг партії), що мають виготовити в межах всього замовлення. Вимоги до змісту технічного завдання на продукцію одиничного виробництва для СВБ докладно викладено у СОУ НАЕК 077.

Правила розроблення, вимоги до змісту та оформлення, порядок розгляду та погодження "Технічних умов", "Технічних специфікацій" та "Технічних завдань" встановлені Стандартом ДП "НАЕК "Енергоатом" СОУ НАЕК 077:2015 (том 1 а.с.109-145).

Пунктом 1.4 СОУ НАЕК 077:2015 визначено, що вимоги цього стандарту обов'язкові для включення в документацію конкурсних торгів та/або у договори з організаціями, які виконують розроблення, виготовлення або постачання продукції для атомних електричних станцій.

Згідно визначення понять, які наведені у розділі 3 СОУ НАЕК 077:2015, замовником продукції є ДП "НАЕК "Енергоатом", на замовлення якого створюється, виробляється та (або постачається) продукція; постачальником є юридична особа будь-якої організаційно-правової форм та форм власності, або фізична особа-підприємець, яка виконує господарські зобов'язання на підставі господарського договору та інших угод із замовником щодо постачання продукції, виконання робіт, надання послуг; споживачем продукції є підприємством чи організація, які використовують дану продукцію за її призначенням.

Відповідно до п.3.23 СОУ НАЕК 077:2015 технічне завдання (далі - ТЗ) на створення одиничної продукції є основним вихідним документом на розроблення продукції, для якої не передбачені ТУ, ТС, що містить необхідні вимоги до розроблення, виготовлення, випробувань, приймання й постачання, а також впровадження та експлуатації одиничної продукції.

Пунктом 5.8.1 СОУ НАЕК 077:2015 встановлено, що розроблення ТЗ на замовлення ДП "НАЕК "Енергоатом" може здійснювати розробник продукції на підставі договору згідно з вихідними даними замовника.

У пункті 5.10 СОУ НАЕК 077:2015 передбачено, що ТУ, ТС, ТЗ погоджуються в ДП "НАЕК "Енергоатом" з тими ВП АЕС, на які передбачається постачання продукції за цим документом. ТУ, ТС, ТЗ можуть бути використані для здійснення закупівель для інших ВП АЕС після погодження з ними.

21 березня 2017 року відбулась Стартова нарада по реалізації договору на поставку установки очистки оливи для ВП РАЕС, результати якої оформлені протоколом №1 (том 1 а.с.149-152).

Пунктом 1.1.1 протоколу визначені особи, які здійснюють керівництво проектом.

У пункті 1.1.2 протоколу зазначено, що надання технічних та інших документів по проекту буде здійснюватись на бланку організації за підписом уповноважених посадових осіб. Сторонами домовлено, що документація може передаватись по електронній пошті з подальшою передачею оригіналу на паперовому носії. Схема передачі - "Постачальник - Замовнику та навпаки".

Все листування по проекту обов'язково, крім інших організацій (при необхідності), відбувається на одну адресу, а саме, на адресу ВП РАЕС (ОСОБА_5.).

За результатами наради вирішено, зокрема, технічне завдання на поставу для установки очищення оливи надати на погодження замовнику. До технічного завдання на поставку включити деталізований перелік обладнання по окремим одиницям з розшифровкою комплектів та систем. Відповідальний ТОВ "КТЗ- Енергомаш", термін до 04 квітня 2017 року.

Супровідним листом від 10 квітня 2017 року за вих. №104/04 відповідач направив на адресу ВП "Рівненська АЕС" для погодження технічне завдання, а також документацію, необхідну для проектної організації для виконання проекту прив'язки. Додатково електронна версія документів була направлена на електронну адресу (том 1 а.с.146).

Управління капітального будівництва ВП "Рівненська АЕС" 13 квітня 2017 року направило факсограму за вих. №061-08/398Е інституту "Енергопроект" (КІЕП), з наданими відповідачем документами, для врахування при коригуванні робочої документації (том 1 а.с.147).

27 квітня 2017 року позивач направив відповідачу лист за вих. №170/3698, у якому просив розглянути можливість дострокової поставки обладнання, а саме, на протязі червня 2017 року (том 1 а.с.148).

Відповідач листом від 18 травня 2017 року повідомив позивача про відсутність можливості поставки у червні 2017 року (том 1 а.с.153).

Інститут "Енергопроект" (КІЕП) листом від 23 травня 2017 року, у відповідь на лист позивача від 13 квітня 2017 року, просив позивача доопрацювати вихідні дані та передати у КІЕП у строк до 31 травня 2017 року (том 1 а.с.154-159).

Позивач листом 08 червня 2017 року за вих. №175/4836 повідомив відповідача про необхідність доопрацювання вихідних даних згідно зауважень КІЕП. При цьому у листі зазначено, що зауваження були направлені у електронному вигляді 30 травня 2017 року (том 1 а.с.160).

Відповідач 12 червня 2017 року направив позивачу лист, у якому запропонував провести сумісну нараду з виробником на базі КІЕП у період з 26 по 27 червня 2017 року (том 1 а.с161).

Листом від 22 червня 2017 року за вих.№170-5333 позивач повідомив відповідачу про необхідність доопрацювання вихідних даних за зауваженнями КІЕП. Крім цього, вказав на виявлені недоліки у Технічному завданні та необхідність його погодження з ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом" (том 1 а.с.167-163).

Листом від 03 липня 2017 року ТОВ "Атоммонтажсервіс" (виробник продукції) повідомив відповідачу про те, що ним закуплені необхідні матеріали для виготовлення продукції, однак, у зв'язку із відсутністю затвердженого технічного завдання воно не може здійснити виробництво установки (том 1 а.с.207-208).

Листом від 03 липня 2017 року за вих. №170119/07 відповідач направив позивачу відповіді на зауваження щодо вихідних даних, також направив відповіді на зауваження до Технічного завдання та відкориговану версію Технічного завдання (том 1 а.с.164).

Факсограмою від 05 липня 2017 року позивач направив до інституту "Енергопроект" надані відповідачем відповіді на зауваження та відкориговані документи (том 1 а.с.165).

Листом від 20 липня 2017 року позивач, у відповідь на лист відповідача від 03 липня 2017 року, повідомив відповідачу про те, що фахівцями ВП РАЕС розглянуто та погоджено проект Технічного завдання (том 1 а.с.166).

Факсограмою від 24 липня 2017 року позивач просив відповідача повідомити стан справ з виготовлення установки очищення олії та підтвердити строк поставки в термі згідно Договору (том 1 а.с.168).

Листом від 26 липня 2017 року відповідач повідомив позивачу, що 27 червня 2017 року комп'ютерна мережа компанії стала об'єктом хакерської атаки, внаслідок якої робочі комп'ютери було зашифровано вірусом шифрувальником. Станом на 24 липня 2017 року спроби відновити зашифровані дані не дали результатів, тому просить перенести строк постави до 15 вересня 2017 року та укласти додаткову угоду про продовження строку поставки (том 1 а.с.169).

Листом від 03 серпня 2017 року позивач вказав відповідачу, що строк поставки, передбачений договором, встановлений до 03 серпня 2017 року, тому просив повідомити реальні строки поставки та підтвердити сплату штрафних санкцій згідно п.9.1 Договору (том 1 а.с.171).

Супровідним листом від 03 серпня 2017 року за вих. №136/08 відповідач направив виконавчому директору з ядерної та радіаційної безпеки і науково-технічної підтримки ОСОБА_6 Технічне завдання для погодження (том 1 а.с.170).

Листом від 14 серпня 2017 року відповідач повідомив позивачу про направлення Технічного завдання для погодження до ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом", про процес виробництва продукції, та просив повідомити про стан погодження з ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом" та, якщо ТЗ буде погоджено без зауважень, то перенести строк поставки до 15 вересня 2017 року та укласти додаткову угоду (том 1 а.с.173-175).

Листом від 22 серпня 2017 року за вих. №11729/18 виконавчий директор з ядерної та радіаційної безпеки і науково-технічної підтримки ОСОБА_6 направила відповідачу погоджене з ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом" Технічне завдання (том 1 а.с.42-76).

Згідно листа погодження Технічне завдання розроблено ТОВ "Атоммонтажсервіс" 24 березня 2017 року (дата підписання начальником групи), погоджено представниками ВП "Рівненська АЕС" ДП НАЕК "Енергоатом" 27-28 липня 2017 року та погоджено ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом" 21 серпня 2017 року (том 1 а.с.44).

Листом від 01 вересня 2017 року позивач повідомив про отримання погодження ВДЯРБіНТП ДП "НАЕК "Енергоатом" та повторно просив відповідача укласти додаткову угоду (том 1 а.с.178-179).

Після отримання погодженого позивачем Технічного завдання, на виконання умов Договору, відповідач 18 вересня 2017 року здійснив поставку продукції, що підтверджується видатковою накладною №1/09 від 18 вересня 2017 року на суму 2316000,00 грн., прибутковим ордером №1096 від 18 вересня 2017 року (том 1 а.с.25-26), та не заперечується сторонами.

За доводами позивача, враховуючи дату укладення Договору - 06 березня 2017 року та визначені пунктом 3.1 строки поставки, відповідач зобов'язаний був поставити продукцію до 03 серпня 2017 року включно, однак, фактично поставив її лише 18 вересня 2017 року, у зв'язку із чим прострочення поставки склало 45 днів.

20 жовтня 2017 року позивач за вих. № 001-9/8941 направив відповідачу претензію, у якій вказав на порушення строків поставки на 45 днів, у зв'язку із чим запропонував у добровільному порядку сплатити пеню в сумі 104220,00грн. за період з 04 серпня 2017 року по 17 вересня 2017 року включно (45 днів) та штраф за прострочку понад 30 днів в сумі 162 120,00 грн. (том 1 а.с.27).

Відповідач листом за вих. №190 від 16 листопада 2017 року відхилив претензію позивача, посилаючись на відсутність своєї вини у простроченні поставки продукції за Договором (том 1 а.с.28).

У зв'язку із викладеними обставинами позивач, посилаючись на п.9.1 Договору, ст.ст. 509,525,526, 530,549, 610, 611, 612, 624, 629, 663, 664 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 230, 231 Господарського кодексу України звернувся до суду із даними позовом про стягнення 104220,00 грн. пені та 162120,00 грн. штрафу.

Заперечуючи проти позову, як у суді першої інстанції, так і у апеляційній скарзі відповідач посилався на те, що він неодноразово повідомляв позивачу про необхідність перенесення строку поставки у зв'язку із затягуванням процесу погодження Технічного завдання зі сторони позивача, отже, відсутня вина відповідача у простроченні поставки товару.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі та відхиляючи доводи відповідача, суд першої інстанції прийшов до висновку, що відповідачем не доведено умисних дій позивача щодо затягування строків погодження технічного завдання та створення умов, які призвели до збільшення термінів постачання, а при виконанні Договору позивач вчинив всі необхідні та залежні від нього дії щодо надання можливості відповідачу приступити до виконання взятих на себе зобов'язань.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову у повному обсязі з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Права та обов'язки сторін у даній справі виникли на підставі Договору поставки №121 від 23 лютого 2017 року (№ 53-122-01-17-04698 від 06.03.2017), який за правовою природою є господарським договором поставки.

Договір поставки укладений належним чином, сторонами не надано доказів його розірвання або визнання недійсним, отже, він є обов'язковим для сторін.

Предметом розгляду даної справи є матеріально-правові вимоги про стягнення штрафних санкцій, застосованих покупцем внаслідок порушення постачальником строків поставки, тобто, застосування до відповідача заходів цивільної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Частиною 1 ст. 664 ЦК України передбачено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.

Доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема, видатковою накладною №1/09 від 18 вересня 2017 року та прибутковим ордером №1096 від 18 вересня 2017 року, підтверджується факт поставки відповідачем позивачу обумовленого договором товару 18 вересня 2017 року.

У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічного змісту правило міститься у статті 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договору сторони погодили, що продукція поставляється постачальником протягом 150 днів з моменту укладення договору.

Отже, враховуючи дату укладення договору та визначені пунктом 3.1 строки поставки, відповідач зобов'язаний був поставити продукцію до 03 серпня 2017 року включно, однак фактично поставив її лише 18 вересня 2017 року, отже, порушив свої зобов'язання.

Формально строк поставки обладнання порушено на 45 днів.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Сумма простроченого зобов'язання складає 2 316 000,00 грн.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з абз. 3 ч. 2 ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 9.1 договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків поставки постачальник зобов'язується сплатити замовнику пеню в розмірі 0,1% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції за кожен день прострочки, при цьому, у випадку прострочки поставки (недопоставки) продукції понад тридцять діб, постачальник додатково сплачує замовнику штраф в розмірі 7% від суми непоставленої (недопоставленої) продукції.

На підставі зазначених положень ГК України та умов договору позивачем нараховані відповідачі штрафні санкції за прострочення поставки за період з 04 серпня 2017 року по 17 вересня 2017 року, а саме: 104 220,00 грн. пені за 45 днів прострочки (2 316 000 грн. : 100% х 0,1% х 45 днів) та 162120,00 грн за прострочку понад 30 днів (2 316 000 грн. : 100% х 7%).

Однак, відповідно до ч. 1 ст. 221 ГК України, кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов'язання, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не виконав дій, що передбачені законом, іншими правовими актами, або випливають із змісту зобов'язання, до вчинення яких боржник не міг виконати свого зобов'язання перед кредитором.

Аналогічного змісту норми містять ч. 1, ч. 2 ст. 613 ЦК України, за якими кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Як вбачається з матеріалів справи, виконання відповідачем обов'язку з поставки товару є можливим лише за наявності погодженого в порядку, встановленому СОУ НАЕК 077:2015, Технічного завдання.

Порядок погодження Технічного завдання встановлений розділом 7 СОУ НАЕК 077:2015, згідно п.1.1.1 якого Проекти ТУ, ТС, ТЗ та програми випробувань на продукцію для АЕС надсилаються на розгляд до ДП НАЕК "Енергоатом" із супроводжувальним листом на ім'я першого віце-президента - технічного директора, який своєю візою визначає підрозділ-куратор в Дирекції Компанії, відповідальний за організацію розгляду документу.

Згідно п.7.1.2 СОУ НАЕК 077:2015 в ДП "НАЕК "Енергоатом" розглядаються проекти ТУ, ТС, ТЗ, що надійшли із супроводжувальним листом, оформлені в установленому порядку - підписані розробником і мають відмітки про проходження нормоконтролю в організації розробника.

Отже, зазначеними положеннями СОУ НАЕК 077:2015 не визначено обов'язку саме постачальника здійснювати направлення проекту Технічного завдання на ДП "НАЕК "Енергоатом".

При цьому за результатами стартової наради сторони домовились, що документація може передаватись по електронній пошті з подальшою передачею оригіналу на паперовому носії. Схема передачі - "Постачальник - Замовнику та навпаки". Все листування по проекту обов'язково, крім інших організацій (при необхідності) відбувається на одну адресу, а саме, на адресу ВП РАЕС (ОСОБА_5.). Технічне завдання на поставу для установки очищення оливи надати на погодження замовнику. До технічного завдання на поставку включити деталізований перелік обладнання по окремим одиницям з розшифровкою комплектів та систем. Відповідальний ТОВ "КТЗ- Енергомаш", термін до 04 квітня 2017 року.

Таким чином, за домовленістю сторін, листування з погодження документації з відповідними органами взяв на себе позивач, якому відповідач направляв розроблені ним документи.

Так, відповідач направив позивачу 03 квітня 2017 року електронною поштою та 10 квітня 2017 року на паперових носіях проект Технічного завдання, яке було підписано розробником.

Пунктом 7.1.5 СОУ НАЕК 077:2015 визначено, що проект ТЗ розглядається у ВП АЕС, для якого виконувалась розробка.

Згідно з п.7.1.7 СОУ НАЕК 077:2015 строк розгляду проектів ТУ, ТС, ТЗ у Дирекції і ВП АЕС не повиен перевищувати 10 робочих днів для кожного структурного підрозділу Дирекції, 20 днів для ВП АЕС.

У пунктах 7.1.10, 7.1.11, 7.1.12 СОУ НАЕК 077:2015 вказано, що підрозділ-куратор узагальнює зауваження і надисилає їх для усунення розробнику, відкориговані розробником проекти разом із таблицею усунення зауважень повторно надсилаються до ДП "НАЕК "Енергоатом", далі передаються підрозділу-куратору, а відкоригований документ разом з таблицею усунення зауважень підроділ-куратор надсилає до ВП АЕС.

Строк розгляду проектів, згідно п.7.1.14 СОУ НАЕК 077:2015, після усунення зауважень, не повинен перевищувати п'яти робочих днів.

У подальшому підрозділ-куратор повинен провести оцінку доопрацьованих проетків ТУ, ТС, ТЗ в строк не більше 5 робочих днів (п. 7.1.18 СОУ НАЕК 077:2015).

Отже, вказаним нормативом на первинний розгляд документації відведено не більше 20 робочих днів, а після усунення зауважень - не більше 5 робочих днів.

Проте, з листування сторін вбачається, що позивачем були порушені встановлені розділом 7 СОУ НАЕК 077:2015 строки погодження Технічного завдання.

Так, одержавши від відповідача технічне завдання на паперовому носії 10 квітня 2017 року, позивач направив його відповідачу на доопрацювання лише 30 травня 2017 року, направлене відповідачем 3 липня 2017 року доопрацьоване технічне завдання, позивач повертає з погодженням лише 20 липня 2017 року, а ВДЯРБіНТП НАЕК Енергоатом погоджує направлене 3 серпня 2017 року відповідачем технічне завдання лише 22 серпня 2017 року, що повністю підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, врахувавши порушення строків розгляду технічного завдання та виправлених зауважень до технічного завдання стороною позивача, звичайні строки обігу поштової кореспонденції, кількість етапів усунення зауважень до технічного завдання, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позивач прострочив виконання своїх зобов'язань зі строків розгляду та затвердження технічної документації, без якої неможливе виготовлення обладнання для ядерної енергетики, за своїми ж нормативами, які є обов'язковими для сторін згідно тендерної документації, в загальній сукупності на 35 календарних днів.

Статтю 616 ЦК України слід застосовувати для визначення розміру збитків та неустойки, що підлягають стягненню на користь кредитора з урахуванням ступеню його вини у порушенні зобов'язання.

Отже, фактично відповідач зі своєї вини прострочив своє зобов'язання з поставки на 10 днів, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за 10 днів прострочення поставки в розмірі 23 160, 00 грн. з наступного розрахунку: 2 316 000 грн. : 100% х 0,1% х 10 днів. В цій частині позовні вимоги підлягають задоволенню.

У частині стягнення решти пені та штрафу позовні вимоги є необґрунтованими і не підлягають до задоволення.

Щодо доводів заявника апеляційної скарги про те, що позовна заява підписана особою, повноваження якої не підтверджуються належним чином, а копії документів, які додані до позовної заяви, не засвідчені належним чином, то вказані доводи відхиляються судом, оскільки позовна заява підписана генеральним директором ВП "Рівненська АЕС" ДП "НАЕК "Енергоатом" ОСОБА_7, який діяв на підставі довіреності від 22.03.2016, а відсутність на засвідчувальному написі дати засвідчення не є підставою для визнання доказів неналежними, оскільки оригінал документа було надано місцевому суду для огляду.

Також судом відхиляються доводи позивача про те, що відповідач повинен був самостійно направляти Технічне завдання для погодження до ДП "НАЕК "Енергоатом", оскільки вказані доводи суперечать рішенню стартової наради та не відповідають положенням розділу 7 СОУ НАЕК 077:2015.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2018 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права, а тому відповідно до положень п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає зміні в частині розміру стягуваної суми. Отже, апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, а з позивача на користь відповідача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, пропорційно задоволеним вимогам апеляційної скарги..

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш" задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08 листопада 2018 року змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, б. 5Д, приміщення 1; ідентифікаційний код 39983981) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код 05425246) - 23 160 грн. 00 коп. пені, 347 грн. 40 коп. витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

В іншій частині позову відмовити."

3. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, б. 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" (34400, Рівненська область, м. Вараш; ідентифікаційний код 05425246) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КТЗ-Енергомаш" (03164, м. Київ, вул. Академіка Булаховського, б. 5Д, приміщення 1; ідентифікаційний код 39983981) - 5471 грн. 55 коп. витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

4. Видачу наказів на виконання даної постанови доручити Господарському суду міста Києва.

5. Справу №910/9331/18 повернути до Господарського суду міста Києва.

6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 04.02.2019.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Т.І. Разіна

М.Г. Чорногуз

СудПівнічний апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення24.01.2019
Оприлюднено04.02.2019
Номер документу79573911
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/9331/18

Постанова від 24.01.2019

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Ухвала від 20.12.2018

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Козир Т.П.

Рішення від 08.11.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 21.08.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

Ухвала від 19.07.2018

Господарське

Господарський суд міста Києва

Ващенко Т.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні