Постанова

від 30.01.2019 по справі 904/1969/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.01.2019 року м.Дніпро Справа № 904/1969/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач);

суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередко А.Є.,

при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,

представники сторін:

від ТОВ "РУШ": Янковський О.К. адвокат, посвідчення НОМЕР_1 від 03.12.2007 р.;

від ПП "Афіша": Дубовий А.М. адвокат, посвідчення НОМЕР_2 від 30.11.2018 р.;

інші учасники справи у судове засідання не з'явилися.

розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року ( суддя Бєлік В.Г.) у справі № 904/1969/18

за позовом Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", м. Дніпро

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Галичина-2014", Київська обл., Києво - Святошинський район, м. Вишневе

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю "Облтрейдінг", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета, на стороні відповідача, Приватне підприємство "Афіша", Тернопільська обл., місто Тернопіль

про стягнення заборгованості за договором суборенди № 10-01/Е1653/2017 від 10.01.2017 у сумі 559 408,96 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш", м. Дніпро

до Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро", м. Київ

про визнання недійсним повністю правочину Угоди про відступлення права вимоги № 1 від 24 жовтня 2017 року та стягнення безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 351 000, 00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Торговий дім "Будагро" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш" про стягнення заборгованості у сумі 559 408,96 грн., з яких: 468 000,00 грн. - основна сума боргу, 54 764,36 грн. - компенсація вартості комунальних та інших платежів, 26 528,11 грн. - пеня, 2 394,49 грн. - 3% річних, 7 722,00 грн. - інфляційні втрати. Судові витрати позивач просив покласти на відповідача.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовував неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором суборенди № 10-01/Е1653/2017 від 10.01.2017 року.

Позивач за зустрічним позовом просив визнати недійсним повністю правочин, а саме: Угоду про відступлення права вимоги № 1 від 24 жовтня 2017 року, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д"Торговий Дім Тернопіль", Приватним підприємством "Торговий дім "Будагро", Товариством з обмеженою відповідальністю "Руш" з моменту його вчинення. Також стягнути з Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Руш" безпідставно одержаних грошових коштів у розмірі 351 000,00 грн.

Рішенням суду від 28.08.2018 відмовлено повністю в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Будагро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" про стягнення заборгованості за договором суборенди № 10-01/Е1653/2017 від 10.01.2017. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Будагро" задоволено. Визнано недійсним повністю правочин Угоди про відступлення права вимоги № 1 від 24.10.2017, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Д "Торговий Дім Тернопіль", Приватним підприємством "Торговий дім "Будагро", Товариством з обмеженою відповідальністю "РУШ" з моменту його вчинення. Стягнуто з Приватного підприємства "Торговий Дім "Будагро" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 26А, офіс 117, код ЄДРПОУ 41341604) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" безпідставно одержані грошові кошти у розмірі 351 000,00 грн. Стягнуто з Приватного підприємства "Торговий Дім "Будагро" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РУШ" 7 027,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровськоїї області від 7.09.18 р. з позивача на користь відповідача стягнуто понесені адвокатські витрати 32 000 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням господарського суду, до Дніпропетровського апеляційного господарського суду звернулось Приватне підприємство "Торговий дім "Будагро" із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року по справі №904/1269/18.

У апеляційній скарзі позивач вважає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування заявленого клопотання про компенсацію понесених судових витрат в сумі 32 000,00 гривень на професійну правничу допомогу, оскільки не доведено співмірність заявленої до стягнення суми судових витрат зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження фактичних витрат на професійну правничу (правову) допомогу Відповідач надав лише копії договору про надання правової допомоги № 02-04/02 від 01.01.2015 та додаткової угоди від 25.05.2018, акта приймання-передачі виконаних робіт від 29.08.2018, платіжного доручення № 5263 від 31.07.2018 на суму 32 000,00 грн., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 03.12.2007, ордер про надання правової допомоги № 005934 від 01.01.2018.

Відповідачем не надано жодних інших доказів обґрунтованості витрат на оплату послуг адвоката, Відповідач керувався виключно власними суб'єктивними оцінками та не навів жодних доказів на їх підтвердження.

В матеріалах справи немає жодного доказу на користь співмірності витрат в розумінні ч. 4 ст. 126 ГПК України.

Попри те, що Довіритель та адвокат можуть на власний розсуд визначати суму гонорару у т.ч. без дотримання вимог щодо співмірності та розумності розміру гонорару, у питанні відшкодування понесених Відповідачем витрат за судовим рішенням і за рахунок Позивача, останній - вправі розраховувати на те, що суд чітко дотримується приписів ст.ст. 7,15,126 ГПК України.

Позивач вважає, що і заявлена, і задоволена судом сума, в частині витрат на професійну правничу допомогу, не підтверджена належними та допустимими доказами і явно завищена.

Ані судом, ані Відповідачем не зазначено в чому полягає складність справи чи складність підготовки документів, що були підготовлені для даного судового процесу.

Оцінюючи співмірність витрат на послуги адвоката із розміром заявлених вимог, вбачається, що даний вид позову не є складним, підготовка до розгляду цієї справи не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль кваліфікованого спеціаліста.

Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК:

"2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат."

Витрати на правничу допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правничу допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідачем не надано жодного доказу того, що ціни на послуги їх адвоката є об'єктивні, звичайні, відповідають рівню цін на аналогічні послуги, що склалася в країні або в регіоні.

Відповідачем не було надано до суду, ані розрахунку витрат, ані звіту деталізації послуг, щодо участі адвоката саме в даній судовій справі. Немає і окремих доказів обгрунтування вартості 1 години витраченого часу, окрім договірної вартості.

Крім того, вважає, що адвокат Янковський Олександр Костянтинович, не потребує часу на ознайомлення з матеріалами справи так як вже тривалий час співпрацює з Відповідачем та ймовірно взагалі знаходиться з Відповідачем у фактично трудових відносинах.

Дані обставини підтверджуються тим, що до 2014 року він перебував у трудових відносинах з Відповідачем, а саме, займав посаду Директора з юридичних питань Відповідача, а з 2015 року почав діяти з Відповідачем за Договором про надання правової допомоги № 02-04/02 від 01.01.2015 року, який надано Відповідачем в обґрунтування витрат на правову допомогу.

Дана інформація є публічною та розташована на сайті проекту Stockworld.com.ua(https://www.stockworld.com.ua/ru/reports/irregularxml/35059/show).

Як вбачається з Договору про надання правової допомоги № 02-04/02 від 01.01.2015 та даних з Єдиного реєстру адвокатів Національної асоціації адвокатів України ('http://erau.unba.org.ua/profile/23779') індивідуальна адвокатська діяльність адвоката здійснюється за адресою - АДРЕСА_1, що є ідентичною до адреси Відповідача: місто Дніпро, проспект Кірова, буд. 104-А.

Що, крім того, знаходиться неподалік від місцезнаходження господарського суду Дніпропетровської області (7 км), що також підтверджую той факт, що адвокат не потребував жодних витрат на транспортні послуги, службові відрядження тощо.

З цього приводу у Постанові ВГСУ від 20 .07.2016р., справа № 910/31680/15 висловлена така позиція:

..У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: ... час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про иіни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката. повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат..

Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати сторони справи на професійну правничу допомогу повинні бути співмірними із складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Визначений сторонами гонорар повинен відповідати вимогам ст.ЗО Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність унормовано, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

При цьому, у визначенні розумності необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна подавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката є оціночним поняттям, яке вирішується господарським судом на власний розсуд при наявності доказів співмірності заявлених витрат, фактичним. І саме суд першої інстанції повинен перевіряти співмірність заявлених витрат на професійну правничу допомогу із тим, що де-факто відбулися.

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл вказаної категорії судових витрат є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення позивачем таких витрат. Проте, з долучених Відповідачем до матеріалів справи, документів, не вбачається наявність доказів, що можуть підтвердити такий розмір витрат.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "РУШ" просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а додаткове рішення без змін, зазначаючи, зокрема, що оскаржуване рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 25.10.2018 року у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач); суддів: Паруснікова Ю.Б., Верхогляд Т.А., відрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у справі № 904/1969/18 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 15.11.2018 року.

12.11.2018 розгляд справи відкладено на 11.12.2018 року у зв'язку з перебуванням у відрядженні 15.11.2018 судді Паруснікова Ю.Б.

11.12.2018 року розгляд справи відкладено на 27.12.2018 року.

Розпорядженням керівника апарату суду від 26.12.2018 року, у зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Верхогляд Т.А. призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/1969/18, за результатами якої змінено склад судової колегії на головуючого суддю: Білецьку Л.М., суддів: Паруснікова Ю.Б., Чередка А.Є.

27.12.2018 року розгляд справи відкладено на 30.01.2019 року.

30.01.2019 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

В судовому засіданні присутні представники сторін надали пояснення по справі на навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства. Інші представники сторін у судове засідання не з'явилися про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши представників учасників апеляційного провадження, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у справі №904/1969/18 слід залишити без змін з наступних підстав.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Що стосується витрат на послуги адвоката, то вони підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Поняття особи, котра є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", котра зазначає, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до п. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) Такі докази подаються до закінчення судових дебатів справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду , за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представником відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом було зроблено таку заяву під час судового засідання з розгляду справи по суті 30.08.2018.

Докази понесених ТОВ "РУШ" судових витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи, підтверджують обгрунтованість вимог а саме: в обґрунтування понесення витрат на оплату послуг адвоката надані копії договору про надання правової допомоги № 02-04/02 від 01.01.2015 та додаткової угоди від 25.05.2018; акта приймання-передачі виконаних робіт від 29.08.2018, платіжне доручення № 5263 від 31.07.2018 на суму 32 000,00 грн., копію свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_3 від 03.12.2007, ордер про надання правової допомоги № 005934 від 01.01.2018.

Враховуючи складність справи, складну фактичну базу, необхідність заявлення зустрічного позову, що розмір винагороди складає навіть менше 5% від спірної суми, витрачений час адвокатом на вирішення всіх питань, які виникають при вирішення даного спору, витрати по оплаті на правничу допомогу колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив та поклав на відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 32 000,00 грн.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року по справі 904/1969/18 залишити без змін, як таке що ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст.129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-279, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торговий дім "Будагро" на додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у справі № 904/1969/18 - залишити без задоволення.

Додаткове рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.09.2018 року у справі № 904/1969/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 04.02.2019 року.

Головуючий суддя Л.М.Білецька

Суддя Ю.Б. Парусніков

Суддя А.Є. Чередко