Рішення

від 01.02.2019 по справі 160/8491/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року Справа № 160/8491/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Голобутовського Р.З. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" про зупинення виробництва, виконання робіт, надання послуг, -

ВСТАНОВИВ :

13.11.2018 Державна екологічна інспекція у Дніпропетровській області (далі позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Полісвіт (далі відповідач), в якому просить:

- повністю зупинити виробництво (виготовлення), реалізацію продукції, виконання робіт, надання послуг, пов'язаної із здійснення виробничої діяльності з виробництва та переробки паперу (цех з виробництва паперово-білової продукції) без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля Товариством з обмеженою відповідальністю Полісвіт , (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49100; місце провадження господарської діяльності: вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 32448365) до повного усунення порушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 25.07.2018 по 07.08.2018 на підставі наказу про проведення позапланової перевірки № 613-П від 18.07.2018, направлення на перевірку від 18.07.2018 №4-6354-2-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Полісвіт . В результаті перевірки виявлено порушення, а саме: в наявності розділ ОВНС проектної документації Реконструкция цеха по производству бумажно-беловой продукции производству 16 млн.изд./год по ул. Строителей, 34 в г. Днепропетровске , який не погоджений згідно вимог чинного законодавства, що є порушенням ст.ст. 20-2, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 3, 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , та є не виконанням припису від 13.05.14 № 4-4461-12-3. Відповідно до ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля підприємства текстильної, шкіряної, деревообробної і паперової промисловості продуктивністю понад 1 тонну на добу відноситься до другої категорії видів планованої діяльності та об'єктів, які можуть мати значний вплив на довкілля та підлягають оцінці впливу на довкілля. Висновок з оцінки впливу на довкілля, позитивний висновок державної екологічної експертизи відсутні. Забороняється розпочинати провадження планової діяльності, визначеної частинами другою та третьою ст. 3 Закону України Про оцінку впливу на довкілля без оцінки впливу на довкілля та отримання рішення про провадження планової діяльності. У зв'язку із тим, що виявлені факти є грубим порушенням природоохоронного законодавства, виробництво (виготовлення), реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг, пов'язана із здійснення виробничої діяльності з виробництва та переробки паперу (цех з виробництва паперово-білової продукції) без позитивного висновку з оцінки впливу на довкілля Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" забороняється законом та підлягає частковому зупиненню. З огляду на викладене, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 06.12.2018 відкрито провадження у цій адміністративній справі та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня отримання цієї ухвали для надання суду письмового відзиву проти заявленого позову.

Позивач про відкриття спрощеного провадження за цим адміністративним позовом повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про отримання ухвали суду, яка міститься в матеріалах справи.

Відповідач про відкриття провадження повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулось до суду та міститься в матеріалах справи.

14.12.2018 до суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в обґрунтування якого, зазначено, що Закон України Про оцінку впливе на довкілля вступив в силу 18.12.2017, скасувавши Закон України Про екологічну експертизу . Підприємство засноване та почало свою діяльність у 2003 році до моменту вступу в силу Закону України Про оцінку впливу на довкілля (до 18.12.2017), в період дії Закону України Про екологічну експертизу від 09.02.1995. Крім того, позивач у позові вказує, що відповідач здійснює виробництво паперових канцелярських виробів, що відповідає дійсності. При цьому відповідач помилково відносить діяльність позивача до промислового виробництва і переробки паперу та картону, а також не наводить доказів продуктивності підприємства понад 1 тонну на добу, як того вимагає п. 9 ч. 3 ст. 3 Закон України Про оцінку впливе на довкілля . Діяльність з промислового виробництва і переробки паперу та картону це діяльність, яка має наступні коди КВЕД: 17.11- Виробництво паперової маси, 17.12 - Виробництво паперу та картону. Відповідач же, в свою чергу, здійснює виробництво паперових канцелярських виробів і відповідно має КВЕД 17.23. Таким чином, діяльність відповідача жодним чином не пов'язана з виробництвом паперу, картону або їх переробкою, а є лише діяльністю із виготовленням канцелярських виробів вже з готового паперу та/або картону. Отже, з наведеного вбачається, що діяльність відповідача не підпадає під дію Закону України Про оцінку впливу на довкілля ані за часом дії закону, ані за його змістом. З огляду на викладене, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Згідно з ч. 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе продовжити розгляд даної справи у спрощеному провадженні.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Судом встановлено, що Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області в період з 25.07.2018 по 07.08.2018 року на підставі наказу про проведення позапланової перевірки № 613-П від 18.07.2018, направлення на перевірку від 18.07.2018 №4-6354-2-3 проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю Полісвіт (місцезнаходження: вул. Набережна Перемоги, буд. 38, м. Дніпро, 49100; місце провадження господарської діяльності: вул. Будівельників, буд. 34, м. Дніпро, код ЄДРПОУ 32448365).

За результатом перевірки складено акт №393/2-8/18 від 07.08.2018, в якому зафіксовано ряд порушень, серед яких порушення ст.ст. 20-2, 51 Закону України Про охорону навколишнього природного середовища , ст.ст. 3, 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , та є не виконанням припису від 13.05.14 №4-4461-12-3, а саме: в наявності розділ ОВНС проектної документації Реконструкция цеха по производству бумажно-беловой продукции производству 16 млн.изд./год по ул. Строителей, 34 в г. Днепропетровске , який не погоджений згідно вимог чинного законодавства. Висновок з оцінки впливу на довкілля, позитивний висновок державної екологічної експертизи відсутні.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що на момент звернення до суду відповідачем не усунуто виявлених в ході перевірки порушень.

Відповідно до п. 2 розділу ІІ Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 11.08.2017 № 312 Держекоінспекція здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: про екологічну та радіаційну безпеку, зокрема: щодо виконання вимог висновків державної екологічної експертизи; у пунктах пропуску через державний кордон і в зонах митного контролю на митній території України під час імпорту, експорту та транзиту товарів і транспортних засобів, у тому числі товарів (предметів) гуманітарної допомоги; під час здійснення операцій з металобрухтом; під час провадження видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку; під час провадження діяльності на об'єктах, що становлять підвищену екологічну небезпеку; про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема щодо: виконання державних цільових, міждержавних та регіональних програм використання і охорони вод, відтворення водних ресурсів; наявності та додержання умов дозволів, установлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин, лімітів забору і використання води та скидання забруднюючих речовин; права державної власності на води; ведення водокористувачами обліку забору та використання вод, здійснення контролю за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подання відповідним органам звітів; дотримання встановленого режиму господарської діяльності у зонах санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, водоохоронних зонах, прибережних захисних смугах, смугах відведення та берегових смугах водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруд і технічних пристроїв; здійснення водокористувачами заходів із запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що відводяться з їх території; здійснення заходів з економного використання водних ресурсів; використання води (водних об'єктів) відповідно до цілей та умов їх надання водокористувачам; здійснення погоджених у встановленому порядку технологічних, лісомеліоративних, гідротехнічних та інших заходів щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених зворотних вод (стічні, шахтні, кар'єрні, дренажні води), баластних та лляльних вод; проведення робіт, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води; дотримання екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів; здійснення заходів, пов'язаних із запобіганням шкідливій дії води і ліквідацією її наслідків; дотримання регламентів скидання промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод з накопичувачів, норм і правил експлуатації технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атомних станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші); про охорону атмосферного повітря, зокрема щодо: виконання загальнодержавних, галузевих або регіональних природоохоронних програм; наявності та додержання умов дозволів на викиди забруднюючих речовин; забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів забруднюючих речовин; додержання нормативів у галузі охорони атмосферного повітря; додержання екологічних показників нафтопродуктів (бензину автомобільного та дизельного палива), які реалізуються шляхом оптової та роздрібної торгівлі суб'єктами господарювання; порядку провадження діяльності, спрямованої на штучні зміни стану атмосфери і атмосферних явищ у господарських цілях; надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан атмосферного повітря, визначення видів і обсягів забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря.

Згідно зі ст. 1, ч. 5, ч.11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища;

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб'єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Плановий чи позаплановий захід щодо суб'єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Частиною 1 статті 6 наведеного Закону встановлено, підставами для здійснення позапланових заходів є:

- подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

- виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

- перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

- звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу. У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб'єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред'явили документи, передбачені цим абзацом;

- неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

- доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

- настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Частиною ч. 4 ст. 6 Закону визначено, що строк здійснення позапланового заходу не може перевищувати десяти робочих днів, а щодо суб'єктів малого підприємництва - двох робочих днів.

Згідно із ч. 1 статті 7 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу (рішення, розпорядження) оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу державного нагляду (контролю), яке підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові і засвідчується печаткою.

Частиною 6 ст. 7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:

- дату складення акта;

- тип заходу (плановий або позаплановий);

- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);

- предмет державного нагляду (контролю);

- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;

найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.

Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.

Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).

У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.

Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

Згідно з ч. 7 ст. 7 Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.

Як вбачається з проаналізованих положень Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі позивач наділений повноваженнями на звернення до адміністративного суду з позовом про застосування заходів реагування.

Тому в період з 25.07.2018 по 07.08.2018 року фахівцем позивача проведено позапланову перевірку додержання вимог законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю Полісвіт .

Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області за результатами перевірки встановлені порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Полісвіт вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, а саме у підприємства висновок з оцінки впливу на довкілля, позитивний висновок державної екологічної експертизи відсутні.

Статтею 1 Закону України від 09.02.1995 № 45/95-ВР "Про екологічну експертизу" (який був чинний на момент початку господарської діяльності позивача у 2003 році) визначено, що екологічна експертиза в Україні - це вид науково-практичної діяльності уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Згідно з частиною третьою статті 13 Закону № 45/95-ВР здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я.

Положеннями статті 39 Закону № 45/95-ВР встановлено, що висновки державної екологічної експертизи повинні містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної екологічної експертизи після затвердження їх центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

Реалізація проектів і програм чи діяльності без позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

В разі негативної оцінки об'єктів державної екологічної експертизи замовник зобов'язаний забезпечити їх доопрацювання відповідно до вимог еколого-експертного висновку і своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля дія цього Закону не поширюється на суб'єктів господарювання, які отримали рішення про провадження планованої діяльності до набрання чинності цим Законом, крім випадків, передбачених пунктом 22 частини другої та пунктом 14 частини третьої статті 3 цього Закону.

Відповідно до ч. 3 статті 17 Закону України Про оцінку впливу на довкілля , висновки державної екологічної експертизи, одержані до введення в дію цього Закону, зберігають чинність та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

На підставі частини 4 вказаної статті втратив чинність Закон України Про екологічну експертизу , який регламентував порядок та обов'язок отримування висновок екологічної експертизи.

Відповідно до вказаних норм, підприємством має бути отримано або позитивний висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля, одночасне отримання обох вказаних висновків Законом не вимагається.

Крім того, виходячи з системного аналізу наведених норм права суд зазначає, що обов'язок отримувати висновок державної екологічної експертизи у суб'єкта господарської діяльності виникає виключно в разі здійснення ним діяльності, що становить підвищену екологічну небезпеку, або наявності у нього об'єктів підвищеної екологічної небезпеки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 28.08.2013 №808 затверджено Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку (далі - Перелік №808).

Пунктом 12 Переліку № 808 визначено, що до видів діяльності, що становлять підвищену екологічну небезпеку відноситься виробництво целюлози, паперу та картону з будь-якої сировини.

Як встановлено під час розгляду справи, Товариство з обмеженою відповідальністю Полісвіт здійснює виробництво паперових канцелярських виробів.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основний вид діяльності підприємства має КВЕД 17.23 Виробництво паперових канцелярських виробів .

При цьому діяльність з промислового виробництва і переробки паперу та картону це діяльність, яка має наступні коди КВЕД: 17.11 - Виробництво паперової маси, 17.12 - Виробництво паперу та картону.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що господарська діяльність відповідача пов'язана з виготовленням канцелярських виробів вже з готового паперу та/або картону, та не відноситься до діяльності виробництва паперу, картону або їх переробки.

Отже, господарська діяльність підприємства не підпадає під п.12 Переліку № 808, а отже відповідач не зобов'язаний був отримувати позитивний висновок державної екологічної експертизи або висновок з оцінки впливу на довкілля.

Відповідно до ч.1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.ст.73-76 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч.1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що позовна заява не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 72-77, 133, 139, 242-246, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (вул. Лабораторна, 69, м. Дніпро, 49010, код ЄДРПОУ 37988899) до Товариства з обмеженою відповідальністю Полісвіт (вул. Набережна Перемоги, 38, м. Дніпро, 49100, код ЄДРПОУ 32448365) про зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський