Рішення

від 04.02.2019 по справі 320/6126/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 лютого 2019 року м. Київ справа № 320/6126/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СУЗІР'Я УСПІХУ" про стягнення податкового боргу,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СУЗІР'Я УСПІХУ" (далі - відповідач) про стягнення податкового боргу у розмірі 6 032 грн. 76 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з самостійно задекларованих сум з податку на додану вартість. Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами, тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2018 р. відкрито провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання.

Відповідач, належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, до суду не прибув, про причини неявки суд не повідомив, відзив до суду не подав, з клопотанням та іншими заявами до суду не звертався.

11 січня 2019 р. до суду надійшло клопотання від представника позивача, в якому він просив розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

11 січня 2019 р. у судове засідання сторони не прибули.

Ураховуючи положення ч. 9 ст. 205 КАС України, розгляд справи здійснено судом без участі представників сторін у порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Відповідач зареєстрований як юридична особа 6 травня 2008 р. за адресою: вул. Володимирська, буд. 22, м. Васильків, Київська область, 08600, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій (ідентифікаційний код 35731894). Відповідач, як платник податків, перебуває на обліку в Києво-Святошинській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Відповідачем було самостійно подано до Києво-Святошинської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області податку декларацію з податку на додану вартість від 20 листопада 2017 р., згідно з якою відповідачем самостійно задекларовано суму з податку на додану вартість 19890 грн.

У відповідача утворилася заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість в загальній сумі 19890 грн. 00 коп. на підставі самостійно визначних сум податкових зобов'язань, у зв'язку з чим податковим органом винесено податкову вимогу. Відповідачем самостійно сплачено 14 075 грн. 11 коп. Крім того, позивачем нараховано пеню в розмірі 217 грн. 87 коп.

Отже податковий борг відповідача з податку на додану вартість становить 6 032 грн. 76 коп.

24 січня 2018 р. позивачем винесено та направлено відповідачу податкову вимогу форми "Ю" № 801-54 на загальну суму 6 032 грн. 76 коп., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Згідно з відмітками на довідці, яка була прикріплена до конверта, рекомендоване повідомлення повернулося з відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

У зв'язку з несплатою відповідачем у добровільному порядку наявної у нього податкової заборгованості, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів з 1 січня 2011 р. регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Згідно з вимогами пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Як убачається з пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до вимог пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України передбачено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з вимогами п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою (п. 54.1 ст. 54 ПК України).

Відповідно до вимог п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Правова регламентація податку на додану вартість врегульована розділом V ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення податкового боргу із вказаного платежу).

Пунктом 203.1 ст. 203 розділу V ПК України передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно з вимогами п. 203.2 ст. 203 ПК України сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

За визначеннями, наданими підпунктами 14.1.39, 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом, є податковим боргом.

У свою чергу, згідно з пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Суд зазначає, що грошові зобов'язання з податку на додану вартість, самостійно визначені відповідачем, відповідно до вищевказаних декларацій з податку на додану вартість, відповідачем не було сплачено, що підтверджується обліковими картками по податку на додану вартість платника податку.

Згідно з вимогами пункту 59.1 статті 59 ПК України (далі - у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Положенням пункту 58.3 статті 58 ПК України встановлено, що у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.4 статті 59 Податкового кодексу України).

При цьому, згідно із пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Позивачем було виставлено податкову вимогу відповідачу від 24 січня 2018 р. №801-54 на загальну суму 6032 грн. 76 коп., яку направлено на адресу відповідача. Проте, до позивача повернувся конверт із відміткою за закінченням встановленого строку зберігання .

Щодо способу захисту права на стягнення податкового боргу суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Крім того, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі (пункт 95.1 статті 95 ПК України).

Згідно з вимогами п. 95.4 ст. 95 ПК України, контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На підставі наведеного, суд вбачає наявність, передбачених чинним законодавством, обставин для стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника, у розмірі суми податкового боргу 6032 грн. 76 коп.

На час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог, доказів про сплату відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 6032 грн. 76 коп. до суду не надано.

Аналізуючи в сукупності вищевикладене та враховуючи підтвердження матеріалами справи наявності податкового боргу відповідача та дотримання податковим органом законодавчо встановленої процедури стягнення податкового боргу, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СУЗІР'Я УСПІХУ" (код ЄДРПОУ - 35731894) у банках, обслуговуючих платника податків, до Державного бюджету України у розмірі 6032 (шість тисяч тридцять дві) грн. 76 коп. в рахунок погашення податкового боргу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повне найменування сторін:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у Київській області, адреса: вул. Народного Ополчення, 5а, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ - 39393260.

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВЕЛЬНО-ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ "СУЗІР'Я УСПІХУ", адреса: вул. Володимирська, буд. 22, м. Васильків, Київська область, 08600, код ЄДРПОУ - 35731894.

Суддя Журавель В.О.

Дата складення рішення суду 4 лютого 2019 року.