Рішення

від 04.02.2019 по справі 0940/2468/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р.                               справа № 0940/2468/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кафарського В.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до приватного підприємства «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд» про стягнення податкового боргу в розмірі 138 981,26 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області (далі – позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд» (далі – відповідач, ПП «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд») про стягнення податкового боргу в розмірі 138 981,26 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення податкового обов'язку встановленого підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України не сплатив податковий борг, який виник у зв'язку із несплатою штрафних санкцій з акцизного податку у розмірі 138 183,60 грн. та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств у розмірі 797,66 грн.

28.12.2018 ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Вказаною ухвалою встановлено відповідачу з дня вручення цієї ухвали десятиденний строк для подання відзиву на позов, який повинен відповідати вимогам статті 162 КАС України, і подання всіх письмових та електронних докази (які можливо доставити до суду), висновків експертів і заяв свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Однак, своїм правом на подання відзиву чи інших письмових доказів відповідач не скористався.

Суд, розглянувши справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, встановив наступне.

16.01.2007 здійснено державну реєстрацію юридичної особи – приватного підприємства «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд», що підтверджується копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 21-23).

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового Кодексу України (далі – ПК України), платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Статтею 36 Податкового кодексу України встановлено, що податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно з статтею 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Пунктом 38.2 статті 38 Податкового кодексу України передбачено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Відповідно до пункту 15.1 статті 15 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Згідно із пунктом 6.1 статті 6 ПК України, податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до пункту 75.1 статті75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Положеннями статті 76 ПК України передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення (п. 76.1).

За результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу (п. 86.2).

Суд зазначає, що 31.10.2017 старшим державним ревізором-інспектором відділу адміністрування акцизного податку управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку позивача щодо реалізації пального протягом червня-серпня 2017 року без реєстрації платником акцизного податку, за результатами якої складено акт про результати камеральної перевірки від 31.10.2017 за №10038/09-19-40-00/34877526 (а.с. 13-14).

Перевіркою встановлено, що позивач, в порушення вимог п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Податкового кодексу України без реєстрації акцизного податку здійснював реалізацію паливно-мастильних матеріалів на загальну суму 138 183,60 грн., в тому числі у червні 2017 року на суму разом з ПДВ – 48 990,00 грн., у липні 2017 року на суму разом з ПДВ – 53 289,60 грн. та у серпні 2017 року на суму разом з ПДВ 35 904,00 грн.

На підставі акту перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0010164002 від 16.11.2017, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 138 183,60 грн. (зв. ст. а.с. 13), яке останнім отримано 20.11.2017, що підтверджується супровідним листом та рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 15).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.

Також 14.06.2018 старшим державним ревізором-інспектором відділу податків і зборів з юридичних осіб Калуського управління ГУ ДФС в Івано-Франківській області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати грошових зобов'язань з податку на прибуток приватних підприємств за період з 01.01.2018 по 14.06.2018, за результатами якої складено акт камеральної перевірки від 14.06.2018 за №9167/09-19-51-01/34877526 (а.с. 16).

Перевіркою встановлено, що позивач порушує терміни сплати самостійно визначеного грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств відповідно до податкової декларації №25940661 від 19.02.2018 та грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом відповідно до податкового повідомлення-рішення №0062321205 від 28.11.2017, за що передбачена відповідальність статтею 126 ПК України.

На підставі акту камеральної перевірки позивачем винесено податкове повідомлення-рішення №0015435101 від 15.06.2018, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 863,80 грн. (зв. ст. а.с. 16), яке останнім отримано 18.06.2018, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 17).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідач не оскаржував.

Суд відмічає, що відповідачем частково погашено вказане зобов'язання на суму 65,52 грн., та як наслідок, залишок заборгованості, який підлягає до стягнення становить 797,66 грн., що підтверджується довідкою про борг за платежами від 08.10.2018 (а.с. 11) та витягом з картки обліку платника з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 18).

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1-54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 56.17.1. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Згідно положень підпункту 56.17.5. пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України, день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Як уже судом встановлено, відповідачем податкові повідомлення-рішення №0010164002 від 16.11.2017 та №0015435101 від 15.06.2018 не оскаржені, та як наслідок, у відповідності до норм Податкового кодексу України, вважаються узгодженими.

Таким чином, заборгованість ПП «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд» зі сплати штрафних санкцій з акцизного податку та штрафних санкцій з податку на прибуток підприємств становить 138 981,26 грн.

У відповідності до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України відповідачу надіслано податкову вимогу форми «Ю» за №33931-17 від 05.12.2017 (а.с. 12), яку відповідач залишив без реагування.

Податковий борг відповідача підтверджується довідкою про борг за платежами від 08.10.2018 (а.с. 11), витягом з картки обліку платника з податку на прибуток приватних підприємств (а.с. 18) та витягом з картки обліку платника з акцизного податку на пальне (а.с. 19).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано. Судом таких обставин не встановлено.

Відповідно до пункту 14.1.175 статті 14 Податкового кодексу України, сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання утворює податковий борг.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового Кодексу передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податків вимоги.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно пункту 95.3 статті 95 вказаного Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до пункту 95.4. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума є узгодженою та являється податковим боргом відповідача перед бюджетом, який ним не сплачено та підлягає стягненню в дохід державного бюджету в розмірі 138 981,26 грн. з рахунків у банках, що обслуговують відповідача та за рахунок готівки, що йому належить.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Відтак, враховуючи вимоги статті 139 КАС України, підстави для відшкодування витрат зі сплати судового збору, понесених позивачем, відсутні.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд» (вул. К. Малицької, 9/120, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 34877526) в дохід держави податковий борг в розмірі 138981 (сто тридцять вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят одна) грн. 26 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статей 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018, код ЄДРПОУ 39394463.

Приватне підприємство «Проектно-виробнича фірма «Промтехбуд»: вул. К. Малицької, 9/120, м. Калуш, Івано-Франківська область, 77300, код ЄДРПОУ 34877526.

Суддя                                                                       Кафарський В.В.