Рішення

від 04.02.2019 по справі 440/4480/18

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року м. ПолтаваСправа № 440/4480/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом Заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області до Зарізької сільської ради про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

14 грудня 2018 року Заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Зарізької сільської ради, в якій просить суд:

визнати незаконною бездіяльність відповідача щодо затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення;

зобов'язати відповідача вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих майданчиків, що перебувають на балансі сільської ради.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами опрацювання Лубенською місцевою прокуратурою Полтавської області інформації встановлено, що планова технічна інвентаризація об'єктів благоустрою с. Заріг Оржицького району Полтавської області не проводиться, що негативно впливає на організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель та інженерних споруд та може призвести до тяжких наслідків або шкоди дітям. Так, на балансі відповідача перебувають два дитячі майданчики, проте плани паспортизації та технічної інвентаризації щодо вказаних об'єктів благоустрою Зарізькою сільською радою не затверджувались.

Ухвалою суду від 18 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу надано п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання копії ухвали суду про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позов, а також зобов'язано Зарізьку сільську раду в строк до 15 січня 2019 року надати суду всі матеріали, що були або мали бути взяті ним до уваги при допущенні бездіяльності, з приводу яких подано позов.

Копію вищевказаної ухвали отримано відповідачем 22 грудня 2018 року, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення /а.с. 25/, відтак, Зарізька сільська рада мала надати суду відзив на позов у строк до 07 січня 2019 року.

Натомість, відповідач правом на надання відзиву на позов не скористався, вимоги ухвали про надання документів не виконав.

Зважаючи на те, що від сторін у встановлений ухвалою від 18 грудня 2018 року строк не надійшло заперечень проти розгляду цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження, останню розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Судом встановлено, що на балансі Зарізької сільської ради обліковуються два дитячих спортивних майданчики за адресами: вул. Миру, 160, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область та вул. Миру 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область.

З листа відповідача № 354 від 05 жовтня 2018 року, складеного на адресу Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області, судом встановлено, що плани паспортизації та технічної інвентаризації Зарізькою сільською радою не затверджувались /а.с.11/.

Вважаючи, що сільською радою не виконано законом закріплені повноваження, позивач звернувся до суду з вказаним позовом в інтересах держави.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор може звернутися до суду щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від вчинення певних дій. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються відповідно до закону питання регулювання земельних відносин.

Положеннями статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" (далі - Закон № 2807-IV) встановлено, що благоустроєм населених пунктів, відповідно до визначення, закріпленого є комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля. Під заходами з благоустрою населених пунктів слід розуміти роботи щодо відновлення, належного утримання та раціонального використання територій, охорони та організації упорядкування об'єктів благоустрою з урахуванням особливостей їх використання.

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2807-IV благоустрій населених пунктів передбачає: 1) розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання територій населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також природних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів; 2) організацію належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення; 3) створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону № 2807-IV до повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить, зокрема, затвердження місцевих програм та заходів з благоустрою населених пунктів, затвердження правил благоустрою територій населених пунктів, створення в разі необхідності органів і служб для забезпечення здійснення спільно з іншими суб'єктами комунальної власності благоустрою населених пунктів, визначення повноважень цих органів (служб), визначення на конкурсних засадах підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об'єктів благоустрою.

Пунктом 8 частини першої статті 21 Закону № 2807-IV передбачено, що елементами (частинами) об'єктів благоустрою є обладнання (елементи) дитячих, спортивних та інших майданчиків.

За змістом пункту 5 частини другої статті 18 Закону № 2807-IV підприємства, установи та організації у сфері благоустрою населених пунктів зобов'язані проводити згідно з планами, затвердженими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, інвентаризацію та паспортизацію закріплених за ними об'єктів благоустрою (їх частин), що здійснюються у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1.3 Інструкції з проведення технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населених пунктів, затвердженої Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 550 від 29 жовтня 2012 року (далі - Інструкція № 550) визначено, що під паспортизацією об'єктів благоустрою слід розуміти складання технічних паспортів об'єктів благоустрою за результатами їх інвентаризації; під технічною інвентаризацією об'єктів благоустрою - сукупність заходів з обстеження, спрямованих на підтвердження наявності об'єктів нерухомого майна, елементів благоустрою та оцінку їх технічного стану, а також наявності інженерних мереж на об'єкті благоустрою.

Технічна інвентаризація та паспортизація об'єктів благоустрою проводяться власником, балансоутримувачем або виконавцем на підставі договору із замовником або самостійно (пункт 1.4 Інструкції № 550).

Положення пункту 1.5 Інструкції № 550 передбачають, що технічна інвентаризація об'єктів благоустрою може бути плановою або позаплановою. Планова технічна інвентаризація повинна проводитись згідно з планами, затвердженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Проаналізувавши наведене, суд зазначає, що організацію благоустрою у даному випадку належить забезпечувати сільській раді, до компетенції якої віднесено, зокрема, затвердження правил і заходів благоустрою населеного пункту.

Зі змісту листа Зарізької сільської ради № 354 від 05 жовтня 2018 року встановлено, що на балансі відповідача перебувають два дитячих спортивних майданчики за адресами: вул. Миру, 160, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область та вул. Миру 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область. Плани паспортизації та технічної інвентаризації зазначених об'єктів благоустрою не затверджувались.

Згідно Інвентаризаційного опису необоротних активів від 01 жовтня 2018 року первісна вартість вищевказаних об'єктів складає 236931,00 грн. /а.с. 14-15/.

Суд звертає увагу, що факт непроведення паспортизації та технічної інвентаризації дитячих спортивних майданчиків відповідачем не заперечується.

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відсутність затверджених планових заходів щодо інвентаризації об'єктів благоустрою свідчить про незаконну бездіяльність відповідача, що, зважаючи на цільове призначення таких об'єктів благоустрою як дитячі спортивні майданчики, невиконання суб'єктами благоустрою своїх обов'язків у цій сфері порушує права користувачів цих об'єктів на безпечні умови для життя і розвитку.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання незаконною бездіяльності Зарізької сільської ради щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення, а саме дитячих спортивних майданчиків за адресами: вул. Миру, 160, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область та вул. Миру 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання відповідача вчинити дії з розроблення та затвердження плану технічної інвентаризації та паспортизації дитячих спортивних майданчиків підлягає задоволенню, оскільки є похідною від позовної вимоги про визнання незаконною бездіяльності сільської ради.

Частиною першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд зауважує, що Зарізькою сільською радою відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, які б спростовували бездіяльність відповідача суду не надано.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову Заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області.

Частиною другою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

За викладених обставин, підстави для задоволення клопотання позивача про стягнення з відповідача судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 9, 77, 139, 243-246, 263, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, -

В И Р І Ш И В:

          Адміністративний позов Заступника керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (вул. Старотроїцька, 13, м. Лубни, Полтавська область, 37500, код ЄДРПОУ 02910060) до Зарізької сільської ради (вул. Миру, 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37740, код ЄДРПОУ 25158713) про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати незаконною бездіяльність Зарізької сільської ради щодо незатвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації об'єктів благоустрою населення дитячих спортивних майданчиків за адресами: вул. Миру, 160, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область та вул. Миру 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область.

Зобов'язати Зарізьку сільську раду (вул. Миру, 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, 37740, код ЄДРПОУ 25158713) вчинити дії щодо розроблення та затвердження планів технічної інвентаризації та паспортизації дитячих спортивних майданчиків за адресами: вул. Миру, 160, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область та вул. Миру 157, с. Заріг, Оржицький район, Полтавська область, що перебувають на балансі Зарізької сільської ради.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII.

Суддя                                                                                          А.О. Чеснокова