Ухвала

від 04.02.2019 по справі 440/341/19

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

04 лютого 2019 рокум. ПолтаваСправа №440/341/19

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., ознайомившись з позовною заявою Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 28 січня 2019 року надійшов позов Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, у якому позивач просив:

визнати протиправним та скасувати рішення, викладене у листі-відповіді від 8.08.18 №32-16-0.332-4716/2-18;

зобов'язати відповідача повторно розглянути лист-повідомлення Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства від 20.02.16 та від 16.07.18 №69 про поновлення договору оренди землі від 27.04.06, що стосується земельної ділянки кадастровий номер 5323281400:00:001:0006, з урахуванням висновків суду.

Відповідно до приписів пункту 4 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

За змістом статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Аналіз наведених норм процесуального закону є підставою для висновку, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні публічно-владних управлінських функцій.

Повідомлені позивачем обставини свідчать про те, що спірні відносини стосуються дій відповідача щодо відмови у поновленні договору оренди землі шляхом укладення додаткової угоди до такого договору. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач звертає увагу на те, що він своєчасно повідомив орендодавця про намір продовжити дію договору оренди землі та після закінчення його дії фактично продовжує користуватись земельною ділянкою і сплачує податок за це. У свою чергу, відповідач, на переконання позивача, створює штучні перепони в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі шляхом надіслання листів про наявність зауважень до технічної документації, розробленої Підприємством на одержану у користування земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.18 у справі №816/389/15-а зазначила, що неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Ураховуючи наведені вище нормативні положення, не є публічно-правовим спір між органом державної влади та/або органом місцевого самоврядування (суб'єктом владних повноважень) як суб'єктом публічного права та суб'єктом приватного права - фізичною особою чи юридичною особою, в якому управлінські дії суб'єкта владних повноважень спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав фізичної чи юридичної особи. У такому випадку - це спір про право цивільне, незважаючи на те, що у спорі бере участь суб'єкт публічного права, а спірні відносини врегульовано нормами цивільного та адміністративного права.

У постанові від 11.12.18 у справі №904/10454/17 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних відносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до частини першої статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Це положення узгоджується з вимогами частини другої статті 16 Закону України від 6 жовтня 1998 року №161-XIV "Про оренду землі", згідно з яким укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Лист Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 8.08.18 №32-16-0.332-4716/2-18 не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні, вжитому у Кодексі адміністративного судочинства України. Натомість, даний лист містить зауваження орендодавця щодо умов укладення додаткової угоди про продовження строку дії договору оренди землі.

А оскільки спірні відносини фактично стосуються продовження користування позивачем земельною ділянкою державної власності шляхом укладення додаткової угоди до договору оренди землі та ухилення орендодавця (Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області) від підписання такої угоди, даний спір носить приватно-правовий характер та не стосується здійснення відповідачем публічно-владних управлінських функцій відносно позивача.

З урахуванням наведеного, цей спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, на нього не поширюється юрисдикція адміністративного суду.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

А відповідно до пункту 6 частини першої цієї статті, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Таким чином, даний спір належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

За таких обставин, у відкритті провадження у справі за даним позовом належить відмовити.

Позивач не надав доказів сплати судового збору, підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись статтями 4, 19, 170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Миргородського приватного орендного сільськогосподарського інкубаторно-птахівничого підприємства до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.

Роз'яснити позивачу право звернутись з даним позовом до господарського суду у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.

Копію позовної заяви залишити в суді.

Роз'яснити позивачу, що повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Кукоба