Рішення

від 30.01.2019 по справі 513/531/18

САРАТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 513/531/18

Провадження № 2/513/42/19

Саратський районний суд Одеської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 січня 2019 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Бучацької А.І., за участю: секретаря судового засідання Златіної О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору: ОСОБА_2, про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В:

04 червня 2018 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарським спорудами, розташований в с. Кулевча, вул. Шевченко, № 88, Саратського району Одеської області.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що 25 жовтня 2010 року її мати, ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповідала належну їй земельну ділянку площею 4,95 га на підставі державного акту ЯА № 266593. 07 вересня 2016 року ОСОБА_3 склала ще один заповіт, яким заповідала належну їй земельну ділянку площею 5,07 га, кадастровий номер 5124581700:01:002:0412, 5124581700:01:002:0402 ОСОБА_2.

03 червня 2017 року померла її мати ОСОБА_3, після смерті якої відкрилась спадщина, до складу якої, окрім зазначених земельних ділянок, входить, зокрема, житловий будинок № 88, розташований по вул. Шевченко в с. Кулевча Саратського району Одеської області.

У встановлений законом строк позивачка подала нотаріусу заяву про прийняття спадщини та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки. Нотаріус відмовив їй у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, тому що не було надано правовстановлюючих документів на зазначене майно.

Позивачка, належним чином повідомлена про розгляд справи до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи, позов підтримала та просила його задовольнити (а.с. 81).

Представник Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, якого належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав (а.с.31).

Третя особа ОСОБА_4, яку належним чином повідомили про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилась, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позов визнала, повідомила, що їй відомі наслідки визнання позову (а.с.80).

Дослідивши та оцінивши письмові докази, суд приходить до наступного.

Відповідно до пунктів 1, 4 Прикінцевих та перехідних положень діючого ЦК України цей кодекс застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто після 1 січня 2004 року.

Згідно технічного паспорту, спірний будинок з господарськими будівлями був збудований в 1968 року (а.с.9-14), тобто до введення в дію діючого ЦК України, тому право власності на вказаний житловий будинок було набуте спадкодавцем в порядку, який існував на час його будівництва.

Згідно зі статтею 1 Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків , що втратив чинність, на підставі Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 22.02.1988 року № 8502-Х), кожен громадянин і кожна громадянка мали право купити або збудувати для себе на праві особистої власності житловий будинок на один або два поверхи з числом кімнат від однієї до п'яти як у місті, так і поза містом.

Пункт 2 ОСОБА_5 Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року Про порядок застосування Указу Президії Верховної ОСОБА_5 СРСР від 26 серпня 1948 року Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних житлових будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.

Отже підставою виникнення у спадкодавця ОСОБА_3 права власності на спірний житловий будинок був сам факт збудування його з додержанням вимог зазначених правових актів, які не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.

Пункти 4, 20 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачали обов'язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ, в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах.

Відповідно витягу з погосподарської книги Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, особовий рахунок № 268, власником житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами під № 88, який розташований по вул. Шевченко в с. Кулевча Саратського району Одеської області, є ОСОБА_6, яка померла 03 червня 2017 року (а.с. 82).

Згідно висновку оцінювача ОСОБА_7 про вартість майна, оціночна вартість зазначеного житлового будинку станом на 14 листопада 2017 року складає 28929 гривень (а.с. 15).

Статті 1216, 1217 ЦК України визначають, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи (спадкодавця), яка померла, до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частина 2 ст.1223 ЦК України передбачає, що у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Відповідно до ст. ст. 1258, 1261 ЦК України, спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно частин 1, 3, 5 ст.1268 ЦК України спадкоємець за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Ст. 1270 ЦК України передбачає, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як видно з копій свідоцтва про народження серії V-УР № 0731593 та копії свідоцтва про укладення шлюбу серії І-ЖД № 468095, виданих Колесненською сільською радою Саратського району Одеської області, батьками позивачки є ОСОБА_8 та ОСОБА_3 (а.с. 6, 7).

ОСОБА_3 залишила заповіт, посвідчений 25 жовтня 2010 року секретарем виконавчого комітету Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області за реєстровим номером № 286, відповідно до якого позивачку призначено спадкоємцем земельної ділянки площею 4,95 га, належну їй на підставі державного акту ЯА № 266593 та майнового паю на підставі сертифікату серії ОД ХХІІ № 23688 (а.с. 48). Даний заповіт є чинним, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с. 46).

Крім того, ОСОБА_3 залишила ще один заповіт, посвідчений 07 вересня 2016 року секретарем виконавчого комітету Кривобалківської сільської ради Саратського району Одеської області за реєстровим номером № 12, відповідно до якого третю особу ОСОБА_2 призначено спадкоємцем земельної ділянки площею 5,07 га, кадастровий номер 5124581700:01:002:0412, 5124581700:01:002:0402 (а.с. 49).

ОСОБА_3 померла 03 червня 2016 року, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії І-ЖД № 492428, виданим Саратським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (а.с. 8).

До дня своєї смерті вона проживала одна в ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено довідками № 319, № 320 від 21 лютого 2018 року Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області (а.с. 17, 18).

Після її смерті відкрилась спадщина на належні їй земельні ділянки, а також на житловий будинок з господарськими будівлями під № 88, розташований по вул. Шевченко в с. Кулевча Саратського району Одеської області.

06 листопада 2017 року приватний нотаріус Саратського районного нотаріального округу Одеської області ОСОБА_9 за заявою позивачки відкрив спадкову справу щодо майна ОСОБА_3, померлої 03 червня 2017 року. 30 листопада 2017 року з заявою про прийняття спадщини звернулась також інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_2. 20 липня 2018 року нотаріус видав ОСОБА_1 свідоцтва про право на спадщину за заповітом на належні спадкодавцеві дві земельні ділянки площею 3,8175 га (рілля) та 1,1265 га (рілля), розташовані на території Кулевчанської сільської ради Саратського району Одеської області, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 266593. ОСОБА_2 свідоцтва про право на спадщину за заповітом не видавались.

Вказані обставини підтверджуються копією спадкової справи та інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) (а.с. 38-71).

На підставі частини 2 ст.1223 ЦК України, у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_6, померлої 03 червня 2017 року, є її дочки: ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

Нотаріус відмовив позивачці у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на житловий будинок, розташований в с. Кулевча, вул. Шевченко, № 88, Саратського району Одеської області через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця (а.с.16).

Оскільки позивачка, як спадкоємець за заповітом, прийняла спадщину, інший спадкоємець за законом першої черги ОСОБА_2 не заперечує проти визнання за позивачкою права власності на спадковий будинок (а.с.80), тому позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню. Керуючись ст. ст. 1216-1218, ст. 1223, 1261, 1268-1270 ЦК України, ст. ст. 2, 5, 10-13, ст. ст. 89, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1, виданий 09 лютого 1998 року Саратським РВ УМВС України, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, право власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами під 88 (вісімдесят восьмим) номером, розташований по вул. Шевченко в с. Кулевча Саратського району Одеської області, що належав ОСОБА_3, яка померла 03 червня 2017 року.

Рішення суду може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду через Саратський районний суд Одеської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне судове рішення складено 04 лютого 2019 року.

Суддя А. І. Бучацька