Рішення

від 04.02.2019 по справі 826/16204/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Вн. №27/152

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2019 року № 826/16204/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс"

До Головного управління ДФС у місті Києві

Про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0015501207

Суддя О.В.Головань

Обставини справи:

Позовні вимоги заявлені про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.09.2017 р. №0015501207, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 10% у сумі 70 000,00 грн. за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних.

29.08.2018 р. у зв'язку з неявкою сторін до судового засідання суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження згідно п. 9 ст. 205 КАС України.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" (код 40696030), місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 77, зареєстроване в якості юридичної особи 28.07.2016 р., перебуває на обліку в якості платника податків у Державній податковій інспекції у Шевченківському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Головним управлінням ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Будмирплюс" за період січень-травень 2017року, за результатами якої складено акт від 02.08.2017р. №4094/26-15-12-07-20/40696030.

Згідно з висновками акту перевірки позивачем порушено граничні строки реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за січень-травень 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 700 000,00 грн., в результаті чого порушено вимоги п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України.

На підставі висновків вказаного акту перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.09.2017 року №0015501207, яким згідно з п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України за затримку граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше днів застосовано штраф у розмірі 10% від суми 700 000,00 грн. у розмірі 70 000,00 грн.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Будмирплюс" - вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та просить його скасувати з таких підстав.

Позивач зазначає, що відповідачем при прийнятті рішення було порушено вимоги п.76.2 ст. 76, п.86.2 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки був надісланий на адресу позивача в строк, який є більшим, ніж строк, передбачений зазначеними нормам, а саме в 7-денний строк, замість 3-денного.

Оскаржуване рішення прийнято контролюючим органом в 13-денний строк замість 10-денного робочого дня за днем вручення платнику акту перевірки (22.08.2017р.). Крім того, до податкового повідомлення-рішення не було додано розрахунок штрафу за порушення граничних строків реєстрації податкових накладних в ЄРПН, що не дає змоги перевірити правильність розрахунків штрафної санкції.

Відповідач - Головне управління ДФС у м. Києві - проти задоволення позовних вимог заперечив, підтримавши висновки акту перевірки.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають до задоволення з таких підстав.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (у редакції, яка була чинною на момент проведення перевірки) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно пп. 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Тобто, предметом камеральної перевірки охоплюються питання своєчасності реєстрації податкових накладних. Виявлення контролюючим органом цього порушення не потребує наявності будь-яких документів платника податку або необхідності витребувати такі в останнього, достатніми є дані Єдиного реєстру податкових накладних, дані податкових декларацій та дані системи електронного адміністрування податку на додану вартість.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.06.2018 року у справі №803/1315/17.

За правилами ст. 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Особливості камеральної перевірки полягають у тому, що для її проведення не потрібен наказ керівника податкового органу або інший спеціальний дозвіл чи направлення, не потрібно згоди платника податків, а також його присутності. Метою камеральної перевірки є виявлення в поданій звітності, інших даних систем електронного адміністрування, зокрема Єдиного реєстру податкових накладних, арифметичних та/або методологічних помилок, або інших відомостей, які призвели до заниження/завищення податкових зобов'язань або свідчать про допущені платником податків порушення термінів, порядку реєстрації податкових накладних, акцизних накладних або про неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності, відповідальність за що передбачена статтями 120, 120-1, 120-2 Податкового кодексу України.

В даному випадку камеральна перевірка дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ "Будмирплюс" за період січень-травень 2017 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2017р. №4094/26-15-12-07-20/40696030, проведена згідно вказаних положень Податкового кодексу України, тобто, з передбачених законодавством підстав.

Згідно п. 86.2 ст. 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Згідно п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

В даному випадку датований 02.08.2017 р. акт перевірки №4094/26-15-12-07-20/40696030 фактично скеровано позивачу 11.08.2017 р., отримано ним 22.08.2017 р., оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0015501207 винесено 07.09.2017 р.

Тобто, відповідачем порушено триденний строк направляння позивачу акту перевірки та десятиденний строк прийняття рішення, проте порушення вказаних процедурних строків не визначено Податковим кодексом України або іншими актами законодавства як таке, що тягне за собою неможливість притягнення особи до відповідальності за виявлені під час перевірки порушення.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Згідно п. 120-1.1 ст. 120-1 Податкового кодексу України порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі: 10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів; 20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів; 30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів; 40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів.

Зі змісту наведених норм вбачається, що застосування штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладених/розрахунків коригування до податкових накладних можливе у випадку незабезпечення платником податків їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Судом встановлено, що в діяльності ТОВ "Будмирплюс" дійсно мали місце порушення строків реєстрації податкової накладної.

Зазначений факт також не заперечується, тоді як позивач посилається лише на порушення при скеруванні йому акту перевірки та строків прийняття оскаржуваного рішення.

Щодо непред'явлення розрахунку штрафу до податкового повідомлення-рішення, то суд вважає, що у даному випадку відсутня така необхідність, оскільки у податковому повідомленні-рішення чітко та зрозуміло розраховано суму штрафних санкцій.

Щодо арифметичної помилки, то слід зазначити, що вказана помилка не є суттєвою, оскільки як вбачається з матеріалів справи позивачем все ж таки було порушено граничні терміни реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних на 15 і менше календарних днів.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно, з урахуванням викладеного, суд виходить з того, що при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення контролюючий орган діяв правомірно, у межах наданих йому повноважень, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, ст.ст. 241-246, 255, 257-262, 293, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позовних вимог відмовити.

2. Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя О.В. Головань

Повний текст рішення

виготовлено і підписано 04.02.19 р.