Ухвала

від 01.02.2019 по справі 640/1737/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження за заявою

13:00

01 лютого 2019 року справа №640/1737/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Кузьменко В.А., розглянувши заяву і додані до неї матеріали у справі

за заявоюГоловного управління ДФС у місті Києві доТовариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" пропідтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків В С Т А Н О В И В:

31 січня 2019 року о 14 год. 27 хв. (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Головне управління ДФС у місті Києві (далі по тексту - заявник, ГУ ДФС) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з поданням до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" (далі по тексту - відповідач, ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ"), в якому просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна відповідача.

Пункт 2 частини першої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалою відмовляє у відкритті провадження за заявою, якщо із поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Таким чином, розгляд справи про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків здійснюється на підставі заяви органів доходів і зборів якщо суд не встановить наявності спору про право.

На думку суду, спір про право має місце в усіх випадках, коли з наявних матеріалів вбачається, що платник податків, у відношенні до якого подану заяву, заперечує правомірність дій та рішень органу доходів і зборів, які слугують підставою для звернення до суду.

При цьому Кодекс адміністративного судочинства України не встановлює критеріїв для оцінки незгоди платника податків для висновку про існування спору про право. Отже, у кожному конкретному випадку в залежності від змісту правовідносин суд оцінює форму вираження відповідної незгоди учасника провадження на предмет існування спору. Така незгода має втілюватись у вчиненні учасником процесу необхідних дій для відновлення порушеного права.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22 травня 2018 року у справі №808/1030/17, провадження №К/9901/36579/18.

Наявні у справі матеріали свідчать, що підставою для звернення ГУ ДФС із заявою є відмова відповідача допустити працівника ГУ ДФС до перевірки, призначеної на підставі наказу ГУ ДФС від 29 січня 2019 року №1193 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" (код 39064716)", що зафіксовано актом від 30 січня 2019 року №135/26-15-14-02-05.

Разом з тим, із доданих до заяви документів вбачається, що ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" заперечує правомірність дій ГУ ДФС у місті Києві щодо проведення перевірки підприємства, про що вказує у письмовому поясненні щодо відмови від допуску до проведення перевірки, яке оформлене як додаток до акта про відмову в допуску до проведення перевірки від 30 січня 2019 року №135.

Крім того, суд встановив, що 31 січня 2019 року ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом (зареєстрований 31 січня 2019 року за №640/1707/19), у якому просить визнати протиправним та скасувати наказ ГУ ДФС від 29 січня 2019 року №1193 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" (код 39064716)", що підтверджується наявною в матеріалах справи копією адміністративного позову з доданими до нього матеріалами.

Суд вважає, що факт оскарження наказу, за яким відповідач відмовив у допуску до проведення перевірки, що зумовило звернення контролюючого органу із заявою у цій справі, беззаперечно вказує на наявність спору про право у спірних правовідносинах в контексті пункту 2 частини четвертої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України та виключає можливість розглянути заяву ГУ ДФС про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків у порядку статті 283 Кодексу адміністративного судочинства України.

Така позиція також підтримана у постановах Київського апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2018 року у справі №826/7346/18 та від 23 жовтня 2018 року у справі №2340/3287/18.

При цьому, правомірність дій посадових осіб ГУ ДФС щодо проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" та законність наказу ГУ ДФС від 29 січня 2019 року №1193 "Про проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" (код 39064716)" не є предметом даного спору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови у відкритті провадження за заявою ГУ ДФС до ТОВ "ЄВРОПРОМКОМПЛЕКТ" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Одночасно суд роз'яснює заявникові, що відповідно до частини п'ятої статті 283 Кодексу адміністративного судочинства відмова у відкритті провадження за заявою унеможливлює повторне звернення заявника з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Керуючись статтями 248, 283 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті провадження за заявою Головного управління ДФС у місті Києві.

Ухвала, відповідно до частини другої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили з моменту її підписання суддею та згідно з частиною шостою статті 283 Кодексу адміністративного судочинства може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 24 годин з моменту її постановлення.

Суддя В.А. Кузьменко