Рішення від 31.01.2019 по справі 285/3912/18

РІШЕННЯ

Іменем України

Справа № 285/3912/18

провадження у справі №2/0285/21/19

31 січня 2019 року м. Новоград-Волинський

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі : головуючого - судді Коцюби О.М.,

за участю секретаря Янкової Л.П.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Новоград-Волинський справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Орепівської сільської ради, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на житловий будинок -

ВСТАНОВИВ:

22.10.2018 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду звернулась позивач із позовом у якому просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.10.1994 року № 4-3612 виданого державним нотаріусом ОСОБА_5, визнати недійсним договір купівлі продажу будинку, що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 22, с. Орепи, Новоград-Волинського району, Житомирської області від15.05.1995 року № 2-1320, укладеного між ОСОБА_3 та КСП Мрія , та визнати за нею право власності на будинок що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 22, с. Орепи, Новоград-Волинського району, Житомирської області. У позові посилається на те, що виконавчий комітет Орепівської сільської ради рішенням від 10.10.2017 року № 36 скасував рішення Орепівської сільської ради від 23.08.1989 року в частині визнання права власності спірного будинку за ОСОБА_6. Оскільки рішення Орепівської сільської ради в частині визнання права власності за ОСОБА_6 скасовано то свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.10.1994 року № 4-3612 виданого державним нотаріусом ОСОБА_5 та договір купівлі продажу будинку, що знаходиться за адресою: вул. Л. Українки, 22, с. Орепи, Новоград-Волинського району, Житомирської області від15.05.1995 року № 2-1320, укладеного між ОСОБА_3 та КСП Мрія підлягають визнанню недійсними.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 у відзиві заперечила проти задоволення позовних вимог та пояснила, що позивач неодноразово зверталася до суду із вказаним позовом та у задоволенні яких судами було відмовлено, про що надала відповідні докази. Крім цього, подала заяву у якій просить справу слухати без її участі.

Сільський голова Орепівської сількьсої ради надіслав заяву у якій просить справу слухати без його участі. Щодо задоволення позову чіткої відповіді не надав. Зазначив, що з рішенням суду погодиться.

Третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_5 надіслала заяву у якій просить справу слухати без її участі. Щодо вирішення спору поклалась на розсуд суду.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_3 перейшов у власність будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 22, с. Орепи, Новоград-Волинського району, який належав на прав власності померлому ОСОБА_6 (а.с. 4).

В подальшому ОСОБА_3 продала вказаний будинок КСП Мрія , що підтверджується договором купівлі-продажу (а.с. 5-6).

ОСОБА_1 посилається на те, що згідно заповіту її матері ОСОБА_7, вона повинна бути власником спірного будинку, оскільки будинок належав на праві власності її матері.

ОСОБА_1 неодноразово зверталася до суду із позовом про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом на будинок, що знаходиться за адресою: вул. Лесі Українки, 22, с. Орепи, Новоград-Волинського району.

Рішеннями судів від 20.01.1995 року, 11.07.2000 року, 23.07.2000 року було відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні ї позовних вимог (а.с. 23-28).

10.10.2017року виконавчий комітет Орепівської сільської ради рішенням № 36 скасував п. 123 рішення Орепівської сільської ради № 33 від 23.08.1989 року яким визнано право власності на житловий будинок, що знаходиться: вул. Лесі Українки, 22, с. Орепи за ОСОБА_6 (а.с. 10).

16.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Новоград-Волинського міськрайонного суду із позовом до ОСОБА_3 у якому вона просить визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.10.1994 року виданого державним нотаріусом відповідачці ОСОБА_3 після смерті батька ОСОБА_6

26.03.2018 року ОСОБА_1 відмовилась від вищезазначеного позову до ОСОБА_3 (а.с. 74, справа № 285/4061/17). Цього ж дня, за результатами розгляду зави, було винесено ухвало про закриття провадження у справі (а.с. 77, справа № 285/4061/17).

22.10.2018 року до Новоград-Волинського міськрайонного суду звернулась позивач із позовом, що розглядається у даній справі (а.с. 2,3).

Ухвалою Новоград-Волинського міськрайонного суду від 31.01.2019 року провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом від 07.10.1994 року № 4-3612 виданого державним нотаріусом ОСОБА_5 було закрито на підставі п. 3 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Отже, свідоцтво про право на спадщину за законом від 07.10.1994 року № 4-3612 видане державним нотаріусом ОСОБА_5 не визнано недійсним. Тому, ОСОБА_3 вправі була укладати договір купівлі-продажу спірного житлового будинку з КСП Мрія .

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

2. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.

3. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

4. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У свою чергу, ст. 13 ЦПК України зазначає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

2. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

3. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

На підставі вищевикладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 141, 223, 258, 259, 265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та Орепівської сільської ради, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4 про визнання правочинів недійсними та визнання права власності на житловий будинок - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 04.02.3019 року.

Головуючий: О.М. Коцюба