Рішення

від 31.01.2019 по справі 826/11526/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

31 січня 2019 року справа №826/11526/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Яцюти М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" (далі по тексту - позивач, ТОВ "БК "Будімперія") доДержавної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Святошинському районі) про 1) визнання протиправним погашення відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 26 350,32 грн. щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого ТОВ "БК "Будімперія" щодо податкової декларації за серпень 2014 року; 2) скасувати погашення відповідачем грошового зобов'язання у розмірі 26 350,32 грн. щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого ТОВ "БК "Будімперія" щодо податкової декларації за серпень 2014 року В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва, оскільки вважає, що відповідач протиправно погасив грошового зобов'язання у розмірі 26 350,32 грн. щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого ТОВ "БК "Будімперія" щодо податкової декларації за серпень 2014 року, виходячи з того, що відсутність податкового боргу у розмірі 26 350,32 грн. щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року у справі №826/13668/14, яка набрала законної сили; крім того вказаними рішенням суду скасовано податкову вимогу від 11 серпня 2014 року №1773-25, сформовану щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року; постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі №826/3250/17 скасовано нарахування контролюючим органом штрафних санкцій, зокрема щодо вказаної декларації; відповідач не надав доказів наявності податкового боргу щодо податкової декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року та обґрунтованих пояснень з приводу неврахування суми, сплаченої за даної декларацією, у розрахунках з бюджетом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2017 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/11526/17, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Відповідач письмового заперечення проти позову або відзиву на позовну заяву до суду не надав.

В судовому засіданні 18 січня 2018, у зв'язку із неявкою представників сторін, на підставі частини дев'ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва звертає увагу на наступне.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 жовтня 2014 року у справі №826/13668/14 позовом ТОВ "БК "Будімперія" до ДПІ у Святошинському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 лютого 2014 року №0008431501, №0008441501, податкової вимоги від 11 серпня 2014 року №1773-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11 серпня 2014 року №160/26-57-25-01-10, яка набрала законної сили, визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 11 серпня 2014 року №1773-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 11 серпня 2014 року №160/26-57-25-01-10.

У вказаній постанові встановлено, що "…відповідачем не надано суду жодних доказів на підтвердження існування у позивача суми податкового боргу станом на 10.08.2014р., як зазначено в оскаржуваній податковій вимозі від 11.08.2014р. №1773-25, у розмірі 26350,32 грн. та підстав виникнення такого боргу.

При цьому, всупереч вказаним вимогам КАС України відповідачем не спростовано жодних тверджень та обґрунтувань, викладених позивачем у позовній заяві.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність з боку позивача порушення податкового законодавства щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом, та у сумах, самостійно узгоджених у відповідних податкових звітностях, у зв'язку з чим накладення штрафних санкцій та винесення податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу є необґрунтованими та безпідставними".

Відповідно до частини четвертої статі 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, встановлені обставини відсутності у ТОВ "БК "Будімперія" податкового боргу у розмірі 26350,32 грн. та безпідставність формування податкової вимоги від 11 серпня 2014 року №1773-25 на вказану суму.

Разом з тим, за результатами розгляду запиту позивача ДПІ у Святошинському районі у листі від 17 серпня 2017 року №40/ЗПІ/26-57-12-01-28 повідомила наступне: "Згідно даних ІС "Податковий блок" по декларації з податку на додану вартість ТОВ "БК "Будімперія" за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року несвоєчасно сплачено податок на додану вартість у розмірі 47 705,00 грн. (строком сплати до 30 липня 2017 року); на момент сплати в ІКП платника обліковується переплата по ПДВ у сумі 21 354,70 грн., якою погашено частину зобов'язань за червень 2014 року, а частина лягла в недоїмку (26 264,07 грн.); несплачений залишок по податку на додану вартість у сумі 26 344,32 грн. погашено сумою 41 600,00 грн. від 22 вересня 2014 року, остаток лягло у переплату - 14 695,80 грн.; у зв'язку із порушенням термінів сплати ПДВ по декларації за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року складено акт камеральної перевірки від 22 серпня 2016 року №1107/26-57-12-01-18 на суму штрафу 5 027,10 грн."

Наведена відповідачем інформація свідчить, що ДПІ у Святошинському районі погасила грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 26 350,32 грн., задеклароване позивачем у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року, за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого ТОВ "БК "Будімперія" щодо податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2014 року.

При цьому суд звертає увагу, що скасована у судовому порядку податкова вимога від 11 серпня 2014 року №1773-25 на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 26 350,32 грн., сформована контролюючим органом саме на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року.

Таким чином, навіть після встановлення судом факту протиправного формування податкової вимоги від 11 серпня 2014 року №1773-25 на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 26 350,32 грн. та факту відсутності у позивача податкового боргу на вказану суму, ДПІ у Святошинському районі погашає неіснуючий податковий борг за рахунок грошових коштів, сплачених ТОВ "БК "Будімперія" на погашення поточного податкового зобов'язання.

Суд також встановив, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2017 року у справі №826/3250/17 позовом ТОВ "БК "Будімперія" до ДПІ у Святошинському районі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26 вересня 2016 року №0024101201, №0024001201, яка набрала законної сили, серед іншого встановлено, що "податкові зобов'язання позивачем сплачено своєчасно і в повному обсязі, згідно платіжних доручень: …17.07.2014 - сума 47 750,00 грн. (податкова декларація з податку на додану вартість від 15.07.2014 р., реєстраційний номер 9040105162, на суму 47 705,00 грн.)…".

За визначенням підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Отже, контролюючий орган може зарахувати кошти, що сплачує платник податків, незалежно від визначеного напряму сплати в рахунок погашення податкового боргу лише за наявності у платника податків податкового боргу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Однак, відповідач не надав суду доказів, які б підтверджували наявність у ТОВ "БК "Будімперія" податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 26 350,32 грн., зокрема того, який виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2014 року №9040105162 від 15 липня 2014 року, що виключає можливість погашення такого податково боргу за рахунок коштів, спрямованих на сплату податкових зобов'язань за інший період.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що дії ДПІ у Святошинському районі щодо погашення грошового зобов'язання у розмірі 26 350,32 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість ТОВ "БК "Будімперія" за червень 2014 року від 15 липня 2014 року №9040105162 за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2014 року, суперечать Податковому кодексу України, а тому є протиправними.

У той же час суд вважає, що позовні вимоги належить задовольнити частково та визнати протиправними відповідні дії ДПІ у Святошинському районі, а у задоволенні вимоги про скасування погашення відповідачем грошового зобов'язання належить відмовити, оскільки окремого рішення (акта індивідуальної дії), яке згідно з нормами частини другої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України можна скасувати, відповідачем не приймалось.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведено правомірність своїх дій з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ "БК "Будімперія" підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, на користь позивача належить присудити судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Святошинському районі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві щодо погашення грошового зобов'язання у розмірі 26 350,32 грн. згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" за червень 2014 року від 15 липня 2014 року №9040105162 за рахунок частини грошового зобов'язання, сплаченого згідно з податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2014 року

3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Будімперія" понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інстанції у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві.

Згідно з частиною першою статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Частина перша статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ "БК "Будімперія" (03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67; ідентифікаційний код 23500202);

Державна податкова інспекція у Святошинському районі Головного управління ДФС у місті Києві (03115, м. Київ, вул. Верховинна, буд. 9; ідентифікаційний код 39513550).

Суддя В.А. Кузьменко