Постанова

від 04.02.2019 по справі 806/1252/18

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 806/1252/18

Головуючий у 1-й інстанції:Горовенко А.В.

Суддя-доповідач: Гонтарук В. М.

04 лютого 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Гонтарука В. М.

суддів: Граб Л.С. Білої Л.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Коростенський хлібозавод" до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу,

В С Т А Н О В И В :

В березні 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішення про застосування штрафних санкцій, вимоги про сплату боргу.

В обґрунтування позову зазначає, що відповідач не мав правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень та вимоги, оскільки результати акту перевірки не відповідають дійсності та спростовуються договором цивільно-правового характеру від 15.05.2017, укладеним між позивачем та ОСОБА_2

Крім того, вказує на те, що взаємовідносини Публічного акціонерного товариства Коростенський хлібозавод з ОСОБА_2, за договором від 15.05.2017, у судовому порядку трудовими не визнавались.

Окрім того, зазначає, що акт перевірки отримано посадовими особами Публічного акціонерного товариства Коростенський хлібозавод 11.01.2018, проте всупереч вимогам Податкового кодексу України оскаржувані податкові повідомлення-рішення винесені відповідачем 24.01.2018, тобто поза межами десяти робочих днів, наступних за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року адміністративний позов задоволено частково.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в частині задоволених позовних вимог, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог скасувати та ухвалити в цій частині постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову, в іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.

19 грудня 2018 року від позивача до суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги.

Сторони в судове засідання не з'явились, про час, день та місце розгляду справи повідомлено завчасно та належним чином. Причини неявки суду не відомі.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, про що 31 січня 2019 року було прийнято протокольну ухвалу.

За таких умов, згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та відзиву, колегія суддів вважає, що остання задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду неоспорені факти про те, що Публічне акціонерне товариство Коростенський хлібозавод перебуває на обліку у Коростенській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області.

Службовими особами Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області 05 січня 2018 року проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ Коростенський хлібозавод щодо оформлення трудових відносин, своєчасності, достовірності, повноти нарахування, сплати податку на доходи з фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування із заробітної плати, виплаченої найманому працівнику ОСОБА_2, за результатами якої складено акт №11/06-30-13-11/00377791 від 05.01.2018 (а.с.27-42).

Висновки перевірки, які зазначені у вказаному акті, зроблено відповідачем на підставі: даних звітності поданої ПАТ Коростенский хлібозавод станом на дату перевірки у Аналітично-інформаційній системі ДФС України Податковий блок (далі АІС Податковий блок ) за період з 01.02.2017 по 31.10.2017; копій видаткових накладних та накладних на повернення товару, які надано до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області із журналістським запитом ОСОБА_3 від 13.11.2017 вх.№74470/7; пояснень ОСОБА_2 від 22.11.2017 (а.с.29).

Не погоджуючись із висновками документальної позапланової невиїзної перевірки позивачем подано до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області заперечення на акт перевірки, в якому зазначено, що вказані висновки є хибними, оскільки відповідно до договору цивільно-правового характеру від 15.05.2017 укладеного між ПАТ Коростенський хлібозавод та ОСОБА_2, термін його дії вказано з 15.05.2017 по 15.08.2017, проте згідно з п.8.2 договору за згодою сторін та відсутності взаємних претензій договір може бути продовжено на наступні два місяці, що і було вчинено сторонами (а.с.84).

06.02.2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Житомирській області позивачу надана відповідь за №911/6/06-30-13-04-10, відповідно до якої вказані заперечення позивача залишено без розгляду, а висновки акту перевірки, -без змін (а.с.85-86).

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0002061304 від 24.01.2018, відповідно до якого ПАТ Коростенський хлібозавод збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 3679,12 грн, з яких:2473,55 грн - основний платіж; 1027,16 грн штрафні (фінансові) санкції; 178,41 грн пеня (а.с.18, 19);

-№0002051304 від 24.01.2018, яким збільшено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 318,6 грн, з яких:206,13 грн - основний платіж; 97,6 грн штрафні (фінансові) санкції; 14,87 грн пеня (а.с.20, 21);

- прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №000214304 від 24.01.2018, відповідно до якого ПАТ Коростенський хлібозавод донараховано суму єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1703,23 грн та штрафні (фінансові) санкції у розмірі 722,17 грн (а.с.22);

- сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0002121304 від 24.01.2018, якою ПАТ Коростенський хлібзавод про сплату недоїмки з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 1703,23 грн (а.с.23).

Вважаючи вказані рішення та вимогу відповідача протиправними, позивач звернувся до суду для їх скасування.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.

За змістом статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.

Згідно з підпунктом 78.1.13 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання інформації про ухилення податковим агентом від оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, пасивних доходів, додаткових благ, інших виплат та відшкодувань, що підлягають оподаткуванню, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом, а також здійснення особою господарської діяльності без державної реєстрації. Така перевірка проводиться виключно з питань, що стали підставою для проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового Кодексу України роботодавець - це юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов'язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов'язки, передбачені законами.

Частиною 2 статті 30 Закону України "Про оплату праці" визначено, що роботодавець зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку.

Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу Україниособою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.

Згідно з пп."а" п. 171.2 ст. 171 Податкового кодексу України у той же час особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Відповідно до пп.168.1.1. п.168.1. ст.168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Пунктом176.2статті176 Податкового кодексу України визначено, що особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок; б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Пунктом 10 частини 1 статті 1 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону зобов'язані сплачувати єдиний внесок.

Аналізуючи доводи апелянта щодо правомірності їх дій під час винесення оскаржуваних рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту акта перевірки, за результатами здійсненої документальної позапланової перевірки відповідачем встановлено використання праці найманого працівника ОСОБА_2 без належного оформлення трудових відносин, у зв'язку з чим не сплачувалися обов'язкові платежі до бюджету.

На думку апелянта, вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями самої ОСОБА_2 щодо перебування у трудових відносинах з ПАТ Коростенський хлібозавод та відомостями з АІС Податковий блок .

Під час перевірки відповідачем було враховано договір цивільно-правового характеру про надання послуг від 15.02.2017 (далі Договір від 15.02.2017), укладений між ПАТ Коростенський хлібозавод ("Замовник") та ОСОБА_2 ("Виконавець").

Відповідно до п.1.1 Договору від 15.02.2017 "Виконавець" зобов'язується надати "Замовнику" послуги (виконати роботу) з реалізації товарів в обсязі і на умовах передбачених даним договором, а "Замовник" зобов'язується прийняти та оплатити дані послуги (роботи).

Згідно з п.4.1 Договору від 15.02.2017 за виконану роботу "Замовник" сплачує "Виконавцеві" винагороду у розмірі 6000 грн за винятком податків, які "Замовник", згідно з діючого законодавства нараховує та сплачує самостійно у відповідні терміни.

Пунктом 8.1 Договору від 15.02.2017 визначено термін його дії з 15.02.2017 по 15.05.2017, однак відповідно до п. 8.2 за згодою сторін та відсутності взаємних претензій договір може бути продовжено на наступні два місяці (а.с.95-96).

Колегія суддів вважає безпідставні висновки відповідача, про відсутність на час проведення позапланової невиїзної перевірки договору цивільно-правового характеру про надання послуг від 15.05.2017 укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ Коростенський хлібозавод , з огляду на наступне.

Пунктом 44.6ст.44 Податкового кодексу України передбачено, що у разі, якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті, платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.

Колегія суддів зауважує, що позивачем до заперечень на акт перевірки від 19.01.2018 за вих.№092, поданих на адресу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, було додано копію договору цивільно-правового характеру від 15.05.2017, акт приймання-здавання виконаних робіт від 15.10.2017, однак вказані документи безпідставно не враховано відповідачем, оскільки вже 24.01.2018 були прийняті рішення за результатами висновків акту перевірки.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що до матеріалів справи позивачем було надано договір цивільно-правового характеру про надання послуг від 15.05.2017, укладений між ПАТ Коростенський хлібозавод та ОСОБА_2 (далі Договір від 15.05.2017) (а.с.45, 84).

Як вбачається зі змісту вказаного договору, він аналогічний змісту Договору від 15.02.2017, за винятком п.4.1 Договору від 15.05.2017 розмір винагороди вказано 2000 грн, термін дії договору відповідно до розділу 8 встановлено з 15.05.2017 по 15.08.2017, з можливістю продовження строку його дії на наступні два місяці (а.с.45).

Разом з цим, суд зазначає, що висновки податкового органу про те, що ОСОБА_2 працювала з травня по жовтень 2017 року в ПАТ Коростенський хлібозавод на посаді продавця без належного оформлення трудових відносин, також є безпідставними, оскільки як було встановлено під час розгляду справи в суді першої інстанції, та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, відповідно до пункту 8.2 вказаного договору від 15.05.2017 його строк було продовжено на наступні два місяці.

Таким чином, на переконання суду апеляційної інстанції, позивачем в повній мірі підтверджено належне оформлення правовідносин з ОСОБА_2 - з травня 2017 року по жовтень 2017 року, шляхом укладення договору цивільно-правового характеру про надання послуг від 15.05.2017, з можливістю його пролонгації, що спростовує висновки контролюючого органу.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем у ході судового розгляду не доведено використання позивачем найманого працівника без належного оформлення трудових відносин в порушення ст.24 Кодексу законів про працю України.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що твердження фіскального органу про відсутність у позивача на момент проведення документальної позапланової невиїзної перевірки договору цивільно-правового характеру від 15.05.2017 є безпідставними та спростовуються вищезазначеними обставинами.

Крім того, судова колегія зазначає, що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем на вимогу суду надано розрахунок сум штрафної санкції та пені з доходу, виплаченого ОСОБА_2 за договором від 15.05.2017, за донарахування податку з доходів фізичних осіб, військового збору та штрафної санкції за донарахування єдиного внеску (а.с.198, 199, 200, 201).

Згідно вказаного висновку встановлено, що підприємством було порушено строки нарахування, утримання та сплати обов'язкових платежів та сум виплаченої винагороди за договором цивільно - правового характеру, від 15 травня 2017 року, вказані обставини не заперечувались позивачем під час розгляду справи в суді першої інстанції, та не є предметом апеляційного оскарження, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

З матеріалів апеляційної скарги встановлено, що позивач фактично погодився із висновками суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, а тому, керуючись положеннями ч.1 ст.308 КАС України, колегія суддів здійснювала перегляд оскаржуваного судового рішення в межах апеляційної скарги відповідача щодо висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки доводи апеляційної скарги щодо неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для вирішення справи та порушення норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду справ, то колегія суддів вважає, що підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області залишити без задоволення, а рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.

Головуючий Гонтарук В. М. Судді Граб Л.С. Біла Л.М.