Рішення

від 30.01.2019 по справі 911/1952/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" січня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1952/18

Суддя: Грабець С.Ю.

Секретар судового засідання: Абрамова В.Д.

Суд, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради

Київської області

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ",

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4",

про розірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості,

за участю представників:

позивача: ОСОБА_1 (довіреність №42/02 від 15.01.2019 року);

відповідача: не з'явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

05 вересня 2018 року до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління комунальної власності Броварської міської ради (далі - позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" (далі - відповідач) про розірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості у сумі 16 934,95 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач послався на порушення відповідачем умов договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19.01.2018 року (далі - договір оренди комунального майна), згідно з якими позивач зобов'язувався передати відповідачу в платне користування нежитлове приміщення, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Бровари, розташоване за адресою: місто Бровари, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 7, загальною площею 11,0 м.кв. (далі - приміщення), а відповідач зобов'язувався приміщення прийняти, вчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

У зв'язку з тим, що відповідач орендну плату за період з січня 2018 року до серпня 2018 року оплатив частково, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача 16 934,95 грн. боргу, розірвати договір оренди комунального майна та виселити відповідача з нежитлового приміщення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.09.2018 року відкрито провадження в справі та призначено підготовче засідання на 26 вересня 2018 року.

17 вересня 2018 року на адресу Господарського суду Київської області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без її участі, у зв'язку із перебуванням у відпустці, яке задоволенню судом не підлягало. вЂ�

26 вересня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав заяву про відкладення підготовчого засідання та поновлення строку для подання відзиву на позовну заяву (зустрічного позову), яка підлягала задоволенню судом.

Представник позивача у засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26.09.2018 року підготовче засідання відкладено на 31 жовтня 2018 року.

31 жовтня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача борг у сумі 20 847,85 грн. та пеню в сумі 2 296,17 грн., а також розірвати договір оренди комунального майна та виселити відповідача з нежитлового приміщення.

31 жовтня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 31.10.2018 року, а також заяву про долучення до матеріалів справи документів, яка була задоволена судом.

Також, представник відповідача подав заяву про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 31.10.2018 року, у задоволенні якої судом було відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 31.10.2018 року продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладено на 21 листопада 2018 року.

05 листопада 2018 року представник позивача просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4", про що подав клопотання №802/02 від 31.10.2018 року.

21 листопада 2018 року в засіданні представник позивача просила суд відкласти підготовче засідання для надання відповіді на відзив, а також залучити третю особу до участі в справі.

Представник відповідача в засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 21.11.2018 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача, - комунальне підприємство Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4" (далі - третя особа), підготовче засідання відкладено на 05 грудня 2018 року.

30 листопада 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву №868/02 від 23.11.2018 року, до якої додано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що Управління комунальної власності Броварської міської ради змінило назву на Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області, про що внесено зміни до відомостей про юридичну особу.

Крім цього, представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 23 539,15 грн. та пеню в сумі 2 652,61 грн., а також розірвати договір оренди комунального майна та виселити відповідача з нежитлового приміщення.

05 грудня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача повторно подав заяву про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яка була залишена судом без розгляду, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з тим, що заяву представника відповідача про призначення судової будівельно-технічної експертизи вже було розглянуто судом та відмовлено в її задоволенні, про що постановлено ухвалу.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала, вважала їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Представник відповідача заявив усне клопотання про визнання обов'язковою явки в судове засідання представника третьої особи, яке підлягало задоволенню судом.

Представник третьої особи у засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.12.2018 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 26 грудня 2018 року.

26 грудня 2018 року, до початку судового розгляду справи по суті, представник відповідача втретє заявив клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке було залишено судом без розгляду, а представнику відповідача роз'яснено положення ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо недопущення зловживання процесуальними правами.

Також, представник відповідача заявив усне клопотання про виклик третьої особи в якості свідка в засідання, яке судом до розгляду прийнято не було, на підставі ч. 2 ст. 207 Господарського процесуального кодексу України, оскільки представник відповідача не довів поважності причин незаявлення вищевказаного клопотання у підготовчому провадженні.

Представник третьої особи з'явився в судове засідання та надав пояснення щодо обставин справи.

Крім цього, представник відповідача подав заяву про відвід судді Грабець С.Ю., у зв'язку з чим, провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід судді, про що постановлено ухвалу суду від 26.12.2018 року.

09 січня 2019 року, на підставі ухвали суду, в задоволенні заяви товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" про відвід судді Грабець С.Ю. відмовлено.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.01.2019 року поновлено провадження у справі та призначено судове засідання на 30 січня 2019 року.

30 січня 2019 року в судовому засіданні представник позивача заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовільнити.

Представники відповідача та третьої особи у судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов наступних висновків:

19 січня 2018 року між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" (далі - відповідач) та комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4" (далі - третя особа) був укладений договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 (далі - договір), відповідно до умов якого Управління комунальної власності Броварської міської ради, на підставі рішення виконавчого комітету Броварської міської ради №767 від 13.12.2017 року, зобов'язувалось передати відповідачу в платне користування нежитлове приміщення у житловому будинку, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари та знаходиться за адресою: м. Бровари, вул. Героїв Небесної Сотні, буд. 7, загальною площею 11,0 м.кв. (далі - приміщення), а відповідач зобов'язувався приміщення прийняти та вчасно і в повному обсязі сплачувати орендні та інші платежі.

Управлінням комунальної власності Броварської міської ради було змінено назву на Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області (далі - позивач), що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до п. 1.5 договору, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Бровари і знаходиться на балансі комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4".

Пунктом 2.1 договору встановлено, що відповідач вступає у строкове платне користування об'єктом оренди у термін, зазначений в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації та/або нотаріального посвідчення договору) та акта приймання - передачі об'єкта оренди.

Згідно з п. 2.2 договору, передача об'єкта оренди в орендне користування не тягне за собою виникнення в відповідача права власності на цей об'єкт. Власником об'єкта оренди залишається територіальна громада м. Бровари, а відповідач користується ним протягом строку оренди.

Відповідно до п. 2.3 договору, у разі припинення дії цього договору об'єкт оренди повертається позивачу згідно акту приймання - передачі. Об'єкт оренди вважається поверненим з моменту підписання сторонами акту приймання - передачі. З цього моменту договір оренди припиняється.

Пунктом 2.4 договору встановлено, що обов'язок із складання акта приймання - передачі покладається на позивача.

Згідно з п. 2.5 договору, акти приймання - передачі підлягають погодженню третьою особою.

Відповідно до п. 3.1 договору, за користування об'єктом оренди відповідач сплачує орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду комунального майна територіальної громади м. Бровари, затвердженої рішенням Броварської міської ради від 09 жовтня 2014 року №1309-48-06 (надалі - Методика) та становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку грудень 2017 року 2 088 грн. 18 коп. (дві тисячі вісімдесят вісім гривень 18 коп.).

Орендна плата за перший місяць оренди січень 2018 року (без ПДВ) визначається шляхом коригування орендної плати на базовий місяць на індекс інфляції за: січень 2018 року.

Пунктом 3.2 договору встановлено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Згідно з п. 3.5 договору, додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується відповідачем разом з орендною платою.

Пунктом 3.7 договору встановлено, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності відповідача щомісячно не пізніше 15-го числа наступного місяця.

19 січня 2018 року позивач передав відповідачу в оренду приміщення, що підтверджується актом приймання-передачі нежитлового приміщення, копія якого долучена до матеріалів справи.

Проте відповідач орендну плату за період з 31.01.2018 року до 29.08.2018 року оплатив частково.

Згідно з ч. 1 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, сторони вживають заходів для досудового врегулювання спору за домовленістю між собою або у випадках, коли такі заходи є обов'язковими згідно із законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Господарського процесуального кодексу України, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову.

З метою досудового врегулювання спору, позивач направив на адресу відповідача листи - попередження №372/02 від 17.05.2018 року та №475/02 від 09.07.2018 року про сплату заборгованості, згідно з умовами договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19.01.2018 року. Проте відповідач відповідей на листи не надав, борг не оплатив.

Вважаючи, що його права порушені, позивач звернувся до суду, просив стягнути з відповідача борг у сумі 16 934,95 грн.

31 жовтня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подала заяву про збільшення розміру позовних вимог, просила суд стягнути з відповідача борг у сумі 20 847,85 грн. та пеню в сумі 2 296,17 грн.

30 листопада 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник позивача подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, просив суд стягнути з відповідача борг у сумі 23 539,15 грн. та пеню в сумі 2 652,61 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Судом встановлено, що між позивачем, відповідачем та третьою особою укладено договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19.01.2018 року (далі - договір).

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний берегти орендоване майно відповідно до умов договору, запобігаючи його псуванню або пошкодженню, та своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Частиною 4 ст. 286 Господарського кодексу України встановлено, що строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з умовами договору, відповідач зобов'язувався сплачувати позивачу орендну плату за користування приміщенням.

Судом встановлено, що відповідач сплатив орендну плату за користування приміщенням у січні 2018 року в сумі 1 066,60 грн., а за період з лютого 2018 року до листопада 2018 року відповідач орендну плату не сплатив.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України, не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

31 жовтня 2018 року через канцелярію Господарського суду Київської області представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 31.10.2018 року, в якому проти боргу відповідача перед позивачем заперечував, послався на те, що орендованим приміщенням відповідач не користувався, у зв'язку з тим, що приміщення знаходиться в аварійному стані.

Доводи представника відповідача спростовуються, у зв'язку з наступним.

Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

Згідно з ч. 3 ст. 767 Цивільного кодексу України, наймач зобов'язаний у присутності наймодавця перевірити справність речі. Якщо наймач у момент передання речі в його володіння не переконається у її справності, річ вважається такою, що передана йому в належному стані.

Відповідно до ч. 4 ст. 762 Цивільного кодексу України, наймач має право вимагати зменшення плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася.

Пунктом 1.4 договору встановлено, що опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його відповідачеві, його склад зазначаються в акті приймання - передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього договору.

19 січня 2018 року позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання-передачі нежитлового приміщення, з якого вбачається, що відповідачу було передано приміщення в задовільному стані.

Документів, що підтверджували б аварійний стан орендованого відповідачем приміщення, а також документів, що підтверджували б звернення відповідача до позивача з вимогою усунути перешкоди в користуванні орендованим приміщенням, представником відповідача суду надано не було.

Так, за період з лютого 2018 року до листопада 2018 року відповідач повинен був сплатити позивачу 23 539,15 грн. орендної плати за користування приміщенням.

Доказів, що спростовували б доводи позивача або підтверджували б сплату відповідачем орендної плати за період з лютого 2018 року до листопада 2018 року позивачу, представник відповідача суду не надав.

Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 23 539,15 грн. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім стягнення основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача пеню в сумі 2 652,61 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України, у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Так, пеня - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання у відсотках від суми визначеною обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.8 договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується позивачем відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожен день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Позивачем відповідачу в січні 2018 року була нарахована орендна плата в сумі 1 066,60 грн., тому розмір пені за січень 2018 року, враховуючи період заборгованості: 16.02.2018 року, суму боргу в розмірі 1 066,60 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 16,0%, складає 0,94 грн.;

за лютий 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 566,30 грн., тому розмір пені за лютий 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.03.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 2 566,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 284,47 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 566,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 137,81 грн.;

з 07.09.2018 року до 15.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 566,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 22,78 грн.;

за березень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 594,52 грн., тому розмір пені за березень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.04.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 2 594,52 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 212,68 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 594,52 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 139,32 грн.;

з 07.09.2018 року до 15.10.2018 року, суму боргу в розмірі 2 594,52 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 99,80 грн.;

за квітень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 615,28 грн., тому розмір пені за квітень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.05.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 141,30 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 140,44 грн.;

з 07.09.2018 року до 15.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 180,56 грн.;

за травень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 615,28 грн., тому розмір пені за травень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.06.2018 року до 12.07.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,0%, складає 65,78 грн.;

з 13.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 140,44 грн.;

з 07.09.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 201,19 грн.;

за червень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 615,28 грн., тому розмір пені за червень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.07.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 132,91 грн.;

з 07.09.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 615,28 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 201,19 грн.;

за липень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 596,97 грн., тому розмір пені за липень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.08.2018 року до 06.09.2018 року, суму боргу в розмірі 2 596,97 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 17,5%, складає 54,79 грн.;

з 07.09.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 596,97 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 199,79 грн.;

за серпень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 596,97 грн., тому розмір пені за серпень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.09.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 596,97 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 176,74 грн.;

за вересень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 646,31 грн., тому розмір пені за вересень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.10.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 646,31 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 101,79 грн.;

за жовтень 2018 року нараховано орендну плату в сумі 2 691,30 грн., тому розмір пені за вересень 2018 року, враховуючи період заборгованості: з 16.11.2018 року до 23.11.2018 року, суму боргу в розмірі 2 691,30 грн., облікову ставку Національного банку України, що становила 18,0%, складає 21,24 грн.;

а разом 2 655,96 грн. (за розрахунком суду).

Частиною 2 ст. 237 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Оскільки позивачем пеня визначена в розмірі 2 652,61 грн., то стягненню підлягає саме ця сума.

Також, позивач просив суд розірвати договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19 січня 2018 року, укладений між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради, товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" та комунальним підприємством Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4".

Частиною 1 ст. 651 Цивільного кодексу України встановлено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Частиною 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з ч. 1 ст. 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її

індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобов'язань; забезпечення виконання зобов'язань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом об'єкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обов'язки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 653 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Згідно з ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Згідно з п. 6.6 договору, при невиконанні або порушенні однією із сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Відповідно до п. 9.5 договору, на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірвано за рішенням суду, у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Згідно з п. 4.5 договору, відповідач зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до п. 9.6 договору, при несплаті відповідачем орендної плати протягом 3-х місяців з дня закінчення строку платежу позивач має право звернутись до суду з позовною заявою про дострокове розірвання договору та примусове виселення відповідача.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем зі сплати орендної плати становить 23 539,15 грн., що є істотним порушенням відповідачем умов договору оренди.

Представник відповідача послався на те, що відповідач направив на адресу позивача заяву про розірвання договору комунального майна №23/01-02 від 23.08.2018 року, у зв'язку з тим, що орендоване приміщення знаходиться в аварійному стані.

Згідно з п. 9.4 договору, договір може бути розірвано за погодженням сторін.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно з ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 188 Господарського кодексу України, сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

Згідно з ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

За твердженнями представника відповідача, відповідач не отримав відповіді від позивача на заяву про розірвання договору комунального майна №23/01-02 від 23.08.2018 року.

Разом з тим документів, що підтверджували б звернення відповідача до суду з вимогою про розірвання договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19.01.2018 року, представником відповідача суду не надано.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Документів, що підтверджували б розірвання у встановленому законодавством порядку договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18, суду не надано.

Відтак, вимога позивача про розірвання договору оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19 січня 2018 року є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, позивач просив виселити відповідача з нежитлового приміщення.

Згідно з ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди. Якщо орендар допустив погіршення стану орендованого майна або його загибель, він повинен відшкодувати орендодавцеві збитки, якщо не доведе, що погіршення або загибель майна сталися не з його вини.

Згідно з п. 9.7 договору, після закінчення строку дії, припинення договору або у випадку дострокового розірвання орендоване приміщення має бути звільнено відповідачем і передано позивачу за актом на протязі 3 днів. В разі користування об'єктом оренди після припинення строку дії договору, відповідач зобов'язаний вносити плату, за час фактичного користування приміщення до передачі його за актом позивачу в розмірі орендної плати, а також відшкодовувати витрати на утримання прибудинкової території та інші витрати загального користування, сплачувати комунальні послуги, витрати на обслуговування внутрішньо - будинкових мереж та обладнання.

У зв'язку з тим, що договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19 січня 2018 року судом розривається, відповідач зобов'язаний повернути позивачу приміщення відповідно до умов договору.

Тому, вимога позивача про виселення відповідача з нежитлового приміщення є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ч. 1 ст. 10, ч. 3 ст. 26, ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ч. 1 ст. 173, п. 3 ч. 1 ст. 174, ч. ч. 2, 3, 4 ст. 188, ч. ч. 1, 7 ст. 193, ч. 1 ст. 202, ч. 1 ст. 216, ч. ч. 1, 2 ст. 217, ст. 218, ч. 1 ст. 230, ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст. 285, ч. ч. 1, 4 ст. 286 Господарського кодексу України, ст. 525, ч. 1 ст. 526, ч. 1 ст. 530, ч. 3 ст. 549, ст. 610, п. 3 ч. 1 ст. 611, ч. ч. 2, 3 ст. 653, ст.654, ч. ч. 1, 2 ст. 651, ч. 1 ст. 759, ч. 4 ст. 762, ст. 765, ч. 3 ст. 767, ч. 1 ст. 782, ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України, ст. ст. 2, 3, ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5, ст. 7, ч. ч. 1, 2 ст. 11, ст. ст. 12 - 15, ст. 18, ст. 19, ч. 1 ст. 73, ч. ч. 1, 3 ст. 74, ст. 86, ч. 1 ст. 123, п. 2 ч. 1 ст. 129, ч. ч. 1, 2 ст. 222, ст. 223, ч. 3 ст. 232, ст. 233, ст. 236, ч. 2 ст. 237, ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Задовільнити повністю позов Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області до товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, - комунального підприємства Броварської міської ради Київської області "ЖИТЛОВО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНА КОНТОРА - 4", про розірвання договору оренди, виселення з нежитлового приміщення та стягнення заборгованості.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14, офіс 1, ідентифікаційний код 40218153) на користь Управління з питань комунальної власності та житла Броварської міської ради Київської області (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код 24209727) 23 539,15 грн. (двадцять три тисячі п'ятсот тридцять дев'ять грн. 15 коп.) основного боргу; 2 652,61 грн. (дві тисячі шістсот п'ятдесят дві грн. 61 коп.) пені; 5 286,00 грн. (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість грн. 00 коп.) витрат на сплату судового збору.

Розірвати договір оренди комунального майна територіальної громади міста Бровари №07/10-18 від 19 січня 2018 року, укладений між Управлінням комунальної власності Броварської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ".

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю "ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ "ЮНІТІ" (07400, Київська область, місто Бровари, бульвар Незалежності, будинок 14, офіс 1, ідентифікаційний код 40218153) з нежитлового приміщення у житловому будинку, що знаходиться за адресою: місто Бровари, вулиця Героїв Небесної Сотні, будинок 7, загальною площею 11,0 м.кв.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено 04.02.2019 року.

Суддя С. Грабець