Рішення

від 04.02.2019 по справі 926/2108/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Чернівці

04 лютого 2019 року Справа № 926/2108/18

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Гушилик С.М. та секретаря судового засідання Маковей М.О. розглянувши справу № 926/2108/18

за позовом Міського комунального підприємства Чернівціміськліфт (58032, м.Чернівці, б-р Героїв Крут, 6-А)

до відповідача ОСОБА_1 житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 (58022, м.Чернівці, вул.Чехова, 23)

про стягнення заборгованості в сумі 80878,18 грн, з яких 75398,91 грн. - сума основного богу, 4146,89 грн - інфляційні витрати та 1332,38 грн - 3% річних

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 - юрисконсульт (дов від 30.01.2019р.)

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Міське комунальне підприємство Чернівціміськліфт 05.12.2018 року звернулося з позовом до ОСОБА_1 житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 про стягнення заборгованості за договором на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 4 від 25.04.2018 року в сумі 80878,18 грн., з яких 75398,91 грн. - сума основного богу, 4146,89 грн. - інфляційні витрати та 1332,38 грн - 3% річних.

В обґрунтування свої вимог позивач посилається на те, що 25.04.2018 року між сторонами було укладено договір підряду на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 4, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах відповідача, а останній в свою чергу, після отримання актів виконаних робіт, зобов'язався проводити розрахунок за наданні послуги.

Позивачем протягом травня-серпня 2018 року було надано послуги відповідачу, проте останній провів розрахунок частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 75398,91 грн. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу збитки завдані інфляцією в сумі 4146,89 грн. та 3% річних в сумі 1332,38 грн.

Протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями від 05.12.2018 року позовну заяву передано судді Гушилик С.М.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін суддею одноособово, розгляд справи призначено в судовому засіданні на 26.12.2018 року.

За усним клопотання відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 26.12.2018 року оголошено перерву до 17.01.2019 року.

Ухвалою суду від 17.01.2019 року за клопотанням позивача розгляд справи було відкладено на 31.01.2019 року.

У судовому засіданні, 31.01.2019 року, представник позивача свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

До початку судового засідання від позивача надійшли письмові пояснення № 24 від 29.01.2019 року, щодо нарахованої суми заборгованості.

До початку судового засідання від позивача надійшла заява про відмову від позову в частині стягнення інфляційних витрат в сумі 4146,89 грн. та 3% річних в сумі 1332,38 грн.

У відповідності до вимог п.1 ч.2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) - відповідач має право визнати позов (всіх або частини позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Враховуючи, що подана заява про відмову від позову в частині позовних вимог не суперечить чинному законодавству, підписана уповноваженою особою, наслідки відмови від позову в цій частині стороні відомі та зрозумілі, суд не вбачає підстав для відмови в її прийнятті, а відтак приймає її та розглядає справу по суті в частині стягнення суми основного боргу.

У судове засідання 31.01.2019 року відповідач вдруге не з'явився, причини нез'явлення суду не відомі. Всі ухвали господарського суду були направлені відповідачу на його юридичну адресу: м.Чернівці, вул. Чехова, 23, яка зазначена у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб. Іншої адреси /місцезнаходження/ ОСОБА_1 житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 (код 14272015), Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців - не містить.

Окрім того, слід зазначити, що відповідач був присутній у судовому засіданні 26.12.2018 року, усно клопотав про перенесення розгляду справи та розписався в розписці про ознайомлення з датою та часом розгляду справи, також процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Таким чином, суд приходить висновку, що відповідачу було відомо про розгляд вказаної справи, проте останній відзив на позов відповідач не надав, тим самим не скористався своїм правом на захист.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Відповідно до ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Строк розгляду даної справи у відповідності до вимог чинного законодавства спливає 03.02.2019 року, тобто час для повторного відкладення справи відсутній.

Відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України, яка визначає особливості розгляду справи у порядку спрощеного провадження, суд розглядає справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами, за відсутності клопотання будь - якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Клопотання будь - якої із сторін про розгляд даної справи з викликом сторін суду не надходило. Судом з власної ініціативи розгляд справи проводився в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Тому, враховуючи те, що позивачем надано достатньо матеріалів для розгляду справи по суті, відповідач відзив на позов не подав, проти позову не заперечив, не забезпечив явку свого повноважного представника в судове засідання, не скористався наданим йому правом на участь у судовому процесі, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представника відповідача.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини у справі, якими сторони обґрунтовують свої вимоги і заперечення проти них, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд, -

В С Т А Н О В И В :

25.04.2018 року Комунальне житлово ремонтне-експлуатаційне підприємство № 11 (Замовник) та Міське комунальне підприємство Чернівціміськліфт (Підрядник) уклали договір підряду на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 4 (далі - договір).

На умовах цього договору Замовник доручає, а Підрядник приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах Замовника, відповідно з додатком №1, який є невід'ємною частиною даного договору (п.1.1 договору).

Згідно п. 2.1. договору щомісячна оплата робіт визначена узгодженням сторін на день його підписання складає: 24830,40 грн. (Двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять грн.40 кой.), у т.ч. ПДВ-20%- 4138 грн. 40 коп.

Відомість визначеної суми, що наведена в додатку № 1, є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами і визначає обсяги та вартість робіт по технічному обслуговуванню ліфтів на об'єктах Замовника.

У відповідності з п.п. 2.2. та 2.3. договору, сума оплати робіт може бути змінена в сторону збільшення або зменшення у таких випадках при:

• зміні тарифів затверджених рішенням міської ради;

• внесенні змін в обсяги і склад робіт.

Додаткові роботи, не передбачені договором, можуть виконуватися по узгодженню сторін на підставі додаткового погодження або наряд-замовлення Замовника, (крім робіт капітального характеру, які фінансуються за рахунок коштів власника будинків).

Пунктом 5.1., Розділу 5, яким врегульовано порядок розрахунків по договору, передбачено, що у кінці поточного місяця Підрядник передає Замовнику акти виконаних робіт із зазначенням їх вартості у межах додатку 1 до даного договору. Замовник підписує акт, засвідчує підпис печаткою і у 3-х денний термін повертає два примірники акту Підряднику не пізніше 30 числа поточного місяця (п. 5.2 договору).

Розрахунки за надані послуги проводяться шляхом централізованих відрахувань коштів установами, які приймають від населення платежі за житлово-комунальні послуги, у відсотковому відношенні від суми коштів, що надходять на розрахунковий рахунок Замовника у вигляді квартирної плати чи плати за утримання житла. Відсоток відрахувань визначається Замовником, (п. 5.4 договору).

Дні простою ліфтів з вини Підрядника відображаються в акті і не оплачуються (п. 5.5 договору). Дні простою ліфтів з вини Замовника оплачуються ним в повному обсязі. Дні простою ліфта з вини Замовника не оплачуються у разі направлення Підряднику листа про припинення технічного обслуговування ліфта (п. 5.6 договору). Незаплановані (позадоговірні) роботи виконуються за окрему плату в порядку, передбаченому п. 5.7 договору.

У відповідності з п.п.9.1, 9.2 договору він діє з 01.05.2018 року і до 31.12.2018 року, але в будь-якому випадку до повного виконання всіх умов, передбачених даним Договором. Сторона, яка має намір припинити дію цього договору письмово повідомляє іншу Сторону за 30 календарних днів до дати розірвання. Якщо за один місяць до закінчення терміну дії даного договору жодна зі сторін не заявить про припинення його дії. то договір вважається пролонгованим щорічно.

9.4. При не виконанні умов п.5.4 даного договору, що призвело до виникнення заборгованості Підрядник залишає за собою право припинити дію договору до сплати Замовником різниці між отриманою Підрядником сумою та сплаченою мешканцями в поточному кварталі.

Дані про визнання зазначеного Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

Позивач зазначив, що на виконання умов договору надав послуги відповідачу на суму 99321,60 грн., що підтверджено актами приймання виконаних робіт за травень-серпень 2018 року, а саме: акт № 05/4 за травень на суму 24830,40 грн., акт №06/4 за червень на суму 24830,40 грн., акт №07/4 за липень на суму 24830,40 грн., акт № 08/4 за серпень на суму 24830,40 грн., при цьому станом на 01.05.2018 року у відповідача існував борг по сплаті попередніх платежів в сумі 27077,31 грн.

Протягом травня-жовтня 2018 року відповідач здійснив оплату платежів, при цьому, судом встановлено, що оплата була здійснена на суму 51000 грн., проте, вказані кошти були частково зараховані в попередню суму заборгованості. Відповідач не спростував факт заборгованості та не надав докази, що оплати проводились виключно за послуги, які надавались протягом травня-серпня 2018 року.

Таким чином, за відповідачем існує заборгованість в сумі 75398,91 грн.

Свою заборгованість відповідач визнав, підписавши акти приймання виконаних будівельних робіт, а також акт звірки розрахунків. Окрім того, свою заборгованість відповідач визнав і у відповіді на претензію, посилаючись на те, що у нього відсутні кошти на рахунку, але він зобов'язується погасити її при першій можливості.

Станом на день розгляду справи в суді відповідач кошти в сумі 75398,91 грн. за виконані позивачем роботи по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів не оплатив.

Згідно з ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 205 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочин може вчинятися усно або в письмовій, електронній формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст.174 ГК України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст. 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.2, 3 ст. 193 ГК України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. За ч.1 ст.193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.

Так, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з вимогами ч.1 ст. 627 ЦК України, ч.1 ст.628 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими до актів цивільного законодавства.

Відповідно до норм чинного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином, в установлений строк.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1. ст. 612 ЦК України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що в порушення умов договору та вимог чинного законодавства відповідач свої зобов'язання щодо оплати наданих послуг не виконав, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 75398,91 грн., що підтверджується розрахунком суми позову та актами виконаних робіт.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем у позовній заяві заявлено про стягнення з відповідача окрім суми заборгованості, збитки завдані інфляцією в сумі 4146,89 грн. та 3% річних в сумі 1332,38 грн.

Враховуючи, що до початку судового засідання 31.01.2019 року позивач звернувся із письмовою заявою про відмову від позовних вимог в цій частині, і вказана заява прийнята судом, суд приходить висновку, що провадження у справі в цій частині підлягає закриттю у зв'язку з відмовою від позову.

Згідно зі ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно дозаконодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України, основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 1 ст. 236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, позивач на підставі договору №4 від 25.04.2018 року надав відповідачу послуги по обслуговуванню та ремонту ліфтів на суму 99321,60 грн., проте в порушення умов договору останній за вказані послуги розрахувався в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 75398,91 грн., яка підлягає стягненню.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі у випадку, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

У відповідності до вимог ст.7 Закону України Про судовий збір у разі закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою від позову сплачена сума судового збору не повертається особі, яка його сплатила.

Враховуючи вищезазначене позовні вимоги Міського комунального підприємства Чернівціміськліфт підлягають задоволенню в частині стягнення заборгованості в сумі 75398,91 грн.

Відшкодування витрат зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 73-79, 86, 129, 194, 219, 222, п.4 ч.1 231, 232, 233, 236-238, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1.Позов Міського комунального підприємства Чернівціміськліфт (58032, м.Чернівці, б-р Героїв Крут, 6-А, код 33540107) до ОСОБА_1 житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 (58022, м.Чернівці, вул.Чехова, 23, код 14272015) про стягнення заборгованості за договором підряду на технічне обслуговування і ремонт ліфтів № 4 від 25.04.2018 року в сумі 80878,18 грн, з яких 75398,91 грн. - сума основного богу, 4146,89 грн. - інфляційні витрати та 1332,38 грн - 3% річних - задовольнити частково.

2.Стягнути з ОСОБА_1 житлово ремонтно-експлуатаційного підприємства № 11 (58022, м.Чернівці, вул.Чехова, 23, код 14272015) на користь Міського комунального підприємства Чернівціміськліфт (58032, м.Чернівці, б-р Героїв Крут, 6-А, код 33540107) заборгованість в сумі 75398,91 грн. та 1642,71 грн. судового збору.

3. В частині стягнення інфляційних витрат в сумі 4146,89 грн. та 3% річних в сумі 1332,38 грн. закрити провадження у справі.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 ГПК України). Однак, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.17.5 Розділ ХІ Перехідних положень ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/

Повний текст рішення складено та підписано 04.02.2019 року

Суддя Гушилик С.М.